Проаналізовано наукову діяльність Закарпатського краєзнавчого музею у 1995 - 1999 рр. Окремі розділи присвячено рукописним книгам і стародрукам XV - XIX ст. з колекції фондів даного музею, національно-культурному відродженню закарпатських українців у 20 - 30 рр. XX ст., а також важливим питанням археології, етнографії та природознавства.

Розглянуто питання історії, етнографії, археології, природознавства Закарпаття. Проаналізовано співпрацю музеїв країн Карпатського Єврорегіону та її перспективи у рамках Асоціації Музеїв. Описано видання друкарні Львівського Успенського братства у колекції фондів Закарпатського краєзнавчого музею. Значну увагу приділено питанням українізації православної церкви в Закарпатті у кінці 1930 рр.

Рассмотрены вопросы истории, этнографии, археологии, природоведения Закарпатья. Проанализировано содружество музеев стран Карпатского Еврорегиона и его перспективы в рамках Ассоциации Музеев. Описаны издания типографии Львовского Успенского братства в коллекции фондов Закарпатского краеведческого музея. Значительное внимание уделено вопросам украинизации православной церкви в Закарпатье в конце 1930-х гг.

Висвітлено життєвий та творчий шлях М.Тиводара - активного громадського, культурного та політичного діяча, публіциста, педагога, видатного вченого-етнолога. Охарактеризовано його науковий доробок.

Освещен жизненный и творческий путь М.Тиводара - активного общественного, культурного и политического деятеля, публициста, педагога, выдающегося ученого-этнолога. Охарактеризовано его научное наследие.

Описано особливості конструкції та функції будівель господарського призначення на Закарпатті, а також споруд, які надавали садибі та поселенням у цілому архітектурно-художньої довершеності, своєрідності та неповторного локального колориту. Зазначено, що незважаючи на регіональні особливості, господарські будівлі українців Закарпаття мають чимало спільних рис з цією ділянкою матеріальної культури інших регіонів України. Ця спільність прослідковується в зовнішньому вигляді, функціональному використанні приміщень, конструктивних прийомах, техніці будівництва та назвах.

Описаны особенности конструкции и функции строений хозяйственного назначения на Закарпатье, а также сооружений, придававших усадьбе и поселениям в целом архитектурно-художественного совершенства, своеобразности и неповторимого локального колорита. Указано, что несмотря на региональные особенности, хозяйственные строения украинцев Закарпатья имеют много общих признаков с этой областью материальной культуры других регионов Украины. Эта общность прослеживается во внешнем виде, функциональном использовании помещений, конструктивных приемах, технике строительства и названиях.

Розглянуто різні типи печей - курну, напівкурну і з опаленням "по чистому" (дим відводився на горище), особливості їх розташування і форми, що мало велике значення для внутрішнього планування, характеру інтер'єру, розмежування функцій окремих приміщень і організації способу проживання в хаті. Наведено малюнки даних печей.

Рассмотрены разные типы печей - курная, полукурная и с отоплением "по чистому" (дым отводился на чердак), особенности их размещения и формы, что имело большое значение для внутреннего планирования, характера интерьера, разграничения функций отдельных помещений и организации способа проживания в избе. Представлены рисунки данных печей.

Висвітлено етапи розвитку етнографічної науки на Закарпатті, напрями етнографічної діяльності вчених, культурних і церковних діячів. Розкрито роль у розвитку етнографічної думки даного періоду газет "Свет", "Новый свет", "Карпати", "Наука" і "Листок". Охарактеризовано газетні статті, які містять цікавий етнографічний матеріал про обряди і звичаї селян, їх вірування та традиції.

Освещены этапы развития этнографической науки на Закарпатье, направления этнографической деятельности ученых, культурных и церковных деятелей. Раскрыта роль в развитии этнографической мысли данного периода газет "Свет", "Новый свет", "Карпат", "Наука" і "Листок". Охарактеризованы газетные статьи, содержащие интересный этнографический материал об обрядах и обычаях крестьян, их верованиях и других областях народной культуры.

Наведено відомості про життєвий шлях М.Сополиги - видатного українського вченого-етнографа, музеєзнавця, громадсько-культурного діяча, директора Свидницького музею українсько-руської культури.

Представлены сведения о жизненном пути М.Сополиги - выдающемся украинском ученом-этнографе, музееведе, общественно-культурном деятеле, директоре Свидницкого музея украинско-русской культуры.

Досліджено типи і форми традиційних сільських поселень, садиб, дворів, жител і господарських будівель українців Закарпаття XVIII - XX ст. Розглянуто конструктивні прийоми та техніку будівництва традиційного сільського житла у даному регіоні, розкрито особливості оформлення інтер'єру. Виявлено древні елементи та явища, релікти давньоукраїнського періоду, які свідчать про загальноукраїнські культурні витоки (з джерел Київської Русі) традиційного будівництва краю. Наведено матеріали про унікальну пам'ятку гуцульського народного будівництва - хати початку XVIII ст. з с. Ковелів на Рахівщині. Описано обряди, вірування та звичаї, що супроводжували процес будівництва традиційних житлових і господарських будівель. Проаналізовано розвиток сільських поселень, житла та житлово-побутових умов на Закарпатті у другій половині XX ст.

Исследованы типы и формы традиционных сельских поселений, усадеб, дворов, жилищ и хозяйственных построек украинцев Закарпатья XVIII - XX ст. Рассмотрены конструктивные приемы и техника строительства традиционного сельского жилья в данном регионе, раскрыты особенности оформления интерьера. Выявлены древние элементы и явления, реликты древнеукраинского периода, свидетельствующие об общеукраинских культурных истоках (из источников Киевской Руси) традиционного строительства края. Изложены материалы об уникальной памятке гуцульского народного строительства - избы начала XVIII ст. из с. Ковелев на Раховщине. Описаны обряды, верования и обычаи, сопровождающие процесс строительства традиционных жилищных и хозяйственных построек. Проанализировано развитие сельских поселений, жилья и жилищно-бытовых условий на Закарпатье во второй половине XX ст.

Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми щодо народного житла українців Закарпаття XVIII - XX ст. у вітчизняній і зарубіжній історіографії. Висвітлено історичний розвиток сільських поселень, особливості їх типів і форм. Охарактеризовано зовнішній вигляд, внутрішню структуру та розміри. Проведено класифікацію типів садиби та селянського двору, форм його забудови, типів і варіантів житла та господарських будівель. Наведено характеристику техніки будівництва, архітектурних та інженерно-конструктивних прийомів, внутрішнього планування, інтер'єру. Розглянуто вертикальний розвиток хати, специфіку соціальних аспектів у зв'язку між формами сім'ї та формами житла. Висвітлено давні обряди, вірування та звичаї, які виконувалися під час зведення житлових і господарських будівель. Окреслено ареали поширення типів і форм народного будівництва у різні історичні періоди та різних етнографічних груп краю - долинян, лемків, бойків, гуцулів. Визначено ступінь впливу етнічних, історичних, соціально-економічних, екологічних та інших факторів на формування та розвиток регіональних особливостей народного будівництва. Досліджено реліктові форми, елементи та явища традиційного будівництва та спільні особливості з сільським житлом інших етнічних груп у межах Закарпаття (угорців, румунів, німців, словаків) та у контексті загальноукраїнських, загальнослов'янських, центральноєвропейських та інших етнокультурних зв'язків.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію створення, принципи організації, тематичну структуру музеїв під відкритим небом,зокрема, Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогово), Музею українських обрядів НІЕЗ "Переяслав", Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Сарненського історико-етнорграфічного музею, Музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості села Перелесне, Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту та ін. Розглянуто проблеми скансенознавства, різні ділянки народної культури України, особливості збереження, охорони та використання пам'яток, особливості комплектування та наукового опрацювання фондових колекцій, комп'ютеризації даних процесів.

Біобібліогрфічний покажчик підготовлено до 70-річчя від дня народження українського вченого-етнолога, історика, краєзнавця, музеезнавця, громадського, культурного та політичного діяча П. М. Федака. В покажчику представлено друкований та інший його доробок, а також матеріали щодо наукової та громадської діяльності за період з 1971 р. до середини 2015 р. Всього в покажчику зафіксовано 2 939 позицій - монографії, наукові збірники, календарі-альманахи "Просвіти", наукові, науково-популярні та публіцистичні статті, доповіді та виступи на конференціях, укладання та редагування краєзнавчих видань, неопубліковані матеріали тощо. П. М. Федак досліджував проблему будівель Закарпаття ХІХ - початку ХХ ст. Дослідник очолював музей-скансен у Пирогові (м. Київ), де вдало поеднував науково-дослідну, культурно-просвітницьку, реставраційну роботу тощо. Науковець зробив значний вклад у роботу Товариства охорони пам'яток історії та культури тощо.

За матеріалами музейних реліквій, висвітлено багаторічну самовіддану і плідну працю видатного українського педагога та вченого, громадсько-політичного, культурного, церковного і державного діяча, Президента Карпатської України, Героя України о. Авґустина Волошина. Розглянуто історію створення в Ужгороді меморіального музею його імені та перспективи його розвитку - як самостійного, зі статусом державного, науково-дослідного і культурно-освітнього закладу Закарпаття. Працю проілюстровано багатьма унікальними знімками та документами з життя і діяльності А. Волошина. Вміщено бібліографію праць про життя і діяльність Августина Волошина та меморіальну кімнату-музей А. Волошина в Ужгороді.