Узагальнено сучасні знання та власний багаторічний клінічний досвід авторів в області паратиреоїдної патології. Описано фізіологію та патофізіологію навколощитоподібних залоз. Докладно висвітлено своєрідні клінічні прояви хвороб, обумовлених зниженою та підвищеною функцією цих залоз - різні форми гіпопаратиреозу, первинного гіперпаратиреозу, вторинний, третинний, несправжній гіперпаратиреоз. Велику увагу приділено сучасним методам обстеження хворих, у т.ч. рентгенологічним дослідженням і застосуванню функціональних навантажувальних проб. Описано методи лікування захворювань навколощитоподібних залоз, зокрема, новий, мало висвітлений у літературі метод трансплантації залоз при гіпопаратиреозі. Окремо розглянуто представлено хірургічне лікування гіперпаратиреозу.

Досліджено стан кальцієвого гомеостазу у щурів з експериментальним гіпопаратиреозом (тотальна паратиреоїдектомія) залежно від кількості алотрансплантата паращитовидної залози. Показано, що тільки трансплантація фізіологічної кількості попередньо посіченої паратиреоїдної тканини повністю нормалізує рівень загального та вільного кальцію в сироватці крові щурів, тоді як у разі трансплантації чотирьох або шести залоз ефект менший, а у випадку трансплантації однієї залози - відсутній. Одержані результати свідчать, що пересадка паращитовидних залоз відновлює кальцієвий гомеостаз у щурів з експериментальним гіпопаратиреозом, а правильний підбір кількості трансплантата має важливе значення для досягнення оптимального ефекту.

Розглянуто проблему вторинного гіперпаратиреозу у хворих із хронічною нирковою недостатністю, що лікуються хронічним гемодіалізом. Показано пряму залежність між тривалістю лікування гемодіалізом та рівнем паратиреоїдного гормону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323 + Р415.130.21-3

Рубрики:

Хвороби нирок

Гіперпаратиреози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що післяопераційний гіпопаратиреоз - рідкісна, складна ендокринна патологія, систематичний аналіз симптоматики якої в численній групі хворих до цього часу не проводився. Мета дослідження полягає в оцінці симптомів та ускладнень цього захворювання у великій групі хворих. Комплексне обстеження великої групи хворих з тяжкою формою стійкого післяопераційного гіпопаратиреозу вперше проведено з використанням спеціального опитувальника, що був розроблений авторами. Це дозволило оцінити та проаналізувати частоту симптомів і ускладнень даного захворювання. Застосування опитувальника як простого та дешевого методу може бути рекомендовано за умов проведення масових скринінгових обстежень хворих з можливим або вірогідним діагнозом післяопераційного гіпопаратиреозу, а також для оцінки тяжкості захворювання.

Отмечено, что первичный гиперпаратиреоз (ПГП), связанный с патологической гиперпродукцией паратиреоидного гормона, в последнее время вызывает повышенный интерес. Это объясняется наличием большого числа больных с бессимптомной формой заболевания, частота которого в десятки раз превышает манифестные формы. Кроме того, количество больных ПГП значительно увеличилось за последнее десятилетие, что связано как с истинным ростом заболеваемости, так и с улучшением диагностических возможностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.130.21-43

Рубрики:

Гіперпаратиреози

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що мікроінкапсульована тканина аденоми прищитовидної залози людини зберігає здатність до секреції паратгормону після ксенотрансплантації щурам із експериментальним гіпопаратиреозом і виразно позитивно впливає на рівні загального та вільного кальцію у сироватці крові тварин-реципієнтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.991 + Р415.130.23-29

Рубрики:

Кріоконсервація

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження 153 хворих зі 164 кістами щитовидної залози (КЩЗ). Описано ехосеміотику кіст різних типів з урахуванням їх етіології та цитологічних особливостей. Розглянуто можливості кольорового допплерівського картування для диференційної діагностики кіст з патологією судин, з'ясування типу кіст, контролю пункційного втручання, вибору оптимального способу лікування та визначення прогнозу. Розглянуто підходи до проведення тонкоголкової аспіраційної біопсії кіст, вибору безпечного акустичного вікна та оптимальної траєкторії пункційного каналу, а також найбільш інформативної ділянки для біопсії залежно від розташування та структурних особливостей кіст. На підставі даних ультразвукового дослідження, візуального та цитологічного аналізу матеріалу, одержаного методом тонкоголкової аспірації, запропоновано виділити 4 групи КЩЗ: істинні (ті, що мають епітеліальну вистілку) з серозним та колоїдним вмістом, псевдокісти - геморагічні (що утворюються як наслідок крововиливу в паренхіму залози) та порожнини кістозно-трансформованих вузлів.

Виявлено високу частоту діагностування первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) серед групи пацієнтів, які мають різні його клінічні прояви. Виділено нову форму ПГПТ - кардіальну на підставі одержаних даних про високу частоту діагностики ПГПТ у хворих з кальцинозом клапанів серця. Доведено, що скринінгове визначення лише рівня кальціємії не є достатньо адекватним критерієм для діагностики ПГПТ, оскільки підвищення рівня кальцію у разі ПГПТ виявлено лише у 30,9 % пацієнтів. Встановлено, що найбільш інформативний лабораторний показник - це концентрація паратиреоїдного гормону (ПТГ) у крові, підвищення якого виявлено в 98,5 % випадків. Вперше одержано дані про високу частоту асимптомного перебігу ПГПТ і діагностичну цінність ультразвукового дослідження (УЗД), за якого проводиться обов'язкова візуалізація зон типового розташування прищитовидних залоз (ПЩЗ) під час обстеження пацієнтів з патологією щитовидної залози (ЩЗ) для виявлення асимптомної форми захворювання. Обгрунтовано доцільність проведення обов'язкової ревізії й огляду ПЩЗ під час виконання оперативного втручання на ЩЗ, що також необхідно для діагностики асимптомної форми ПГПТ. Встановлено, що у 59,1 % випадків у разі ПГПТ має місце сполучене ураження ПЩЗ і ЩЗ.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.13 + Р252.215

Рубрики:

Хвороби паращитовидних залоз

Роль спадковості в патології. Медична генетика

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

The paper presents findings, concerning the intensity of the processes of apoptosis and the proliferative activity of epitheliocytes by means of carrying out an immunocytochemical research in chronic obstructive lung diseases (COLD), depending on the functional condition of the thyroid gland and the level of cortisol in patients of older age groups and their role in the formation of systemic manifestations and the mechanisms of disease progression.

Наведено рідкісний випадок ниркової форми первинного гіперпаратиреозу, зумовленого аденомою паращитоподібної залози. Діагноз верифіковано патогістологічним дослідженням операційного матеріалу.

Представлено підхід до класифікації такого поширеного захворювання як гіперпаратиреоз (ГПТ). У зв'язку із складністю діагностики, асимптомним перебігом захворювання на ранніх стадіях та, відповідно, неадекватним підходом до лікування, гостро постала необхідність нового підходу щодо систематизації гіперпаратиреозу у контексті сучасних поглядів на проблему. Класифікацію побудовано з урахуванням етіологічних чинників, патогенетичних варіантів, а клінічний перебіг ГПТ розглянуто з позицій ураження кісткової тканини - патогномонічного симптому за гіперфункції прищитовидних залоз. До класифікації введено виділення стадій компенсації та декомпенсації хвороби на підставі клінічних, інструментальних і лабораторних даних.

Подано дані літератури з епідеміології та клінічних проявів первинного гіперпаратиреозу, а також клінічний випадок своєчасної діагностики і хірургічного лікування хворого з первинним гіперпаратиреозом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*737.11 + Р415.13-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби паращитовидних залоз

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено виникнення післяопераційного гіпопаратиреозу у пацієнтів після операцій на щитовидній залозі з приводу багатовузлового зоба. Запропоновано хірургічний спосіб збереження функції паращитовидних залоз. Функція паращитовидних залоз вивчалась в першу добу після операції за рівнем кальцію в крові та оцінкою клінічних симптомів гіпопаратиреозу – симптому Хвостека та парестезій. Серед 42-х хворих, прооперованих в такий спосіб, гіпопаратиреоз виник у 2-х (4,4 %) хворих, що значно менше ніж у контрольній групі, яка складалася з 45-ти чоловік і в якій гіпопаратиреоз виник у 4-х (8,9 %) хворих. Це свідчить про ефективність використання означеного способу збереження функції паращитовидних залоз під час операції на щитовидній залозі.

Изучены аспекты развития послеоперационного гипопаратиреоза у пациентов после операций на щитовидной железе по поводу многоузлового зоба. Предложен хирургический способ сохранения функции паращитовидных желез. Функция паращитовидных желез изучалась в первые сутки после операции по уровню кальция в крови и оценке клинических симптомов гипопаратиреоза – симптома Хвостека и парестезий. Среди 42-х больных, прооперированных с использованием данного способа, гипопаратиреоз возник у 2-х (4,4 %) больных, что значительно меньше, чем в контрольной группе, которая состояла из 45-ти человек и в которой гипопаратиреоз возник у 4-х (8,9 %) больных. Это доказывает эффективность использования данного способа сохранения функции паращитовидных желез во время операции на щитовидной железе.

The aspects of development of postoperative hypoparathyroidism in patients after surgery removing the multinodular goiter were studied. New surgical method for preserving the functions of parathyroid glands was proposed. The function of parathyroid glands was evaluated during the first day after surgery by the measurement the level of calcium in blood and examination the clinical symptoms of hypoparathyroidism, like as both, Chvostek’s symptoms and paresthesias. Among 42 patients, which were operatedusing this method, the hypoparathyroidism was appeared in 2 patients (4.4 %), that a significantly less with respect the control group, counted 45 people and where the hypoparathyroidism was detected in 4 patients (8.9 %). This data demonstrates the effectiveness of this method in surgical practices for preservation the functions of parathyroid glands during surgery on thyroid gland.

На примере яркого клинического случая обсуждены причины поздней диагностики и ошибок в лечении первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ). Основными факторами несвоевременной диагностики и неадекватного лечения предложено считать недостаточную информированность и эрудицию врачей неэндокринологов, полиморфизм клинической симптоматики ПГПТ, малый опыт хирургического лечения заболевания в неспециализированных клиниках, отсутствие скринингового исследования кальция крови. Даже выраженные симптомы поражения костей скелета с кистозной остеодистрофией и почек (коралловидные камни) не ускорили лабораторное подтверждение диагноза ПГПТ, вызванного длительно развивавшейся карциномой околощитовидной железы.