На основании данных эхокардиографического обследования 58 пациентов с инфарктом миокарда (ИМ) в анамнезе установлена большая выраженность ГЛЖ и склонность к формированию ГЛЖ по эксцентрическому варианту у больных с Q-ИМ по сравнению с не Q-ИМ. Результаты исследования отражают более выраженные и прогностически неблагоприятные изменения в миокарде ЛЖ при его ремоделировании после Q-ИМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.7 + Р410.105.01

Рубрики:

Хвороби головного мозку та його оболонок

Вроджені вади серця

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены основные причины ограничений жизнеядеятельности у больных с врожденными пороками сердца в отдаленный период после оперативных вмешательств. Выделены наиболее значимые функциональные и психологические параметры, влияющие на жизнедеятельность таких пациентов. Сделан вывод о значительных нарушениях жизнедеятельности у этих лиц, что в значительной степени будет препятствовать реализации программ реабилитации данного контингента больных.

Врожденные пороки сердечно-сосудистой системы (ССС) - наиболее распространенная патология, которая приводит к социальной недостаточности. Эта проблема длительное время находилась вне поля зрения клиницистов и экспертов, что обусловило отсутствие полной статистики, четких критериев и подходов для определения инвалидности. Цель исследования - анализ первичной инвалидности на Украине вследствие врожденных пороков ССС в 2010 и 2011 гг. Согласно полученным результатам целесообразно в ежегодные статистические формы отчетности первичной инвалидности и деятельности медико-социальных экспертных комиссий Украины внести рубрику "Врожденные пороки сердца и крупных артерий".

Вперше проведено системний аналіз і класифікацію тенденцій розвитку дизайн-освіти за конкретних соціально-економічних умов, охарактеризовано особливості впровадження освітніх і дизайнерських ініціатив на різних історичних етапах. Розглянуто проблеми розвитку дизайн-освіти в контексті наукових досліджень представників вітчизняної та зарубіжної педагогічної думки, уточнено концептуальні засади вітчизняної дизайн-освіти як сфери наукової діяльності щодо обгрунтування та систематизації наукових знань про використання педагогічного потенціалу дизайн-освіти у формуванні особистості дизайнера та потенційних можливостей дизайну у вдосконаленні системи професійної підготовки дизайнерів. Здійснено формулювання провідних понять і категорій, проаналізовано структуру та зміст культурно-освітнього простору, напрями розвитку дизайн-освіти, роль і значення педагогічного проектування. Розроблено моделі та технології професійної підготовки дизайнерів, розкрито ефективність і можливості їх упровадження в освітній процес. Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо розробки структури та змісту професійної підготовки майбутніх дизайнерів, визначення форм і методів формування їх професійної компетентності. На основі теоретичних положень охарактеризовано методики, які широко використовуються у сфері дизайнерської освіти та у процесі розробки навчально-методичного комплексу професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Результативність дослідження полягає в упровадженні організаційної моделі мистецького навчального комплексу інноваційного типу та процесуальної моделі ступеневої підготовки майбутнього дизайнера за умов мистецького навчального комплексу інноваційного типу, які відповідають потребам суспільства та сприяють розвитку проектної культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030 + Р410.140.45

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення добового профілю артеріального тиску (АТ) з урахуванням поліморфізму гена рецепторів 1 типу ангіотензину II у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ), які перенесли інфаркт міокарда (ІМ). Обстежено 36 чоловіків із гіпертонічною хворобою III стадії, АГ 1 - 3 ступеня, які перенесли ІМ. Середній вік у групі дослідження становив 57,0 (52,0; 64,0) років, стаж гіпертонічної хвороби - 6,3 (4,0; 15,0) року. Середній термін після перенесеного інфаркту становив 48,0 (12,0; 144,0) місяців. Дослідження гена рецепторів типу 1 ангіотензину II на тест-системі "ДНК-сорб-В" було проведено методом полімеразної ланцюгової реакції з проведенням рестрикції продуктів ендонуклеазою. Добове моніторування АТ було виконано за стандартною методикою. Виявлено, що загалом у групі рівні систолічного та діастолічного АТ за медіаною відповідали цільовим значенням. Але показники навантаження тиском як за добу, так і окремо вдень та вночі перевищували нормальний діапазон. При міжгруповому аналізі в пацієнтів із СС генотипом гена рецепторів 1 типу ангіотензину II зареєстровані достовірно вищий рівень АТ та величини індексів навантаження тиском. Крім того, у цій групі пацієнтів виявлена велика частота несприятливих варіантів циркадних коливань АТ. За даними добового моніторування тільки в 13 (34,2 %) хворих було зареєстровано досягнення цільового рівня АТ: з АА генотипом - у 6 (15,9 %) хворих, з АС генотипом - у 6 (15,9 %) хворих та в 1 (2,6 %) пацієнта з СС генотипом гена рецепторів типу 1 ангіотензину II. У 4 (10,5 %) хворих на АА генотип і 3 (7,9 %) хворих на АС генотип гена рецепторів 1 типу ангіотензину II було зареєстровано досягнення цільового рівня АТ при нормальному діапазоні індексів навантаження тиском. В інших випадках цільовий рівень АТ супроводжувався підвищенням індексів навантаження тиском, що свідчить про неповний добовий контроль АГ.