Розглянуто питання патології харчування, а також основні принципи організації нутрітивної підтримки (НП) хворих як комплексу діагностичних і лікувальних заходів, спрямованих на виявлення та корекцію порушень трофічного статусу з використанням методів активної НП - парентрального і (або) ентерального штучного харчування. Запропоновано критерії вибору НП, а також стандарти проведення НП в педіатрії. Наведено протоколи проведення ентерального зондового харчування.

Рассмотрены вопросы патологии питания, охарактеризованы основные принципы организации нутритивной поддержки (НП) больных как комплекс диагностических и лечебных мер, направленный на выявление и коррекцию нарушений трофического статуса с учетом методов активной НП - парентрального и (или) энтерального искусственного питания. Предложены критерии выбора НП, а также стандарты проведения НП в педиатрии. Приведены протоколы проведения энтерального зондового питания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р714.8

Рубрики:

Гігієна матерів-годувальниць

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.16

Рубрики:

Лактація. Біохімія жіночого молока

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз фізичного та нервово-психічного розвитку 150 дітей, що народилися з масою менше 2500 г. Виявлено високу частоту перинатальної патології ЦНС, системи дихання, гіпербілірубінемій. Маса тіла у віці 1 рік знаходиться в межах 6300 - 11 500 г, зріст - 60 - 76 см. Значно поширені неврологічні розлади, сенсорні порушення у ранньому віці. Найпоширенішою патологією є анемія, алергія, високий індекс інфекційної захворюваності.

Проведено бактеріологічне обстеження мікробіоценозу шкіри та слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у 142-х новонароджених дітей 5 - 10-денного віку з перинатальною патологією неінфекційного генезу. Встановлено переважання грампозитивної флори у всіх дітей, домінування колонізації одним видом флори в доношених немовлят і двома-трьома збудниками - у недоношених. У дітей, які народилися передчасно, виявлено високу частоту контамінації грибками. Визначено значну полірезистентність мікрофлори до препаратів антибактеріальної дії.

Проаналізовано дані літератури щодо впливу нутрітивного забезпечення в пренатальному періоді та грудному віці на розвиток ожиріння у дітей. Відомо, що майже у 60 % дорослих, які мають ожиріння, проблеми з зайвою вагою почалися в дитячому та підлітковому віці. Ожиріння та його ускладнення (цукровий діабет 2-го типу, артеріальна гіпертонія, коронарна хвороба серця, атеросклероз, онкологічні захворювання) пов'язуються з численними генетичними маркерами, однак певні гормональні, синдромні або молекулярно-генетичні порушення можуть пояснити менше 5 % всіх випадків ожиріння. Показано роль дефіциту та підвищеного вмісту білка в харчуванні плоду і дитини на першому році життя в розвитку ожиріння у дітей. Проаналізовано поняття та передбачувані механізми харчового (нутрітивного) програмування для розвитку ожиріння. Природне вигодовування немовлят знижує ризик розвитку надмірної маси тіла у дорослому віці, в той час як штучне вигодовування сприяє ожирінню. Акцентовано увагу на збереженні грудного вигодовування до 6-місячного віку для забезпечення оптимального росту та розвитку дитини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.022 + Р733.569.41

Рубрики:

Лейкози (лейкемії) у дітей

Пухлини системи кровотворення, крові і ретикулоендотеліальної системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень щодо довготривалого катамнестичного спостереження за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом і вірусом простого герпесу I типу). Мета роботи - вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом і вірусом простого герпесу I типу, впродовж 10 років на підставі аналізу клініко-параклінічних особливостей (КПО) перебігу захворювань. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (I група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу I типу у поєднанні з цитомегаловірусом (II група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна III група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на підставі аналізу КПО перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами. Встановлено вірогідну залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3-х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей II групи. Після 3-х років виявлено достовірну відмінність у структурі захворюваності дітей I та II груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей I групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей II групи. За результатами спостереження встановлено чітку достовірну залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Висвітлено семіотику патології органів та систем дитячого організму, діагностику, диференціальну діагностику, особливості перебігу захворювань у дітей різного віку. Значну увагу приділено клінічному трактуванню лабораторно-інструментальних даних під час обстеження дітей різного віку з найбільш поширеними захворюваннями.

Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень щодо довготривалого катамнестичного спостереження за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом і вірусом простого герпесу I типу). Мета роботи - вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом і вірусом простого герпесу I типу, впродовж 10 років на підставі аналізу клініко-параклінічних особливостей (КПО) перебігу захворювань. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (I група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу I типу у поєднанні з цитомегаловірусом (II група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна III група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на підставі аналізу КПО перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами. Встановлено вірогідну залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3-х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей II групи. Після 3-х років виявлено достовірну відмінність у структурі захворюваності дітей I та II груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей I групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей II групи. За результатами спостереження встановлено чітку достовірну залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - показати особливості перебігу та лікування синдрому Жильбера (СЖ) в новонародженої дитини. Наведено клінічний випадок власного спостереження за новонародженою дитиною з СЖ. Розглянуто особливості перебігу та лікування цього захворювання. Важливо, що труднощі діагностики СЖ у новонароджених пов'язані передусім з актуальними проблемами в неонатології, зокрема, з діагностикою пігментних порушень, що виникають при обміні білірубіну. Поліморфізм симптомів СЖ і відсутність чіткого зв'язку з рівнем білірубіну в плазмі крові ускладнюють діагностику зазначеного захворювання, особливо це стосується новонароджених дітей. Особливість перебігу СЖ в обстеженого нами хлопчика: ранній початок захворювання (від дня народження), висока гіпербілірубінемія (загальний білірубін - 189,2 мкмол/л, прямий - 24,3 мкмол/л, непрямий - 164,9 мкмол/л), інтермітуючі напади жовтяниці. Тяжкість захворювання обумовлена також транзиторним станом новонародженого: гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, транзиторною дисфункцією кори наднирників, відкритим овальним вікном і недотриманням матір'ю чітких принципів лікування СЖ у новонародженого, який перебуває на грудному вигодовуванні. Встановлено, що особливість СЖ полягає в тому, що мати знаходиться в групі ризику щодо народження хворої дитини у зв'язку з обтяженим спадковим анамнезом по лінії батька (СЖ). Тому необхідно проводити медико-генетичне консультування при плануванні народження дитини з визначенням ступеня ризику її народження з таким захворюванням. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Алергійні захворювання є однією з основних проблем сьогодення. Майже 15 % дитячого населення страждають на алергійні захворювання. Серед них захворювання респіраторної системи займають значну частку, а поширеність бронхіальної астми (БА) у світі коливається в межах 5 - 10 %. Мета роботи - виявити анамнестичні чинники ризику розвитку БА в дітей із повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Оцінено клінічні дані 96 дітей віком від 1 року 6 міс до 6 років 11 міс із повторними епізодами бронхообструкції, які проходили обстеження та лікування у КНП "Міська клінічна дитяча лікарня N 16" Харківської міської ради. Пацієнтів долучено до дослідження за умов відповідності критеріям залучення. Проведено спостереження дітей до досягнення 6-річного віку для верифікації діагнозу БА, у результаті чого їх поділено на групи: до I групи ввійшло 15 пацієнтів, яким за період дослідження встановлено діагноз БА, до II групи - 81 пацієнт із повторними епізодами бронхообструкції транзиторного характеру. Виявлено серед анамнестичних даних, що досліджувалися, статистично значущі чинники формування БА. З прогностичного аналізу встановлено характер і силу зв'язків між цими чинниками та формуванням захворювання. Встановлені дані можуть бути допоміжними показниками в алгоритмі обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для виділення груп ризику дітей щодо формування БА. Ретельний збір анамнезу та виявлення цих чинників ризику можна використовувати у прогнозуванні формування БА в дітей віком до 6 років. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.