Вивчено реологічні властивості дослідних зразків комбінованої мазі з кетотифеном для лікування алергічних дерматитів. На підставі отриманих даних залежності напруги зсуву від швидкості зсуву встановлено оптимальне співвідношення компонентів поліетиленоксидної основи та доведено, що досліджувана мазь має тиксотропні властивості, а реологічні властивості розробленої лікарської форми відповідають сучасним вимогам до мазей.

Изучены реологические свойства исследуемых образцов комбинированной мази с кетотифеном для лечения аллергических дерматитов. На основании полученных данных зависимости напряжения сдвига от скорости сдвига определено оптимальное соотношение компонентов полиэтиленоксидной основы и доказано, что изучаемая мазь обладает тиксотропными свойствами, а реологические свойства разработанной лекарственной формы отвечают современным требованиям к мазям.

The rheological properties of the samples of the combined ointment with ketotifen under research for treating allergic dermatites have been studied. According to the data of the dependence of the shift pressure from the shift's rate obtained the optimal ratio of the components of polyethylene oxide base has been determined. The ointment investigated has been proven to possess thixotropic properties, and rheological properties of the medicinal form developed correspond the modern requirements to ointments.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.3-52

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Раскрыты эмбрионологические, конституциональные, цитохимические, иммунные аспекты развития атопии. Описаны основные клинические синдромы атопической болези, в частности, десинхроза, респираторные, поражения кожи и органов пищеварения, а также их сочетания. На основании анализа и обобщения данных по состоянию нервной, эндокринной регуляции, систем простаноидов и вторичных посредников при атопии выделен и описан синдром нейрогуморальной дизрегуляции.

Наведено аналітичний огляд сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури за останнє десятиріччя, присвяченої проблемам фармакотерапії екземи. Розглянуто основні принципи та напрямки загальної терапії хворих на екзему з урахуванням багатоланкового патогенезу екземи, поширеності, гостроти і клінічного перебігу шкірного процесу. Представлено дані про застосування у комплексному лікуванні екземи гіпосенсибілізуючих, седативних, імунокоригуючих, вітамінних, гормональних препаратів, антиоксидантів та мембраностабілізувальних препаратів, а також проведено корекцію порушень функцій внутрішніх органів, ендокринної системи та обміну речовин. Обгрунтовано необхідність призначення в комплексній терапії хворих на екзему зовнішньої терапії залежно від стадії та клінічної картини захворювання з використанням гормональних кремів та мазей.

Представлен аналитический обзор современной отечественной и зарубежной литературы за последнее десятилетие, посвященный проблемам фармакотерапии экземы. Рассмотрены основные принципы и направления общей терапии больных экземой с учетом многозвеньевого патогенеза экземы, распространенности, остроты и клинического течения кожного процесса. Представлены данные о применении в комплексном лечении экземы гипосенсибилизирующих, седативных, иммунокорригирующих, витаминных, гормональных препаратов, антиоксидантов и мембраностабилизирующих препаратов, а также о проведении коррекции нарушений функций внутренних органов, эндокринной системы и обмена веществ. Показана необходимость назначения в комплексной терапии больных экземой наружной терапии в зависимости от стадии и клинической картины заболевания с использованием гормональных кремов и мазей.

The analytical review of the modern domestic and foreign literature for the last decade dedicated to problems of pharmacotherapy of eczema has been given. The main principles and directions of general therapy patients with eczema taking into account the multi-staged pathogenesis of eczema, morbidity, acuteness and clinical course of dermal process have been reviewed. The data about the application of hyposensitizing, sedative, immuno- correlating and hormonal drugs, vitamins, antioxidants and membrano-stabilizing drugs in the complex treatment of eczema, as well as the correction of dysfunctions of inner organs, the endocrine system and metabolism are presented. The necessity of application of the external therapy in the complex treatment of patients with eczema is prescribed depending on the stage and the clinical picture of the disease using hormonal creams and ointments.

Отмечено, что результаты проведенного исследования свидетельствуют о высокой терапевтической эффективности и безопасности антигистаминного препарата третьего поколения "Фексофаст" в лечении экземы, атопического дерматита, крапивницы и других зудящих дерматитов.

Исследованы данные больных экземой и экзематизированными микозами стоп с сопутствующей гипертонической болезнью. Выявлены дифференцированные нарушения микроциркуляции, которые характеризуются замедлением регионарной микрогемодинамики, повышением коагуляционных и снижением фибринолитических качеств крови, патологическими сдвигами напряжения кислорода в тканях, термоасимметрией. Установлена прямая корреляционная связь уровня нарушений от клинических проявлений, характера протекания дерматозов и стадии сопутствующей гипертонической болезни.

За допомогою методу дистанційної термографії вивчено особливості регіонарної мікроциркуляції у хворих на екзему та екзематизований мікоз стоп із супутньою гіпертонічною хворобою. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між ступенем порушення та клінічними проявами, характером перебігу алергодерматозу та стадією супутньої гіпертонічної хвороби. Зроблено висновок про необхідність брати до уваги виявлені особливості терморегуляції під час корекції дисциркуляції, що виникає за такої поєднаної патології.

За допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу вивчено вміст антитіл до ендотоксинів класу A, M та G у сироватці крові 38-ми хворих на мікробну екзему. Рівень антитіл до ендотоксинів класів G та M у сироватці крові хворих на мікробну екзему був істотно нижчим, ніж у здорових донорів. Одержані дані свідчать про необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на конкретизацію патогенетичних механізмів участі ліпополісахаридів грамнегативної мікрофлори кишечнику та антитіл до ендотоксинів у виникненні та перебігу мікробної екземи та інших видів хронічного дерматозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-52

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати лікування кропив'янки селективним неседативним антигістамінним препаратом "Алтіва" (фексофенадін). Засіб виявляє знеболювальну протиалергійну дію на різних етапах патологічного процесу, має виражений протисвербіжний ефект.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.3-3

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что комбинированное использование чрескожного лазерного облучения крови и дифференцированной внешней лазеротерапии ускоряет регресс клинических симптомов микробной экземы и сокращает продолжительность пребывания больных в стационаре. Метод неинвазивный, простой и безопасный, без побочных действий и осложнений.

Запропоновано метод патогенетичної терапії мікробної екземи з використанням в комплексі лікувальних препаратів реосорбілакту та ербісолу. Проведено лікування 72-х хворих, яке виявилося ефективним в усіх пацієнтів, переносимість препаратів добра, побічних реакцій не було. Відзначено регресування клінічних ознак дерматозу, нормалізацію показників ендогенної інтоксикації, імунного статусу та вільнорадикального окиснення. Рекомендовано використання реосорбілакту та ербісолу в терапії мікробної екземи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.31-52

Рубрики:

Екземи і екземоподібні дерматити

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження протизапальної та протисвербіжної дії препарату "Алтіва" (фексофенадіну) у хворих на кропивницю, атопічний дерматит та екзему. Встановлено високу терапевтичну активність препарату.

Обстежено 30 хворих з мікробною екземою в стадії еритродермії, у яких виявлено патологію імунної системи. 19-ти хворим на тлі комплексної терапії призначали новий вітчизняний препарат "Ербісол". Результати лікування порівняно з такими у 11-ти пацієнтів, яким проведено загальноприйняту терапію. Ербісол виявився ефективним засобом для лікування мікробної екземи. Він має протизапальні та імунокоригувальні властивості. Застосування ербісолу сприяло значному скороченню тривалості лікування хворих.

Проанализированы клинические случаи редких заболеваний нервной системы, имеющие наследственную природу: нейрофиброматоз Реклингхаузена, туберозный склероз, гипомеланоза Ито.

Освещена проблема генетической классификации и этиотропного лечения нейрофиброматозов. Особое внимание уделено этиологии, эпидемиологии и диагностическим критериям основных нозологических единиц данной группы. Обсуждены перспективы развития их генной терапии.

Проведено клинико-лабораторное обследование и лечение 40-ка больных нейродермитом. У всех больных до лечения выявлен синдром эндотоксикоза, нарушение показателей иммунной реактивности и активности ферментов. После комплексного лечения с включением неорганических и органических радиопротекторов отмечена положительная динамика показателей реактивности организма.

У больных аллергодерматозами установлено достоверное увеличение в сыворотке крови окислительной модификации белков на основании определения показателей альдегидо- и каталазопроизводных нейтрального и основного характера. Установлена взаимосвязь между уровнем окислительной модификации белков и характером клинического течения аллергодерматозов, что свидетельствует об участии окислительной модификации белков в процессах патогенеза аллергических заболеваний кожи. Полученные данные указывают на необходимость лабораторного контроля за уровнем окислительной модификации белков при развитии патологических процессов в коже, а также при проведении соответствующей медикаментозной коррекции выявленных нарушений.