Проаналізовано лексико-семантичний спосіб творення ойконімів Дніпропетровської області, виділено відповідні структурні класи первинних ойконімів, репрезентованих у найменуваннях цього типу, показано динаміку розвитку зазначених назв поселень.

Исследованы особенности выражения несогласия в англоязычной речи. Фокусируется внимание на необходимости учета прагматических характеристик собеседников. Осмыслены прямые и косвенные средства выражения несогласия.

Рассмотрены категория оценки, ее специфика в семантике метафоры, определение понятия метафоры, статус субстантивной метафоры, а также прагматическая специфика метафоры в речи. Метафора является одним из основных средств, с помощью которых создается образность, экспрессивность, оценочность и на основании этого выявляется индивидуально-оценочное отношение автора к предмету мысли.

Основні моделі денумеративного словотвору на матеріалі лексикографічних джерел та сучасного англомовного художнього дискурсу розглянуто з використанням методів дефінітивного і дескриптивного аналізу. Визначено специфіку денумеративів, їх лінгвокогнітивні характеристики, а також виокремлено місце числівникових та адгерентних морфем у поверхневій структурі денумеративів.

Вивчено одиниці, утворені від кількісних та порядкових числівників. Вони охоплюють прикметники, займенники, прислівники. Розглянуто семантичні, формальні та функціональні аспекти досліджуваних одиниць. Виділено їх групи у межах англійських частин мови.

Обгрунтовано раціональність застосування екокритики - як методологічного підходу - до аналізу творів українських письменників. Запропоновано інтерпретацію драми Лесі Українки "Лісова пісня" з погляду екокритики.

Надано реалізацію концепту-категорії невизначеної кількості у домені невербальної комунікації. Фокусується увага на особливостях омовлення аудіальної поведінки крізь призму її невизначено-кількісних проявів у тексті та контексті на матеріалі англомовного дискурсу.

Наведено результати аналізу параметрів мовної моди американських студентів. Обгрунтовано релевантність застосування моделі моди А. Б. Гофмана під час дослідження американського студентського сленгу.

Розглянуто проблеми перекладу мовних реалій та способи передачі їх національного колориту.

Розглянуто специфіку сленгізмів англійської та української мов. Фокусується увага на стилістичних, лексичних, граматичних труднощах у ході перекладу одиниць сленгу на неспоріднену мову. Предметом є інтерлінгвальні вектори молодіжного сленгу.

Розглянуто етимологічні витоки числівника "one", його структурно-семантичних похідних одиниць, їх частиномовну приналежність. Емпіричний матеріал проаналізовано на діасинхронічному вимірі. Результати дослідження мають теоретичну та практичну значущість.

Изучено чтение как творческий процесс, в ходе которого происходит процесс сотворчества автора и читателя. Фокусируется внимание на стратегиях читателя-респонсера, оязыковленных в малых адгерентных к рекламируемому произведению текстах-регулятивах.

Розглянуто стилістичні засоби позначення комунікативного мовчання. На матеріалі англомовного та україномовного художніх дискурсів досліджено феномен комунікативного мовчання, його роль та способи експлікації у писемному мовленні. Виокремлено тропеїчні релевантні засоби екстеріоризації об'єкта. Сфокусовано увагу на ситуативній семантизації невербальних аспектів.

Розглянуто принципи перекладу лексики різних класів із фантастичною семантикою у художньому творі жанру фентезі. Надано компаративний аналіз способів перекладу лексем фентезійного змісту на основі українських та російських перекладів романів Дж. К. Роулінг.

Досліджено міну стратегій у комунікативному акті, що є реалізацією авторської інтенції у політичному дискурсі. Обгрунтовано комунікативну доцільність такої зміни стратегій та тактик, які в сумарному плані являють собою калейдоскопічне взаємозаміщення.

Досліджено когнітивні чинники, такі як тип двомовності, орієнтація перекладача на цінності вихідної чи цільової культури. Визначено когнітивну основу стратегій очуження й одомашнення, обгрунтовано визначення стратегії універсалізації.

Досліджено найменування квітів (флоронімів), у назву яких покладено різну комбінацію номінативно-мотивуючих ознак. Комбіновані флороніми вивчаються на багатому словниковому матеріалі германських (німецька, англійська), романських (іспанська, французька) і слов'янських (українська, російська) мов. Для визначення активності кожної мотивуючої ознаки в структурі комбінованих флоронімів встановлюються індекси номінативно-мотивуючих ознак.

Реконструкція лакун у міжмовному зіставленні та їх делакунізація є дослідницьким пріоритетом. Увага акцентується на невербалізованих лакунах, що виявляються у міжмовному зіставленні. Досліджено шляхи делакунізації, окреслено витоки міжмовного лакунікону. Порушено питання лексико-семантичної лакунізації, дискурсивної імпліцитності текстових/затекстових категорій та інтертекстуальних пустот.

Проанализированы семантико-когнитивные аспекты концепта НАДЕЖДА, фокусируется внимание на его представленность в православном и протестантском дискурсах.

Здійснено огляд історії вивчення категорії каузативності у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві, висвітлено розмаїття шляхів та підходів до аналізу проблеми каузативних відношень. Визначено реєстр і статус різнорівневих одиниць вираження категорії каузативності в сучасній українській мові.