Сообщены результаты первой-второй фазы клинической проверки методов лечения больных с карциноматозом брюшины с помощью перитонэктомии (ПЭ) в сочетании с внутрибрюшинной термохимиотерапией (ВТХТ). Из 22 пациентов с карциноматозом брюшины, включенных в исследование, у 14 был рак толстой или прямой кишки, у 2 - рак яичников, у 2 - злокачественная мезотелиома брюшной полости, у 1 - рак желчного пузыря, у 1 - рак желудка, у 1 - рак аппендикса и у 1 - псевдомиксома. У большинства пациентов диагностирована далеко зашедшая стадия карциноматоза брюшины (у 19 - 3-4 стадия, у 2 - 2 стадия и у 1 - 1). Всем больным выполнена хирургическая резекция первичной опухоли с ПЭ по Шугербейкеру и ВТХТ (с митомицином C, цисплатином или обоими препаратами). ВТХТ осуществляли с помощью прибора, обеспечивающего "замкнутый стерильный контур" с температурой на входе от 46 до 48 °C. ВТХТ проводили в тот же день, что и ПЭ (у 12 из 22 больных) или позднее (у 10 из 22). У 18 больных наблюдали снижение стадии карциноматоза брюшины. Один больной умер в послеоперационный период. Осложнения наблюдались у 7 из 22 больных (у 2 - кишечная непроходимость в отдаленный послеоперационный период, у 2 - лейкопения третьей степени, у 2 - несостоятельность анастомоза и у 1 - желчный свищ). Резекция брюшины в сочетании с ВТХТ, проведенной непосредственно после ПЭ, является агрессивным методом лечения. Несмотря на высокую частоту осложнений, это сочетание представляет собой эффективный метод лечения больных с карциноматозом брюшины. Необходимо проведение третьей фазы клинической проверки для решения вопроса о выживаемости больных

.

Проаналізовано механізм радіаційного окрихчення сталей і зварних швів з урахуванням руйнування матриці матеріалу, осадження та виділення хімічних елементів. Запропоновано модель руйнування матриці внаслідок нейтронного бомбардування, що дозволяє достатньо точно описати для 11 модельних сплавів процеси первинного та вторинного окрихчення після планової термообробки (відпуск). Особливістю моделі є можливість пояснити відмінності між процесами окрихчення до і після відпуску сплавів із малим (або нульовим) вмістом нікелю, що дозволяє проводити аналіз поведінки матеріалів для реакторів ВВЕР під час експлуатації.

Описаны эксперименты по радиационному облучению материалов в ядерном реакторе мощностью 10 МВт с использованием новой оснастки. В качестве примеров приведены результаты испытаний покрытий сосудов высокого давления реакторов из сталей, содержащих 9 % Cr (Euroferr), использование метода Master Curve для реакторных сталей, титановых сплавов и вольфрама.

Пересмотренные организацией BSPGHAN стандарты и рекомендации для диагностики и лечения целиакии у детей являются важным этапом развития в диагностической стратегии, направленной на упрощение и сокращение диагностического процесса в отдельных случаях. В руководство включены указания, касающиеся показаний к тестированию целиакии. Целиакия по-прежнему недостаточно выявляется в Великобритании. В то время как данные европейского скрининга свидетельствуют о вероятном распространении - 1:100 человек, только 10 - 20 % из приведенной статистики диагностированы в Великобритании. Стандарты и рекомендации для диагностики и лечения целиакии у детей следуют стандартам диагностики и лечения целиакии, объявленным ESPGHAN как диагностическая стратегия. Новые стандарты и рекомендации обеспечивают при этом дидактические стратагемы, оказывающие помощь педиатрам не только в гастроэнтерологии, но и в других специальностях.

Представлены результаты многоцентровых исследований, показавших эффективность применения препарата Мабтера/Ритуксан в индукционной поддерживающей терапии пациентов с фолликулярной лимфомой.

The paper presents a study on a series of porous silicon films of various thicknesses, prepared at 20 mA current density using a photoluminescence fitting model to determine the average crystallite size of spherical shaped interconnected silicon quantum dots. Discrepancy in photoluminescence behavior of the samples is well explained with this model.

Антигистаминные препараты второго поколения являются терапией первой линии в лечении хронического ринита и хронической идиопатической крапивницы. Большое значение имеет оценка фармакокинетических и фармакодинамических свойств препаратов и их клинической эффективности, однако точные модели для прогнозирования последней на данный момент отсутствуют. Показатель степени замещения рецепторов является предиктором фармакодинамики и антигистаминного потенциала препарата, отображает его сродство к рецепторам и плазменную концентрацию. Таким образом, замещение рецепторов может рассматриваться как более точный показатель клинической эффективности препарата. Данное исследование было проведено с целью изучения корреляции показателя замещения рецепторов и клинической эффективности препарата на примере антигистаминных препаратов второго поколения. Обзор литературы проводился с использованием MEDLINE. Поиск осуществлялся по терминам: аллергия, аллергический ринит, эффективность лекарственного средства, запатентованные лекарственные средства, многолетний аллергический ринит, сезонный аллергический ринит, второе поколение антигистаминных препаратов, хроническая идиопатическая крапивница, результаты лечения. Также были использованы тезисы и информационные материалы последних съездов и конференций на тему аллергии. Показатель замещения рецепторов для антигистаминных препаратов второго поколения был получен в сравнительных исследованиях. Показатель замещения рецепторов у левоцетиризина был выше в первые 4 часа после приема по сравнению с дезлоратадином. Данный показатель оставался выше у левоцетиризина через 12 и 24 часов по сравнению с дезлоратадином. Показатель замещения рецепторов этих препаратов коррелировал с показателями фармакодинамики, такими как кожные и общие проявления аллергии. На показатель замещения рецепторов влияет время от момента последнего приема препарата, pH и режим дозирования. Между замещением рецепторов и концентрацией препарата в плазме крови определяется нелинейная зависимость. Результаты исследования указывают, что RO является точным предиктором фармакодинамической активности и клинической эффективности in vivo.

Вивчено випростовуючий мутант іонного каналу OmpF поріну, використовуючи повну атомістичну та спрощену моделі. Даний мутант був створений Міедемою та ін. [Nano Lett., 2007, 7, 2886] на базі напівпровідникового діода, в якому сформувався n - p-перехід. Мутант містить пористу зону з позитивно зарядженими амінокислотами зліва від біксторону та негативно заряджені амінокислоти справа. Досліди показали, що цей мутант має випростовувальні властивості. Хоча структура цього мутанта невідома, можна побудувати його повністю атомарну модель. Моделювання молекулярної динаміки для цієї атомарної моделі не забезпечує ефекту випростовування. Водночас, спрощена модель, яка містить лише важливі ступені вільності (додатні та від'ємні амінокислоти і вільні іони у неявному розчиннику), забезпечує випростовування Дослідження, виконані для спрощеної моделі (з використанням рівняння Нернста - Планка у поєднанні з моделюванням Монте-Карло з локальною рівновагою), показали механізм випростовування, який суттєво відрізняється від напівпровідникових діодів. Головна причина полягає в тому, що іони за своєю природою відрізняються від електронів і дірок (іони не рекомбінуються). Пояснено неспроможність повної атомарної моделі, включно з ефектом решти атомів як шуму, який блокує відгук іонів на зовнішнє поляризуюче поле і необхідний для появи ефекту випростовування.

Сьогодні гостро стоїть проблема управління транспортними потоками, особливо в великих містах. Збільшення кількості транспортних засобів, як особистих, так і громадських, призвело до перевантаженості міських доріг, багатогодинних пробок, ускладнення руху пішоходів, збільшення кількості аварій і т.ін. Мета роботи - оцінка можливості застосування імітаційних моделей для розв'язання проблем аналізу і оптимізації транспортних потоків. Для досягнення поставленої мети в середовищі імітаційного моделювання розроблено базу даних транспортної мережі. Проблему аналізу і оптимізації транспортних потоків розглянуто на прикладі міста Одеси (Україна), проте отримані результати і рекомендації можуть бути легко адаптовані як для інших міст України, так і для міст більшості країн колишнього соціалістичного блоку. Особливості транспортних систем унеможливлюють побудову адекватної аналітичної моделі, яка б дозволила досліджувати варіанти управління цією системою і її характеристиками в різних умовах. У той же час імітаційне моделювання як метод дослідження подібних об'єктів є перспективним у розв'язанні цієї проблеми. Середовищем моделювання обрано пакет OmniTRANS як універсальний інструмент для моделювання дискретних, безперервних і гібридних систем. За допомогою програм OmniTRANS отримано модель дорожнього руху м. Одеси і інтенсивності руху транспортного потоку. У першому наближенні розглянуто і побудовано транспортну мережу центральної частини міста; без калібрування і імітації розроблено базу даних елементів транспортної мережі міста і показано, як вона може бути використана для розв'язання проблем аналізу й оптимізації транспортних потоків. Побудована з елементів створеної бази даних модель транспортної системи дозволяє змінювати ступінь детальності об'єктів і явищ, що моделюються, тим самим отримуючи моделі як макро-, так і мікрорівня.