Розглянуто на сучасному рівні етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування основних ендокринних захворювань. Істотно перероблено матеріали з питань цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, історії розвитку ендокринології. Значно розширено знання про роль гормонів ендокринних залоз у регуляції функцій забезпечення життєдіяльності людини. Наведено основні принципи ендокринології, захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, щитоподібної, прищитоподібних, надниркових і статевих залоз, хвороби обміну речовин, ендокринні пухлини органів травлення та хірургічне лікування ендокринних захворювань. Особливу увагу приділено питанню цукрового діабету та його ускладнень.

Проблема лікування шлунково-кишкових кровотеч (ШКК) є актуальною, що зумовлено високою летальністю. Ендоскопічний гемостаз надає змогу знизити як загальну, так і післяопераційну летальність у 3 - 4 рази. Використовують такі ендоскопічні методи зупинки ШКК: хімічний, ін'єкційний, монополярну, аргоноплазмову, лазерну коагуляції, метод кліпування. Мета роботи - експериментально та морфологічно обгрунтувати використання високочастотної зварювальної біполярної електрокоагуляції із застосуванням апарата ЕК-300М1 в ендоскопічному лікуванні ШКК і впровадити її в клінічну практику. На 10 свинях віком 5 - 7 років з масою тіла 85 - 100 кг проведено експериментальне дослідження нового способу локального гемостазу кровоточивих судин та ерозій (патент № 124885 від 25.04.2018 р. "Спосіб лікування хворих зі шлунково-кишковими кровотечами") з морфологічною верифікацією стану судини. Для високочастотної зварювальної біполярної коагуляції використовували два зонди, під'єднані до апарата ЕК-300 Мі у режимі перекриття: діаметром 2,2 мм (патент № 115147 від 10.04.2017 р.) з опуклим електродом (№ 1) та 3,2 мм (модифікований) з увігнутим електродом (№ 2). Встановлено, що для зупинки кровотечі із судин діаметром до 1 мм найефективнішим є застосування зонда № 1 з тривалістю експозиції 15 с, для судин діаметром понад 1 мм - використання зонда № 2 з тривалістю експозиції від 30 с. Висновки: високочастотна зварювальна біполярна електрокоагуляція має переваги над іншими методами ендоскопічної зупинки кровотеч і може бути рекомендована як метод вибору для лікування ШКК, який забезпечує стійкий та остаточний гемостаз.

Результати лікування абдомінального сепсису (АС) незадовільні. Найтяжчою його формою є третинний перитоніт (ТП). Факторами, що обтяжують перебіг ТП, є прогресування антибіотикорезистентності, зменшення резервів антибактеріальної терапії, поліморбідність. Сьогодні немає дієвих шкал прогнозування перебігу ТП, що робить проблему однією з найгостріших в абдомінальній хірургії. Мета роботи - опрацювати спосіб прогнозування перебігу ТП для покращання його діагностики й лікування. Проспективно обстежені 109 пацієнтів з приводу перитоніту. У 18,3 % хворих на 3 - 12-ту добу виявлені ознаки ТП, від якого померли 90 % хворих. З використанням статистичного методу відібрані 19 найбільш прогностично значущих показників, інтегровані у шкалу прогнозування ризику виникнення ТП, що відзначалася високим ступенем точності, специфічності та чутливості. Висновки: ТП є найтяжчою формою АС. Застосування запропонованої шкали дозволило з високою точністю прогнозувати ризик виникнення ТП. Застосування шкали прогнозування ризику виникнення ТП сприяло ефективній діагностиці захворювання.

До 100-річчя від дня народження видатного хірурга, вченого, організатора охорони здоров'я, державного діяча, члена-кореспондента НАН і АМН України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, премії імені акад. О. О. Богомольця НАН України, завідувача кафедри хірургії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, доктора медичних наук, професора В. Д. Братуся.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р45 д(4УКР)

Рубрики:

Хірургія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У клініці за період 1998 - 2015 рр. лікували 146 хворих з приводу раку шлунка (РШ), ускладненого гострою кровотечею (ГК), за субтотального й тотального ураження органа. Розроблена лікувальна тактика, основана на комплексному застосуванні мініінвазивних методів ендохірургічного гемостазу для припинення активної кровотечі з пухлини чи її рецидиву та профілактики рецидиву кровотечі після її спонтанного припинення за нестабільного гемостазу. За визначеними критеріями оперативне лікування проведене у 65 хворих: радикальні операції виконані у 42 (64,6 %), паліативні та симптоматичні - у 23 (35,4 %). В екстреному порядку (ЕП) оперовані 5 (7,7 %) хворих, у ранньому відстроченому періоді (РВП) - 60 (92,3 %), при цьому летальність після екстрених операцій удвічи вища, ніж після операцій, виконаних у РВП. Вважаємо операції, виконані на висоті кровотечі, у хворих при РШ, ускладненому ГК, за субтотального й тотального ураження органа надто небезпечними, що пов'язане з високою післяопераційною летальністю, доцільне здійснення ендохірургічного гемостазу з подальшим виконанням оперативного втручання у РВП, що забезпечить збільшення частоти здійснення радикальних операцій з лімфодисекцією в об'ємі 02.

З 2004 по 2015 рр. в Київському міському центрі з надання допомоги хворим з шлунково-кишковою кровотечею лікували 241 хворого з приводу колоректального раку (КРР), ускладненого гострою кишковою кровотечею (ГКК). Проаналізовано залежність тяжкості ГКК від локалізації, глибини пухлинної інвазії, морфологічного й гістологічного типу КРР. Рак правої половини ободової кишки виявлений у 58 (40,6 %) хворих, лівої половини - у 85 (59,4 %). Частота тяжкої ГКК за ураження пухлиною правої половини ободової кишки удвічі більша, ніж за ураження лівої половини ободової кишки, та у 2,1 разу більша, ніж за наявності злоякісної пухлини прямої кишки. При збільшенні глибини інвазії ракової пухлини збільшувалася частота ГКК середньої тяжкості та тяжкої, за глибини пухлинної інвазії Т3 - Т4 вона становила 68,0 %. Помірну ГКК у 2,4 разу частіше виявляли за екзофітного типу росту КРР, середньої тяжкості та тяжку - відзначали у 67,3 % з 55 хворих за дифузно-інфільтративного типу та у 80,7 % з 57 хворих - за виразково-інфільтративного типу. У міру зменшення показника диференціювання ракової пухлини збільшувалася частота виявлення тяжкої ГКК, за низького ступеня диференціювання (G-3), вона досягала 65,7 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р45д(4УКР)

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз визначення ступеня важкості кишкових кровотеч у 241-го хворого з гострокровоточивим колоректальним раком. Ступінь важкості крововтрати визначали за даними гемодинамічних і гематологічних показників з урахуванням клінічних проявів геморагії, виділяючи три ступені важкості крововтрати. За результатами проведеного аналізу визначено залежність ступеня важкості кровотечі від локалізації, розповсюдженості, морфологічних особливостей та гістологічного типу злоякісних колоректальних пухлин. Також проведено вивчення структурного підгрунтя факторів залежності ступеня важкости крововтрати за колоректального раку шляхом гістологічного дослідження операційного та секційного матеріалів.

Проведен анализ степени тяжести кишечных кровотечений в 241-го больного с острокровоточащим колоректальным раком. Степень тяжести кровопотери определяли по данным гемодинамических и гематологических показателей с учетом клинических проявлений геморрагии, выделяя три степени тяжести кровопотери. По результатам проведенного анализа определена зависимость степени тяжести кровотечения от локализации, распространенности, морфологических особенностей и гистологического типа злокачественных колоректальных опухолей. Также проведено изучение структурной основы факторов зависимости степени тяжести кровопотери при колоректальном раке путем гистологического исследования операционного и секционного материалов.

Проведено патоморфологічне дослідження біоптатів слизової оболонки тіла, антрального відділу шлунка, дванадцятипалої кишки, країв виразки (188 біоптатів), резекованих під час операції тканин шлунка та дванадцятипалої кишки з виразкою (6), автопсійного матеріалу (16) з використанням методів світлової та електронної мікроскопії у 72-х хворих. Описані електронно-мікроскопічні зміни доводять, що мікроангіопатія - це не ускладнення, а невід'ємна універсальна ланка у патогенезі цукрового діабету (ЦД). Тому ареактивний перебіг виразкової хвороби у хворих на ЦД, із зниженням больової чутливості, призводить до глибоких морфологічних змін шлунка та дванадцятипалої кишки, із формуванням виразок значних розмірів, що виявляються у стадії ускладнень.

Проведено патоморфологическое исследование биоптатов слизистой оболочки тела, антрального отдела желудка, двенадцатиперстной кишки, краев язвы (188 биоптатов), резекцированных во время операции тканей желудка и двенадцатиперстной кишки с язвой (6), автопсийного материала (16) с использованием методов световой и электронной микроскопии у 72-х больных. Описанные электронно-микроскопические изменения доказывают, что микроангиопатия - это не осложнение, а неотъемлемое универсальное звено в патогенезе сахарного диабета (СД). Поэтому ареактивное течение язвенной болезни у больных СД, со снижением болевой чувствительности, приводит к глубоким морфологическим изменениям желудка и двенадцатиперстной кишки, с формированием язв значительных размеров, которые проявляются в стадии осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1-59

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р.с9

Рубрики:

Методика написання наукових праць

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що запропоновані зміни в звіті (форма № 20) лікувального закладу в поєднанні з ефективним контролем будуть сприяти вдосконаленню лікувально-діагностичного процесу та об'єктивному підходу до оцінки якості надання хірургічної допомоги.

Проаналізовано результати лікування 133-х хворих із виразковими гастродуоденальними кровотечами (ВГДК) за період 2000 - 2004 рр., з них 81 хворий на цукровий діабет 2 типу (ЦД). Застосування ЕГ у 52,3 % хворих на ЦД з ендоскопічними стигматами тривалої кровотечі та нестабільного гемостазу дозволило зупинити кровотечу, провести профілактику її рецидиву й уникнути невідкладної операції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452 + Р415.12

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження процедур установлення, здійснення, припинення та продовження адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Проаналізовано нормативні засади реалізації зазначених адміністративних процедур, а також правового статусу ОВС, що здійснюють адміністративно-наглядові повноваження стосовно піднаглядних осіб. Наведено рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства з питань реалізації процедур адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення, а також практики застосування його норм.

Розкрито соціально-правову сутність і профілактичну складову адміністративного нагляду міліції. Проаналізовано адміністративно-правовий механізм нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Досліджено систему та правовий статус суб'єктів реалізації адміністративних процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, акцентовано увагу на елементах правового статусу органів внутрішніх справ.

Розглянуто питання хірургічної тактики та методів лікування виразкових гастродуоденальних кровотеч. Удосконалено активно-індивідуалізовану тактику, розроблено нові види більш ефективних і функціонально вигідних оперативних втручань. Вперше для корекції постгеморагічних анемій у випадках гастродуоденальних виразкових кровотеч використано гемопоетичні стовбурові клітини, розроблено диференційовані показання до їх застосування залежно від ступеня тяжкості анемії. Запропоновано два способи її корекції з використанням гемопоетичних стовбурових клітин. Доведено ефективність лікування гастродуоденальних кровотеч із застосуванням функціонально вигідних оперативних втручань та використання гепоетичних стовбурових клітин.

Проаналізовано результати лікування 1125 хворих з приводу раку шлунка, ускладненого гострою кровотечею. Розроблено лікувальну тактику, яка передбачає проведення ендоскопічного гемостазу при активній кровотечі з пухлини та заходів, спрямованих на попередження рецидиву кровотечі за наявності ознак спонтанного припинення кровотечі і стигмат, шляхом використання мініінвазивних методів ендохірургічного гемостазу за визначеними критеріями їх ефективності та подальшим проведенням клініко-ендоскопічного моніторингу. Впровадження у клінічну практику розробленого алгоритму лікувальної тактики дозволило збільшити частоту виконання радикальних операцій з 66,0 до 75,9 %, знизити летальність після їх виконання у 4,4 разу, зменшити частоту виконання нерадикальних операцій з 44,0 до 24,1 %, знизити летальність після їх виконання з 20,3 до 12,8 %.

Мета роботи - розробити та впровадити у клінічну практику лікувальну тактику і програму клініко-ендоскопічного моніторингу хворих з гострокровоточивими доброякісними неепітеліальними пухлинами (ГДНП) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК). В основу роботи покладено аналіз результатів лікування 51 хворого з ГДНП шлунка та ДПК за два періоди: I (35 хворих) - 1992 - 2004 рр., II (16) - 2005 - 2009 рр. Екстрену діагностику проведено за допомогою ендоскопічних досліджень з визначенням локалізації, морфологічних характеристик субстрату кровотечі, стану системи гемостазу згідно з класифікацією активності кровотеч J. Forrest, які доповнювали рентгенологічними, ультразвуковими, лабораторними методами. Хворих розподілено на групи з визначенням критеріїв показань та термінів проведення оперативних втручань з урахуванням обтяжуючих чинників щодо прогнозу ризику розвитку рецидиву пухлинної кровотечі. Висновки: ефективний ендоскопічний гемостаз та ендоскопічна профілактика розвитку рецидиву кровотечі з наступним клініко-ендоскопічним моніторингом забезпечують стабільний перебіг постгеморагічного періоду, що впливає на зменшення частоти екстрених операцій, які проводять з невиправданим ризиком і які супроводжуються високою частотою післяопераційних ускладнень та летальності. Це стало можливим завдяки застосуванню активної ендоскопічної тактики з селективним використанням мініінвазивних методів ендохірургічного гемостазу залежно від стану системи гемостазу, локалізації пухлини та її морфологічних характеристик. Впровадження розробленого алгоритму хірургічної тактики у II періоді лікування хворих з ГДНП шлунка та ДПК дало змогу

у порівнянні з I періодом знизити кількість екстрених операцій з 17,9 до 7,1 %, у тому числі на висоті кровотечі - з 10,7 до 7,1 % та на висоті її рецидиву з 7,1 до 0 %, летальність після екстрених операцій, післяопераційну і загальну летальність з 20,0; 3,6; 2,9 % відповідно до 0 %. Досягнуто збільшення хірургічної активності з 80,0 до 87,5 %. У 14,3 % хворих при проведенні екстреного ендоскопічного дослідження виконано первинно-невідкладне ендохірургічне субмукозне видалення пухлин.