Вивчено антропометричні та конституційні особливості, стан автономного забезпечення рівня артеріального тиску, гемодинаміки, психологічних особливостей молодих практично здорових осіб чоловічої та жіночої статі з різним ризиком артеріальної гіпертензії (АГ). Ризик АГ визначено вищим рівнем середнього гемодинамічного артеріального тиску та поглинанням міокардом кисню, більшою масою тіла, схильністю до гіперстенічного типу конституції, мінливістю функціонального стану нервової системи та сенсомоторних реакцій. Доведено, що у процесі навчання у дівчат з високим ризиком АГ активність адаптаційних механізмів вища, ніж у юнаків, на що вказує вищий загальний тонус автономної нервової системи та більша активність симпатичного її відділу. На тлі низького ризику АГ у дівчат навпаки знижується тонус парасимпатичного відділу автономної нервової системи та зростає централізація управліення серцевим ритмом, що вказує на вищу активність адаптаційних механізмів у юнаків.

Проведена сравнительная характеристика вариабельности сердечного ритма на ортостатическую нагрузку в начале и в конце учебного года у 58 лиц мужского пола с различным риском развития артериальной гипертензии (АГ) в возрасте 17 - 20 лет. Установлено, что в процессе обучения у юношей с низким риском развития АГ благодаря центральным механизмам регуляции растет реактивность симпатической нервной системы, тогда как в группе сравнения - парасимпатической.

Проаналізовано цінний для України досвід організації роботи системи охорони здоров'я у Словацькій Республіці на уніфікованих засадах країн ЄС та процесу підготовки кадрів для неї згідно з вимогами Болонської декларації у системі освіти, особливо в умовах реформування системи охорони здоров'я на засадах сімейної медицини та розмежування рівнів надання медичної допомоги населенню, а також інтеграції системи медичної освіти до Болонського процесу.