Проблематика свободи розглянуто у новітньому філософському ключі авторської концепції феноменологічної сенсології, яко свобода кожного окремішнього індивіда в контексті його буттювання та співбуттювання у життєсвіті (зокрема у горизонтах граничних смислів і цінностей). І позитивна і неґативна свобода (свобода-для і свобода-від, зокрема, яко свобода від обмеження свободи і від втручання у простір особистісної свободи) розглянуто не як абстрактну філософську категорію (у референції щодо кластерів "сусідніх" концептів); а як феномени (та - відповідно - динамічні конфігурації смислів; ноем та смислообразів; а також енергем прагнення (життєвого пориву до свободи та інтенційної "націлености" на горизонти свободи як понадвартості) у їх кореференціях зі смисловими мережами та світообразом - "world view"), що стосуються таких п'яти регіонів дійсної свободи: 1. свобода, яко ДІЯ (дії) започатковування Цілком Нового (згідно із Ганною Аредт - Initium); 2. Свобода, як Акт (Акти) (Творчости і духовні стани ТВОРЕННЯ; 3. Свобода, яко спонтанний рух смислів (вільний сенсокінесіс), яко фундаментальна передумова звільнення від брутальної речовости життєсвіту та головна передумова суверенности (самісности) самосвідомости і вільного мислення (зокрема - так званого "закидування" нових смислів "попереду самого себе"; 4. Свобода, яко вільні акти самоперевершування та самоподолання; 5. Свобода, яко протидіяння (насамперед - духовного протидіяння) всілякому поневолюванню та обмеженням свободи; 6. Свобода яко вільне сенсопокладання Граничних Смислів (у полі екзистенціялів та екзистентного співбуттювання) на противагу до конформізму масової буденної свідомости та різноманітних сурогатів ідеологій. Розглянуто (теж в аспекті фундаментальної сенсології) так звана "свобода волі" (Free will) та "свобода вибору".