Стан твердих тканин тимчасових зубів суттєво впливає на розвиток зубощелепної системи дитини. Каріозні ураження жувальних та апроксимальних поверхонь тимчасових зубів, передчасне видалення є причинами не лише формування зубощелепних аномалій (ЗЩА) та деформацій, але й порушення функцій жування та мови, що призводить до зниження самооцінки і порушення адаптації дитини в соціумі та є негативним фактором при формуванні її особистості. Усе це обумовлює необхідність проведення профілактичних заходів та своєчасного лікування карієсу молочних зубів. Вивчення поширеності та інтенсивності карієсу тимчасових зубів у дітей із ЗЩА. Для оцінки стану твердих тканин зубів обстежено 720 дітей віком 6 - 12 років м. Львів. Оцінку ураженості карієсом тимчасових зубів проводили згідно наступних показників: поширеності (у %) та інтенсивність карієсу за показником кп. Характер прикусу оцінювали за класифікаціями Енгля Е. (1889) та Калвеліса Д. А. Вивчено ураженість карієсом тимчасових зубів у дітей із ЗЩА. Встановлено, що, в середньому, поширеність та інтенсиність карієсу тимчасових зубів у дітей із ЗЩА достовірно вищі порівняно із дітьми без ЗЩА. У результаті аналізу індексу інтенсивності карієсу поверхонь зубів виявлено, що, в середньому, на одну дитину із ЗЩА припадає 6,73 поверхні зуба, тоді як на одну дитину без ЗЩА - 4,29 поверхні зуба. На одну дитину із ЗЩА припадає, в середньому, 0,98 тимчасового зуба з ускладненим карієсом, тоді як на одну дитину без ЗЩА - на 78,18 %. Кількість передчасно видалених тимчасових зубів, в середньому, складало 0,26 тимчасового зуба, на одну дитину із ЗЩА та 0,07 зуба на одну дитину без ЗЩА. Висновки: таким чином, отримані дані свідчать, що існує взаємозв'язок між наявністю карієсу тимчасових зубів та формуванням ЗЩА у дітей у ранньому та пізньому змінному прикусі, а також необхідності мотивації батьків до збереження стоматологічного здоров'я дітей. Схильність дитини до карієсу тимчасових зубів, може свідчити і про можливу схильність до формування ЗЩА в силу наявності порушення мінерального обміну в цілому організмі, зокрема в екосистемі порожнини рота, що обумовлює актуальність подальших досліджень.

Викладено у представленій колективній монографії з позицій забезпечення екологічної безпеки результати екологічних досліджень навколишнього середовища із акцентуванням на технологіях захисту навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, напрацюваннях у галузі відновлювальної енергетики, проблемах збереження біорізноманітгя та реалізації сучасних природоохоронних концепцій і стратегій. Наведено деякі розвідки щодо наслідків для довкілля воєнних дій, повꞌязаних із вторгненням Російської Федерації в Україну.

У 2021 р. кафедра ортодонтії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького відзначила 5 років. Становлення Університетської школи ортодонтії в рамках науки одонтології розпочалося у Львові ще на початку XIX ст. Науку одонтологію, як предмет, викладали на медичному факультеті Львівського університету. Студенти медики пізнавали особливості змінного прикусу в дітей та вплив різних факторів на формування постійного прикусу, із вивченням можливостей тогочасного протезування. Процес відгалуження ортодонтії в стоматології розпочався вже в середині ХХ ст., до чого приклалися науковці, згадані у цій статті. У 2016 р., відповідно до рішення Вченої ради Львівського національного медичного університету, (протокол N 4 - ВР від 25.05.2016) з метою оптимізації освітнього процесу, удосконалення наукової та лікувально-діагностичної роботи створено кафедру "Ортодонтії". Незважаючи на невеликий часовий проміжок роботи молодої кафедри, історичний процес становлення університетської науки цього напрямку стоматології тривав у Львові близько двох сторіч і пройшов усі щаблі розвитку за світовими зразками та сформувався у нову університетську дисципліну медико-стоматологічної науки. Від того часу й до сьогодні, а тепер й на кафедрі ортодонтії ЛНМУ ім. Данила Галицького, проводиться навчання студентів дисципліни "Ортодонтія". На сучасному рівні ведеться наукова робота, яка створює можливість вдосконалювати цю спеціальність. За період функціонування кафедри захищено більш ніж 20 докторських дисертацій. Колектив кафедри підтримує тісну науково-практичну співпрацю з колегами з Польщі, Грузії, Білорусії, Австрії, Китаю, Італії, Іспанії, створюючи спільні міжнародні проекти. Сьогодні працівники кафедри продовжують розвивати на високому рівні започатковані традиції ортодонтії у Львові, які складалися протягом століть.

У збірнику наведено наукові, науково-практичні та науково-методичні матеріали з екологічних проблем довкілля, питань збереження біорізноманіття та розвитку заповідної справи в регіонах, здоров’я й хвороб людини, біоетики. Звернено увагу на оздоровчий потенціал природних чинників, зокрема апітерапії. Запропоновано деякі здоров’язберігаючі технології, конкретний досвід і методики екологічної та валеологічної освіти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.210.40 + Р733.418

Рубрики:

Карієс у дітей

Хвороби опорно-рухової системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.2 + Р733.54

Рубрики:

Хвороби порожнини рота у дітей

Туберкульоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Згідно з Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року в Полтавській області заплановано різні заходи поводження з відходами, у тому числі й будівництво нових інфраструктурних об'єктів оброблення відходів, що може негативно вплинути на довкілля та здоров'я населення. Мета дослідження - проведення експертного оцінювання прогнозного стану довкілля та умов життєдіяльності населення на територіях, де потенційно може бути збільшено техногенне навантаження внаслідок реалізації запланованих заходів. Насамперед необхідним є оцінювання ризиків, які можуть виникати в районах будівництва об'єктів оброблення побутових відходів. Для дослідження були застосовані логічні та формалізовані методи оцінювання. Як логічні були використані методи експертних оцінок, аналогії, статистичний метод. При стратегічному плануванні рішень і подальшій їх реалізації в межах документів державного планування важливим етапом є фахова прогнозна оцінка значущості потенційних впливів і ризику зміни у стані довкілля та здоров'я населення, пов'язаних із створенням регіональних об'єктів оброблення відходів. За відсутності на сьогодні законодавчо затвердженої методології оцінки ризиків впливу об'єктів оброблення відходів головним результатом цієї роботи є проведене експертне оцінювання потенційного впливу на стан довкілля та здоров'я населення нових інфраструктурних об'єктів оброблення відходів, що заплановані у Регіональному плані управління відходами у Полтавській області до 2030 року. Значним обмеженням цього дослідження є відсутність методологічної основи оцінки ризиків впливу об'єктів оброблення відходів на довкілля та здоров'я населення й відсутність вітчизняного досвіду експлуатації подібних об'єктів і відповідного моніторингу їх впливу. Практична значущість дослідження полягає в тому, що визначено території, для майбутнього будівництва інфраструктурних об'єктів оброблення відходів, де є ризик зростання соціальної напруги. Зібрана фахова об'єктивна інформація щодо встановлених ризиків дає змогу на практиці запланувати превентивні заходи для мінімізації негативних впливів. Оригінальність і значення дослідження полягає в систематизації результатів експертного оцінювання потенційного впливу на стан довкілля територій з природоохоронним статусом, а також умови життєдіяльності й здоров'я населення Полтавської області в результаті будівництва нових інфраструктурних об'єктів оброблення відходів, що заплановані в "Регіональному плані управління відходами у Полтавській області до 2030 року".

Однією із основних функцій ротової рідини в аспекті вивчення стану емалі є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом підтримання гомеостазу порожнини рота. Відомо, що вирішальне значення у підтриманні стану карієсрезистентності мають процеси мінералізації емалі, які здійснюються за умови збереження оптимального електролітного балансу в ротовій рідині. На процеси формування резистентності емалі впливають ряд чинників, як місцевих, так і загальних, які також залежать від різних функціональних станів порожнини рота. Тому, особливої уваги заслуговують біохімічні дослідження ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі на тлі зубощелепних аномалій. Мета дослідження - оцінка біохімічних властивостей ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями. Дослідження концентрації основних неорганічних компонентів ротової рідини (загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію) проведено у 88 дітей 12 та 15 років із ЗЩА. Біохімічні дослідження ротової рідини проводились в клінічно-біохімічній лабораторії на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Вивчено показники фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей із різними рівнями резистентності емалі та ЗЩА. У осіб 12 років із аномаліями окремих зубів виявлена висока концентрація кальцію, у дітей цього ж віку з аномаліями зубних рядів та аномаліями прикусу встановлено знижений вміст кальцію. Вміст неорганічного фосфору значно найвищим виявлено у дітей із аномаліями прикусу, а у осіб з аномаліями окремих зубів значно зниженим. Установлено виражені відмінності у концентрації даних елементів у ротовій рідині між КР та УР-КС дітьми 15 років із ЗЩА. У дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів, зубних рядів та прикусу вміст кальцію у ротовій рідині вищий, а фосфору - нижчий, порівняно із дітьми з цією ж ортодонтичною патологією, але емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу. Висновки: отримані результати дослідження свідчать, що у дітей з аномаліями окремих зубів виявлено вищий вміст кальцію та нижчий вміст неорганічного фосфору ротовій рідині порівняно із дітьми з аномаліями прикусу. Встановлено вищий вміст кальцію, магнію та знижений вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей із ЗЩА та КР емаллю порівняно з дітьми з УР-КС емаллю. Оскільки даний віковий період дитини співпадає із пубертатним періодом розвитку та періодом третинної мінералізації постійних зубів, дані зміни гомеостазу ротової рідини слід враховувати при плануванні профілактики карієсу зубів у цієї категорії пацієнтів, особливо з емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.

Викладено результати досліджень агроекологічних особливостей і перспективи збереження, відновлення та раціонального використання природних ресурсів у сучасних умовах. Розглянуто соціально-правові та еколого-економічні проблеми та особливості збереження, відновлення й раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Висвітлено перспективи технологічних і технічних рішень щодо збереження, відновлення та раціонального використання природних та енергетичних ресурсів. Визначено напрями вдосконалення сучасних енергетичних систем з метою збереження та раціонального використання природно-ресурсного та енергетичного потенціалів.

Наведено фізико-географічну характеристику долини річки Оржиця з притокою Гнила Оржиця. Різноманітність оселищ, включених до Резолюції 4 Бернської конвенції, надає змогу розглядати цю територію як перспективний об'єкт Смарагдової мережі України. Цьому сприяє й наявність на досліджуваній території ряду об'єктів природно-заповідного фонду України (заказників гідрологічних "Оржицький", "Тимківський", ботанічного "Плисів Яр", заповідного урочища "Загать" та ін.). Для долини річки Оржиця встановлено 17 оселищ, наведено їх еколого-ценотичні характеристики й особливості територіального розподілу. Здійснено загальну оцінку ботанічної складової різних типів рослинності та вказано місцезнаходження рідкісних видів рослин цієї території, включених до созологічних переліків різного рангу (регіонального - 9 видів), державного (Червона книга України - 5) та міжнародних (Бернська конвенція - 3). Вказано на необхідність збереження та забезпечення охороною популяцій рідкісних видів рослин Iris hungarica, Jurinea cyanoides, Ostericum palustre, які, маючи й інші созологічні статуси, включені до Додатку I Резолюції 6 Бернської конвенції (1998). Запропоновано деякі заходи екологічного менеджменту цієї території, зокрема доцільно заборонити подальше розорювання місцевостей, осушення заплавних ділянок, заліснення лучно-степових схилів, випалювання сухого травостою та стимулювання сінокосіння травостоїв та їх випасання за прогонним типом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.1 + Р733.661.210.40

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів у дітей

Карієс у дітей

Шифр НБУВ: Ж15068 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено інформацію про місцезнаходження виду Diphasiastrum complanatum, включеного до "Червоної книги України", на території Лівобережного Лісостепу за результатами оригінальних досліджень, опрацювання літературних джерел і гербарних зборів. Охарактеризовано три місцезнаходження виду в "Гадяцькому локалітеті" Полтавської частини регіону, два з яких авторами наведено вперше. Відображено еколого-ценотичні особливості виду в цих оселищах на південно-східній межі загального ареалу. Розраховано амплітуди толерантності, середні значення показників провідних екологічних факторів (кліматичних - термо-, омбро-, кріорежим, континентальність; едафічних - вологість, змінність зволоження, кислотність, засоленість грунту, вміст карбонатів, вміст мінеральних сполук азоту) і відношення умов виявлених місцезростань D. complanatum до його екологічного оптимуму. При цьому уточнено екологічні амплітуди виду за деякими факторами. Відхилення відмічається за показниками омброрежиму, що надає підстави віднести вид за умов Лівобережного Лісостепу до групи мезоаридофітів, та кислотності грунту в бік збільшення величини pH, згідно до яких у регіоні дослідження вид є ацидофілом. Наведено інформацію щодо флористичного складу місцезростань D. complanatum у "Гадяцькому локалітеті", який є дещо збідненим, за участі видів із широкими ареалами й значною роллю бореальних видів. Установлено, що вони репрезентують практично однотипові біотопи різновікових лісокультур Pinus sylvestris на боровій терасі р. Псел із брієвими мохами, угруповання яких у ценотичному відношенні належать до союзу Pulsatillo-Pinetea sylvestris. Складено картосхему поширення виду на території Гадяцького р-ну Полтавської обл. Розглянуто питання збереження виду на території дослідження. Встановлено, що два оселища охороняються в межах регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", третє доцільно включити до його складу.

Мета роботи - оцінити взаємозв'язок умісту мінеральних компонентів у ротовій рідині дітей з карієсом зубів, які проживають в різних екологічних умовах. Проведено стоматологічне обстеження 1210 дітей, які проживають в різних екологічних умовах Волинської області. З метою дослідження мінерального складу ротової рідини оглянули 60 дітей 12-річного віку (по 20 дітей у кожному регіоні дослідження). Досліджено вміст загального кальцію, неорганічного фосфору, магнію, заліза та активність лужної фосфатази. У дітей, які проживають на "умовно чистій" території, виявлено, що концентрація кальцію в ротовій рідині вища, а неорганічного фосфору нижча. Показники магнію, заліза, активності лужної фосфатази у ротовій рідині дітей м. Луцька знаходяться в межах фізіологічної норми. У дітей, які проживають на забруднених територіях (м. Нововолинськ та селища Маневицького р-ну) виявлено суттєві відмінності у вмісті загального кальцію, неорганічного фосфору. Знижений вміст кальцію на фоні високих показників неорганічного фосфору у дітей з радіаційно забруднених територій свідчить про порушення мінерального гомеостазу ротової рідини. Низькі показники активності лужної фосфатази у дітей, які проживають на забруднених територіях, безпосередньо пов'язані з високими показниками інтенсивності карієсу у цих дітей внаслідок порушення зв'язування іонів кальцію та неорганічного фосфору. Висновки: одержані дані підкреслюють важливу роль фосфорно-кальцієвого обміну ротової рідини у розвитку карієсу зубів, а також свідчать про вплив чинників довкілля на мінеральний обмін у ротовій рідині.

Наведено результати вивчення широколистяно-лісової рослинності басейну нижньої Сули за методикою школи Ж. Браун-Бланке. Широколистяні кленово-липово-дубові ліси в регіоні становлять вагомий ресурс його екомережі і як зональний тип рослинності перебувають біля південно-східної межі свого поширення. У басейні нижньої Сули кленово-липово-дубові ліси віднесено до класу Querco-Fagetea. Ліси заплави та борової тераси на супіщаних грунтах включено до порядку Quercetalia robori-petraeae і союзу Convallario majali-Quercion roboris. Це переважно складні субори борових терас лісостеповї зони. Ліси плакору та яружно-балкових систем на суглинистих грунтах належать до порядку Fagetalia sylvaticae і союзу Scillo sibericae-Quercion roboris. Це зональні кленово-липово-дубові ліси у лісостеповій зоні Лівобережної України. У межах кожного з цих двох союзів виділено по одній асоціації. В асоціації Melico-Quercetum попередньо виділено підасоціацію M.n.-Q.r. fraxinetosum. У другій асоціації Stellario holosteae-Aceretum platanoidis виділено 3 підасоціації, одна з яких є провізорно новою - S.h.-Q.r. humuletosum lupuli. Відзначено флористичні, еколого-ценотичні та флоросозологічні особливості угруповань.

Мультифакторність карієсу підтверджується показниками інтенсивності та поширеності карієсу тимчасових зубів у дітей Прикарпаття. Висока поширеність (97 %) та інтенсивність (7,1) карієсу зубів у дітей цього регіону зумовлена негативним геохімічним впливом, а саме низьким вмістом у грунті та питній воді йоду, барію, кобальту і, особливо, фтору, усереднений показник якого у питній воді складає 0,86 мг/л, що значно нижче від мінімальної норми. Крім того, серед низки факторів, що впливають на показники ураженості карієсом зубів серед дітей, слід відокремити імунний статус, який займає одне із провідних місць. Так, від рівня секреторною імуноглобуліну A та лізоциму в ротовій рідині, залежить інактивування ферментативної діяльності ряду карієсогенних мікроорганізмів та їх адгезії до твердих тканин зуба. Тому пріоритетним питанням стало дослідження показників ураженості карієсом з метою аналізу їх якісних змін після застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу. Відображено дані, які вказують на позитивну динаміку змін показників ураженості карієсом, а саме: низький рівень інтенсивності; вірогідне зростання відсотка дітей з низькою та середньою активністю карієсу на фоні зниження відсотку дітей з дуже високою активністю карієсу; низький приріст інтенсивності карієсу. Таким чином, у профілактичній групі запропонований ЛПК показує свою високу ефективність, як у безпосередні, так і у віддалені терміни спостереження, позитивно відображаючись на стоматологічному статусі дітей.

Мета роботи - оцінити підходи дитячих лікарів-стоматологів із різним клінічним досвідом стосовно вибору методу лікування асимтоматичного глибокого карієсу тимчасових зубів перед їх реставрацією. У дослідженні взяли участь 215 дитячих лікарів-стоматологів із різним практичним досвідом роботи (менше 5, 5 - 10, понад 10 та понад 20 років). Виявлено, що для більшості лікарів основним методом лікування глибоких каріозних уражень проксимальних поверхонь молярів є метод непрямого покриття пульпи з використанням кальцієвмісних лікувальних прокладок (49,05 +- 3,4 % і 33,2 +- 3,21 % лікарів відповідно). Вибір лікувальної тактики залежить від практичного досвіду лікарів. Відтак лікарі-стоматологи з практичним досвідом понад 5 років частіше обирали метод пульпотомії перед реставрацією тимчасових молярів з глибокими проксимальними каріозними ураженнями у порівнянні з лікарями, досвід яких був менше 5 років. Однак, в середньому частка лікарів, які обирають цей метод лікування глибоких проксимальних каріозних уражень, не перевищила 8,6 +- 1,91 %. Висновки: зі збільшенням практичного досвіду лікарів зростає й частка використання пульпотомії як методу лікування глибокого карієсу тимчасових молярів.

Наведено інформацію про поширення Crataegus ucrainica A. Pojark. за результатами опрацювання гербарних, літературних та оригінальних матеріалів. Відображено еколого-ценотичні особливості нових місцезнаходжень виду, охарактеризовано поширення і сучасний стан його ценопопуляцій. Авторами зазначається, що основний його ареал знаходиться на території Лівобережного Лісостепу. Результати дослідження місцезнаходжень C. ucrainica, в тому числі й обстеженої нами раніше ценопопуляції на правому березі Дніпра (в гирлі р. Рось) [Шевчик та ін., 2016], засвідчують значну екологічну своєрідність цього виду. Здійснення порівняльного морфологічного аналізу наявних гербарних зборів дозволило повніше ідентифікувати цей вид та уточнити його географічний та частково екологічний і ценотичний ареали. Підкреслено необхідність охорони нового локалітету C. ucrainica - виду світового і європейського созологічного статусів.

Мета роботи - визначення можливих взаємозв'язків нездорових поведінкових звичок та стоматологічого статусу дітей шкільного віку. Ретроспективний аналіз наукової стоматологічної літератури з аналітичної епідеміології карієсу постійних зубів і результатів власних досліджень в рамках міжнародного проекту з використанням системи EGOHID-2005. У Білорусі, Молдові та Україні середній КПВ постійних зубів ключової вікової групи дітей 12 років варіював від 1,2 до 4,8. Спостережено суттєві відмінності у поведінкових звичках дітей шкільного віку, таких як дотримання рекомендованого режиму чищення зубів (21 - 65 %), застосування фторвмісних зубних паст (7 - 75 %) та щоденного споживання солодких продуктів харчування (34 - 97 %). Висновки: припущено, що відмінності в інтенсивності каріозної хвороби серед дітей шкільного віку можуть бути зумовлені відмінностями в пропорціях дітей, охоплених профілактичними заходами до рівня набуття здорових звичок.

На території басейну нижньої Сули пухнастоберезові болота відрізняються найвищою трофністю едафічних умов серед усіх відомих із літератури та оригінального матеріалу аналогічних угруповань. Вони виділились у нову асоціацію Urtico galeopsifoliae-Betuletum pubescentis із двома підасоціаціями, яка стала типом нового союзу Urtico galeopsifoliae-Betulion pubescentis. Він відрізняється високими показниками постійності та проективного покриття мегатрофних і нітрофільних видів (Sambucus nigra, Swida sanguinea, Ribes nigrum, Humulus lupulus, Urtica galeopsifolia, Impatiens noli-tangere, Galium aparine, Thelypteris palustris, Symphytum officinale, Myosoton aquaticum, Carex riparia, Poa palustris), а також відсутністю звичайних для пухнастоберезових мезоевтрофних боліт видів (Salix cinerea, S. pentandra, S. repens s.l., Betula humilis, Molinia caerulea, Deschampsia caespitosa, Calamagrostis canescens, Poa trivialis, Festuca rubra, Carex lasiocarpa, C. nigra, Comarum palustre та ін.). Новий союз віднесено до порядку Salici pentandrae-Betuletalia pubescentis Clausnitzer in Dengler et al. 2004 та класу Molinio-Betuletea pubescentis Pass. et Hofmann 1968, які для території України наводяться вперше.

Виявлено високу поширеність та важкість зубощелепних аномалій у дітей шкіл-інтернатів у порівнянні з дітьми із загальноосвітніх шкіл, що необхідно враховувати при розробках програм профілактики. Ступінь важкості ЗЩА у згідно значення DAI є значно вищим у дітей інтернатних закладів у порівнянні з дітьми загальноосвітніх шкіл. Також спостерігається тенденція зростання рівня важкості ЗЩА з віком у дітей шкіл-інтернатів. Вищу розповсюдженість та вищий відсоток важких ЗЩА у дітей основної групи, згідно даних нашого дослідження, можна пояснити затримкою росту щелеп, непропорційним їх розвитком та практичною відсутністю процесів саморегуляції. Відсутня саморегуляція та дисгармонійний розви- ток кісток щелепно-лицевої ділянки є відображенням порушень в організмі загальносоматичного характеру у дітей шкіл-інтернатів. Впровадження дентального естетичного індексу у повсякденну практику значно оптимізує систему організації ортодонтичної допомоги, виявляючи дітей, які потребують ортодонтичної допомоги в першу чергу. Інформація про потребу у ортодонтичній допомозі дітям із шкіл-інтернатів має велике значення, оскільки на її основі повинні прийматися відповідні кроки для профілактики та лікування даної категорії пацієнтів. Одержані результати підкреслюють необхідність подальших досліджень на предмет вивчення стоматологічного статусу дітей, які навчаються та проживають у школах-інтернатах.