Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.13-4 + Р457.261.3 + Р569.453-4

Рубрики:

Хвороби паращитовидних залоз

Хірургічна патологія навколощитоподібних залоз

Пухлини паратиреоїдної залози

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Протягом останніх десятиліть відзначається значне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ), пов'язане як із несприятливим впливом навколишнього середовища, так і зі швидким розвитком методів візуалізації дослідження. Це призвело до пошуку адаптованих та менш агресивних терапевтичних протоколів з метою уникнути ризику ускладнень та неадекватних утручань. Незважаючи на переважно сприятливий прогноз за диференційованого РЩЗ (ДРЩЗ), наявність метастазів до лімфатичних вузлів пов'язана з підвищеним ризиком рецидивів, що значно погіршує якість життя та негативно впливає на прогноз хвороби. До цього часу лікуванням РЩЗ займаються в загальнохірургічних лікувальних закладах, що супроводжується великою кількістю неадекватно виконаних оперативних утручань і високою частотою післяопераційних ускладнень. Крім цього, в нашій країні радіойодотерапія залишається малодоступною процедурою для більшості пацієнтів, також відсутній реєстр даної патології для оцінки ефективності лікування. З огляду на останні рекомендації ендокринних товариств ми проаналізували основні підходи щодо визначення показань та обсягу дисекції лімфатичних вузлів за ДРЩЗ, беручи до уваги їх переваги та ризики. Дані літератури показали, що дискусія все ще відкрита, і хірурги розподілились на прихильників та противників його застосування. Через те існує необхідність у додаткових клінічних і перспективних довгострокових рандомізованих дослідженнях прогностично значущих чинників у виборі тактики дисекції лімфатичних вузлів за ДРЩЗ.

Безсимптомна гіперкальціємія в більшості випадків є результатом первинного гіперпаратиреозу та у 5 % випадків - першою субклінічною ознакою раку прищитоподібної залози (РПЩЗ). Наведений досвід діагностики та лікування двох військовослужбовців з кістковою формою РПЩЗ з клінічними виявами первинного гіперпаратиреозу. В першому випадку захворювання було випадковою знахідкою під час дообстеження пацієнта з приводу травматичного перелому ключиці, який виник під час його перебування у стаціонарі для проходження військово-лікарської комісії. В другому випадку РПЩЗ було випадково вияшіено під час обстеження та лікування пораненого з вогнепальними ранами м'яких тканин лівого стегна. Проаналізовано можливості сучасних методів візуалізації (мультиспіральна комп'ютерна томографія, остеосцинтиграфія) і значення лабораторного виявлення змін у кальцієвому обміні та рівня паратгормону в сироватці крові. Надано рекомендації щодо ранньої діагностики РПЩЗ.

Цитологічне дослідження є одним з основних методів морфологічного аналізу біологічного матеріалу. Воно полягає в оцінці характеристик морфологічної структури клітинних елементів у цитологічному препараті (мазку) із метою встановлення характеру процесу - непухлинного або злоякісного. Значення впровадження такого дослідження визначається необхідністю встановлення єдиних правил клінічного моніторингу, доставки матеріалу в цитологічну лабораторію, приготування мазка, його фіксації, мікроскопії, оцінки результатів дослідження (опис характеру цитологічної картини та можливих патологічних змін). Правильна інформація про результати цитологічного дослідження виділень із шийки матки та піхви має істотне значення для профілактики, ранньої діагностики онкологічних та інших захворювань шийки матки, підвищення ефективності проведеного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-4

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ретроспективно оценена эффективность применения экспресс-гистологического исследования (ЭГИ) лимфатических узлов шеи во время операции по поводу папиллярного рака щитовидной железы (ПРЩЖ) с целью определения объема диссекции. Частота метастазирования в регионарные лимфатические узлы составила 35,6 %. Диагностическая чувствительность, специфичность и эффективность ЭГИ лимфатических узлов шеи во время операции по поводу ПРЩЖ составили 91,7, 85,7 и 87,8 % соответственно.

Описано клінічний випадок дифузного варіанту медулярного раку щитоподібної залози (МРЩЖЗ) з інвазією в поворотний гортанний нерв. Розглянуто лікування даної патології з проведенням радикальної екстрафасціальної тиреоідектомії, модифікованої диссекції шиї і резекції лівого поворотного гортанного нерва з наступним накладенням первинного унілатерального анастомозу: дистальний відрізок лівого поворотного гортанного нерва - основна гілка ansa cervicalis. Враховуючи неефективність радіойод- та хіміотерапії, основним завданням у лікуванні МРЩЗ є рання діагностика, радикальне хірургічне втручання, активний моніторинг з метою раннього виявлення рецидиву хвороби.

Активація Akt (протеїнкіназа В) залучена у патогенез спорадичного та спадкового раку щитоподібної залози (РЩЗ) за синдрому Коудена. У культурі клітин щитоподібної залози (ЩЗ) Akt регулює ріст і виживання клітин, а також впливає на їх рухливість. Мета роботи - оцінити роль Akt у прогресії РЩЗ. Експресію активованої Akt (фосфорильованої pAkt), Akt 1, 2 та 3, та p27 проаналізовано в 46 випадках РЩЗ, 20 фолікулярних аденом та нормальній тканині залози. Активацію Akt виявлено в 10/10 випадках фолікулярного раку (ФР), 26/26 папілярного раку (ПР) ЩЗ, 2/10 випадках фолікулярного варіанта папілярного раку, у 4/66 зразків нормальної тканини залози та у 2/10 випадках фолікулярної аденоми. У зонах інвазії виявлено найвищу імунореактивність pAkt, локалізовану в ядрі за ФР та в цитоплазмі за ПР, за винятком зон інвазії ПР, де вона локалізується і в ядрі, і в цитоплазмі. Імунореактивність Akt 1 корелює із локалізацією pAkt, а ядерна локалізація pAkt пов'язана із цитоплазматичною експресією p27. У дослідженнях in vitro із використанням клітинних ліній РЩЗ показано, що ядерна транслокація Akt 1 і pAkt пов'язана із цитоплазматичною експресією p27, інвазією і міграцією клітин. Під впливом РІ3-кінази відбувалося гальмування міграції клітин і переходу локалізації Akt 1, pAkt і p27. Ці дані свідчать про важливу роль ядерної активації Akt 1 у прогресії РЩЗ.

Визначено основні прогностичні чинники розвитку пухлин щитовидної залози (ЩЗ). Встановлено, що фолікулярні пухлини з невизначеним потенціалом малігнізації можуть бути початковим етапом у розвитку раку щитовидної залози (РЩЗ). Визначено молекулярно-біологічні та клініко-морфологічні прогностичні критерії несприятливого прогнозу за умов РЩЗ. Доведено суттєвий вплив радіаційного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС на розвиток тиреоїдного раку не лише серед постраждалих дітей, але й серед опромінених дорослих. Доведено діагностичну ефективність тонкоголовкової аспіраційної пункційної біопсії з застосуванням маркерів малігнізації, надто у дітей пубертатного віку. Встановлено роль епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) у процесі інвазії та метастазування РЩЗ. Доведено можливість визначення на передопераційному етапі BRAF-мутацій, що є показанням до застосування більш агресивної тактики хірургічного лікування. Встановлено роль протеїнкіназа В (Akt) у процесах інвазії та метастазування РЩЗ. Доведено роль метилювання Е-кадгерину в індукції ЕМТ, а також у зміні мезенхімального фенотипу. Доведено, що ЩЗ є органом-мішенню для вірусу простого герпесу (ВПГ). Встановлено зв'язок ВПГ з онкогенезом ЩЗ. Показано, що збільшення експресії Nectin-1, активація мітогенних сигналів та індукція ЕМТ обумовлюють підвищення чутливості клітин пухлин ЩЗ до ВПГ.