Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.

Викладено основні підходи до розробки методів та моделей для реалізації систем контролю і управління суміщенням фарб рулонних друкарських машин. Особливу увагу приділено дослідженню властивостей ділянки паперової стрічки як в'язкопружної системи при дії зовнішнього постійного та змінного навантаження. Наведено результати моделювання суміщенням фарб, зокрема впливу повзучості стрічкового матеріалу. Показано можливості оптимізації системи натягу, запропоновано алгоритми управління стрічкопровідною системою. На підставі лінеаризованої математичної моделі поздовжнього суміщення фарб досліджено перехідні і частотні характеристики суміщення фарб. Досліджено розділення області управління на активну динамічну і стаціонарну сталу частину, що відповідно забезпечується ПІ- та ПД-регуляторами. Запропоновано відповідну блок-схему цифрового регулятора суміщення фарб.

Висвітлено основні результати, одержані нашими ракетниками: чотири покоління бойових ракет і ракетних комплексів, ракети-носії для запуску космічних апаратів та самі космічні апарати. Вперше у науковий обіг запроваджено чимало імен і фактів, архівних документів, матеріалів і постанов Уряду, чим позбавлено багатьох "білих плям" ракетно-космічної історії.

Ринок косметичних засобів в Україні характеризується динамічним зростанням, що відповідає світовим тенденціям. Зроблено огляд чинного нормативного законодавства України щодо обігу косметичної продукції, який виявив застарілість діючих регуляторних норм у цій сфері. Наразі однією з найважливіших проблем косметичної галузі є маніпулювання законодавчими актами з боку виробника, порушення законодавства щодо маркування, хаотична реалізація продукції та введення споживача в оману. Для підвищення якості косметичної продукції Міністерством охорони здоров'я України розроблений проєкт Технічного регламенту на косметичну продукцію, гармонізований із відповідними нормами Європейського Союзу (ЄС), а саме з Регламентом (ЄC) N 1223/2009. Згідно з проєктом Технічного регламенту косметична продукція визначається як "будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на різні зовнішні ділянки тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи, зовнішні статеві органи), зуби, слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з метою їх очищення, ароматизування, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження в задовільному стані або коригування запаху тіла". Проєкт Технічного регламенту передбачає оновлення основних вимог щодо розробки, виробництва, оцінювання безпечності й ефективності косметичної продукції. Видано актуальну розробку й введення в Державну Фармакопею України нової статті "Косметичні засоби", яка б містила вимоги щодо якості інгредієнтів косметичної продукції, показників її безпечності й умов виробництва. Крім того, актуальним є посилення ринкового контролю з боку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за обігом так званих косметичних засобів, які за визначенням не є такими, а саме засобів із заявленим лікувальним ефектом і/або засобів, що містять активні фармацевтичні субстанції та/або виготовлені в лікарських формах, неприйнятних для продукції, яка визначається як косметична (ін'єкції, супозиторії тощо).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517

Рубрики:

Паразитарні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З огляду на жорсткі критерії до якості й умов зберігання свіжозамороженої плазми, призначеної для терапевтичного застосування, і більш лояльні вимоги до реактивів для лабораторної діагностики на основі плазми та її дериватів, розробка й введення до Державної Фармакопеї України національної індивідуальної монографії "Плазма для лабораторної діагностики in vitro" є цілком доречними й науково обгрунтованими. Монографія "Плазма для лабораторної діагносики in vitro" розроблена для регламентації показників якості плазми, яка не призначена для застосування людиною з лікувальною метою та для виробництва лікарських засобів для застосування людиною. Зазначено, що плазму для лабораторної діагностики in vitro застосовують для виготовлення медичних виробів для in vitro діагностичних цілей (тест-системи, тест-набори, тест-смужки, експрес-тести, діагностикуми, калібратори, контрольні речовини тощо). Для виробництва плазми для лабораторної діагностики in vitro можуть використовуватись продукти донорської крові, непридатні для терапевтичного застосування людиною, наприклад плазма, яка пройшла цикл(и) замороження-розмороження, в якої закінчився термін придатності, яка за будь-якими іншими показниками якості (окрім наявності інфекційних маркерів) не відповідає вимогам до лікарських засобів для застосування людиною; це продукти, зазначені в "Порядку контролю за дотриманням показників безпеки та якості донорської крові та її компонентів" (Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2010 N 211) або інших чинних законодавчих актах. До них належать: плазма заморожена, плазма свіжозаморожена, плазма, збіднена кріопреципітатом, плазма лейкофільтрована, кріопреципітат заморожений. Уперше розроблена й науково обурунтована класифікація плазми для лабораторної діагностики in vitro, в якій врахована ціла низка параметрів (активність фактора згортання крові VIII, вміст загального білка, дані візуальної оцінки тощо) і регламентовані термін і умови зберігання.

Аналіз чинного законодавства України у сфері обігу дієтичних добавок (ДД) виявив обмеженість вимог до показників їх якості й безпечності. Це зумовлює актуальність посилення заходів щодо забезпечення якості цих продуктів й організацію ефективного ринкового нагляду. У 2019 р. ДП "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів" у співпраці з Держлікслужбою України й Інститутом громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМН України підготовлено нову редакцію статті "Дієтичні добавки" Державної Фармакопеї України (ДФУ), яка враховує досвід Європейського Союзу (ЄС) у сфері обігу цих продуктів. Одним із ключових моментів нової редакції статті є визначення терміну "дієтична добавка" відповідно до формулювання головного регуляторного документа ЄС у цій сфері - Директиви 2002/46/ЄС, яка поширюється на ДД, в яких поряд із поживними речовинами можуть бути компоненти з іншим, відмінним від поживного, фізіологічним ефектом. Згідно з розділом "Виробництво" ДД мають вироблятися в умовах, де впроваджено систему аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках (НАССР). Особливу увагу приділено рослинній сировині, зокрема лікарській, і екстрактам із неї, і ризикам для безпечності, пов'язаним з їх застосуванням (вміст генотоксичних і канцерогенних сполук, мікробна контамінація, залишки пестицидів, важких металів тощо). Випробування згідно з розділами "Важкі метали", "Радіонукліди", "Афлатоксини", "Залишкові кількості пестицидів", "Мікробіологічна чистота" й "Додаткові випробування" можуть проводитися відповідно до однойменних статей ДФУ 2.0. Дослідження стабільності мають проводитися за всіма критичними показниками, які залежать від передбачуваного застосування ДД і тривалості терміну придатності. Випробування органолептичних властивостей ДД має проводитися згідно з вимогами статей ДФУ на відповідні лікарські форми (таблетки, капсули тощо). Визначення інгредієнтів і допоміжних речовин ДД може проводитися з використанням відповідних монографій ДФУ і Європейської Фармакопеї. Вимоги до упаковки (контейнерів) ДД відповідають розділу 3 ДФУ "Матеріали та контейнери". Маркування має відповідати вимогам чинного законодавства й не приписувати ДД лікувальних або профілактичних властивостей. Дотримання вимог статті ДФУ "Дієтичні добавки" під час виробництва ДД буде сприяти підвищенню якості й безпечності цих продуктів і зростанню довіри споживачів до них.

Аналіз чинного законодавства України у сфері обігу дієтичних добавок (ДД) виявив обмеженість вимог до показників їх якості й безпечності. Це зумовлює актуальність посилення заходів щодо забезпечення якості цих продуктів й організацію ефективного ринкового нагляду. У 2019 р. ДП "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів" у співпраці з Держлікслужбою України й Інститутом громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМН України підготовлено нову редакцію статті "Дієтичні добавки" Державної Фармакопеї України (ДФУ), яка враховує досвід Європейського Союзу (ЄС) у сфері обігу цих продуктів. Одним із ключових моментів нової редакції статті є визначення терміну "дієтична добавка" відповідно до формулювання головного регуляторного документа ЄС у цій сфері - Директиви 2002/46/ЄС, яка поширюється на ДД, в яких поряд із поживними речовинами можуть бути компоненти з іншим, відмінним від поживного, фізіологічним ефектом. Згідно з розділом "Виробництво" ДД мають вироблятися в умовах, де впроваджено систему аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках (НАССР). Особливу увагу приділено рослинній сировині, зокрема лікарській, і екстрактам із неї, і ризикам для безпечності, пов'язаним з їх застосуванням (вміст генотоксичних і канцерогенних сполук, мікробна контамінація, залишки пестицидів, важких металів тощо). Випробування згідно з розділами "Важкі метали", "Радіонукліди", "Афлатоксини", "Залишкові кількості пестицидів", "Мікробіологічна чистота" й "Додаткові випробування" можуть проводитися відповідно до однойменних статей ДФУ 2.0. Дослідження стабільності мають проводитися за всіма критичними показниками, які залежать від передбачуваного застосування ДД і тривалості терміну придатності. Випробування органолептичних властивостей ДД має проводитися згідно з вимогами статей ДФУ на відповідні лікарські форми (таблетки, капсули тощо). Визначення інгредієнтів і допоміжних речовин ДД може проводитися з використанням відповідних монографій ДФУ і Європейської Фармакопеї. Вимоги до упаковки (контейнерів) ДД відповідають розділу 3 ДФУ "Матеріали та контейнери". Маркування має відповідати вимогам чинного законодавства й не приписувати ДД лікувальних або профілактичних властивостей. Дотримання вимог статті ДФУ "Дієтичні добавки" під час виробництва ДД буде сприяти підвищенню якості й безпечності цих продуктів і зростанню довіри споживачів до них.

З огляду на жорсткі критерії до якості й умов зберігання свіжозамороженої плазми, призначеної для терапевтичного застосування, і більш лояльні вимоги до реактивів для лабораторної діагностики на основі плазми та її дериватів, розробка й введення до Державної Фармакопеї України національної індивідуальної монографії "Плазма для лабораторної діагностики in vitro" є цілком доречними й науково обгрунтованими. Монографія "Плазма для лабораторної діагносики in vitro" розроблена для регламентації показників якості плазми, яка не призначена для застосування людиною з лікувальною метою та для виробництва лікарських засобів для застосування людиною. Зазначено, що плазму для лабораторної діагностики in vitro застосовують для виготовлення медичних виробів для in vitro діагностичних цілей (тест-системи, тест-набори, тест-смужки, експрес-тести, діагностикуми, калібратори, контрольні речовини тощо). Для виробництва плазми для лабораторної діагностики in vitro можуть використовуватись продукти донорської крові, непридатні для терапевтичного застосування людиною, наприклад плазма, яка пройшла цикл(и) замороження-розмороження, в якої закінчився термін придатності, яка за будь-якими іншими показниками якості (окрім наявності інфекційних маркерів) не відповідає вимогам до лікарських засобів для застосування людиною; це продукти, зазначені в "Порядку контролю за дотриманням показників безпеки та якості донорської крові та її компонентів" (Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2010 N 211) або інших чинних законодавчих актах. До них належать: плазма заморожена, плазма свіжозаморожена, плазма, збіднена кріопреципітатом, плазма лейкофільтрована, кріопреципітат заморожений. Уперше розроблена й науково обурунтована класифікація плазми для лабораторної діагностики in vitro, в якій врахована ціла низка параметрів (активність фактора згортання крові VIII, вміст загального білка, дані візуальної оцінки тощо) і регламентовані термін і умови зберігання.

Мета роботи - вивчити морфологічні особливості колагенових волокон дермального шару шкіри за її експериментального механічного розтягнення відносно ліній Лангера. 120 зразків шкіри, вилучені протягом 5 год у разі автопсії, було розподілено на 3 групи: 50 фрагментів шкіри, які піддавалися форсованому механічному розтягненню паралельно до ліній Лангера, 50 зразків, котрі піддавалися форсованому механічному розтягненню перпендикулярно до ліній Лангера. Групу контролю утворили 20 зразків шкіри, взятої паралельно (10 зразків) і перпендикулярно (10 зразків) до ліній Лангера, які не зазнали механічного впливу. Механічне розтягнення шкіри, взятої паралельно до ліній Лангера, надає невеликий додатковий приріст тканини, що не ефективно для формування додаткового пластичного матеріалу з прилеглої неушкодженої шкіри для закриття дефектів різної етіології. Форсоване розтягнення шкіри, взятої паралельно до ліній Лангера, призводить до витягування, стоншення і фрагментації колагенових волокон, що розцінюється як травматичний вплив на них. Механічне розтягнення шкіри, взятої перпендикулярно до ліній Лангера, надає найбільшу додаткову довжину тканини, що ефективно для формування додаткового пластичного матеріалу з прилеглої неушкодженої шкіри для закриття дефектів різної етіології, та забезпечує витягування і стоншення колагенових волокон без їх фрагментації, що свідчить про високий потенціал шкіри щодо розтягнення без травмування інтрадермальних структур. Висновки: у разі планування операції дерматензії на всіх її етапах для одержання додаткового пластичного матеріалу з метою усунення ранових дефектів різної етіології необхідно враховувати анатомічні особливості розташування щодо ліній Лангера.

Широка популярність дієтичних добавок зумовлює актуальність проблем забезпечення їх якості та безпечності. Гармонізація законодавства України та Європейського Союзу (ЄС) у сфері харчових продуктів призвела до регуляторних змін у процедурах надходження цих продуктів на ринок України та їх обігу загалом. Для виявлення законодавчо неврегульованих питань у цій галузі зроблено огляд регуляторних змін у сфері обігу дієтичних добавок в Україні. Виявлено невідповідність у визначенні терміна "дієтична добавка" у законодавстві України та ЄС, а також невизначеності переліку речовин, які можуть бути включені до складу дієтичних добавок. Виявлено наявність правил використання вітамінів і мінеральних речовин у складі дієтичних добавок та відсутність відповідного регулювання щодо інших можливих компонентів. Виявлено відсутність чинного регламентуючого документа щодо вмісту забруднювачів хімічної природи та мікробіологічної чистоти дієтичних добавок в Україні. Виявлено порушення законодавства України шляхом зазначення, що дієтичні добавки виявляють лікувальні властивості. Встановлено потребу у валідованих методиках ідентифікації та кількісного визначення компонентів дієтичних добавок та можливість використання для цього Державної Фармакопеї України (ДФУ) під час виробництва та контролю їх якості. Запропоновано у разі включення до складу дієтичних добавок лікарської рослинної сировини для контролю їх якості використовувати відповідні статті та монографії ДФУ. Запропоновано використання статей ДФУ для визначення вмісту забруднювачів хімічної природи та мікробіологічної чистоти дієтичних добавок. Визначено низку законодавчих змін, які можуть сприяти покращенню якості дієтичних добавок: корекція визначення терміна "дієтична добавка"; визначення переліку та дозування біологічно активних речовин, відмінних від вітамінів і мінералів, дозволених або заборонених до включення до складу дієтичних добавок; відновлення процедур експертизи документації на дієтичні добавки, зокрема у разі оцінки складу та дозувань; розробка нових методів ідентифікації та кількісного визначення компонентів дієтичних добавок; перегляд статті "Дієтичні добавки", наведеної у ДФУ 2.0.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р628.440.11-52 + Р281.733

Рубрики:

Спазмолітичні засоби

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексна терапія, спрямована на захист слизової оболонки шлунка від агресивних факторів, зменшення запалення і прискорення репаративних процесів, з використанням ліків рослинного походження, є раціональною завдяки високій активності у поєднанні з низькою токсичністю. Мета роботи - вивчити гостру та підгостру токсичність в експериментах, провести фармакологічний скринінг щодо гастропротекторної активності інноваційного комбінованого засобу під умовною назвою айвастевин у формі гелю для перорального застосування, який містить екстракти листя айви і шроту винограду на основі поліметилсилоксану. Гостру та підгостру токсичність айвастевину вивчено на щурах та мишах за загальноприйнятими методиками. В експерименті застосовували препарат в дозі 5000 мг/кг (внутрішньошлунково). Після одноразового та під час 28-денного курсового введення гелю за тваринами спостерігали відповідно 14 і 28 днів. Фармакологічне дослідження противиразкової дії та загальної гастропротекторної активності айвастевину виконано на етанол-преднізолоновій моделі виразки у щурів відповідно до методичних рекомендацій Державного Фармакологічного Центру України. Оцінку інтенсивності виразкових ушкоджень і противиразкової активності проведено за відповідними змінами в слизовій оболонці шлунка, за кількістю щурів з виразками в групі у відсотковому відношенні, загальною і середньою площею пошкоджень у групі та у кожної тварини, середнім ступенем тяжкості ураження, виразковим індексом і сумарним (загальним) терапевтичним індексом препарату - антидеструктивною активністю. Встановлено, що препарат у максимальній дозі 5000 мг/кг не викликає загибелі тварин, не чинить токсичного ефекту на загальний стан, поведінку, споживання їжі та води, динаміку маси тіла, абсолютну і відносну масу внутрішніх органів. Це вказує на високий ступінь безпеки та на можливість його подальшого застосування. У 6 груп піддослідних щурів вивчали ефекти різних доз айвастевину (500 мг/кг, 750 мг/кг та 1000 мг/кг у двох різних режимах). Виявлено, що максимальний противиразковий ефект айвастевину був за дозування 750 мг/кг та 1000 мг/кг і перевершив протекторний ефект препарату порівняння - ранітидину (20 мг/кг). Висновки: одержані результати макроскопії за умов етанол-преднізолонового ураження слизової оболонки шлунка в експерименті свідчать про виражену гастропротекторну дію цього комбінованого засобу, а відсутність будь-якого токсичного ефекту надає змогу рекомендувати безпечний і потенційно ефективний гель айвастевин для подальших досліджень, в т.ч. клінічних випробувань.

Обеспечение качества диетических добавок как продуктов, пользующихся широкой популярностью, является актуальной проблемой во всех развитых странах. С целью обобщения опыта европейских стран проведен анализ законодательства Европейского Союза (ЕС) в области обеспечения качества диетических добавок. Изучена система регуляторных органов ЕС в области оборота диетических добавок и основные законодательные акты в данной сфере. Обобщена информация о гармонизированных положениях законодательства стран - членов ЕС в области диетических добавок, а также о национальных аспектах соответствующей законодательной базы. Установлено, что в ЕС диетические добавки относятся к категории пищевых продуктов. В ЕС гармонизированы следующие аспекты законодательства в области оборота диетических добавок: понятие "диетическая добавка", правила использования витаминов и минералов и общие принципы определения максимальных уровней витаминов и минералов в составе диетических добавок, правила их маркировки и процедуры ввода в обращение новых диетических добавок на территории стран ЕС. На национальном уровне регулируются предельные уровни содержания витаминов и минеральных веществ в разовой или суточной дозе диетических добавок, а также допустимые дозы биологически активных компонентов, отличных от витаминов и минералов. Установлено наличие национальных списков растительных компонентов и других биологически активных ингредиентов, разрешенных и запрещенных к включению в состав диетических добавок. Как показал проведенный анализ, Европейским союзом предпринимаются активные попытки унификации соответствующей нормативной базы. Проанализированы европейские руководства по оценке безопасности компонентов диетических добавок и обеспечению их качества на всех этапах оборота. Установлено наличие рекомендаций по использованию монографий Европейской Фармакопеи в обеспечении качества диетических добавок. Опыт стран - участниц ЕС в области производства и реализации диетических добавок может стать базой для дальнейшей гармонизации соответствующего законодательства ЕС и Украины.

Узагальнено світові наукові досягнення щодо класифікації, вивчення біологічних властивостей і життєвого циклу найпростіших гемопаразитів роду Babesia. Висвітлено особливості епідемічного процесу, патогенезу та клінічних проявів бабезіозу у людей. Розглянуто міжнародні критерії (епідеміологічні, клінічні, лабораторні) його діагностики, сучасні принципи етіотропної терапії хворих на бабезіоз та профілактики цього гемопаразитозу. Викладено основні результати досліджень щодо удосконалення комплексу методів (мікроскопічного, культурального, імунологічного, молекулярно-генетичного, біологічного) лабораторної діагностики бабезіозу у людей та алгоритм їх застосування для впровадження у практичну діяльність закладів охорони здоров'я.

Досліджено фіскальні та регулятивні ефекти податку на доходи фізичних осіб (ДФО) та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Висвітлено міжнародну практику формування та подання звітності з податку на ДФО та ЄСВ. Проведено комплексне оцінювання ефективності реформування податку на ДФО та ЄСВ в Україні, а також розроблено засади уніфікації звітності та запропоновано авторську модель звітності з податку на ДФО та ЄСВ. Представлено рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністрування податку на ДФО та ЄСВ, зниження вартості дотримання податкового законодавства, що за умови їх практичної реалізації здатні стати імпульсом для поліпшення позицій України у світовому рейтингу країн за рівнем сприятливості умов для ведення бізнесу.

Проаналізовано доктринальні погляди щодо методів розслідування злочинів проти довкілля. На основі теоретичних основ криміналістики та новел міжнародної практики запропоновано шляхи вдосконалення розслідування злочину забруднення моря. Розроблено окрему криміналістичну методику розслідування злочину забруднення моря.

Узагальнено світові наукові досягнення стосовно класифікації, вивчення біологічних властивостей і життєвого циклу найпростіших роду Babesia, а також обумовленого ними епідемічного процесу. Висвітлено особливості імунного захисту проти бабезій, патогенезу та клінічних проявів бабезіозу в людей. Розглянуто сучасні методи лабораторної діагностики, етіотропної терапії та принципи профілактики цього гемопаразитозу. Викладено результати досліджень щодо вдосконалення мікроскопічного методу діагностики бабезіозу, який запропоновано для впровадження у практичну діяльність закладів охорони здоров'я України.

Розробка єдиної форми звітності з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є актуальним питанням, зважаючи на поставлене в ході податкової реформи завдання - спрощення процедур заповнення та подання звітності до фіскальних органів. Незважаючи на наявність відповідної бази для розробки уніфікованої форми, дії з об'єднання, трансформації, скорочення кількості звітних форм несуть певні ризики. Авторами систематизовано дискусійні та проблемні аспекти процесу розробки і запровадження уніфікованої форми звітності з ПДФО та ЄСВ. Виявлено ризики, пов'язані з невизначеністю результатів податкової та пенсійної реформ, різним баченням змістовного наповнення звітності з боку фіскальних органів та органів Пенсійного фонду України, уніфікацією строків подання звітності та її типів. Акцентовано увагу на зовнішніх і внутрішніх джерелах ризиків. Аргументовано застереження щодо об'єднання ПДФО і ЄСВ в один податок. Запропоновано рекомендації щодо подолання перешкод у процесі уніфікації.

Мета роботи - дослідження можливого розподілу мометазону фуроату (МФ) в емульсіях 1 і 2 роду з різним складом допоміжних речовин, а також порівняльне експериментальне вивчення протизапальної дії 0,1 % кремів МФ на основі таких емульсій. Для кількісного визначення МФ за вивчення його розчинності, розподілу між фазами і солюбілізації міцелами ПАР використовували метод рідинної хроматографії, а для визначення типу дисперсної системи - метод оптичної мікроскопії. Ефективність протизапальної дії препаратів досліджували на моделях декстранового і аеросильного запалення стопи щурів. Досліджено розчинність МФ в різних гідрофільних і ліпофільних розчинниках, розподіл між вазеліновим маслом і гідрофільним розчинником гексиленгліколь - вода (8:2) і солюбілізацію міцелами ПАР, що надає змогу прогнозувати дисперсний стан, розподіл і локалізацію МФ в емульсіях 1 і 2 роду, які є основами для м'яких лікарських засобів. Дисперсний стан МФ в емульсіях 1 і 2 роду підтверджено за допомогою методу оптичної мікроскопії. Досліджено ефективність протизапальної дії препаратів мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду, де МФ знаходиться переважно у вигляді суспензії, і препарату елоком крем 0,1 % на основі емульсії 2 роду, де МФ знаходиться у вигляді розчину в дисперсній гідрофільній фазі. Встановлено, що динаміка протизапальних ефектів (ПЕ) для обох препаратів відрізняється залежно від типу запального набряку, однак порівнювані препарати характеризуються подібною динамікою ПЕ за умов однакового набряку. Це свідчить про те, що визначальним фармацевтичним фактором для динаміки ПЕ є тип і концентрація глюкокортикостероїду. У разі декстранового запалення спостерігається виражена тенденція до більш високого ПЕ препарату мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду у порівнянні з препаратом елоком крем 0,1 %, що свідчить про вплив відмінностей у фармацевтичних факторах цих препаратів на ефективність їх протизапальної дії. За умов більш тривалого (аеросильного) запалення препарат мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду виявляє ПЕ, який в цілому відповідає ПЕ препарату елоком крем 0,1 % на основі емульсії 2 роду. Висновки: за результатами досліджень крем з МФ на основі емульсії 1 роду слід застосовувати в гострій фазі запального процесу, що супроводжується ексудацією, а крем або мазь на основі емульсії 2 роду - за хронічних дерматозів, що супроводжуються сухістю шкіри.