Скачати повний текст

Проаналізовано кількість гострих отруєнь оксидом вуглецю та продуктами термоокислювальної деструкції за даними провідних країн світу. Проаналізовано тенденції кількості отруєнь, летальності та смертності під час гострих побутових і виробничих отруєнь оксидом вуглецю за період 1999 - 2012 рр. за даними токсикологічного центру Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Проведено статистику смертності від гострих отруєнь оксидом вуглецю за даними Київського обласного бюро судово-медичної експертизи за період 2006 - 2013 рр. Розглянуто сучасні підходи до застосування симптоматичної та антидотної терапії під час отруєнь оксидом вуглецю. Особливу увагу приділено застосуванню Ацизолу в якості антидоту та засобу профілактики смертельних ускладнень за гострих отруєнь оксидом вуглецю та продуктами горіння.

Надано патогенетичні особливості механізму токсичної дії, клінічні прояви та принципи невідкладної допомоги у випадку отруєння чадним газом.

Під час дослідження поглиблене клініко-функціональне обстеження за умов неврологічного стаціонару пройшли 88 гірників із гострим отруєнням монооксидом вуглецю та 72 гірники з гострим отруєнням метаном. Контрольну групу становили 56 здорових гірників, які не різнились за віком, стажем, умовами праці. В результаті дослідження було виявлено та проаналізовано основні вегетативні та вестибулярні порушення у разі енцефалопатії внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю та метаном у гірників вугільних шахт. Встановлено, що хворі гірники з токсико-гіпоксичною та гіпоксичною енцефалопатією мають надмірне вегетативне забезпечення внаслідок переваги симпатикотонічних відповідей у 71,60 +- 4,80 % та 80,6 +- 4,7 % хворих за результатами проби Ашнера - Даньїні. Визначення вегетативної забезпеченості діяльності за допомогою ортостатичної проби виявило помірне прискорення пульсу в обох групах хворих у середньому на 18,56 +- 0,89 уд/хв - за гострого отруєння метаном та на 15,10 +- 1,07 уд/хв - у разі отруєння монооксидом вуглецю. Ураження вестибулярного аналізатора у хворих з отруєнням монооксидом вуглецю проявлялось у вестибуломоторній та вестибулярній проекціях, порушенням вищої асоціативної функції. У хворих з отруєнням метаном ураження були менш виражені, на першому місці - порушення вищої асоціативної функції, потім вестибулярні та вестибуломоторні зміни. Таким чином, у хворих має місце напруженість вегетативної відповіді, що у майбутньому може призвести до зривів компенсаторних реакцій.

Раскрыты наиболее важные вопросы этиологии, патофизиологии, диагностики и неотложной помощи при отравлении монооксидом углерода, рассмотрены наиболее современные подходы к лечению основных синдромов, которые могут формироваться на фоне данной патологии: дыхательной, сердечной, церебральной, почечной недостаточности. Приведены данные современных отечественных и зарубежных специалистов в этой области, приказы МЗ Украины.

Наибольшие трудности в лечении пострадавших с термической травмой возникают при комбинированном поражении. У таких больных тяжесть и течение шока отягощаются токсическим воздействием продуктов пиролиза на легочную систему и организм в целом. Высокая смертность тяжелообожженных в периоде ожогового шока и в ближайшие сутки после выхода из него свидетельствует о том, что расстройства кровообращения сохраняются длительное время и их коррекция представляет определенные трудности. Доказано, что формирование синдрома гемодинамических расстройств у пострадавших с многофакторным термотоксическим поражением протекает на фоне сниженной перфузии тканей, выраженного метаболического ацидоза с формированием кардиальной дисфункции. Указанные нарушения препятствуют поддержанию необходимого темпа жидкостной реанимации и своевременной компенсации метаболических сдвигов.

Лекция раскрывает наиболее важные вопросы этиологии, патофизиологии, диагностики и неотложной помощи при отравлении монооксидом углерода, рассматриваются наиболее современные подходы к лечению основных синдромов, которые могут формироваться на фоне данной патологии: дыхательной, сердечной, церебральной, почечной недостаточности. Приводятся данные из приказов МЗ Украины, мнения современных отечественных и зарубежных специалистов в данной области.

Отравление монооксидом углерода является наиболее часто регистрируемой интоксикацией ядовитыми газами. Ранее авторами было выявлено, что наибольшее число отравлений монооксидом углерода в 2015 г. произошло по причине пожаров, на втором месте - неисправные системы вентиляции. Цель исследования: улучшение результатов лечения отравления монооксидом углерода посредством более точной диагностики тяжести отравления. Анализ клинико-анамнестических и лабораторных данных пострадавших в результате массового отравления монооксидом углерода. С применением показателя "эффективный оксигемоглобин" уточнена степень тяжести отравления. Проведен обзор и анализ доступной литературы, включая данные из базы PubMed. Причиной отравления монооксидом углерода послужило нарушение правил эксплуатации бытовой газовой колонки, в результате чего пострадали 7 человек (один ребенок госпитализирован в профильный стационар). К значимым клиническим особенностям авторами отнесено следующее: относительная тахикардия отмечалась у всех пострадавших, патологические изменения на электрокардиографии выявлены именно у пострадавших с наиболее тяжелой неврологической симптоматикой. В дальнейшем на основании уровня карбоксигемоглобинемии на момент поступления в стационар происходило занижение на один ранг тяжести отравления, установленной клинико-анамнестически. В результате поиска объяснения такого расхождения на основании сведений о повышении сродства гемоглобина к кислороду в условиях карбоксигемоглобинемии авторами предложен расчетный показатель - эффективный оксигемоглобин (ЭО). После расчета у всех пострадавших ЭО соответствовал гемоглобину при анемии легкой степени. Таким образом, применение показателя ЭО позволило уточнить тяжесть отравления монооксидом углерода, выявленную лабораторно, что повысило обоснованность клинико-анамнестической оценки. Выводы: при определении тяжести отравления монооксидом углерода ранняя оценка истинной степени гемической гипоксии посредством показателя ЭО позволит повысить обоснованность прогноза заболевания и улучшить результаты лечения таких пострадавших.

Розроблено неінвазивний мобільний пристрій для визначення рівня насичення артеріальної та венозної крові киснем і вмісту карбоксигемоглобіну в крові, що надасть змогу виявляти отруєння монооксидом вуглецю in vivo безпосередньо на місці подій. Апробація пристрою показала задовільні результати його роботи. Перевірено коректність роботи реалізованого алгоритму для обробки даних.

Розглянуто причини, які сприяють отруєнню чадним газом, основним симптомам, що притаманні отруєнню легкого, середнього та тяжкого ступеня. Розглянуто патофізіологія отруєння, вплив карбоксигемоглобіну на різні органи й системи організму постраждалого. Висвітлено профілактичні заходи, що сприяють запобіганню можливого отруєння. Наведено принципи надання медичної допомоги постраждалим як на догоспітальному етапі, так і при лікуванні в умовах стаціонара.

Досліджено розширення функціональних можливостей засобів моніторингу стану людини під час інтоксикації монооксидом вуглецю шляхом неінвазивної реєстрації фізіологічних параметрів організму. Розроблено метод неінвазивного моніторингу стану людини під час інтоксикації монооксидом вуглецю шляхом комплексного аналізу фізіологічних показників кровоносної та дихальної систем, що дозволило розширити функціональні можливості біомедичних інформаційно-вимірювальних засобів неінвазивного моніторингу. Удосконалено фотометричний метод неінвазивного визначення вмісту карбокси- та оксигемоглобіну в артеріальній крові шляхом додаткової генерації випромінювання та реєстрації спектрів поглинання світла на довжині хвилі λ=568 нм, що забезпечило селективність та дозволило підвищити точність вимірювання оксигемоглобіну та достовірність моніторингу карбоксигемоглобіну. Обгрунтовано принципи аналізу фотоплетизмографічних сигналів шляхом визначення тривалості кардіоінтервалів, що дозволило визначати наявність екстрасистолії, тахікардії та брадикардії у роботі серця.