Висвітлено особливості процесу розвитку українського національного букварства на різних історичних етапах (творення букварів за умов глибокого занепаду культурного життя закарпатоукраїнського народу, коли політичною домінантою був великодержавний шовінізм у ставленні до представників неугорських національностей; утвердження суспільного ідеалу - загальнолюдської солідарності, рівності, доброчесності, працьовитості; збереження родинних традицій і неухильного дотримання релігійних постулатів у вихованні дітей; популяризацію різних жанрів українського народного дитячого фольклору). Проаналізовано освітні пріоритети змісту українських букварів другої половини XIX - кінця XX ст., а також видрукуваних у першому десятилітті незалежності України. Обгрунтовано та доповнено дидактичні принципи структурування змісту шкільних підручників (природовідповідності, народності, краєзнавчості), запропоновано добір їх змісту з урахуванням напрацювань українських і зарубіжних учених у галузі дидактики початкової школи (енциклопедичності, сезонності, єдності загальнолюдського, національного й етнічного).

Розлянуто особливості застосування основних підходів (системного, хронологічного, формаційного, цивілізаційного, синергетичного) здійснення історико-педагогічного дослідження розвитку початкової школи на Закарпатті в другій половині ХІХ - початку ХХІ ст.

Рассмотрены особенности использования основных подходов (системного, хронологического, формационного, цивилизационного, синэргетического) для исследования развития начальной школы в Закарпатье второй половины ХІХ – начала ХХІ вв.

The article considers some peculiarities of use of main approaches (systematic, chronological, formatioal, сivilizational, synergistic) to research primary education development in Transcarpathia region in the second half of the XIX century – the first half of the XXІ century.

На основі дослідження документальних матеріалів Державного архіву Закарпатської області (філії в Ужгороді та Берегово) обгрунтовано процес становлення та розвитку початкової школи Закарпаття другої половини XIX - початку XXI ст. На основі системних освітніх трансформацій - періодів перебування Закарпаття у складі Австро-Угорщини (1848 - 1919), Чехословаччини (1919 - 1939), Угорщини (1939 - 1944), Радянського Союзу (1944 - 1991) та незалежній державі Україна (1991 - 2011), виявлено провідні тенденції й особливості адміністративно-організаційного устрою, змісту початкової освіти. Актуалізовано досвід діяльності початкових шкіл зазначеного періоду за сучасних умов розбудови національної системи освіти.

Розглянуто та проаналізовано в історичній ретроспективі визначення понять "початкова школа" та "початкова освіта" в контексті використання системного підходу до їх вивчення. Початкову школу представлено як складну систему, здатну до перетворень, що зумовлені суспільно-політичними, соціально-економічними та культурологічними чинниками, що ведуть до послідовної зміни цілей, структури, змісту, організації освітньої діяльності початкової школи.

Рассмотрены и проанализированы в исторической ретроспективе определения понятий "начальная школа" и "начальное образование" в контексте использования системного подхода к их изучению. Начальная школа представлена как сложная система, способная к преобразованиям, обусловленным общественно-политическими, социально-экономическими и культурологическими факторами, ведущими к последовательной смене целей, структуры, содержания, организации образовательной деятельности начальной школы.

The paper discusses and analysis in historical retrospective definitions of “primary school” and “primary education” in the context of a systemic approach to their study.Elementary school is represented as a complex systemwhich can be converted under the influence of socio-political , socio-economic and cultural factorsleading to to the successive change of objectives, structure , content, organization of educational activities of primary school.

Досліджено процес становлення та розвитку початкової школи Закарпаття періоду другої половини XIX - початку XXI ст. як наслідково-залежних змін у її організації, управлінні, структурі, змісті освіти, детермінованих державно-територіальним підпорядкуванням регіону, а отже, соціально-економічними, суспільно-політичними умовами, системними освітніми трансформаціями за п'ятьма виокремленими етапами: 1848 - 1919 рр.; 1919 - 1938 рр.; 1939 - 1944 рр.; 1944 - 1991 рр.; 1991 - 2011 рр. Установлено вплив на розвиток закарпатської початкової школи освітнього законодавства європейських країн (Австро-Угорщини, Чехословаччини, Угорщини), до складу яких періодично територіально входило Закарпаття. Визначено сутність поняття "системна освітня трансформація". Розкрито особливості організації і змісту діяльності початкової школи Закарпатського краю, досліджено й систематизовано провідні тенденції її розвитку. Розроблено авторську історико-системну модель формування початкової школи, виявлено й актуалізовано конструктивний ретродосвід, персоніфіковані ідеї розвитку початкової освіти Закарпаття.

Розглянуто проблеми та перспективи розвитку теорії та методики мистецької освіти, питання кадрового забезпечення освітньої діяльності в мистецькій сфері, а також інноваційні процеси в контексті практики викладання мистецьких дисциплін. Висвітлено культурно-історичні аспекти становлення мюзиклу. Проаналізовано вплив фольклору на ладо-інтонаційне мислення І. Мартона (на прикладі хорових творів). Розглянуто політкультурні реалії мистецької освіти як чинник формування художньо-естетичного світосприйняття. Увагу приділено формуванню виконавської концепції музичного твору у процесі фахової підготовки студента-музиканта. Наведено класифікаційні характеристики музикотерапії. Подано інформацію про маску та ляльку як важливі компоненти художньої образності сучасних театралізованих видовищ.

Представлено результати науково-дослідницької діяльності авторського колективу щодо професійної підготовки фахівців у системі дошкільної та початкової освіти. Висвітлено історичні та теоретико-методичні аспекти розвитку освіти, навчання та виховання. Визначено актуальні питання навчання та виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в умовах полікультурного середовища. Презентовано досвід організації процесу підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах сучасної системи освіти. Висвітлено психолого-педагогічні аспекти готовності вихователів до роботи в умовах інклюзії. Досліджено проблеми культурологічного підходу до підготовки педагога засобами національного мистецтва. Увагу приділено сучасним підходам до організації контролю й оцінки знань, умінь і навичок студентів із дошкільної педагогіки. Подано інформацію щодо реалізації принципу акмеологічного підходу у формуванні професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами проєктування. Висвітлено філологічно-методичний аспект формування професійної компетентності під час підготовки вчителя початкових класів у ЗВО.