Наведено принципи, відповідно до яких відбувається кодування головної скарги в процесі виконання функцій екстреної диспетчеризації. Наведено приклад кодування скарги "алергія/ вплив отрути (укусів)". Під час наведення прикладу кодування головної скарги використано інтерфейс програми, що розроблялась для єдиних диспетчерських у системі екстреної медичної допомоги в Україні.

Наведено принцип і механізм надання інструкцій диспетчером з прийому викликів абоненту або постраждалому/хворому з питань надання домедичної допомоги, обгрунтування необхідності та важливості цього процесу. Наведено роз'яснення поняття післядиспетчерської підтримки як елемента завершення процесу екстреної медичної диспетчеризації.

Висвітлено історичні аспекти розвитку екстреної (швидкої) медичної допомоги в м. Київ на основі офіційних статистичних показників, відображено стан організації діяльності Центру екстреної медичної та медицини катастроф м. Київ, проблемні питання до впровадження Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та в м. Київ", Закону України "Про екстрену медичну допомогу" та шляхи реалізації їх вимог у повсякденну діяльність системи екстреної медичної допомоги на території м. Києва. Особливу увагу приділено висвітленню питання щодо впровадження екстреної медичної диспетчеризації в діяльність служби екстреної (швидкої) медичної допомоги в м. Київ, проведено аналіз виконаних робіт з впровадження вимог вищеозначених Законів України в організацію роботи.

Представлено структуру уніфікованого протоколу екстреної медичної диспетчеризації з метою стандартизації в системі екстреної медичної допомоги.

Створення єдиної системи екстреної медичної допомоги вже два роки триває в Україні. Її формування та розбудова відбувається за зразком сучасних чинних систем у розвинутих країнах світу. Слід зазначити, що її якісне та повноцінне функціонування неможливе без наявності диспетчерської служби. Наведено наукове обгрунтування існування екстреної медичної диспетчеризації та необхідність системного підходу до її формування.

Надзвичайно важливим питанням у процесі організації та надання екстреної (швидкої) медичної допомоги (Е(Ш)МД) має визначення іголовної скаргиі абонента щодо стану хворого (постраждалого). Головна скарга є основоположним поняттям до формування уніфікованих протоколів екстреної диспетчеризації. Зрозуміло, що абоненти, які звертаються до диспетчера екстреної медичної допомоги, можуть надавати багато різноманітної інформації щодо стану постраждалого. З метою уніфікації та стандартизації роботи диспетчера власне й виникло поняття іголовна скаргаі. Наведено світовий досвід і напрацювання фахівців ДЗ "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України" щодо класифікації та формування переліку скарг від абонентів.

Правильно проведений аналіз скарг від абонентів (пацієнтів), одержаних диспетчерами оперативно-диспетчерської служби територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, дозволяє визначити напрями поліпшення організації діяльності служби, а саме: передбачити під час планування заходи щодо вивчення окремих тем професійної підготовки лікарського та середнього медичного персоналу, укомплектування лікарськими засобами, виробами медичного призначення та оснащенням санітарних автомобілів. Оперативність і об'єктивність у прийнятті рішення диспетчером виклику досягається впровадженням локальних протоколів екстреної медичної диспетчеризації на означені скарги в діяльність оперативно-диспетчерської служби та високим професіоналізмом усіх ланок системи екстреної медичної допомоги.

Створення єдиної структури опису системи та організації центрів екстреного медичного реагування та процесу екстреної медичної диспетчеризації (ЕМД), коли повідомляються результати досліджень у екстреній медицині та догоспітальній допомозі. У вересні 2005 року експертна група у складі 22 експертів з 12 країн зустрілась у Ставангері, Норвегія, Аббатство Утштайн, щоб розглянути дані та встановити загальну термінологію для центрів медичної диспетчеризації з включенням базових і додаткових даних, що будуть використовуватись для медичного контролю, порівняльного аналізу та майбутнього дослідження.

Протягом останніх 15 років стає все більш очевидним, що належним чином підготовлені екстрені медичні диспетчери (ЕМД) є найважливішою ланкою в ланцюзі служби екстреної медичної допомоги (СЕМД) для лікування пацієнтів. Торік Американська асоціація серцевих захворювань офіційно визнала ЕМД як "життєво необхідну, але якою часто нехтують, частину СЕМД". У той же час обізнаність суспільства про те, що відбувається, коли хто-небудь дзвонить на номер "911", була змінена за допомогою телевізійних програм про екстрену допомогу, зокрема такої, як "Рятувальник 911". У результаті СЕМД і керівники центрів зв'язку стали зацікавленими в тому, щоб надавати диспетчерам інструменти роботи та підготовку з метою підвищення їх ролі. Але які інструменти та підготовка мають бути, щоб зрозуміти та освоїти роботу? Чи має бути "сфера практики" медичного диспетчера чітко визначена або вільно встановлена?

Розглянуто механізм створення клінічних індикаторів якості медичної допомоги на догоспітальному етапі з метою наукового обгрунтування та розробки системи моніторингу якості надання медичної допомоги, а саме її компонентів (структури, процесу, результату) у випадку запровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в діяльності закладів охорони здоров'я.

Встановлено, можливості впровадження системи екстреної медичної диспетчеризації (ЕМД) зменшення ступеню застосування розширеної підтримки життя (advanced life support (ALS)) без потреби та покращання спроможності більш точно виявляти саме тих пацієнтів, які потребують допомоги з розширеної підтримки життя. Дослідження виконувалось протягом календарного 1996 р., в цей період екстрені медичні служби (ЕМС) забезпечували основну підтримку життя (basic life support (BLS)) та розширену підтримку під час обслуговування 200000 населення. Це дослідження порівняло очікуване виявлення пацієнтів як розширеної, так і основної підтримки життя з використанням ЕМД і з використанням критеріїв диспетчеризації, що базуються на головний скарзі. Кожне обслуговування пацієнта було під його/її власним контролем. Пріоритетність екстреної чи основної підтримки життя визначалась з використанням одночасно критеріїв і головної скарги, і ЕМД. Диспетчеризація (відправка), що базується на головній скарзі, означає, що всі пацієнти з попередньо встановленими головними скаргами одержували розширену підтримку життя без наступних питань сортування, в той час, як ЕМД дозволила диспетчерам опитувати абонентів за встановленим переліком питань. Вихідні дані включили кількість викликів, визначених як розширена, так і основна підтримка життя, кількість викликів, завершених як основна підтримка життя, та кількість викликів з розширеної підтримки життя, реалізованих через рівень основної. Для статистичного аналізу було використано скореговане розподілення статистичного тесту ксі-квадрат. Впровадження системи ЕМД значно знизило безпідставну відправку з розширеної підтримки життя. необхідне подальше дослідження, щоб побачити, чи можуть інші диспетчерські моделі ЕМД сприяти більш точній диспетчеризації (відправці) розширеної підтримки життя.

На основі офіційних статистичних показників відображено стан організації діяльності Комунального закладу охорони здоров'я "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", висвітлено проблемні питання до впровадження Закону України "Про екстрену медичну допомогу" та шляхи реалізації його вимог у повсякденну діяльність системи екстреної медичної допомоги на території м. Харків і області. Висвітлено питання досягнень щодо впровадження сучасних інформаційних технологій, проведено змістовний аналіз виконаних робіт з впровадження вимог вищеозначеного Закону та визначено шляхи перспективного розвитку.

На основі офіційних статистичних показників відображено стан організації діяльності Комунальної установи "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"", висвітлено проблемні питання до впровадження Закону України "Про екстрену медичну допомогу" та шляхи реалізації його вимог у повсякденну діяльність системи екстреної медичної допомоги на території Вінницької області. Проведено змістовний аналіз виконаних робіт із впровадження вимог вищеозначеного Закону та визначені шляхи перспективного розвитку. Система екстреної (швидкої) медичної допомоги працює та створює передумови для подальшого її поліпшення.

Зупинка серця на догоспітальному етапі забирає життя майже 300 тисяч американців щороку Людські втрати кожні три дні еквівалентні тому, що трапилось 11 вересня 2001 р. внаслідок атаки на Всесвітній торговий центр у США! Незважаючи на успіхи в народній освіті щодо розпізнавання зупинки серця, раннє оповіщення служб екстреної медичної допомоги (ЕМД) центрів 911, покладання на свідків екстреного випадку проведення ранньої серцево-легеневої реанімації, застосування автоматизованого зовнішнього дефібрилятора, а також поліпшення у сфері надання послуг ЕМД, менше 8 % дорослих, які є жертвами зупинки серця на догоспітальному етапі, виживають до виписки з лікарні.

Критичні стани нерідко супроводжуються порушенням прохідності дихальних шляхів. Це зумовлює значимість заходів щодо протекції повітроносних шляхів і обгрунтовує пошуки найоптимальніших засобів під час станів, що загрожують життю хворих. Серед сучасних засобів захисту дихальних шляхів на догоспітальному етапі в подібних випадках раціональніше використовувати ларингеальну маску.

Екстрена конікотомія давно вважається останньою надією на порятунок життя пацієнтів, яких неможливо інтубувати або забезпечити їм дихання будь-яким іншим способом. Така ситуація може виявитися фатальною, тому важливо вчасно оцінити ситуацію та провести екстрену конікотомію до того, як у пацієнта відбудеться зупинка серця. Проведено систематичний огляд з метою виявлення переваг тих чи інших комерційних наборів у порівнянні з традиційними хірургічними та голчатими методами. Medline, EMBASE та інші бази даних виявляли відповідні дослідження. Критерії відбору включають таке: проведення дослідження на манекені, тварині чи людині; крім того, жодних обмежень щодо професійного досвіду людини, що робила долідження, не було. Загалом було виявлено 1405 унікальних посилань, 108 повних статей; 24 дослідження вміщені в огляд. Визначено дослідження, що порівнюють набори між собою або з хірургічним втручанням чи використанням голки. Вихідні показники, включені до систематичного огляду, були більш успішними та проходили з меншими часовими витратами. Експерти, що проводили дослідження, обрали унікальні комбінації початкової та кінцевої точок часових вимірів, що робить порівняння більш складним і призводить до появи суперечливих результатів. Жоден з методів не виявився кращим за інші, але розмір дослідження внеможливлює остаточні результати. Переважна більшість досліджень була занадто малою, щоб продемонструвати статистично значущі відмінності, а якість доказів - низькою або дуже низькою. Жоден з методів у цих дослідженнях не показав якісно кращих результатів у порівнянні з іншими, що робить їх однаково якісними. Швидше за все, такі висновки зміняться з появою нових даних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-5

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж100946 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На тлі експериментальної тяжкої поєднаної травми вивчено вплив інфузійної терапії на цитотоксичність прооксидантних систем (малонового деальдегіду та дієнових коніюгатів) і активність антиоксидантної ланки ферментів (супероксиддисмутази та каталази) у тканині легень піддослідних тварин. Встановлено, що на фоні ранньої інфузійної терапії вже через 6 годин перебігу травматичного періоду відбувається зниження активності цих показників. Одержано кращі результати виживання тварин через 12 годин і зниження показників активності ферментів у тканині легень тварин, яким вводили препарат комбінованої інфузійної терапії (HAES-LX-5 %).

Проаналізовано кількість гострих отруєнь оксидом вуглецю та продуктами термоокислювальної деструкції за даними провідних країн світу. Проаналізовано тенденції кількості отруєнь, летальності та смертності під час гострих побутових і виробничих отруєнь оксидом вуглецю за період 1999 - 2012 рр. за даними токсикологічного центру Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Проведено статистику смертності від гострих отруєнь оксидом вуглецю за даними Київського обласного бюро судово-медичної експертизи за період 2006 - 2013 рр. Розглянуто сучасні підходи до застосування симптоматичної та антидотної терапії під час отруєнь оксидом вуглецю. Особливу увагу приділено застосуванню Ацизолу в якості антидоту та засобу профілактики смертельних ускладнень за гострих отруєнь оксидом вуглецю та продуктами горіння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)23 + Р35,39

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Загальна терапія

Шифр НБУВ: Ж100946 Пошук видання у каталогах НБУВ