Розглянуто питання розвитку глобальної цивілізації в контексті ресурсного та екологічного потенціалу планети. Особливу увагу приділено загрозам і викликам майбутньому людства на початку ХХІ ст., а також перспективам розвитку світової економіки в процесі переходу до сталого - ресурсно та екологічно збалансованого - господарства. Висвітлено соціальні та екологічні тенденції, що формують наше майбутнє, зокрема: стрімке зростання чисельності населення, укорінення хибних моделей споживання, скорочення посівних площ на душу населення, надмірне викачування грунтових вод, обмеження видобутку морських продуктів, зменшення площ лісів, підвищення середньої температури, поширення стійких органічних забруднювачів, втрата рослинних і тваринних видів. Відзначено, що існуюча економічна система, ефективна в минулі часи за умов значно менших потреб світової економіки, дедалі менш адекватна, оскільки виходить за межі продуктивності земних екосистем. Наведено позитивні приклади, шляхи конструктивного вирішення проблем та механізми впровадження засад сталого розвитку.

Висвітлено освітню теорію множинних інтелектів (МІ), якою користуються освітяни, науковці, батьки в Америці. Розкрито суть поняття інтелекту, описано методи його дослідження, розглянуто види розумових здібностей. Визначено зв'язок інтелекту з іншими людськими здібностями. Наведено концептуальні напрями подальших досліджень з теорії МІ, а також порівняльний аналіз змісту понять концептуалізації та розповсюдження інтелектів.

Освещена образовательная теория множественных интеллектов (МИ), которой пользуются работники образования, научные работники, родители в Америке. Раскрыто содержание понятия интеллекта, описаны методы его исследования, рассмотрены виды умственных способностей. Определена связь интеллекта с другими человеческими способностями. Приведены концептуальные направления дальнейших исследований теории МИ, а также сравнительный анализ содержания понятий концептуализации и распространения интеллекта.

Мовна негація відноситься до складних лінгвістичних універсалів. Вона пронизує всю лексику та граматику, використовує різні засоби та способи вираження, має складний семантико-структурний характер, що потребує ретельного вивчення. Досліджено особливості функціонування лінгвістичних засобів вираження негації на різних рівнях мови, зокрема, в межах художнього дискурсу. Мета дослідження - осмислення таксономії мовних засобів вираження заперечення в англійській і німецькій мовах, комплексний опис та аналіз системи семантичних, прагматичних і стилістичних особливостей структур негації в межах художнього дискурсу. Результати дослідження доводять, що лінгвістична категорія негоції має широкі потенційні можливості - мовленнєві засоби реалізації заперечення можуть ускладнюватися різними модальними значеннями і бути стилістично модифіковані, до актуалізації значення ствердження, що може стати перспективою дослідження.