Проведено теоретичне, клініко-діагностичне, психопатологічне та психотехнічне обгрунтування та оцінку ефективності розробленого методу симультанно-мнестичної психотерапії (психометодології).

Приведено теоретическое, клинико-диагностическое, психопатологическое и психотехническое обоснование и дана оценка эффективности разработанного метода симультанно-мнестической психотерапии (психометодологии).

Здійснено теоретичне, клініко-діагностичне, медикопсихологічне, психотехнічне, клініко-діагностичне, динамічне, психопатологічне та терапевтичне обгрунтування та розробку алгоритмізованих стандартів психотерапії психогенно-обумовлених розладів та принципів оцінки її ефективності на базі розробленої методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу. Обстежено 1 426 осіб, з яких 1 274 - хворі на психічні, соматоформні, психосоматичні, сексуальні розлади, 104 - сліпі і 48 - здорові волонтери. Застосування створеної методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу дозволило на моделях психодисциплін (психотерапії, медичної психології та сексології) реконструювати історію дисциплінарної організації, побудувати аутодисциплінарно-ідентифікаційні конструкти, визначити, сфери пато-нозологічної компетенції, виявити й описати "нормальну" та клінічну психотерапевтичні феноменології, вивчити сано(пато)генетичні механізми та розробити еталонний діагностичний алгоритм, правила формулювання психотерапевтичного діагнозу, критерії вибору методів і методик психотерапії та психокорекції, ефективні терапевтичні техніки, принципи оцінки ефективності та її стандарти.

Проанализированы проблемы образования в современных условиях, обусловленные диссоциацией между информационным пространством, детерминированным медийно-информационной средой, и пространством образовательным, сформированным учебными заведениями и предоставляемым ими пакетом образовательных данных; с помощью компетиционно-сентенционного архив-анализа практик проанализированы дидактически коннотированные механизмы в контексте ассоциированного со сферой образования медийно-информационного пространства. Предложены варианты и способы модернизации современного образовательного пространства; рассмотрены пути трансформации и адаптации образовательных инструментов к современным условиям. Проведен обзор инновационных технико-программных ресурсов, удовлетворяющих требования образовательного процесса, в том числе в рамках электронного тематического информационного наполнения.

Определение медико-психологических предикторов психических расстройств имеет важное значение для ранней диагностики и терапии. С целью исследования медико-психологических предикторов продромального периода повторного эпизода рекуррентного депрессивного расстройства и их структурно-динамических характеристик обследовали 100 больных с помощью анамнестического, катамнестического, психодиагностического методов исследования. В результате установлены медико-психологические предикторы: превалирование тревоги над депрессивными феноменами, нивелирование гармоничного типа отношения к заболеванию, снижение уровня опосредованного запоминания, удлинение времени реакции. Анализ представленности патопсихологических нарушений у исследуемой популяции пациентов показал динамические изменения в группе предикторов в рамках континуума "психастения-тревога-депрессия" в виде последовательной смены стадий продромального периода повторного эпизода рекуррентного депрессивного расстройства.

В исследовании решена важная научная проблема дескрипции, систематизации и анализа психических нарушений при пневмокониозе. На основании клинико-психопатологического, психодиагностического и анамнестического исследования установлены механизмы синдромогенеза, синдромокинеза и синдромотаксиса психопатологических нарушений у больных пневмокониозом и разработана модель психопатогенеза психических расстройств этого контингента больных. Выделены основные группы психических реакций у больных пневмокониозом, три основные обобщающие модусы поведения и четыре клинических варианта протекания коморбидной пневмокониозу психической патологии в рамках выявленного психопатогенеза.

Контингент лиц, употребляющих наркотики, достаточно широк и включает в том числе больных с разными психическими заболеваниями, что приводит к возникновению ряда диагностических трудностей. С целью систематизации современных представлений о дифференциальной диагностике шизофреноподобного состояния вследствие употребления психоактивных веществ провели контент-анализ медицинской литературы. Установили, что интоксикационные психозы вследствие употребления психоактивных веществ часто протекают по типу шизофреноподобных расстройств. Наибольшей дифференциальной дигностики с эндогенными психозами требуют психотические проявления у больных с зависимостью от психостимуляторов и галлюциногенов. Недостаточное количество систематизированной информации в специализированной литературе подтверждает актуальность проблемы дифференциальной диагностики психозов, вызванных употреблением психоактивных веществ, и психотического расстройства эндогенного генеза.

Решена важная научная проблема изучения и систематизации клинико-патопсихологических нарушений у больных пневмокониозом. Проведено психодиагностическое обследование больных легочной патологией, среди которых 339 пациентов с пневмокониозом и 53 с пылевыми бронхитами, с целью изучения эмоциональных, когнитивных и мнестических характеристик контингентов. Проведена корреляция обнаруженных нарушений согласно легочного заболевания и его стадии.

Патопластическая модификация аддиктивных расстройств нарушениями аффективного спектра приводит к формированию кластера психопатологических нарушений, имеющего специфические структурно-динамические особенности. С целью выявления динамики изменения типа отношения к болезни с помощью опросника "лоби" обследовано 100 пациентов КУ "Запорожский областной наркологический диспансер" ЗОС, страдающих полинаркоманиями и расстройствами аффективного спектра, в следующих клинических периодах: абстинентного состояния, дальнейшего стационарного и диспансерного наблюдения. Выявлена общность фоновых психопатологических нарушений в ракурсе их принадлежности к соматогенно-органическому регистру поражения психики среди всего контингента исследования. Динамика смены типов отношения к заболеванию иллюстрирует частично обратимый характер последних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р64-329

Рубрики:

Цукровий діабет

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160-23-5

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р645.093.3

Рубрики:

Цукровий діабет

Неврози і психоневрози

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження психологічних особливостей вагітних, на визначення їх конституціональних, індивідуальних та особистісних рис. Ці методики дозволяють глибше дослідити індивідуально-психологічні особливості вагітних у ситуаціях зміни соціального контексту з урахуванням психосоматичного компонента. До кожної методики додано характеристику, а також наведено інструкцію її застосування.

Охарактеризовано особливості медико-психологічної допомоги жінкам, які перенесли первинний психотичний епізод. Проаналізовано особливості деформації материнсько-дитячої взаємодії та сімейного функціонування в родинах жінок, хворих на параноїдну шизофренію та її психологічна корекція. Досліджено клініко-психопатологічні особливості депресивних порушень у хворих на шизофренію. Висвітлено роль соціально-терапевтичного середовища в ефективності лікування первинного психотичного епізоду. Представлено психокорекцію та профілактику психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом і перевірено їх ефективність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-5

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто предмет, завдання та методи дослідження психологічного стану людини. Висвітлено психологічні особливості хворих з соматичними захворюваннями, а також з вродженими і набутими вадами. Розкрито психологічні аспекти девіантної поведінки. Звернено увагу на основи психогігієни та психопрофілактики, основи психологічного консультування в медичній практиці.

Мета роботи - шляхом огляду й аналізу сучасних наукових літературних джерел дослідити світовий досвід і погляди на проблему патопластики психічних захворювань. У сучасній психіатричній клініці джерелом патопластичного впливу, що переважає, вважають екзогенно-інтоксикаційні й екзогенно-органічні впливи. Клінічне наповнення поняття патопластичних впливів окремі автори істотно розширюють, порушуючи межі таких клінічних феноменів, як коморбідність, тло, терапевтичний патоморфоз тощо. Внаслідок цього роблять помилкові висновки щодо наявності патопластичного впливу особистісних, клініко-анамнестичних, соціально-демографічних і культуральних особливостей на прояви більшості психічних і поведінкових розладів. Отже, відбувається недоцільне розширення кола факторів, що позначаються як фактори патопластичного впливу, але такими не є. Висновки: проблема патопластики психічних захворювань - найменш досліджений аспект сучасної клініки, а неузгодженість або й недоречність застосування цього поняття не сприяє його точному оцінюванню. Зміни клінічних проявів психічних захворювань, що виникають внаслідок патопластичних впливів, утруднюють нозологічну діагностику, призводячи до терапевтичної резистентності, погіршення прогнозу та соціальної дезадаптації пацієнтів. Ці факти підкреслюють актуальність здійснення комплексного дослідження явища патопластики психічних захворювань/патологічних станів.

Питання лікування та реабілітації підлітків із розумовою відсталістю, удосконалення старих і створення нових методів терапії з використанням інтеграційного підходу в реабілітації, що дає змогу підвищити соціальну активність підлітків із легкою розумовою відсталістю (ЛРВ) і покращити якість їх життя, й надалі залишаються актуальними та потребують продовження вивчення. Мета роботи - комплексне вивчення клініко-феноменологічної структури, коморбідної патології, соціально-гігієнічних факторів, критеріїв оцінювання обмежень життєдіяльності та якості життя осіб із легкою розумовою відсталістю підліткового віку для розроблення рекомендацій з реабілітаційних заходів у сучасних умовах. На базі Криворізького психоневрологічного диспансеру обстежили 154 хворих 2003 - 2008 років народження, які перебували під диспансерним спостереженням у підліткового психіатра з приводу ЛРВ. Дослідження передбачало 2 етапи: перший - під час первинного звернення хворих за психіатричною допомогою з приводу легкої розумової відсталості; другий - катамнестичний, у віці 18 - 23 роки. Під час дослідження використали клініко-епідеміологічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний і статистичний методи. Як основний інструмент дослідження застосували "Карту для клініко-епідеміологічних досліджень", що включала соціально-демографічні й анамнестичні відомості, клінічну частину з характеристикою наявних симптомів і синдромів. Висновки: біопсихосоціальна модель надання допомоги підліткам із розумовою відсталістю, що включала медико-біологічний, психолого-педагогічний і соціальний аспекти, сприяє підвищенню ефективності реабілітаційних заходів, спрямованих на зменшення ступеня виразності основного захворювання та поліпшення соціальної адаптації.