Отсутствие четкого определения и классификации средств, которые применяют для профилактики и лечения проблем кожи, приводит к ряду проблем: отсутствию нормативного урегулирования обращения этих средств, научно-обоснованных подходов к их продвижению и сбыту, юридической ответственности производителей и посредников за обещанный эффект, недобросовестному поведению производителей и посредников относительно прохождения процедур регистрации и сертификации. Средства, которые применяют для профилактики и лечения, разные авторы называют по-разному: дерматологическая, активная, аптечная, органическая косметика, космецевтика. Авторы доказали, что среди терминов исследуемых средств именно термин "лечебная косметика" наиболее точно и полно характеризует их сущность. Показано, что средства лечебной косметики имеют как признаки лекарственных и косметических средств, так и признаки, которые присущи только лечебно-косметическим средствам. К таким предлагают отнести: предмет и цель влияния средства, концентрация активных фармацевтических ингредиентов и состав, вид, механизм и результат действия, уровень влияния на кожу, уровень безопасности. Важным признаком, по которому отличают лечебно-косметические средства от лекарственных средств, является инновационный и оригинальный их характер. Проведенные исследования показали, что средства лечебной косметики имеют характеристики как лекарственного средства, так и косметики. Такое сочетание предоставляет исследуемым средствам особенный статус. Это вызывает необходимость разработки особенных инструментов и методов изучения потребностей потребителей этих средств, их распределения, позиционирования и продвижения.

Мета роботи - обгрунтування науково-методичних підходів до формування стратегії управління асортиментом лікарських косметичних засобів (ЛКЗ) на підставі урахування особливостей цієї групи фармацевтичної продукції і визначення для кожного типу аптек ключових індикаторів діяльності. Матеріали та методи - праці вітчизняних і зарубіжних авторів у сфері оптимізації аптечного асортименту та формування ефективної асортиментної політики, законодавча та нормативно-правова база з регулювання фармацевтичної діяльності в Україні; використані методи експертних оцінок, критеріїв максимальної правдоподібності та парних порівнянь Манна-Уїтні, узагальнювальні адитивні сплайнові моделі та ін. Виявлено, що всі аптечні заклади (АЗ) за місцем розташування поділяються на прохідні, розташовані у супермаркетах, у спальних районах, транзитні. Споживачі ЛКЗ, які відвідують ці аптеки, відрізняються моделлю поведінки. Обгрунтовано, що з метою формування оптимального асортименту ЛКЗ необхідно враховувати не тільки особливості поведінки споживачів, але і стратегічні пріоритети в діяльності аптек різного типу. Запропоновані методичні рекомендації щодо оптимізації асортименту ЛКЗ для аптек різного типу та розроблений алгоритм формування стратегії управління асортиментом ЛКЗ на підставі використання принципів категорійного менеджменту. Висновки: доведено, що наявність в асортименті різних типів АЗ ЛКЗ позитивно впливає на фінансово-економічні показники їх діяльності. Для включення ЛКЗ до асортименту необхідно розробляти стратегію управління асортиментом конкретно для кожного типу аптек. В основу формування такої стратегії мають бути покладені, по-перше, ключові індикатори діяльності, які найбільше відбивають стратегічні орієнтири розвитку аптек певного типу; по-друге, методичні рекомендації щодо формування оптимального асортиментного портфеля ЛКЗ на підставі використання сучасних економіко-математичних методів.

Аптечним закладам в умовах упровадження вимог належної аптечної практики (GРР) необхідно постійно здійснювати моніторинг якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) для забезпечення гарантії сприяння їх здоров'ю та якості життя. Мета дослідження - розробка методики оцінювання якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями для подальшого її упровадження в діяльність аптечних закладів і проведення моніторингу стану надання фармацевтичної допомоги та своєчасного діагностування необхідності розробки й упровадження відповідних заходів, спрямованих на її вдосконалення. Під час проведення роботи було використано контент-аналіз, методи статистичного аналізу, спостереження, експертного оцінювання, анкетування. У роботі визначено суть категорії "фармацевтична допомога споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями", розглянуто її складові. Визначено перелік маркетингово-інформаційних, консультаційних і логістичних послуг, доцільних для надання споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями в аптечних закладах різного типу. Запропоновано алгоритм оцінювання якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями і побудовано відповідну шкалу для оцінювання. Висновки: у процесі проведення спостережень у 163 аптечних закладах Харкова, Києва, Запоріжжя, Дніпра установлено, що споживачі з дерматокосметичними проблемами звертаються до аптечних закладів не тільки для придбання необхідного засобу, але й для одержання консультації щодо існуючої дерматологічної проблеми, шляхів її розв'язання та вибору необхідного засобу, за допомогою якого можна розв'язати існуючу проблему. Тому, зважаючи на те, що тільки 40 % споживачів (пацієнтів) із дерматокосметичними проблемами звертаються до лікарів (лікарів-косметологів), а інші 60 % намагаються одержати консультацію в аптеці, в тих аптечних закладах, в асортименті яких присутні лікарські косметичні засоби (лікарські засоби), призначені для лікування дерматокосметичних захворювань, актуалізовано проблему організації надання належної фармацевтичної допомоги цьому контингенту споживачів (пацієнтів). Запропоновані науково-практичні підходи нададуть змогу аптечним закладам оцінювати ступінь відповідності фактичного рівня надання фармацевтичної допомоги споживачам із дерматокосметичними захворюваннями бажаному (належному) і своєчасно виявляти резерви її покращання.

Аптечним закладам в умовах упровадження вимог належної аптечної практики (GРР) необхідно постійно здійснювати моніторинг якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) для забезпечення гарантії сприяння їх здоров'ю та якості життя. Мета дослідження - розробка методики оцінювання якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями для подальшого її упровадження в діяльність аптечних закладів і проведення моніторингу стану надання фармацевтичної допомоги та своєчасного діагностування необхідності розробки й упровадження відповідних заходів, спрямованих на її вдосконалення. Під час проведення роботи було використано контент-аналіз, методи статистичного аналізу, спостереження, експертного оцінювання, анкетування. У роботі визначено суть категорії "фармацевтична допомога споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями", розглянуто її складові. Визначено перелік маркетингово-інформаційних, консультаційних і логістичних послуг, доцільних для надання споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями в аптечних закладах різного типу. Запропоновано алгоритм оцінювання якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями і побудовано відповідну шкалу для оцінювання. Висновки: у процесі проведення спостережень у 163 аптечних закладах Харкова, Києва, Запоріжжя, Дніпра установлено, що споживачі з дерматокосметичними проблемами звертаються до аптечних закладів не тільки для придбання необхідного засобу, але й для одержання консультації щодо існуючої дерматологічної проблеми, шляхів її розв'язання та вибору необхідного засобу, за допомогою якого можна розв'язати існуючу проблему. Тому, зважаючи на те, що тільки 40 % споживачів (пацієнтів) із дерматокосметичними проблемами звертаються до лікарів (лікарів-косметологів), а інші 60 % намагаються одержати консультацію в аптеці, в тих аптечних закладах, в асортименті яких присутні лікарські косметичні засоби (лікарські засоби), призначені для лікування дерматокосметичних захворювань, актуалізовано проблему організації надання належної фармацевтичної допомоги цьому контингенту споживачів (пацієнтів). Запропоновані науково-практичні підходи нададуть змогу аптечним закладам оцінювати ступінь відповідності фактичного рівня надання фармацевтичної допомоги споживачам із дерматокосметичними захворюваннями бажаному (належному) і своєчасно виявляти резерви її покращання.

Проаналізовано наукові джерела з питань дефектів і патологічних станів шкіри, що дозволило виявити існуючі підходи до класифікації шкіряних захворювань. Запропоновано комбіновану класифікацію дерматологічних захворювань, що дозволило розмежувати сфери застосування лікарських засобів (ЛЗ) і лікарських косметичних засобів (ЛКЗ). Проаналізовано чинну нормативно-правову базу, яка регламентує обіг ЛКЗ в Україні і в країнах ЄС. Обґрунтовано основні методологічні принципи, які повинні бути покладені в основу управління просуванням ЛКЗ для збалансування економічних і соціальних функцій аптечних закладів (АЗ). Для визначення напрямів удосконалення стратегії управління асортиментом ЛКЗ в АЗ досліджено вплив наявності в ТА аптек ЛКЗ на фінансово-економічні показники їх діяльності. Для удосконалення алгоритму формування асортиментної стратегії щодо ЛКЗ в аптеках різного типу досліджено моделі поведінки споживачів, які відвідують ці аптеки. За допомогою модуля Feature selection and variable screening побудовано адитивні сплайнові моделі для прогнозування ключових індикаторів діяльності для аптек різного типу в залежності від обраної стратегії формування асортименту ЛКЗ. За допомогою побудованих моделей розроблено практичні рекомендації для аптек різного типу щодо пріоритетів формування асортименту ЛКЗ. Розроблено проєкт Стандарту організації просування ЛКЗ в АЗ для надання НФДСДКП. Запропоновано методичні підходи до оцінки якості надання ФДСДКП в АЗ.