Цель работы: На модели лучевого эпидермита изучить кинетику ацетилхолинэстеразы (АХЭ), аденозинтрифосфатазы (АТФ-зы) и сульфгидрильных групп (SH-групп) в различных структурных элементах кожи. Выводы: Сухой лучевой эпидермит сопровождается фазовыми изменениями активности АХЭ, АТФ-зы и количества SH-групп в различных структурных элементах кожи. Между такими изменениями существует отрицательная корреляционная зависимость. Отмечается зависимость между активностью АХЭ, АТФ-зы, количеством SH-групп и клиническим течением лучевого эпидермита. Максимальные изменения показателей отмечаются в период ранней и основной эритематозной реакции, а нормализация происходит по мере стихания процесса.

Освещена история создания и становления кафедры дерматовенерологии Харьковского госмедуниверситета. Отмечен вклад профессоров И.Ф.Зеленева, Л.А.Соболева, И.С.Попова, Б.А.Задорожного и других в развитие дерматовенерологии. Исследуются вопросы этиопатогенеза, клиники, диагностики и лечения ряда кожвенболезней. Дана этиологическая характеристика гнойно-воспалительных заболеваний у больных мочеполовым туберкулезом, проанализированы клинические особенности дерматологических заболеваний у лиц, злоупотребляющих алкоголем. Рассмотрены случаи сочетания псориаза и плоскоклеточного рака кожи, дисбиотические нарушения микроэкологии влагалища и их коррекция и др.

У більшості хворих з поширеним рецидивуючим псоріазом у стадії прогресування гормональна система АКТГ - кортизол перебуває у стані виснаження або на його межі. Дефіцит кортизолу згубно впливає на ефективність лікування, що, певно, можна пояснити різкою активацією у цих умовах аутоімунної відповіді. Очевидно є участь кортизолу у патогенезі псоріазу як хронічного захворювання.

Разработаны модели местных лучевых повреждений кожи - лучевых язв, эпидермитов и дерматитов на морских свинках и кролях. Экспериментальное воспроизведение местных лучевых повреждений осуществлялось путем локального воздействия различными дозами, режимами и видами ионизирующего излучения. Подробно описано действия радиации на кожу. Приведена патоморфологическая характеристика образовавшихся лучевых язв. Модели могут быть использованы для изучения патогенеза и разработки методов терапии местных лучевых повреждений кожи.

Висвітлено імуноморфологічні особливості вилочкової залози, піднебінних мигдаликів, мезентеріальних лімфатичних вузлів, селезінки у випадку різноманітних клінічних форм псоріазу. Встановлено, що псоріатична хвороба супроводжується розвитком набутого, переважно Т-клітинного, імунодефіциту, ступінь виразності якого залежить від важкості та тривалості хвороби. За наявності всіх форм псоріатичної хвороби в шкірі та органах імуногенезу розвиваються реакції гіперчутливості негайного та сповільненого типів, що є наслідком порушеної функції імунної системи і проявляється сегментарним деструктивно-продуктивним васкулітом у системі мікрогемоциркуляторного русла, прогресуючою дезорганізацією сполучної тканини, імунними клітинними реакціями, які корелюють з важкістю клінічного перебігу хвороби.

Наведено результати світлооптичного, електронно-мікроскопічного, імуногістохімічного та морфометричного досліджень серця, судин, шкіри та внутрішніх органів з використанням унікального матеріалу 55 аутопсійних спостережень осіб, які за життя хворіли на різні клініко-морфологічні форми псоріазу та загинули внаслідок нещасних випадків. Доведено, що за наявності всіх форм псоріазу в шкірі, серці та внутрішніх органах розвиваються реакції гіперчутливості негайного та сповільненого типів, що є наслідком порушень функції імунної системи і проявляються сегментарним деструктивно-продуктивним васкулітом у системі мікрогемоциркуляторного русла, прогресуючою дезорганізацією сполучної тканини, імунними клітинними реакціями, що корелюють зі складністю клінічного перебігу хвороби.

За допомогою сучасних морфологічних методів вивчено органи травного тракту осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків і не мали іншої патології, окрім псоріазу (55 секційних спостережень). Контрольну групу склали 10 секційних спостережень практично здорових осіб віком від 21 до 62 років, які загинули раптово у результаті нещасних випадків. Встановлено, що структурна патологія зазначеного тракту є одним з проявів поліморфного симптомокомплексу псоріатичної хвороби (за будь-яких форм) поряд з іншими вісцеральними пошкодженнями. Показано етапність розвитку пошкоджень даного тракту за наявності основних клінічних форм псоріатичної хвороби. Використання імуногістохімічних, електронно-мікроскопічного та морфометричного методів, комп'ютерного аналізу зображення дозволило розкрити можливі механізми розвитку ураження органів травної системи.

На підставі виявлення низькомолекулярних фракцій білків у пацієнтів з ексудативно-гіперемічною та ерозивно-виразковою формами захворювання встановлено обмеження деградації білків у вогнищі запалення. Рекомендовано для лікування застосовувати інгібітори протеаз.

Наведено відомості про тропічні хвороби, при яких найчастіше виникають ускладнення, що вимагають хірургічного втручання. Детально висвітлено патогенез, клініку, діагностику і сучасну етиотропну терапію для кожної із нозологічних форм. Санітарно-епідеміологічні відомості, профілактика паразитоценозу представлені на прикладі африканського континенту, який являє собою справжній "заповідник" тропічних хвороб. Особливу увагу приділено клінічним проявам, діагностиці та вибору тактики під час лікування цих ускладнень з врахуванням найновіших досягнень науки і практики. Детально описано техніку виконання найпоширеніших оперативних втручань.

Системно викладено відомості про історію та розвиток дерматовенерології, етіологію, патогенез, клініку та лікування шкірних і венеричних хвороб. Детально розглянуто питання анатомії, гістології шкіри в нормі та за наявності патології. Особливу увагу приділено профілактиці різноманітних захворювань шкіри, методикам функціонального і клінічного досліджень хворих. Наведено схеми лікування дерматозів та захворювань, що передаються статевим шляхом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-2

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено реологічні властивості дослідних зразків комбінованої мазі з кетотифеном для лікування алергічних дерматитів. На підставі отриманих даних залежності напруги зсуву від швидкості зсуву встановлено оптимальне співвідношення компонентів поліетиленоксидної основи та доведено, що досліджувана мазь має тиксотропні властивості, а реологічні властивості розробленої лікарської форми відповідають сучасним вимогам до мазей.

Изучены реологические свойства исследуемых образцов комбинированной мази с кетотифеном для лечения аллергических дерматитов. На основании полученных данных зависимости напряжения сдвига от скорости сдвига определено оптимальное соотношение компонентов полиэтиленоксидной основы и доказано, что изучаемая мазь обладает тиксотропными свойствами, а реологические свойства разработанной лекарственной формы отвечают современным требованиям к мазям.

The rheological properties of the samples of the combined ointment with ketotifen under research for treating allergic dermatites have been studied. According to the data of the dependence of the shift pressure from the shift's rate obtained the optimal ratio of the components of polyethylene oxide base has been determined. The ointment investigated has been proven to possess thixotropic properties, and rheological properties of the medicinal form developed correspond the modern requirements to ointments.

Розроблено методики кількісного визначення активних складових компонентів гелю (триклозану та алантоїну) методом високоефективної рідинної хроматографії з попередньою пробопідготовкою, що дозволяє контролювати їх якість у розробленій гелеподібній лікарській формі та використовувати для лікування піодермії.

Разработаны методики определения биологически активных компонентов геля (триклозана и алантоина) методом высокоэффективной жидкостной хроматографии с предыдущей пробоподготовкой, что позволяет контролировать их качество в разработанном препарате гелеобразной формы для лечения пиодермии.

The methods for determing biological active components of the gel (triclosane and allantoin) by MPCL with the preliminary assay preparing have been developed, what allows to control their quality in the drug developed, which is in the form of a gel, for treating pyodermia.

Представлены результаты последних достижений мировой науки и исследований в области генетики отдельных дерматозов. Описаны дерматозы различной генетической природы: ихтиоз (нарушение кератинизации) и буллезный эпидермолиз (буллезный генодерматоз) как примеры моногенных доминантных и рецессивных, аутосомных и сцепленных с полом заболеваний, псориаз как пример мультифакториальных заболеваний.

Рассмотрены клинико-епидемиологические особенности различных форм красного плоского лишая, используя результаты наблюдения за 214-ю больными в период 1999 - 2004 гг. Изучены их данные анамнеза, факторы, которые способствуют развитию или обострению этого заболевания, с учетом пола, возраста, давности заболевания, сопутствующих и перенесенных заболеваний, наследственных и других факторов. Осуществлен тщательный последовательный анализ всех данных, касающихся развития болезни, что дало возможность установить особенности течения и некоторые возможные звенья этиопатогенеза, играющие определенную роль в возникновении красного плоского лишая.

Наведено результати амбулаторного хірургічного лікування 98-ми пацієнтів з поліетіологічними поєднаними ураженнями нігтів. У 90-а пацієнтів проведено видалення, у інших 8-ми - повздовжню гемірезекцію нігтьових пластин. У всіх випадках наявності патологічної компресії нігтьовою пластиною епоніхеального валика операцію доповнювали висіченням патологічно змінених епоніхеальних тканин, парціальною маргінальною матриксектомією в ділянці вростання. Поліетіологічні ураження нігтя є якісно відмінним за клінічним перебігом патологічного процесу, що потребує індивідуалізованого підходу до хірургічного лікування.

Приведены результаты амбулаторного хирургического лечения 98-ми пациентов с полиэтиологическими сочетаными поражениями ногтей. У 90 больных проведено удаление, у других 8 - продольную гемирезекцию ногтевых пластин. Во всех случаях присутствия патологической компрессии ногтевой пластины эпонихеального валика операцию дополняли иссечением патологически измененных эпонихеальных тканей, парциальной маргинальной матриксектомией на участке вростания. Полиэтиологические поражения ногтя являются существенно отличающимся по клиническому течению патологическим состоянием, которое требует индивидуального подхода при хирургическом лечении.

Показано, що антигени рогового шару як мішені для аутоантитіл, сприяють відторгненню епідермісу, з якими з організму виводяться агенти, що ухиляються від імунного нагляду. У випадку бешихи таким агентом є бета-гемолітичний стрептокок групи А. За псоріазу він невідомий, однак на його внутрішньоклітинну персистенцію побічно вказують експресія антигенів рогового шару епідермісу в мембранні структури, а також IgG- та IgA-антитіла, які залишаються, як і у разі бешихи, після виснаження антигенами рогового шару нормального епідермісу.

В результате исследований показано, что антигены рогового слоя выступают как мишени при аутоиммунных реакциях, роль которых при роже, псориазе и в норме - отторжение эпидермиса и выведение антигенов эндогенного и экзогенного происхождения, включая те, носителями которых являются агенты, уклоняющиеся от иммунного надзора. При роже таким агентом является бета-гемолитический стрептококк группы А, и эти процессы нарушаются в связи с присутствием и активностью возбудителя заболевания, индукцией аутоиммунных реакций de novo и участием в этих реакциях не только IgG-, но и IgM-, а также IgA-аутоантител. При псориазе аналогичные аутоиммунные реакции вызваны экспрессией антигенов рогового слоя в наружные мембраны эпидермальных клеток и косвенно указывают на то, что эта иммунопатология при псориазе может быть вызвана активностью персистирующего внутриклеточного неизвестного инфекционного агента.

Обговорено сучасні погляди на етіологію, патогенез, діагностику і лікування червоного системного вовчака (ЧСВ). Відображено роль генетичних та імунопатологічних факторів патогенезу захворювання. Особливу увагу приділено питанням діагностики, прогнозування і змінам у структурі летальності хворих на ЧСВ за останні десятиріччя. Обгрунтовано диференційоване застосування раціональних медикаментозних режимів, які використовують нестероїдні протизапальні препарати, протималярійні засоби, глюкокортикоїди, препарати цитотоксичної дії, використання немедикаментозних методів лікування, а також звернено увагу на інноваційні підходи до лікування ЧСВ, які виявляють специфічну дію на чітко окреслені імунопатологічні процеси.

Обсуждены современные взгляды на этиологию, патогенез, диагностику и лечение системной красной волчанки (СКВ). Отражена роль генетических и иммунопатологических факторов патогенеза заболевания. Особое внимание уделено вопросам диагностики, прогнозирования и изменениям в структуре летальности у больных СКВ за последние десятилетия. Обосновано дифференцированное применение рациональных медикаментозных режимов, использующих нестероидные противовоспалительные препараты, противомалярийные средства, глюкокортикоиды, препараты цитотоксического действия, использование немедикаментозных методов лечения, а также обращено внимание на инновационные подходы к лечению СКВ, которые оказывают специфическое воздействие на четко очерченные иммунопатологические процессы.

Наведено результати імуногістохімічного, електронномікроскопічного, морфометричного досліджень і комп'ютерного аналізу зображення нирок 57-ми осіб, які страждали за життя на різноманітні форми псоріазу. Описано морфологію та морфогенез, можливі патогенетичні механізми псоріатичної нефропатії. Запропоновано критерії її морфологічної діагностики та прогнозування перебігу захворювання.

Приведены результаты светомикроскопического, иммуногистохимического, электронно-микроскопического и морфометрического изучения органов и тканей уникального материала - 57-ми аутопсийных наблюдений лиц, которые болели псориазом. Изучена морфология внутренних органов при различных клинических формах псориаза. Показано, что псориатическая болезнь сопровождается развитием приобретенного, преимущественно Т-клеточного иммунодефицита. Предложена клинико-морфологическая классификация псориатической болезни, основанная на выделении ее вариантов в зависимости от характера иммуноморфологических изменений в органах и тканях.