Впервые определен количественный и качественный состав макро-, микроэлементов и аминокислот бутонов софоры японской на разных этапах их развития. Установлено содержание 12 элементов, причем наибольшее количество калия, кальция, серы, марганца и железа накапливается в период бутонизации, а цинка - на всех етапах развития бутонов, а также 18 аминокислот, из них 9 незаменимых - лизин, гистидин, аргинин, треонин, валин, метионин, изолейцин, лейцин, фенилаланин.

В пособии в сжатой форме изложены оновные разделы фармакогнозии. Общая часть содержит определение терминов, задачи фармакогнозии как науки и дисциплины, основы заготовительного процесса (общие правила заготовки, сушки и хранения) лекарственного растительного сырья (ЛРС) и его товароведческого анализа, а также требования к его качеству в соответствии с аналитической нормативной документацией. Специальная часть включает сведения об ЛРС, содержащем углеводы, кардиостероиды, фенольные соединения, изопреноиды, алкалоиды, эфирные масла, витамины, а также определение основных групп биологически активных веществ (БАВ), сведения об их строении и классификации, физико-химических свойствах, методах исследования, фармакологической активности.

Розглянуто використання комплексних одиниць словотвору під час вивчення лексики іноземної мови. Основну увагу зосереджено на словотвірних ланцюжках та парадигмах. Окреслено деякі шляхи використання одиниць словотвірної системи на заняттях із російської мови як іноземної.

Проведено количественное определение полисахаридов в бутонах софоры японской на разных этапах их развития методами - гравиметрическим, спектрофотометрическим и фракционирования. Установлено, что наибольшее количество полисахаридов накапливается в бутонах софоры японской на начальном этапе их раскрытия. Среди полисахаридных фракций преобладают гемицеллюлозы.

Вивчені анатомо-діагностичні ознаки пуп'янків софори японської можуть бути використані для стандартизації та розробки відповідних методів контролю якості сировини. Діагностичними ознаками пелюсток софори японської можна вважати форму епідермальних клітин, променево-зморшкуватий тип кутикули, аномоцитний тип навколопродихового комплексу, сферовидну форму замикаючих клітин продихів. Діагностичними ознаками чашолистків софори японської є форма епідермальних клітин, наявність простих одноклітинних товстостінних трихом з грубобородавчастою поверхнею, а також їх місць прикріплення до епідерми, енциклоцитний тип навколопродихового комплексу, кристалоносна обкладка жилки з призматичних кристалів оксалату кальцію.

Изученные анатомо-диагностические признаки бутонов софоры японской могут быть использованы для стандартизации и разработки соответствующих методов контроля качества сырья. Диагностическими признаками лепестков софоры японской можно считать форму эпидермальных клеток, морщинисто-лучевой тип кутикулы, аномоцитный тип устьичного аппарата, сферовидную форму замыкающих клеток устьиц. Диагностическими признаками чашелистиков софоры японской является форма эпидермальных клеток, наличие простых одноклеточных толстостенных трихом с грубобородавчатой поверхностью, а также их мест прикрепления к эпидермису, энциклоцитный тип устьичного аппарата, кристаллоносная обкладка жилки из призматических кристаллов оксалата кальция.

Вивчено пуп'янки софори японської з дослідженням різних груп біологічно активних речовин (БАР) для створення лікарських засобів на їх основі. Досліджено якісний склад та кількісний вміст основних БАР у пуп’янках софори японської на різних стадіях їх розвитку. У пуп’янках софори японської ідентифіковано 117 речовин: три еуфлавоноїди, чотири ізофлавоноїди, 19 жирних кислот та їх ефірів, 16 насичених вуглеводнів, 23 альдегіди, кетони, спирти на основі насичених вуглеводнів, шість азотомістких гетероциклічних сполук, чотири похідні фурану, сім монотерпеноїдів, два сесквітерпеноїди, один тритерпеноїд, чотири ароматичні сполуки, три ненасичені вуглеводні, три гідроксикоричні кислоти, 18 амінокислот, один кумарин, один стероїд та дві хлорофіли. Встановлено наявність 14 макро- і мікроелементів. З пуп’янків софори японської в індивідуальному стані виділено 14 речовин: сім флавоноїдів (два аглікони флавонолів, один глікозид флавонолу та чотири аглікони ізофлавонів), три гідроксикоричні кислоти, один кумарин, один стероїд та дві хлорофіли. Встановлено анатомо-діагностичні ознаки пуп'янків софори японської, використані для діагностики лікарської рослинної сировини та розробки проекту методу контролю якості на сировину. Розроблено технологічні параметри одержання екстракту "Софора", новизна якого підтверджена та захищена патентом України на корисну модель № 34 500. Вивчено гостру та хронічну токсичність, місцево-подразнювальну дію на слизову оболонку шлунка та адаптогенну дію одержаного екстракту. Розроблено проект методу контролю якості на "Екстракт з пуп'янків софори японської".

Визначено якісний склад і кількісний вміст еуфлавоноїдів та ізофлавоноїдів пуп'янків софори японської на різних стадіях їх розвитку. Встановлено, що найбільший уміст еуфлавоноїдів спостерігається на стадії сформованих пуп'янків. Уміст суми ізофлавоноїдів виявився максимальним на початку розкриття пуп'янків - 0,051 %. Одержані дані надають можливість встановлення терміну заготівлі пуп'янків софори японської та використання цієї сировини у створенні нових лікарських засобів з різноманітною фармакологічною дією.

Определен качественный состав и количественное содержание эуфлавоноидов и изофлавоноидов в бутонах софоры японской на разных стадиях их развития. Установлено, что наибольшее содержание эуфлавоноидов наблюдается на стадии сформированных бутонов. Содержание суммы изофлавоноидов оказалось максимальным в начале раскрывания бутонов - 0,051 %. Полученные данные дают возможность установления срока заготовки бутонов софоры японской и использования данного сырья в создании новых лекарственных средств с различным фармакологическим действием.

Надзвичайно актуальним є розробка і запровадження в медичну практику лікувально-профілактичних засобів рослинного походження, здатних стимулювати захисні сили організму, підвищувати його працездатність та опірність до несприятливих факторів навколишнього середовища. Мета роботи - експериментальне дослідження адаптогенної дії водного екстракту софора. Зміну працездатності тварин під впливом екстракту софора вивчали за загальноприйнятою методикою за умов статичних навантажень (час утримання на вертикальній жердині з навантаженням на проксимальну частину хвоста). Досліди виконувалися на 20-ти дорослих білих щурах обох статей масою 160 - 175 г та на 20 статевонезрілих щурах з початковою масою 50 - 60 г. У разі перорального введення екстракту софора (1,0 мл/кг) маса тіла тварин зростала пропорційно тривалості введення препарату з 178,8 г на початку експерименту до 263,0 г під час завершення (приріст маси складав 84,2 г). Водночас, екстракт софора сприяв суттєвому збільшенню здатності тварин виконувати роботу. Висновки: екстракт софора значно підвищує фізичну працездатність щурів різних вікових категорій. Дія препарату особливо характерна для тварин з додатковими навантаженнями. Це більш властиво статевонезрілим щурам, які виконували роботу за подвійного навантаження на рівні з дорослими.

С целью изучения качественного состава и количественного содержания дубильных веществ листьев и столбиков с рыльцами кукурузы обыкновенной установили наличие этих веществ с помощью качественных реакций; количественное содержание полифенолов определяли методом перманганатометрии и методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Установили, что в сырье кукурузы содержатся дубильные вещества преимущественно конденсированной группы. Методом перманганатометрии определили накопление полифенольных соединений в листьях гибридов сахарной или суперсахарной кукурузы. Наибольшее содержание полифенолов в столбиках с рыльцами найдено в суперсахарной кукурузе. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии определено наличие 8 соединений в листьях и рыльцах кукурузы: галловая, эллаговая кислота, галокатехин, эпикатехин, катехин, эпигалокатехин, катехин галлат, эпикатехин галлат. Это свидетельствует о богатом полифенольном составе сырья кукурузы и перспективе использования данного сырья для создания лекарственных средств и специальных пищевых продуктов.

На сьогоднішній день стоїть питання про впровадження нових кровоспинних лікарських засобів. Застосування поліфенольних сполук є дуже перспективним для фармації, адже вони мають здатність зупиняти кровотечу. Мета роботи - встановлення наявності деяких груп поліфенольних сполук в коренях кукурудзи звичайної, вивчення їх якісного складу, кількісного вмісту дубильних речовин та дослідження мікроскопічних ознак коренів кукурудзи. Проведено встановлення наявності деяких груп поліфенольних сполук в коренях кукурудзи звичайної за допомогою загальновідомих якісних реакцій; визначення якісного складу та кількісного вмісту дубильних речовин за методом високоефективної рідинної хроматографії; дослідження мікроскопічних ознак коренів кукурудзи. Встановлено наявність поліфенольних сполук: дубильних речовин, флавоноїдів та кумаринів. Підтверджено наявність 8-ми представників дубильних сполук в коренях кукурудзи звичайної. Визначено діагностичні ознаки кореня кукурудзи звичайної. Висновки: серед дубильних речовин переважають конденсовані, а серед флаваноїдів - глікозидні форми. Встановлено переважаючий вміст простих катехінів - епігалокатехіну - 5,3 +- 0,12 г/кг, катехіну - 2,7 +- 0,22 г/кг та галокатехіну - 2,66 +- 0,02 г/кг.

Мета роботи - встановлення обсягів реалізації лікарських засобів (ЛЗ) із гемостатичною дією та аналіз особливостей реалізації кровоспинних засобів рослинного походження (РП). Ринок та обсяг реалізації кровоспинних засобів дослідили, виконавши контент-аналіз Державного реєстру готових ЛЗ, а також застосувавши аналітичну систему дослідження фармацевтичного ринку "Pharm-Xplorer" "Фармстандарт" компанії "Proxima Research". Проаналізовано асортимент зареєстрованих ЛЗ кровоспинної дії (КСД) на українському ринку та наявність цих препаратів за даними продажів у роздрібному сегменті. Встановлено наявність рослинних гемостатичних засобів РП на ринку іноземних держав. Досліджено динаміку продажів препаратів гемостатичної дії та, зокрема, ЛЗ РП у натуральному та грошовому еквівалентах на фармацевтичному ринку України. Проаналізовано сегменти медицини, в яких призначають гемостатичні препарати. Визначили обсяги реалізації рослинних засобів КСД порівняно з іншими гемостатичними препаратами у деяких медичних сегментах. Висновки: наявні 76,5 % препаратів від асортименту зареєстрованих торгових назв. На українському ринку відсутні препарати РП з КСД зарубіжних виробників. Лідером із продажів у грошовому вираженні є транексамова кислота - 33 %. Гемостатичні засоби РП є нечисленною та низьковартісною групою препаратів. Антигеморагічні засоби РП найчастіше призначають у гінекології, здебільшого їх реалізують через безрецептурні аптечні продажі.

Мета роботи - встановлення обсягів реалізації лікарських засобів (ЛЗ) із гемостатичною дією та аналіз особливостей реалізації кровоспинних засобів рослинного походження (РП). Ринок та обсяг реалізації кровоспинних засобів дослідили, виконавши контент-аналіз Державного реєстру готових ЛЗ, а також застосувавши аналітичну систему дослідження фармацевтичного ринку "Pharm-Xplorer" "Фармстандарт" компанії "Proxima Research". Проаналізовано асортимент зареєстрованих ЛЗ кровоспинної дії (КСД) на українському ринку та наявність цих препаратів за даними продажів у роздрібному сегменті. Встановлено наявність рослинних гемостатичних засобів РП на ринку іноземних держав. Досліджено динаміку продажів препаратів гемостатичної дії та, зокрема, ЛЗ РП у натуральному та грошовому еквівалентах на фармацевтичному ринку України. Проаналізовано сегменти медицини, в яких призначають гемостатичні препарати. Визначили обсяги реалізації рослинних засобів КСД порівняно з іншими гемостатичними препаратами у деяких медичних сегментах. Висновки: наявні 76,5 % препаратів від асортименту зареєстрованих торгових назв. На українському ринку відсутні препарати РП з КСД зарубіжних виробників. Лідером із продажів у грошовому вираженні є транексамова кислота - 33 %. Гемостатичні засоби РП є нечисленною та низьковартісною групою препаратів. Антигеморагічні засоби РП найчастіше призначають у гінекології, здебільшого їх реалізують через безрецептурні аптечні продажі.