У докембрії Українського щита (УЩ) з використанням реперного ізотопного датування встановлено сім геохронологічних рубежів, які відповідають нижнім межам стратиграфічних підрозділів. За Міжнародною шкалою геологічного часу в ранньому докембрії УЩ чітко проявлений на рубежі 3000 і 2020 млн років.

Наведено петрологічну, геохімічну та геохронологічну стислі характеристики всіх комплексів магматогенних утворень Українського щита. В історії геологічного розвитку земної кори виділено три послідовні стадії магматизму: дозеленокам'яну (3,65 - 3,40), зеленокам'яну (3,40 - 2,60) та післязеленокам'яну (2,60 - 1,70 млрд років). На протязі першої утворилася первинна континентальна земна кора. Головною причиною магматичної активності цієї стадії були верхньомантійні плюми ("гарячі точки"). Механізм тектоніки плит на цій стадії ще не виявився. Релікти найдавніших магматогенних утворень (грануліт-ендербітова асоціація порід) спостережено в Дністровсько-Бузькому та Приазовському (західна частина) регіонах Українського щита. З другою стадією пов'язане формування магматогенних утворень зеленокам'яних структур Середньопридніпровського та Приазовського регіонів. Головна причина їх виникнення - процеси розтягу первинної земної кори, що спричинили виникнення лінійних трогових структур. Магматогенні утворення останньої (післязеленокам'яної) стадії мають найширше розповсюдження на Українському щиті. Вони формувалися за різноманітних геодинамічних умов, що послідовно змінювали одна одну: островодужної, активної континентальної окраїни, зон колізії. Цим обумовлена велика різноманітність їх петрографічного та петрохімічного складу.

Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

Найважливіші події в геологічній історії Західної Африки в докембрії пов'язані з архейським доебурнейським етапом, який включає леонійський (3,2 - 2,9) та ліберійський (2,9 - 2,6) цикли, і ранньопротерозойським ебурнейським етапом (2,2 - 1,8 млрд років). Провідну роль у геологічній будові та металогенії цього регіону відіграють Бірімійські метавулканічні та метаосадові відклади, які складають зеленокам'яні пояси. Головні металогенічні події також пов'язані з цим етапом. Ебурнейський металогенічний період у Західній Африці тривав близько 150 млн років від 2120 +- 41 (родовище Perkoa) до 2001 +- 17 (родовище Poura). Він має вікові аналоги в докембрії Українського щита. Це засвідчує глобальний характер і важливе практичне значення ранньопротерозойського тектонометалогенічного етапу для золотої та іншої мінералізації.

Відзначено, що головною рисою подібності геологічної будови кратонів Середньопридніпровського (Український щит) і Слейв (Канадський щит) є те, що вони стабілізувались в археї й істотній переробці у протерозої та фанерозої не підлягали. Ця стабільність є однією з головних умов прояву алмазоносності кратона Слейв. У Середньопридніпровському кратоні алмази поки що встановлені лише в осадових утвореннях третинного та четвертинного віку. Грунтуючись на тому, що дайкові комплекси порід віком 2,3 - 2,0 і 1,4 - 1,2 Ga проявились на обох кратонах одночасно, можна передбачити, що Середньопридніпровський кратон також є перспективним на корінну алмазоносність.

Встановлено вікову кореляцію граніт-зеленокам'яних і грануліт-гнейсових асоціацій Українського та Західноавстралійського щитів у палео-, мезо- і неоархеї. Зазначено, що неоархейська епоха є найпродуктивнішою щодо золота на Західноавстралійському щиті, а мезоархейська - на Українському. Неоархейські асоціації Українського щита повинні бути ретельніше досліджені, особливо на Росинсько-Тикицькому блоці. Палео- та мезоархейські основні асоціації Українського щита можуть бути дуже перспективними щодо мідно-нікелевого зруднення, на що вказує їх геохронологічна та петрологічна схожість з тими асоціаціями Західноавстралійського щита, в яких відкрито значні промислові родовища.

The united research plan named "Boiling" is created on the basis of several cryogenic research projects developed by experts in Russia and Ukraine for International Space Station. The "Boiling" plan includes 8 first experiments aimed at investigating the influence of microgravity on boiling processes, heat transfer and hydrodynamics in liquid helium being either under normal or superfluid conditions. The experiments are supposed to be carried out with individual cells collected inside a single cryogenic onboard experimental facility. The international research program experiments are characterized by the following features: utilization of several artificially simulated microgravity levels, owing to rotation of the experimental helium cryostat; visualization of the processes that occur in liquid helium; research of boiling and hydrodynamics both in a large volume of stationary liquid, and in a liquid flow running through a channel. Upon completion of the "Boiling" researcg plan, the cryogenic onboard facility created for International Space Station would be able to find its application in further scientific and experimental researches with helium.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.1-17 + В372

Рубрики:

Водень

Структура твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено, що докембрійські зеленокам'яні пояси (ЗКП) є одними з найстаріших активних структур земної кори. Їх вивчення як найважливіших металогенічних структур, що концентрують численні родовища золота, заліза, кольорових металів, урану, має велике теоретичне та практичне значення. ЗКП формувалися не тільки в археї, але й в палеопротерозої. Одним із типових регіонів розвитку протерозойських ЗКП є Західна Африка, де вони представлені вузькими вулканічними спорудами, оточеними осадовими басейнами. Найважливішим металогенічним періодом щодо золота та поліметалів у Західній Африці був Ебурнейський. Мінералізація пов'язана з регіональними розломами та ЗКП, що акреціювали до архейських ядер Леонійсько-Ліберійського щита в інтервалі 2,1 - 1,9 млрд. років тому. На інших докембрійських кратонах виділено аналогічні цикли, у тому числі в докембрії Українського щита. Це свідчить про глобальний характер і важливе практичне значення ранньопротерозойського тектоно-металогенічного етапу щодо золотої або іншої мінералізації.

Зазначено, що радіогеологія є однією з наймолодших геологічних наук. В. І. Вернадського можна по праву вважати творцем радіогеології як самостійного наукового напряму. Фундаментальні дослідження з геології та геохімії останніх років дають підстави вважати досяжною поставлену вченими мету: оволодіти еталоном часу, використовуючи закони радіоактивного розпаду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413-5

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі нових та узагальнених літературних даних про ізотопне датування проведено вікові порівняння породних комплексів Новоукраїнського гранітного масиву та уранового зруденіння в альбітитах з комплексами вмісних порід. Визначено таку послідовність геологічних подій в інгульському мегаблоці Українського щита: становлення кіровоградського (2025 - 2060 млн рр. тому) та новоукраїнського (2025 - 2040 млн рр. тому) магматичних комплексів - формування уранових родовищ (~ 1800 млн рр. тому, вік потребує уточнення) - корсунь-новомиргородський магматичний комплекс (1730 - 1760 млн рр. тому). Зроблено припущення, що Новоукраїнський масив представлений диференціатами єдиного магматичного розплаву, що утворився за рахунок плавлення верхньокорового матеріалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*801.1-641.9:Г123.51

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методами диференціально-термічного аналізу (ДТА) та вимірів електропровідності в інтервалі температур 1323 - 1473 К показано сходинкоподібний характер процесу плавлення телуриду кадмію. Відповідно до результатів ДТА параметри процесу плавлення CdTe визначаються процесами передплавлення, пов'язаними з дефектоутворенням у гратці кристала, а процеси кристалізації визначаються станом (структурою) розплаву, який залежить від його максимальної температури.

Індекс рубрикатора НБУВ: К342.820.3-13

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К203.4 + З849-047 + В379.22

Рубрики:

Вирощування монокристалів металів і сплавів

Радіоприймальні пристрої (радіоприймачі)

Структура напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.236 + В379.24

Рубрики:

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто порядок додавання нового фунціоналу до системи ProMoT. Розглянуто особливості реалізації символьного диференціювання у ProMoT. Запропоновано спосіб диференціювання для нових операторів. Виконано імлементацію нових векторних операцій.

Розподілене паралельне моделююче середовище розглянуто як складну апаратно-програмну систему. Для розробки повнофункціонального моделюючого програмного забезпечення запропоновано декомпозицію середовища на підсистеми, розглянуто методику побудови підсистем.

В последнее время наблюдается рост популярности использования RDF-данных. Их использование предполагает описание информации с помощью RDF-триплетов. Взаимодействие пользователей с такими данными требует от них изучения принципов работы с хранилищами триплетов. Сложность динамических запросов является основным препятствием, с которым сталкиваются современные ученые. Для преодоления этого препятствия, разработана система поддержки принятия решений для медицинского учреждения. Система представляет собой семантическое веб-приложение, которое облегчает формирование запросов путем реализации шаблонов. Визуальные запросы автоматически конвертируются в язык запросов SPARQL для дальнейшего доступа к хранилищам триплетов. Пользователи получают контекст с триплетами с учетом заданных ими ограничений. Для формирования визуальных запросов к хранилищу триплетов создан унифицированный поисковый интерфейс.