Досліджено лінійні стохастичні динамічні системи управління кінцевим положенням. Мета роботи - синтез ефективних чисельних алгоритмів машинно-го проектування лінійних стохастичних динамічних систем управління кінцевим положенням. Завдання дослідження полягають у побудові алгоритмів синтезу, заснованих на застосуванні методу інверсійно-сполучених систем, а також на зниженні розмірності простору параметрів, що оптимізуються. Застосовувані методи: інверсійно-сполучені системи для формування критерію якості, методи зниження розмірності простору параметрів, що оптимізуються на підставі спектрального аналізу матриці кривизни. Отримані результати: пошук оптимальних параметрів у запропонованому підпросторі може здійснюватися всіма методами першого або другого порядку з використанням спроектованих матриць. При досягненні в підпросторі точки мінімуму критерію у ній обчислюються градієнт та кривизна і на підставі спектрального аналізу будується новий підпростір запропонованого типу з наступним повтором процесу оптимізації. Запропонована стратегія пошуку скорочує кількість кроків оптимізації. Практична значущість роботи полягає у тому, що з використанням матриць сполучених змінних отримані ефективні способи обчислення градієнта та кривизни критерію оптимізації. Оскільки час обчислення градієнта за запропонованими залежностями в основному визначається часом інтегрування рівнянь для сполучених матриць, то воно приблизно дорівнює часу інтегрування рівнянь для визначення фундаментальної матриці та дисперсії.

Мета роботи - на базі емпіричних даних, отриманих від системи зважування на одноплатформних залізничних вагах у русі та числових методів, створити програмне забезпечення для генерації масиву вхідних даних до згорткової нейронної мережі (ЗНМ). Використовуючи мову програмування Python - побудувати модель ЗНМ, яка надасть можливість розпізнавати тип об'єкта (автозчеплення, візок), який проїхав через тензометричну платформу. Згенерувати тестові дані різної якості, з накладанням шумів, і протестувати якість розпізнавання отриманої моделі на різних вхідних тестових даних. Для побудови епюр проїзду об'єктів через вагову платформу, створення моделі ЗНМ і генерації тестових епюр із накладанням шумів використано мову програмування Python і бібліотеку keras. Використовуючи алгоритм наближення до емпіричних даних функцією Гевісайда, апроксимовано емпіричні данні, отримані з залізничної тензометричної системи, для всіх типів рухомих об'єктів, використовуємих підприємством. Створено програмне забезпечення для генерації даних на основі отриманих апроксимуючих рівнянь. Використовуючи генератор шумів, вдалось створити набір даних (dataset) для навчання та тестування ЗНМ із різним рівнем якості вхідного сигналу. Побудовано та проведено навчання ЗНМ, тест якої показує високий рівень проценту розпізнавання тестових об'єктів, навіть при імітуванні некоректно налаштованої вагової платформи.

Розглянуто питання побудови архітектури мікроконтролерів, сигналів керування та системи команд однокристальних мікроконтролерів MCS-8051 і MCS 1Т8051, організації режимів переривань, тимчасових затримок, передачі інформації в послідовному форматі. Наведено приклади створення систем керування об'єктами з неперервними та дискретними характеристиками.

Загальновизнаний "золотий стандарт" у хірургічному лікуванні гриж стравохідного отвору діафрагми - лапароскопічна фундоплікація з крурорафією. Втім, актуальним залишається питання щодо вибору методу фундоплікації для покращення результатів оперативного втручання. Мета роботи - визначення ефективності антирефлюксних втручань і частоти післяопераційних дисфагій у пацієнтів із грижею стравохідного отвору діафрагми. Проаналізовано показники 38 хворих у ранньому і віддаленому післяопераційних періодах, прооперованих із застосуванням фундоплікації за Ніссеном і Тупе, з інтегральним оцінюванням проявів синдрому дисфагії. У 17 (44,7 %) пацієнтів (перша група) здійснили лапароскопічну задню крурорафію з фундоплікацією за Ніссеном у модифікації Short-Flopрy-Nissen; у 21 (55,3 %) хворого (друга група) - задню крурорафію з фундоплікацією за Тупе. Висновки: результати дослідження показали сумісність обох методів без відмінностей за рівнем якості життя у віддаленому післяопераційному періоді. Незначні відмінності за частотою виникнення синдрому дисфагії після операції вказують на потребу більш диференційованого підходу до вибору пластики грижі стравохідного отвору діафрагми.

Через зростання цифровізації мистецтва постають задачі покращення імерсивності під час взаємодії користувача з системами extended reality мистецтвом. Колаборативна фільтрація матричною факторизацією, метод рекомендацій, заснований на знаннях, глибока нейронна мережа з шарами занурення. Мета статті - використовуючи моделі рекомендаційних систем побудованих на різних принципах провести низку обчислювальних експериментів на модельних даних і, порівнюючи результати, перевірити, який із існуючих підходів до побудови рекомендаційних систем покаже найліпші результати при розв'язанні задачі - побудови системи вибору віртуальної арт-композиції. Проаналізовано ефективність різних методів побудови рекомендаційних систем для розв'язування задачі вибору відео у віртуальних арт-композиціях з урахуванням явного та неявного фідбеку користувачів. Перевірено, що найбільш ефективним виявився підхід з використанням гібридної моделі, яка поєднує метод колаборативної фільтрації, метод рекомендацій, заснований на знаннях і глибоку нейронну мережу з шарами занурення. Доведено, що завдяки математичному апарату глибоких нейронних мереж можна ефективно розв'язати задачу вибору відео у віртуальних арт-композиціях з урахуванням вподобань користувача. Висновок: розроблений у роботі підхід може бути використаний для покращення імерсивності під час взаємодії користувача з системами extended reality мистецтвом.

Мета роботи - отримання апроксимуючої функції (або системи апроксимуючих рівнянь), яка з мінімальною похибкою зробить наближення до наявних даних по проїзду залізничних об'єктів через 1-но платформні залізничні ваги. Для розв'язання поставленої задачі використовуються числові методи, а саме апроксимація поліноміальними функціями n-го порядку. Експериментальні данні, на основі яких виконуються досліди, отримано з системи зважування та ідентифікації вагонів у русі на одно платформних вагах. Автоматизація процесу апроксимації відбувається за допомогою програми, написаної на мові програмування Python, в якій, для отримання коефіцієнтів багаточлена, використано функції polifit і polyid бібліотеки numPy. Завдяки використанню поліномінальної апроксимації при обробці даних із тензометричних залізничних вагових систем вдалось отримати систему лінійних рівнянь, які з мінімальною похибкою відновили експериментальні дані, що були отримані з існуючої системи підприємства Північний ГЗК: Метінвест. При нормалізації показань датчиків від умовних одиниць, отриманих із підсумкової коробки до діапазону значень [0; 1] з'явилась змога, у процентному співвідношенні, описати рухомий залізничний об'єкт. Це надає змогу уникнути залежності кінцевих результатів від швидкості проїзду вагона або локомотива, що призводить до підвищення точності ідентифікації вагонів у рухомому складі за рахунок використання процентного співвідношення перебування осей на ваговій платформі (наїзд/з'їзд). З'явилась можливість визначити тип вагона з однаковою кількістю осей, але різними характеристиками міжосьового простору та бази рухомого складу. Наукова новизна полягає в отриманні загального методу апроксимації експериментальних даних проїзду вагонів через одноплатформні ваги, який можна використовувати для навчання інтелектуальних систем і генерації, наближених до реальних даних проїзду вагона (за рахунок накладання шумів, тощо). Практична цінність - підвищення точності та швидкості ідентифікації вагона у цілому, а також можливість ідентифікувати тип вагона з однаковою кількістю осей у залізничному складі, зменшує час простою підприємства, що сприяє збільшенню кількості зважених та ідентифікованих рухомих об'єктів. Наведені методи можуть буди використанні як для ідентифікації, так і для задач, кінцевим результатом яких є класифікація вхідних даних (нейронні сітки та т.п.).

Викладено теоретичні та метрологічні основи, принципи побудови і дії, конструкції та характеристики датчиків, сенсорів і сенсорних систем для вимірювання неелектричних фізичних величин. Наведено практичні приклади вибору їх параметрів і розрахунків. У сучасному світі, який бурхливо змінюється і розвивається, а також в технічних системах, що постійно удосконалюються, надважливу роль відіграють інформація й інформаційні технології. Сьогодні вони використовуються практично в усіх сферах діяльності людини, надаючи їй простий доступ до необхідної інформації та забезпечуючи комфортне існування та життєве орієнтування. Розвиток цифрової техніки, мікропроцесорних систем і нанотехнологій привів до створення пристроїв, приладів і машин, здатних взяти на себе безліч функцій прийняття рішень, які раніше могла виконувати тільки людина. І така тенденція перерозподілу функцій прийняття рішень на користь систем і машин з кожним днем зростає. Екологічні проблеми і боротьба за енергетичні ресурси привели до створення і бурхливого розвитку таких нових галузей техніки, як електромобільний транспорт, вітрова, сонячна та біоенергетика. Це, у свою чергу, привело до необхідності створення галузевих, міжгалузевих і загальнодержавних систем генерації, зберігання, розподілу та споживання електричної енергії. У цих системах стали широко застосовуватися так звані вбудовані в різні об'єкти системи контролю й керування (embedded systems), що взяли на себе функції управління цими об'єктами. Промислова революція (Industry 4.0), що розвивається на наших очах, поштовх для розвитку якої в 2011 році дали політики, вчені та бізнесмени Німеччини, передбачає перехід на повністю автоматизоване цифрове виробництво, кероване інтелектуальними системами в режимі реального часу при постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. При цьому інтелектуальні системи будуть виходити за межі одного підприємства з об'єднанням їх в глобальну промислову мережу. Цьому буде сприяти перехід від вбудованих систем контролю й управління до кіберфізичних систем (cyberphysical systems, CPS), що дозволить з'єднати віртуальний і фізичний світи та забезпечити взаємодію «розумних» об'єктів за рахунок одночасного використання вже наявних технологій, таких як штучний інтелект, хмарні технології та GPS, інформаційні мережі, бази даних і кібербезпека, інтернет-речі. При цьому зміни торкнуться самих різних сторін діяльності людини, включаючи

Проаналізовано основні підходи до забезпечення живучості комп'ютерних мереж. Показано, що методологія забезпечення живучості, яка застосовується до комп'ютерних систем, має часткову відмінність за ту, що застосовується до комп'ютерних мереж, що пов'язано з активним розвитком технологій віртуалізації. Мета статті - розробка методу, який дозволяє забезпечити живучість комп'ютерної мережі, яка є інформаційним середовищем для гарантованого надання цифрових послуг, шляхом використання віртуальних тунелів, заснованих на принципах VPN-тунелювання для делегування "білих" IP-адрес в комп'ютерні мережі, або схеми маршрутизації потоків даних при використанні внутрішніх VPN-серверів з єдиною "білою" IP-адресою. Отримані результати дозволяють: сформулювати наукову задачу з формалізацією необхідних технічних вимог до розроблюваної комп'ютерної мережі; розробити прикладне рішення забезпечення живучості комп'ютерної мережі, засноване на використанні множинних VPN-тунелів; провести ряд експериментів з дослідження ефективності використання різних мережних протоколів в VPN-тунелях; створити підгрунтя для подальший розвитку методології забезпечення живучості комп'ютерних систем для забезпечення безперервності процесів управління мережними інфраструктурами. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування комп'ютерних мереж в частині визначення показників надлишковості при реалізації принципів управління елементами мережі як то сервери, шлюзи, технологічне обладнання тощо.

Розглянуто особливості вибору мережного алгоритму та сформульовано задачу його оптимізації при проектуванні комп'ютерної мережі на мобільній платформі шляхом розробки критерію живучості зазначеного класу комп'ютерних мереж. Мета статті - розробка критерію живучості комп'ютерної мережі на мобільній платформі для подальшого його використання при проектуванні зазначеного класу мереж з метою забезпечення належного рівня живучості мережі. Отримані результати дозволяють продовжитирозвиток методики оцінки живучості комп'ютерних мереж на мобільній платформі в умовах деструктивного зовнішнього впливу за необхідності перебудови її топології; вирішувати оптимізаційні задачі мережного алгоритму функціонування комп'ютерних мереж на мобільній платформі на етапі їх синтезу. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований критерій може бути використаний на етапах проектування живучості комп'ютерних мереж на мобільній платформі, які характеризуються підвищеною живучістю та функціонують в умовах постійної перебудови схем маршрутизації даних, у тому числі за рахунок перебудови топології. Сформульовано напрями подальшої роботи, зокрема в частині проведення дослідження щодо введення в комп'ютерні мережі на мобільній платформі структурну збитковість з визначенням вузлів, які під час виконання мережею основної функції, стають уразливими, тобто захист яких необхідно підвищувати.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.4 я431(0) + Ч30 в2:З97 я431(0) + Ч21 в2:З97 я431(0)

Рубрики:

Інформаційні системи та технології

Загальні питання педагогіки

Наука. Наукознавство. Науково-дослідна робота

Шифр НБУВ: ВА867253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - анализ и обобщение данных специализированной литературы по вопросам технического и методологического проведения эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии при измененной анатомии желудочно-кишечного тракта после резекции желудка. Данные мировой научной литературы убедительно свидетельствуют о необходимости этапного подхода к выполнению эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии у пациентов с измененной анатомией желудочно-кишечного тракта. В научных работах указано, что основными этапами являются детальное изучение анамнеза хирургических вмешательств пациента, тщательный подбор подходящих эндоскопических инструментов, интубация приводящей петли, канюляция фатерова сосочка и проведение интервенционных вмешательств на нем. Представлено описание существующих эндоскопических инструментов, современных техник и подходов, их преимущества и недостатки, влияние различных факторов на успешность применения в сравнении с традиционными методиками при различных типах хирургической реконструкции для каждого из указанных этапов. Длина афферентной петли - один из основных факторов, которые влияют на показатели успеха процедуры. Выводы: эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография у пациентов с измененной анатомией является сложной и связана с рядом трудностей. Благодаря разработке специальных инструментов и техник ее можно выполнять даже у пациентов с длинной петлей по Roux-en-Y с показателями терапевтического успеха, близкими к таким у пациентов с нормальной анатомией, но это требует наличия большого опыта у эндоскописта. Сегодня нет четких рекомендаций об использовании той или иной техники, поэтому выбор оптимальной стратегии зависит от типа хирургической реконструкции, уровня мастерства специалиста и оснащения эндоскопического центра.

Розглянуто особливості функціонування високомобільних комп'ютерних мереж в умовах мінливості середовища передачі даних, його впливу на швидкість передачі даних між вузлами та методику визначення критеріїв вибору різних стандартів безпровідної передачі даних. Мета статті - розробка критеріальної бази селективного вибору стандартів безпровідної передачі даних у високомобільних комп'ютерних мережах в залежності від стану середовища передачі даних та віддаленості вузлів між собою. Отримані результати дозволяють: виокремити науково-прикладну задача розробки критеріальної бази селективного вибору стандартів безпровідної передачі даних у окремий клас задач у області рухомих комп'ютерних мереж; продовжити подальший розвиток методики підвищення живучості високомобільних комп'ютерних мереж в умовах мінливості пропускної здатності каналів зв'язку між вузлами; вирішити задачу розрахунку нестаціонарного коефіцієнта готовності відносно всіх інтерфейсів передачі корисних даних вузлами високомобільних комп'ютерних мереж. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропоновані критерії, за результатами модельного експериментування, дають ефект 15 % скорочення часу на передачу обсягу даних в умовах нормального функціонування високомобільної комп'ютерної мережі у гетерогенному просторі та динамічною зміною відстані між вузлами мережі за наперед заданою траєкторією руху. Сформульовано напрями подальшої роботи, зокрема запропоновано проведення ряду прикладних експериментів для виявлення закономірності функціонування реальних високомобільних мереж в умовах обмеженого енергетичного запасу ходу вузлів та впливу зовнішнього середовища на нього.

Розглянуто теоретичні основи автоматизації та сенсорної техніки. Викладено основні поняття та визначення автоматики, фізичні принципи роботи первинних перетворювачів, вимоги до датчиків, схеми, конструкції та параметри датчиків, їх переваги й недоліки, а також галузі застосування. Зазначено, що автоматизація - один з напрямів науково-технічного прогресу де застосування саморегулюючих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування звільняє людину від участі в процесах отримання, перетворення, передачі й використання енергії, матеріалів або інформації та істотно зменшує трудомісткість виконуваних операцій. Окреслено технічні засоби автоматизації виробничих і технологічних процесів.

Обговорено питання міжнародного співробітництва у сфері освіти, науки і виробництва, застосування інформаційних технологій у сфері освіти, науки і управління виробництвом. Розглянуто програмні засоби управління, збору, обробки і передачі інформації, проблеми дистанційної освіти. Викладено питання математичного моделювання та оптимізації систем обробки інформації для вирішення завдань освіти, науки і управління виробництвом.

Проведено огляд проблеми передачі даних, у тому числі Big Data, у мобільній системі "Мультикоптер - сенсорна мережа". Проаналізовано сучасні системи збору телеметричної інформації сенсорними мережами з географічно розподілених точок та за спеціальних умов. Обгрунтовано використання мультикоптерних систем для збору інформації в сенсорних мережах. Запропоновано декілька підходів щодо вирішення проблеми передачі даних типу Big Data. Надано рекомендації щодо практичної реалізації деяких запропонованих рішень.

Розглянуто проблему організації середовища для передачі даних з мінімальними затримками в складних інформаційних системах та виокремлено рішення з організації такого середовища у вигляді комп'ютерної мережі. Розкрито суть функції проміжного зберігання даних в мережі. Зроблений аналіз літератури та поставлена задача розробки методу передачі даних в спеціалізованій комп'ютерній мережі. Приведений кортежний опис даної мережі, розроблено алгоритми функціонування її вузлів. Надано рекомендації щодо практичного застосування та зроблені відповідні висновки.

Запропонована методика оцінки навченості посадових осіб, якіпрацюють з системами управління оборонними ресурсами. Проаналізовані діючі та запропоновані додаткові показники оцінки рівня навченості, які дозволяють характеризувати різноманітні сторони підготовленості посадової особи. До методики введено показник адекватності заняття та коефіцієнт утримання знань. За допомогою методу експертного опитування визначено відповідні показники адекватності для базових видів занять. Використання методики надає можливість провести необхідні заходи щодо підвищення рівня навченості кінцевих користувачів.

Вперше запропоновано метод віддаленої передачі великих масивів даних з проміжним зберіганням в інфокомунікаційних мережах з низькошвидкісними ділянками, що дозволяє значно скоротити час передачі даних (в середньому на 50 %) за умов забезпечення прийнятних рівнів джитеру та втрат пакетів потокового трафіку. Удосконалено метод запобігання колізій під час паралельної обробки даних в децентралізованих інфокомунікаційних мережах, в якому, на відміну від існуючих, використовуються механізми блокування зі спеціалізованими повідомленнями, що дозволяють уникати помилок в разі звернення кількох екземплярів програми до однієї порції даних та підвищити оперативність їх обробки. Це забезпечує можливість поточного планування додаткових експериментальних спостережень щойно виявлених швидкоплинних процесів. Удосконалено модель функціонування інфокомунікаційної мережі з використанням темпорального критерію диспетчеризації запитів на обслуговування, яка відрізняється від відомих використанням зваженої суми часткових середніх взаємних інформацій між конкретним запитом і простором можливих відкликів, що дозволяє здійснювати оперативну обробку найбільш актуальних запитів користувачів.

Приділено увагу виконанню дослідницької частини в кваліфікаційних роботах магістра. Розглянуто питання ідентифікації, математичного опису, моделювання та розрахунку автоматичних систем. Наведено приклади використання ЕОМ у процесі використання різних методів дослідження лінійних неперервних, нелінійних та цифрових систем. Подано конкретні приклади виконання досліджень систем автоматичного керування конкретними об’єктами для гірничої та інших галузей виробництва. Висвітлено основні аспекти дослідження автоматичних систем з використанням імітаційного моделювання.

Розглянуто сутність експлуатації за технічним станом (ЕТС) зенітного ракетного озброєння (ЗРО) Повітряних сил Збройних сил України. Наведено основні заходи переведення та ЕТС станом ЗРО на етапах: освоєння контрольно-відновлювальних робіт на зразках установочної партії, серійного переведення на ЕТС, освоєння ЕТС на зразках установочної партії та серійної ЕТС та визначено перелік необхідних науково-методичних документів, а також проблемні питання та шляхи їх вирішення.