Здійснено спробу теоретичного обгрунтування національних інтересів України у духовно-релігійній сфері, а також ролі та місця міжнародних християнських організацій у контексті національної безпеки держави. Досліджено концептуальні підвалини світового місіонерського руху, міжнародного співробітництва у галузі міжцерковних відносин. Проаналізовано релігійну ситуацію в Україні та вплив на неї закордонних релігійних і місіонерських організацій, представництв новітніх нетрадиційних культів і течій. Відзначено, що духовно-релігійний аспект є складовою зовнішніх загроз пріоритетним національним інтересам, а саме: висунення територіальних претензій до України, втручання у її внутрішні справи, підтримка сепаратистських сил і рухів, переорієнтація українського суспільства на чужі для нації цінності, підрив національних позицій України тощо. Зроблено висновок: формування виваженої державно-церковної політики України та механізмів її реалізації неможливе без наукового аналізу процесів, що відбуваються на міжнародній арені загалом, в різних сферах суспільного життя.