Розглянуто опосередковані форми міжперсональної комунікативної взаємодії. Проведено розмежування імплікатурного й інших типів імпліцитних компонентів повідомлень; виявлено різні типи пресупозицій; з'ясовано специфіку імплікатурних компонентів повідомлень. Проаналізовано механізми оптимизації міжперсональної взаємодії.

Досліджено експресію генів, що кодують важливі протеїни, які мають відношення до росту пухлин (BRCA1, DEK, BCL2L1, COL6A1, TPD52, HOMER3 та GNPDA1), у клітинах гліоми лінії U87 за умов пригнічення сигнального ензиму IRE1 і гіпоксії. Показано, що пригнічення IRE1 у клітинах гліоми істотно збільшувало рівень експресії мРНКBRCA1 (breastcancer 1 early onset) і TPD52 (tumorprotein D52) у порівнянні з контрольними клітинами. У той самий час рівень експресії COL6A1 (collagen, type VI, alpha 1), DEK (DEK oncogene), GNPDA1 (glucosamine-6-phosphatedeaminase 1) і HOMER3 (homerhomolog 3) істотно знижувався в клітинах гліоми за цих експериментальних умов. Встановлено, що гіпоксія підвищувала рівень експресії мРНК COL6A1 і TPD52і знижувала - BRCA1, DEK і GNPDA1 у контрольних клітинах гліоми і що пригнічення IRE1, модифікувало ефект гіпоксії на експресію генів COL6A1, DEK, BCL2L1, HOMER3 та GNPDA1. Показано, що гіпоксія змінювала експресію більшості досліджених генів залежно від IRE1, який контролює проліферацію та ріст пухлин.

Purpose. Determination of laws of movement of contact points of the conjugate profiles of the wheels of a gerotor gearing in the process of relative motion, analytical determination of motion velocities, identification of the nature of friction which results in gearing, identification of profile zones with the highest degree of friction. Methodology. The research is based on the theory of non-centroidal cycloidal gearings, statements of differential geometry, and the laws of motion of the material point according to the trajectory which is defined by the function. Findings. The result of the research is the identification of the accurate mathematical relations of the relative velocities of the contact point of two conjugate profiles in gerotor gearing. It was identified that there are two simultaneous velocities of contact points along the cycloidal profile and along the profile of the lantern gear. In this case the velocity vectors are located on the common tangent at the point of conjugation. They are different by module and their index depends on the phase of operation cycle. Originality. The laws of movement of contact points in gerotor gearing were determined and the changing velocity mode in gearing was reliably established. In the process of research the universal formula of the relationship between the motion velocity of the points along the curved trajectory and its equidistant curve which takes account of trajectory curvature was obtained. It was established that in the interaction of the convex area of the equidistant curve with the cycloidal curve with conjugated lantern there is a sliding friction, while in the generating process of the concave area there is a rolling friction. The linearization functions which allow stabilizing the changing velocity mode were obtained. Practical value. The research results enabled us to assess the impact of the velocity mode on the degree of friction in the points of conjugation of the profile surfaces, to localize the areas with the highest degree of friction and to find the ways of reducing the destructive impact of friction and to increase the stability of the profiles while gearing. The results may also be used in the process of development of the processing technology of the cycloidal profiles in the conditions of generating process with the linearization function of the velocity of relative generating process of the tool profiles and the workpiece. The linearization will stabilize the load and increase the processing accuracy.

Мета роботи - вивчити вплив антибіотиків тиментину та цефтріаксону на утворення морфогенного калюсу, регенерацію пагонів і ризогенез у двох сортів м'якої пшениці Triticum aestivum L., вивчити вплив цефтріаксону на динаміку росту рослин. У роботі використано культуру тканин рослин in vitro, дисперсійний та кореляційно-регресійний аналізи. Вивчено вплив антибіотиків бета-лактамів цефтриаксону і тиментину на морфогенетичні процеси (утворення морфогенного калюсу, регенерацію пагонів і ризогенез), що відбуваються в 18-добовому калюсі м'якої пшениці апікального походження. Використано 2 генотипи пшениці різного типу розвитку - озиму та озимо-яру. Висновки: тиментин і цефтріаксон стимулюють утворення морфогенного калюсу апікального походження м'якої пшениці, а цефтріаксон також прискорює появу меристематичних зон в калюсі. Характер впливу на частоту регенерації пагонів залежить від антибіотика (тиментин або цефтріаксон). Вплив цефтріаксону на регенерацію пагонів залежить від генотипу рослини та від концентрації антибіотика. Частота ризогенезу залежить в першу чергу від генотипу м'якої пшениці незалежно від використаного антибіотика. Наявність цефтріаксону в культуральному середовищі, на якому було одержано пагони, стимулює укорінення і ріст рослин-регенерантів, а також приріст їх біомаси.

Мета роботи - вивчити вплив дефіциту глутаміну на експресію декількох генів, що кодують ключові фактори регуляції проліферації, у клітинах гліоми лінії U87 за умов пригнічення inositol requiring enzyme-1 IRE1. Показано, що відсутність глутаміну знижувала експресію генів DEK, BRCA1, LIF та COL6A1 у контрольних (трансфікованих пустим вектором) клітинах гліоми, збільшувала експресію ADGRE5, але суттєво не змінювала експресію TPD52 та GNPDA1. Пригнічення функції сигнального ензиму IRE1 у клітинах гліоми лінії U87 змінювало ефект дефіциту глутаміну на експресію генів TPD52, BRCA1, LIF, DEK, ADGRE5 та COL6A1: індукувало ефект дефіциту глутаміну на TPD52 та GNPDA1, зменшувало - на COL6A1 і посилювало - на ADGRE5, DEK та BRCA1. Таким чином, дефіцит глутаміну змінював рівень експресії більшості досліджених генів у клітинах гліоми лінії U87 залежно від функціональної активності сигнального ензиму IRE1, який відповідає за контроль проліферації клітин та росту гліом.

Досліджено експресію групи генів, що кодують важливі протеїни в клітинах гліоми лінії U87 за умов пригнічення функції ERN1 (endoplasmic reticulum to nucleus signaling 1) та дефіциту глутаміну. Показано, що за умов дефіциту глутаміну знижувався рівень експресії мРНК ATF6 (activating transcription factor 6), EIF2AK3/PERK (eukaryotic translation initiation factor 2 alpha kinase 3), GLO1 (glyoxalase I), BIRC5 (baculoviral IAP repeat-containing 5) та RAB5C (RAB5C, a member of RAS oncogene family) в контрольних клітинах гліоми. В той самий час, рівень експресії мРНК HSPB8 (heat shock 22 kDa protein 8) та HSPA5/GRP78 (heat shock protein family A (Hsp70) member 5) був резистентним до дефіциту глутаміну в цих клітинах гліоми. Пригнічення ERN1 модифікувало ефект дефіциту глутаміну на рівень експресії більшості досліджених генів у клітинах гліоми лінії U87: збільшувало експресію генів ATF6 і HSPA5 та посилювало чутливість генів EIF2AK3 і BIRC5 до дефіциту глутаміну. Більше того, експресія досліджених генів (за винятком EIF2AK3) знижувалася в клітинах гліоми з пригніченим ERN1 за присутності глутаміну. Показано, що дефіцит глутаміну змінює експресію більшості досліджених генів залежно від ERN1 і ці зміни, можливо, причетні до пригнічення росту гліом із клітин без функціональної активності сигнального ензиму ERN1.

Надійність роботи лопаткового апарата парових турбін значною мірою визначає роботу турбіни загалом. Результати наукових досліджень демонструють, що поверхневе спрацювання робочих лопаток у волого-паровому потоці викликано поєднанням корозії і краплеударної ерозії. Наявність у робочому тілі хімічних елементів і сполук інтенсифікують процес зношення лопаток. Відчутний вплив на характеристики зношення надає значення pH робочого середовища, яке може значно коливатися в процесі експлуатації. Проаналізовано вплив способів зміцнення вхідних кромок лопаток парових турбін зі сталі 15Х11МФ на корозійну стійкість. Здійснено корозійні випробування зразків лопаток, вхідні кромки яких зміцнені трьома способами: зміцненням струмами високої частоти, електроіскровим легуванням сплавом Т15К6, електроіскровим легуванням сталлю 15Х1МФ. За результатами експериментів найменшу швидкість корозії має шар, зміцнений загартуванням струмами високої частоти, найбільшу - шар, зміцнений електроіскровим легуванням твердим сплавом Т15К6. Швидкість корозії шару, зміцненого електроіскровим легуванням сталлю 15Х11МФ, в 2,1 раза менше, ніж шару, зміцненого сплавом Т15К6.