На підставі великого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел викладено історію населення України протягом I тис. до н.е. - першої половини I тис. н.е. в усіх її аспектах: політичному, соціально-економічному та культурному. Доведено, що економічний розвиток, зміна більш досконалішими формами господарювання, налагодження міжетнічних контактів, у свою чергу, зумовили поступовий розклад первісних відносин та формування перших ранньодержавних утворень на теренах українського Лісостепу та Степу. Відзначено, що важливим чинником, який сприяв розвитку цього процесу, стало існування на північному узбережжі Чорного моря упродовж тисячоліття античних держав - Боспору, Херсонесу Таврійського, Ольвії та Тіри. Увагу акцентовано на динаміці торговельних зв'язків місцевого населення з Елладою, елліністичними державами і Римом, численними народностями від Дунаю та Карпат до Кавказу й Уралу. Викладено найголовніші з існуючих в історіографії кіммеро-, скіфо- та сарматознавстві гіпотези, концепції та погляди, матеріали останніх наукових досліджень з історії та культури античних держав Північного Причорномор'я, їх взаємовідносин з оточуючим негрецьким населенням.

Розглядається найдавніший період історії України - часи від кам'яного віку до початку писемності включно. Висвітлюються найважливіші моменти життя предків сучасних українців. Доведено, що саме лісостепові райони України були прабатьківщиною якщо не всього слов'янства, то принаймні його східної гілки, а формування слов'янського етносу відбувалося в безпосередньому оточенні іранського, фракійського та прабалтського населення. Вивчаються стародавні поселення та кургани, знаряддя праці та зброя, хатнє начиння та твори мистецтва. Описано освоєння первісною людиною території сучасної України, яскравий феномен трипільської культури, створеної першими хліборобами нашої землі, становлення та розвиток Великої Скіфії - першого державного утворення Східної Європи.

Дисертацію присвячено дослідженню сарматських пам'яток Північного Причорномор'я. Встановлено, що сармати з'явилися на досліджуваній території в 2 ст. до н.е. Типолого-хронологічний аналіз пам'яток визначає дату ранньосарматського періоду в межах 2-1 ст. до н.е., середньосарматського - 1 - середини 2 ст. н.е., пізньосарматського - другої половини 2-4 ст. н.е. В ранньосарматський час Північне Причорномор'я населяли язиги та роксолани, в середньосарматський час язиги з Північно-Західного Причорномор'я відкочували на Угорську рівнину, а їх територію зайняли прийдешні з Поволжя - Подоння аорси. На сході Лівобережжя в другій половині 1 - на початку 2 ст. н.е. мешкала аланська орда. В початковій фазі пізньосарматського періоду за участю донських племен на заході Сарматії сформувалася своєрідна культура пізніх роксолан та алан. У другій половині 3 ст. н.е. нащадки її носіїв склали один з компонентів черняхівської культури. Фінал сарматської культури Північного Причорномор'я пов'язаний з навалою гунів в другій половині 4 ст. н.е.

Обгрунтовано, що процес діяльності політичних лідерів обумовлений особливостями виникнення і функціонування об'єктивних і суб'єктивних чинників діяльності політичного лідера у модернізаційних зрушеннях незалежної України. Проаналізовано політико-правову природу та особливості становлення інституту політичного лідерства. Зроблено висновок про важливу роль лідерства в політичній сфері українського суспільства, яка переходить на новий, вищий рівень розвитку на основі самоорганізації та демократії.

Розглянуто поняття «ігрова педагогічна діяльність», «дидактична гра», «ігрова педагогічна технологія». Розкрито цілі, функції та основні структурні елементи дидактичної гри. Проаналізовано змістовний аспект навчання з використанням ігрової технології. Виокремлено основні функції ігрової позиції педагога. Доведено, що використання розвивального потенціалу ігрових технологій дозволяє істотно підвищувати ефективність навчально-виховного процесу. Наголошено на ролі педагога, який стає організатором самостійного пізнання учнів.

Рассмотрены понятия «игровая педагогическая деятельность», «дидактическая игра», «игровая педагогическая технология». Раскрыты цели, функции и основные структурные элементы дидактической игры. Проанализирован содержательный аспект обучения с применением игровой технологии. Выделены основные функции игровой позиции педагога. Доказано, что использование развивающего потенциала игровых технологий позволяет существенно повысить эффективность учебно-воспитательного процесса. Отмечена роль педагога, который становится организатором самостоятельного познания учащихся.

Examined the concept of "play pedagogical activity", "didactic game", "games educational technology". Revealed objectives, functions and basic structural elements of didactic games. Analyzed the substantive aspect of learning with the use of game technology. Highlighted the main functions of the teacher playing position. It is proved that the use of the developing potential of gaming technology can significantly improve the efficiency of the educational process. Noted the role of the teacher who becomes self- organized learning students.

Представлено аналіз структури та рівня первинної і накопиченої інвалідності після хірургічного лікування ускладнень хронічного панкреатиту (ХП) в Україні за 2013 р. Основною патологією, що призводить до інвалідизації є ХП, питома вага якого сягає 83,5 %, з них оперованих 42,6 % хворих. Більшість інвалідів працездатного віку (96,5 %), серед яких 50,6 % до 45 років, тяжка інвалідність визначалась у 28,6 % випадків. Хірургічний метод реабілітації у міжкомісійний період не використовується.

У статті досліджується поховання, виявлене 1918 р. поблизу с.Козирки. На підставі знайдених матеріалів автор вважає, що воно належало багатим сарматам, які мешкали на території Ольвійської держави наприкінці I - початку II ст.н.е.

Розглянуто знахідки своєрідного кінського спорядження III - II ст. до н. е. з пам'яток Північного Причорномор'я та Північно-Західного Кавказу, у складі якого є великі намистини з вічками, бронзові налобники, нагрудники та вудила з хрестоподібними насадками.

Проаналізовано сучасний стан та світові тенденції розвитку посадкових і оглядових радіолокаторів систем посадки. Наведено відомості щодо особливостей побудови сучасних посадкових локаторів, їх окремих характеристик та конструкторських рішень. Висвітлено перспективні напрямки розвитку сучасних посадкових радіолокаторів.

Запропоновано принципи удосконалення приймача посадкового локатору радіолокаційної системи посадки РСП-10МН з метою впровадження апаратури цифрової обробки та відображення координатної інформації. Наведено принципи побудови каналу автосупроводження окремого літака на заключному етапі посадки з доплерівською фільтрацією віддзеркалень когерентним накопичувачем і сумісної синхронізації каналів автосупроводження та черезперіодної компенсації у складі удосконаленого посадкового радіолокатору.

Обгрунтовано доцільність реалізації оптимального алгоритму розрахунку кутових координат літака в зоні посадки шляхом знаходження координати максимуму кореляційного інтеграла для огинаючої прорідженої у каналі автосупроводження посадкового локатора пачки імпульсів віддзеркалень. Запропоновано методику оцінювання точності вимірювання кутових координат по запропонованому алгоритму. Приведено результати статистичного оцінювання точності, які свідчать про доцільність використання такого алгоритму.

Запропоновано методику оцінки ймовірності виведення і супроводження повітряних суден в зонах допустимих відхилень від заданої траєкторії зниження за допомогою посадкових радіолокаторів радіолокаційних систем посадки РСП-10МН та РСП-6М2 до відповідних висот прийняття екіпажем рішення на посадку. Обгунтовано вимоги до точності усунення екіпажем похибок пілотування по командам керівника зони посадки. Розраховано значення ймовірностей супроводження посадковими радіолокаторами цих систем в зонах допустимих відхилень для умов виконання екіпажем цих вимог.

Одержала подальший розвиток потокова модель управління чергами на інтерфейсах маршрутизаторів транспортних ТМК, новизна якої полягає в тому, що під час управління чергами здійснюється оптимальне агрегування та розподіл потоків на підставі порівняння та мінімізації розбіжності класів потоків і черг, у які вони спрямовуються, що дало змогу в більшості випадків скоротити число підтримуваних черг на інтерфейсі без зниження рівня диференціації якості обслуговування. Одержала подальший розвиток модель управління чергами на інтерфейсах маршрутизаторів активних мереж, новизна якої полягає в тому, що під час обслуговування пакетів ураховуються характеристики ативних процесів (тип, завантаженість та продуктивність), що дало змогу забезпечити ефективніше використання буферного й обчислювального ресурсу маршрутизатора активних мереж. Удосконалено метод управління чергами на інтерфейсах маршрутизаторів транспортних ТМК, за допомогою якого оптимізуеться робота інтерфейсу під час узгодженого роз'язання задач щодо агрегування потоків, розподілу пакетів за чергами і виділення чергам необхідної пропускної здатності інтерфейсу, а також задач із залучення та контролю використанням активних процесорів маршрутизатора.