Запропоновано функціональну макромодель GTO, що є компромісом між формальною та фізичними моделями, яка поєднує в собі простоту отримання параметрів і мінімальність схеми заміщення з адекватністю відображення фізики процесів перемикання. Для моделювання GTO використано залежне джерело, що програмується (В-елемент). Він перемикається залежно від знака струму керуючого електрода та реалізує аналітичні функції вихідного струму, отримані за методом керування зарядом.

A new type of vibrating states caused by the electrode edge in a piezoelectric resonator is found. The relevant vibrations are localized near the electrode edge having a peculiarity of the frequency spectrum, that is, a nonlinear dependence of the squared frequency on wave numbers. The proposed mathematical model of the resonator with a convex piezoelectric plate allows studying of the eigenvibrations with an arbitrary electrode shape.

Наведено результати дослідів на 44-х лабораторних щурах, на яких вивчено антиаритмічну активність антидепресантів групи інгібіторів зворотного захоплення серотоніну флуоксетину та флувоксаміну на аконітиновій, хлоридкальцієвій і хлоридбарієвій моделях аритмій серця. Всі досліди проведено під нембуталовим наркозом (40 мг/кг). Флуоксетин і флувоксамін використано в дозах 1 і 2 мг/кг відповідно. Виявлено, що флуоксетин проявляє антиаритмічну активність у випадку хлоридкальцієвої моделі аритмій серця і не впливає на аритмії з переважно натрієвим і калієвим механізмом. Флувоксамін є більш ефективним у випадку аритмій серця з переважно натрієвим і калієвим механізмом аритмогенезу.

Вивчено ефективність комбінованого лікування антиаритмічного препарату "Кордарон" з антидепресантом групи інгібіторів зворотнього захвату серотоніна "Флуоксетин" у хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену порушеннями ритму коморбідну з депресією. Встановлено, що у разі комбінованого лікування кордароном з флуоксетином спостерігається достовірне підсилення антиаритмічного ефекту регресії симптомів депресії, покращання якості життя. Ці дані підтверджуються відповідно добовим моніторуванням ЕКГ, шпитальною шкалою депресії і тривоги (HADS), а також шкалою самооцінки Спілберга - Ханіна.

У хворих на ІХС, ускладнену порушеннями ритму, депресивні розлади сприяли зменшенню циркадного індексу серцевого ритму, зниженню циркадного індексу надшлуночкової та шлуночкової екстрасистолії (збільшенню нічних епізодів екстрасистолії), збільшенню частоти реєстрації епізодів ФП протягом доби та їх загальної тривалості, порушенню співвідношення епізодів больової до безбольової ішемії міокарда за рахунок збільшення епізодів больової ішемії. Одержані дані переконливо свідчили про більш суттєві порушення електрофізіологічних процесів у міокарді та стану коронарного коровообігу у хворих на ІХС під впливом депресивних розладів, що призводило до виникнення більш виражених порушень ритму серця.

Досліджено питання підвищення ефективності автоматизованого проектування напівпровідникових перетворювачів електроенергії. Запропоновано новий спосіб спадного/висхідного проектування, особливістю якого є можливість виконання структурного та функціонального проектування у розвиненому середовищі автоматизованого проектування у розвиненому середовищі автоматизованого схемотехнічного проектування, розроблено та реалізовано методики такого проектування. Розглянуто принципи побудови аналогових силових елементів і пристроїв систем керування напівпровідникових перетворювачів, призначених для ієрархічного проектування з багаторівневим моделюванням єдиними програмними засобами. Розроблено макромоделі та методики аналізу, які дозволяють знизити витрати часу у процесі моделювання. Гнучка процедура переходу від одного виду моделі до іншого дає змогу здійснювати глибокий та псебічний аналіз, почергово вибирати точність або швидкість моделювання.

Доведено ефективність комбінованого лікування аміодароном у поєднанні з антидепресантом флуоксетином хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), ускладнену порушеннями ритму в поєднанні з депресивними розладами. На підставі проведених досліджень детально вивчено клініко-інструментальні особливості перебігу захворювання у пацієнтів з ІХС, ускладненою аритміями в поєднанні з депресивними розладами. За даними холтерівського моніторування ЕКГ доведено, що у таких хворих присутні наявні зміни структури добової частоти серцевих скорочень (ЧСС), зокрема, зменшення циркадного індексу (ЦІ) ЧСС. З'ясовано особливості порушень ритму серця даної категорії хворих, що проявилось достовірним збільшенням частоти екстрасистол у нічний період і, як наслідок, - зменшення ЦІ надшлуночкових і шлуночкових екстрасистол. Доведено, що у хворих на ІХС з депресивними розладами більша середня тривалість нападів фібриляції передсердь, зменшена загальна варіабельність серцевого ритму, активована парасимпатична ланка вегетативної системи та зміщені показники спектрального співвідношення LF/HF у бік переважання активності симпатичної нервової системи.

Удосконалено відомі та створено нові математичні моделі коливань тонких одноюічно-опуклих анізотропних п'єзоелектричних пластин коливань зсуву за товщиною, призначених для досідження та розробки п'єзоприладів з необхідними амплітудними та частотними спектрами коливань. Досліджено стан актуальної проблеми побудови математичних моделей власних коливань анізотропних п'єзоелектричних приладів від виявлення п'єзоефекту до створення п'єзоелектричних резонаторів. Обгрунтовано необхідність розробки нових методів і підходів, які передбачають застосування методів, що базуються на теорії коливань Тірстена. Висвітлено підходи, що дозволяють враховувати додаткові параметри резонатора. Розроблено методи для знаходження частотного спектра опуклої п'єзоелектричної пластини з однобічно-розташованими електродами. Створено математичну модель коливань опуклої п'єзоелектричної пластини довільної форми та розроблено методи для знаходження її частотного спектра та власних коливань. Запропоновані методи передбачають врахування просторової анізотропії п'єзоелектричної пластини. Залежність власних коливань і частот від геометричних параметрів пластини дозволяє з використанням розроблених методів одержувати параметри пластин, за яких відбувається посилення одних та послаблення інших частот, а також обчислювати власні коливання та частоти пластин, що мають несиметричну форму за рахунок похибки під час виготовлення. Запропоновані моделі дозволяють пояснювати результати вимірювань, що суперечать симетричній моделі коливань опуклої п'єзолектричної пластини. Використання розроблених моделей і методів дозволяє виробляти вимоги до

Розкрито роль етіологічних і патогенетичних факторів у розвитку тривожно-депресивних розладів. Розглянуто серцево-судинні захворювання у поєднанні з тривожно-депресивними розладами й особливості комплексного лікування. Охарактеризовано нестабільну стенокардію, інфаркт міокарда, гіпертонічну хворобу й аритмії серця у поєднанні з тривожно-депресивними розладами. Проаналізовано ревматичні хвороби у поєднанні з тривожно-депресивними розладами й особливості комплексного лікування. Висвітлено захворювання органів дихання у поєднанні з тривожно-депресивними розладами й особливості комплексного лікування. Акцентовано на захворюваннях органах травлення у поєднанні з тривожно-депресивними розладами й особливостях їх комплексного лікування.

Розглянуто питання побудови та використання математичної моделі тиристорного однофазного мостового випрямляча засобами візуального моделювання. На відміну від моделювання на схемотехнічному рівні запропонована математична модель має значно більшу швидкодію, що надає змогу скоротити час моделювання складних електротехнічних комплексів, до складу яких входить тиристорний випрямляч. Запропонована реалізація математичної моделі випрямляча описує його роботу як у режимі безперервного струму, так і у режимі переривчастого. Розглянуто питання адекватності запропонованої математичної моделі шляхом порівняння результатів моделювання, отриманих за її допомогою, та результатів моделювання, що були отримані за допомогою схемотехнічної моделі. Досліджено вплив кута керування на величину похибки, що виникає у разі моделювання пускового режиму випрямляча.

Розроблено теоретико-методичні засади й обґрунтовано прикладні рекомендації щодо вдосконалення інформаційно-комунікаційного забезпечення (ІКЗ) економічної безпеки (ЕБ) підприємств зв'язку. Розкрито сутнісні характеристики, складові та завдання побудови ЕБ підприємств в умовах широкого впровадження діджиталізації. Встановлено особливості ідентифікації механізму ІКЗ ЕБ підприємств зв'язку. Вдосконалено наукові підходи до визначення ефективності ІКЗ ЕБ. Охарактеризовано стан і виявлено тенденції ІКЗ ЕБ підприємств зв'язку. Оцінено механізм ІКЗ ЕБ підприємств зв'язку. Визначено ефективність ІКЗ ЕБ. Запропоновано пріоритетні напрями розвитку ІКЗ ЕБ. Удосконалено концептуальний базис розробки стратегії і тактики ІКЗ ЕБ підприємств. Обґрунтовано методичний інструментарій формування й оцінки ланцюгів ІКЗ ЕБ підприємств зв'язку.

Мета роботи - вивчити вплив вологорегуляторів (ВР) на стабільність екстемпоральних порошків з еуфіліном і науково-експериментально обгрунтувати раціональну технологію порошків за утрудненими екстемпоральними прописами (ЕП) з урахуванням фізико-хімічних властивостей вхідних інгредієнтів і загальних правил приготування складних порошків для підвищення терміну їх використання. Матеріали та методи: екстемпоральна рецептура виробничих аптек м. Харків, формування статистичної вибірки та цілеспрямований відбір ЕП для визначення об'єктів досліджень; приготування модельних зразків порошків без і з додаванням аеросилу за традиційними правилами приготування складних порошків; проведення органолептичного контролю (ОЛК) в процесі приготування та зберігання. Експериментально обгрунтовано технологію порошків з еуфіліном за утрудненими ЕП із використанням як ВР аеросилу двох марок. На підставі ОЛК якості модельних зразків порошків встановлено вплив різних видів аеросилу на стабільність порошків при зберіганні. На підставі проведених технологічних досліджень експериментально обгрунтовано технологію порошків з еуфіліном за утрудненими ЕП. Проведені дослідження надають можливість рекомендувати впровадження розробленої технології порошків у роботу виробничих аптек як внутрішньоаптечні заготовки.

Досліджено інноваційні конкурентні переваги підприємств дорожнього господарства в умовах стратегічних змін. На основі аналізу видів економічної діяльності за технологічними секторами встановлено, що будівництво та реконструкцію доріг віднесено до низькотехнологічного сектора економіки, що призводить до повільних темпів розвитку інноваційності конкурентних переваг підприємств дорожнього господарства. Водночас аналіз динаміки обсягів бюджетних коштів для фінансування будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг національного значення демонструє потенціал до формування інноваційних конкурентних переваг. За таких умов концепція відкритих інновацій набуває особливої актуальності. За результатами дослідження визначено, що концепція відкритих інновацій в Україні може бути реалізована через створення інформаційних майданчиків і довідково-інформаційних ресурсів. Як інструментарій імплементації концепції відкритих інновацій у дорожньому господарстві в Україні запропоновано розглядати: вебпортал "інновації в дорожній галузі"; базу даних інформаційно-аналітичної системи щодо запроєктованих і побудованих об'єктів- аналогів; тематичний план науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт державного агентства автомобільних доріг України та аналіз тенденцій світового інноваційного розвитку дорожнього будівництва. Встановлено, що для розвитку конкурентних переваг підприємств дорожнього господарства в умовах стратегічних змін необхідним є постійне зосередження на вдосконаленні будівельних процесів, застосуванні інноваційних технологій та інноваційних матеріалів. Такий підхід дозволить підприємствам дорожнього господарства приймати економічно обгрунтовані бізнес-рішення під час вибору інноваційних технологій і матеріалів для впровадження.

У навчальному посібнику розкрито основні поняття й терміни та висвітлено широке коло питань теоретико-методологічного, аналітичного, прогностичного та прагматичного характеру щодо інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємства, що сприятиме формуванню системи знань у царині управління економічною безпекою, механізмів, діагностики та інструментарію прийняття рішень щодо інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств, отриманню глибоких уявлень стосовно порівняльних характеристик та пріоритетних напрямів розвитку й удосконалення інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств, навичок самостійного творчого мислення, прийняття оптимальних управлінських рішень, що забезпечить перехід до нової якості функціонування підприємств та стимулюватиме підвищення їх результативності, адапт ивності, зрілості й гнучкості.

В монографії висвітлено теоретико-методологічні та практичні аспекти інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств, зокрема розкрито сутнісні атрибути та завдання побудови економічної безпеки підприємств, встановлено особливості й опрацьовано концепт формування механізму інформаційно- комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств, визначено методичні підходи до оцінки ефективності інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств, розглянуто передумови розвитку економічної безпеки підприємств, охарактеризовано стан та виявлено тенденції інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки на прикладі підприємств зв’язку, здійснено оцінку механізму та його складових й визначено ефективність інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств зв’язку, обгрунтовано пріоритетні напрями розвитку інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств, умотивовано наукові підходи до розробки стратегії і тактики інформаційно- комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств, запропоновано формування й оцінку ланцюгів інформаційно-комунікаційного забезпечення економічної безпеки підприємств та окреслено інформаційно-комунікаційну та аналітичну підтримку економічної безпеки підприємств, що забезпечить перехід до нової якості функціонування підприємств та стимулюватиме підвищення їх результативності, адаптивності, зрілості й гнучкості.