Розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування екологічно опосередкованої свідомості. Висвітлено підходи щодо визначення її змістовної сутності, структури й основних властивостей. Запропоновано модель базових сфер екологічної свідомості, яка включає когнітивну, ціннісно-смислову та поведінкову сфери. Розкрито теоретико-методологічні засади гендерного опосередкування екологічної свідомості. Проаналізовано сучасні психологічні підходи щодо формування екологічної свідомості з урахуванням гендерного аспекту в освіті. Встановлено недостатній рівень розвитку компонентів когнітивної, ціннісно-смислової та поведінкової сфер екологічної свідомості учнів, з'ясовано її некомпліцитарний характер. Визначено психологічні принципи й умови формування екологічної свідомості школярів з урахуванням гендерного аспекту.

Актуалізовано проблему впливу гендерних ролей на формування особистості. Розкрито сучасні бачення науковців щодо процесу розвитку та закріплення маскулінних, фемінних та андрогінних поведінкових атрибуцій. Акцентовано увагу на доцільності заохочення молоді до засвоєння кращих рис від обох статей, що сприятиме уникненню проявів упередженого ставлення до людей на підставі їх належності до певної статі. Емпірично досліджено особливості гендерних ролей учнів V, IX, XI класів. Визначено, що в цілому для дівчат характерною є фемінізація свого "Я" образу, для хлопців - маскулінізація. З'ясовано онтогенетичні закономірності стійкості тенденцій до загальноприйнятої нормативності "жіночності" та "мужності". Показано, що найбільш повно вони виявляються у ранньому юнацькому віці, менш виражено - у п'ятикласників, найнижчі показники у даному контексті мають старші підлітки. Доведено більшу схильність представників чоловічої статі до прояву андрогінних поведінкових форм. Зроблено припущення щодо яскравіше вираженої гнучкостість гендерно-рольової поведінки хлопців та потужніший потенціал соціально-адаптивного арсеналу їх психіки у порівнянні з ровесницями. Сприятливим віком для формування рис андрогінної поведінки в онтогенетичному проміжку, який вивчався, визначено період між 14 - 16-ма роками.

Наведено результати теоретичного аналізу сучасних психологічних підходів до формування екологічної свідомості особистості. Представлено авторське бачення розвитку екологічно детермінованої свідомості учнівської молоді. Обгрунтовано психолого-педагогічні принципи технологій інтерактивного еколого-психологічного навчання. Виокремлено принципи еколого-психологічного спрямування. Розглянуто "принцип гармонійності". Розроблено програму еколого-психологічного тренінгу для старшокласників "Вісім кроків до природи", зміст якої базується на ідеї "компліцит-концептуального підходу до екологічної освіти й виховання". Запропоновано програму еколого-психологічного тренінгу для старшокласників.

Приведены результаты теоретического анализа современных психологических подходов к формированию экологического сознания личности. Представлено авторское видение развития экологически детерминированного сознания ученической молодежи, обоснованы психолого-педагогические принципы технологий интерактивного эколого-психологического обучения. Рассмотрен принцип гармоничности. Разработана программа эколого-психологического тренинга для старшеклассников "Восемь шагов к природе", содержание которой базируется на идеии "комплицинт-концептуального подхода к экологическому образованию и воспитанию".

Тhe results of theoretical analysis of modern psychological approaches to forming of ecological consciousness of personality are presented.

Висвітлено актуальні фундаментальні та прикладні питання сучасної психологічної науки. Розглянуто психологічні поняття, які використовуються в соціологічних, економічних, політичних, антропологічних та інших дослідженнях. Охарактеризовано психолого-педагогічні аспекти формування екологічного світогляду. Розкрито особливості психологічної безпеки працівників освіти.