Розглянуто задачу про вільні коливання композитних багатошарових пластин складної форми при різних способах закріплення. Припущено, що проковзування між шарами відсутнє, фізичні характеристики та товщина заповнювача можуть суттєво відрізнятися від відповідних характеристик зовнішніх шарів. Математичну постановку задачі виконано в межах уточненої теорії типу Тимошенка. Наведено числові результати для багатошарових композитних пластин складної геометрії і різних видів граничних умов. Для квадратних пластин виконано порівняння з відомими результатами та встановлено добре їх узгодження, що свідчить про ефективність запропонованого методу.

Розроблено ефективний метод дослідження вільних лінійних і геометрично нелінійних коливань елементів тонкостінних конструкцій, які модулюються багатошаровими пластинами та пологими оболонками довільної форми. Запропонований метод базується на теорії R-функції, варіаційних методах та методі Бубнова - Гальоркіна. Розроблений метод дозволяє звести початково-нелінійну систему рівнянь руху пологої оболонки до задачі Коші, його необхідно використовувати для певних постановок задачі, а саме: у межах класичної теорії та уточненої - типу Тимошенка. Створено програмне забезпечення для системи POLE-RL, за допомогою якого розв'язано нові задачі з лінійних і нелінійних коливань багатошарових пологих оболонок і пластин складної форми за різних способів закріплення, укладки шарів і властивостей матеріалу. Наведений метод застосовано для розв'язання практичних задач.

Вперше проведено оцінку рівня фізіологічних можливостей організму дітей та підлітків віком 9-ти, 13-ти та 18-ти років у залежності від біоритмологічного типу та з урахуванням різного рівня антропоекологічного навантаження. Показано динаміку зміни циркадного ритму сну та пильнування з віком. Виявлені відмінності під час проведення порівняльної характеристики фізіологічних можливостей та функціонального стану організму осіб віком 18-ти років з різними біоритмологічними типами сну та пильнування дозволили виявити первинні зміни в стані здоров'я, які є наслідком порушення природного циркадного ритму. Встановлено характер взаємозв'язку між кількісними характеристиками показників функціонального стану організму осіб віком 9-ти, 13-ти, 16-ти та 18-ти років з різними біоритмологічними типами працездатності.

Розглянуто стан адаптаційних можливостей організму студентів віком 18-ти років з різними хронобіологічними типами працездатності. Виявлено нормальну адаптацію серцево-судинної системи у осіб з ранковим хронобіологічним типом і мобілізацію адаптаційних можливостей серцево-судинної системи до умов життєдіяльності у осіб з вечірнім хронобіологічним типом. Вторинна адаптація системи кровообігу до дії умов життєдіяльності зумовлена зміною природного ранкового біоритму працездатності на вечірній і аритмічний.

Изучено состояние адаптационных возможностей организма студентов в возрасте 18-ти лет с различными хронобиологическими типами работоспособности. Выявлена нормальная адаптация сердечно-сосудистой системы у лиц с утренним хронобиологическим типом и мобилизация адаптационных возможностей сердечно-сосудистой системы к условиям жизнедеятельности у лиц с вечерним хронобиологическим типом. Вторичная адаптация системы кровообращения к действию условий жизнедеятельности обусловлена изменением природного утреннего биоритма работоспособности на вечерний и аритмичный.

Розглянуто стан адаптаційних можливостей організму школярів різних вікових груп з різними біоритмологічними типами працездатності. Виявлено нормальну адаптацію серцево-судинної системи в осіб з ранковим біоритмологічним типом і мобілізацію адаптаційних можливостей серцево-судинної системи до умов життєдіяльності у осіб з вечірнім біоритмологічним типом. Вторинна адаптація системи кровообігу до дії умов життєдіяльності зумовлена зміною природного ранкового біоритму працездатності на вечірній і аритмічний.

Рассмотрено состояние адаптационных возможностей организма школьников различных возрастных групп с разными биоритмологическими типами работоспособности. Выявлены нормальная адаптация сердечно-сосудистой системы у лиц с утренним биоритмологическим типом и мобилизация адаптационных возможностей сердечно-сосудистой системы к условиям жизнедеятельности у лиц с вечерним биоритмологическим типом. Вторичная адаптация системы кровообращения к условиям жизнедеятельности обусловлена изменением естественного утреннего биоритмологического типа работоспособности на вечерний и аритмический.

Розглянуто відомості про комплексні числа та їх геометричне зображення та функції комплексної змінної. Описано елементарні функції комплексної змінної. Описано елементарні функції комплексної змінної : лінійну, степеневу, показникову, логарифмічну, тригонометричну та гіпорболічну. Акцентовано увагу на інтегруванні функції комплексної змінної. Надано відомості про ряди, степеневі ряди, ряд Лорана, обчислення лишків та інтегралів. Розглянуто операційне числення диференціального рівняння першого та другого порядку. Наведено індивідуальні варіанти типових розрахунків.

Встановлено, що однією з причин погіршення стану здоров'я молоді є розузгодження внутрішніх біоритмів і базових циклів "праці та відпочинку", "сну та пильнування" та режиму харчування. Питання профілактики десинхронозу в студентів полягає в плануванні та оптимізації розпорядку дня з урахуванням біоритмологічного типу людини. Хронобіологічний паспорт є системою моніторування здоров'я студентів із використанням хронобіологічного підходу.

Містить теоретичний матеріал з курсу теорії границь, диференціального числення функції однієї змінної, а також зразки розв'язання типових задач, тестові питання та задачі, варіанти контрольних робіт, індивідуальні варіанти типових розрахунків.