Проанализированы методики расчета (МР) обсадных колонн (ОК) на прочность при двухосном нагружении. Приведены результаты сравнительных расчетов прочности ОК по разным методикам и указаны условия, при которых возможно их использование. Сформулированы возможные направления исследований для усовершенствования МР.

Розроблено методи, моделі та програми автоматизованого аналізу й оптимізації прийняття рішення з урахуванням системного взаємозв'язку технології та об'єктів виробництва. Задачі оптимізації технологій виробництва за умов невизначеності здійснено в структурних формах. Розв'язано задачу оптимізації технології виробництва на основі багатоальтернативних моделей оптимізації з використанням математичного апарату теорії нечітких множин.

Вперше на підставі проведення аналізу клініко-морфологічних, гормональних, імунологічних даних, вивчення мікроценозу ендометрія, цервікального каналу, на тлі зміни рецепторного апарата та функціональної активності ендометрія виявлено фактори ризику розвитку завмерлої вагітності (ЗВ). Уточнено деякі аспекти патогенезу порушення репродуктивної функції після перенесеної ЗВ, які реалізуються у вигляді недостатньої лютеїнової фази у 85 % випадків. Вперше визначено зміни рецепторного апарату ендометрія та ступінь недостатності експресії рецепторів до естрогенів і прогестерону за ЗВ, їх зв'язок з порушенням менструальної та репродуктивної функції за даної патології, а так само її зміни під впливом комплексного лікування з використанням екстракту плаценти. Розроблено алгоритм обстеження пацієнток із ЗВ і з порушенням гормональної рівноваги після перенесеної ЗВ, визначено етапність та обсяг обстеження. Запропоновано новий підхід для відновлення менструального циклу та науково обгрунтовано комплекс реабілітаційних заходів на етапі планування вагітності в жінок після перенесеної ЗВ.

Розроблено методику розрахунку енергозбережних можливостей регульованого електроприводу в порівнянні з нерегульованим. Розглянуто в якості регульованого - електропривод постійного струму, а нерегульованого - електропривод змінного струму.

На основі квантово-хімічних розрахунків у напівемпіричному наближенні РМ3 проведено аналіз та порівняння енергетичних та геометричних параметрів, а також розподілу спінової густини для серії аквакомплексів іонів перехідних металів за різних допустимих значень спінової мультиплетності іона-комплексоутворювача. Дані результати надали можливість визначити найстійкіший спіновий стан аквакомплексів та прослідкувати відповідні зміни у геометричній будові комплексів при зміні мультиплетності (М). Залежно від того, скільки неспарених електронів міститься на зовнішньому енергетичному рівні, маємо різні сили взаємодії між атомами, а, відповідно, і різні довжини зв'язків. Чим більше значення мультиплетності, тим помітніші зміни довжини зв'язків - відбувається значне видовження зв'язків при збільшенні М та послаблення сили притягання між катіоном металу та атомом Оксигену. За рахунок такої зміни спостерігається зменшення довжини зв'язку між атомами Оксигену та Гідрогену в молекулах води. Аквакомплекси є досить цікавими системами з точки зору того, що молекула води належить до лігандів "слабкого поля" і сприяє формуванню високоспінових комплексів, які характеризуються парамагнітними властивостями.

Здійснено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання актуальної проблеми формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів хореографії, що виявляється в обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов формування досліджуваної компетентності в освітньому середовшці педагогічного університету. Міжкультурна компетентність розглядається як динамічне інтегративне особистісно-професійне новоутворення, результат професійної підготовки, що забезпечує вчителеві здатність до ефективної професійної діяльності в умовах культурного різноманіття сучасного суспільства та освітнього середовища. До структури досліджуваної компетентності віднесено особистісно-афективний, когнітивний, процесуальний складники, уточнено критерії їх сформованості. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету: 1) розроблення інтегрованого міжкультурного і міждисциплінарного змісту освіти, що реалізується в аудиторній та позааудиторній навчально-пізнавальній, науково-дослідницькій, художньо-творчій діяльності, практичній підготовці; 2) застосування інтерактивних, тренінгових, ігрових та дослідницьких форм і методів роботи; 3) активне використання потенціалу міжнародного контингенту студентів педагогічного університету, створення середовища міжкультурного спілкування.