Мета. Проаналізувати українську номенклатуру представників підтриби Malinae та удосконалити термінологічну систему українських назв видового й родового рівнів та назв плодових культур. Результати. Існує плутанина в українських назвах рослин родів Cydonia-Chaenomeles-Pseudocydonia, Mespilus-Eriobotrya, Amelanchier-Cotoneaster. З огляду на поділ роду Sorbus s.l. на окремі роди Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis і наявність численних гібридів з їх залученням, запропоновано українські назви таксонів і нототаксонів родового й видового рівнів та розглянуто принципи їхнього вибору. Утворення родових назв типу Японська айва, Альпійська арія, Домашня горобина на основі видових епітетів призводить до небажаної тавтономії. Обговорено аспекти дерусифікації української фахової термінології. Висновки. Українські наукові родові та нотородові назви рослин підтриби Malinae є транслітерованими/транскрибованими, скалькованими з латинських чи мають оригінальне походження, будучи одно- або двослівними. Вибір кращих варіантів родових і видових назв з декількох можливих має часову складову й багато в чому залежить від фахівців, які їх вживають, та принципів, на яких він ґрунтується. Варто вдосконалювати сучасну українську номенклатуру рослин на національній основі із залученням трансформованих латинських наукових назв щодо інтродукованих видів і гібридів.

Цель. Проанализировать украинскую номенклатуру представителей подтрибы Malinae и усовершенствовать терминологическую систему украинских названий видового и родового уровней и названий плодовых культур. Результаты. Существует путаница в украинских названиях растений родов Cydonia-Chaenomeles-Pseudocydonia, Mespilus-Eriobotrya, Amelanchier-Cotoneaster. В связи с делением рода Sorbus s.l. на отдельные роды Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis и наличием многочисленных гибридов с их участием, предложены украинские названия таксонов и нототаксонов родового и видового уровней и рассмотрены принципы их отбора. Образование родовых названий типа Японская айва, Альпийская ария, Домашняя рябина на основе видовых эпитетов приводит к нежелательной тавтономии. Обсуждены аспекты дерусификации украинской профессиональной терминологии. Выводы. Украинские научные родовые и нотородовые названия растений подтрибы Malinae являются транслитерированными/транскрибированными, скалькированными с латинскихили имеют оригинальное происхождение, будучи одно- или двухсловными. Отбор лучших вариантов родовых и видовых названий из нескольких возможных имеет временную составляющую и во многом зависит от специалистов, которые их применяют, и принципов, на которыхон основывается. Следует усовершенствовать современную украинскую номенклатуру растений на национальной основе с привлечением трансформированных латинских научных названий в отношении интродуцированных видов и гибридов.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles-Pseudocydonia, Mespilus-Eriobotrya, Amelanchier-Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin namesor have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids.

Purpose. Providing a scientific rationale for the practical application of analysis of variance elements to determine the range of morphological and value for cultivation and use (VCU) characteristics of Romaine lettuce 'Skarb' variety. Results. The Romaine lettuce 'Skarb' variety was identified by the type of display of quantitative (QN) identification characteristics. VCU characteristics of the var. longifolia L. varieties were determined and statistically processed. The author focused on practicalapplication of histogram and variation curve of phenotype morphological characteristics when performing the uniformity test. The correlation between quantitative characteristics of lettuce leaf and head was observed when plant productivity was developing. Romaine lettuce yield value was verified statistically. Thresholds were established for the indices under study, confidence intervals were defined over the years of study. Conclusions. The use of Lewis stability factor (S.F. = Xmax/Xmin) allowed to establish the stability of each characteristic display. Practical application of the histogram and variation curve for determining code of display of quantitative morphological characters and the range of VCU characteristics of the Romaine lettuce 'Skarb' variety was scientifically grounded.

Мета. Науково обґрунтувати практичне застосування елементів варіаційної статистики для визначення параметрів морфологічних та господарсько-цінних ознак сорту салату ромен. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Ідентифіковано сорт салату ромен 'Скарб' за типом прояву кількісних (QN) ідентифікаційних ознак. Визначено та статистично опрацьовано результати господарсько-цінних характеристик сортів var. longifolia L. Розкрито практичне застосування гістограми та варіаційної кривої морфологічних ознак фенотипу під час тесту на однорідність. Виявлено кореляційний зв'язок кількісних ознак листка та головки салату ромен під час формування продуктивності рослин. Статистично підтверджено достовірність результатів показника врожайності салату ромен, встановлено граничні межі досліджуваних показників та визначено довірчі інтервали за роки досліджень. Висновки. Застосування коефіцієнта стабільності Левка (S.F. = Xmax/Xmin) дало можливість встановити стабільність прояву кожної ознаки. Науково обґрунтовано практичне застосування гістограми та варіаційної кривої для визначення кодів прояву кількісних морфологічних ознак та параметрів господарсько-цінних характеристик сортів салату ромен 'Скарб'.

Цель. Научно обосновать практическое применение элементов вариационной статистики для определения параметров морфологических и хозяйственно-ценных признаков сорта салата ромэн 'Скарб'. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Идентифицирован сорт салата ромэн 'Скарб' по типу проявления количественных (QN) идентификационных признаков. Определены и статистически обработаны результаты хозяйственно-ценных характеристик сортов var. longifolia L. Раскрыто практическое применение гистограммы и вариационной кривой морфологических признаков фенотипа салата во время теста на однородность. Показано корреляционная связь количественных признаков листа и кочана салата ромэн, при формировании продуктивности растений. Статистическиподтверждена достоверность результатов показателя урожайности салата ромэн, установлены предельные границы исследуемых показателей и определены доверительные интервалы за годы исследований. Выводы. Применение коэффициента стабильности Левиса (S.F. = Xmax/Xmin) позволило установить стабильность проявления каждого признака. Научно обоснованное практическое применение гистограммы и вариационной кривой для определения кодов проявления количественных морфологических признаков и параметров хозяйственно-ценныххарактеристик сорта салата ромэн 'Скарб'.

Мета. Теоретичне та експериментальне обгрунтування інтродукції троянд серії «Romantica» компанії Meilland в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Біометричні, порівняльно-морфологічні, статистичні. Результати. Проаналізовано показники життєздатності, росту, розвитку та ознаки декоративності (зимо-, морозо- та посухостійкість, комплексна стійкість проти хвороб і шкідників, збереження габітусу, пагоноутворення, цвітіння, забарвлення, форма, махровість квіток тощо) троянд 12-ти сортів серії «Romantica», висаджених на колекційних та експозиційних ділянках Національного дендропарку «Софіївка» НАН України. Дослідження проводили протягом 2012 – 2015 рр. Оцінка успішності інтродукції більшості сортів становила 41 – 45 балів з 50-ти можливих, і ці сорти є цілком перспективними для умов Правобережного Лісостепу України. Сорти 'Leonardo da Vinci' та 'Yves Piaget', що мали суму балів 35 – 38, можна вважати перспективними. Акліматизаційне число для троянд більшості досліджуваних сортів становило 85 – 90 балів зі 100 можливих, що означає добру адаптацію цих рослин за умов Правобережного Лісостепу України. Адаптація троянд сортів 'Leonardo da Vinci' та 'Yves Piaget' (сума балів 75) є задовільною. Підсумкова оцінка декоративності троянд серії «Romantica» становила 76 – 87 балів зі 100 можливих, а отже, всі ці сорти виявляють високу декоративність і заслуговують на впровадження у виробництво. Висновки. Садові троянди серії «Romantica» компанії Meilland, інтродуковані в природно-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України, добре адаптувалися в районі інтродукції і є перспективними для подальшого впровадження в культуру.

Цель. Теоретическое и экспериментальное обоснование интродукции роз серии «Romantica» компании Meilland в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Биометрические, сравнительно-морфологические, статистические. Результаты. Проанализированы показатели жизнеспособности, роста, развития и признаки декоративности (зимо-, морозо- и засухоустойчивость, комплексная стойкость против болезней и вредителей, сохранение габитуса, побегообразование, цветение, окраска, форма, махровость цветков и т. п.) роз 12-ти сортов серии «Romantica», высаженных на коллекционных и экспозиционных делянках Национального дендропарка «Софиевка» НАН Украины. Исследования проводили в течение 2012 – 2015 гг. Оценка успешности интродукции большинства сортов равнялась 41 – 45 баллов из 50-ти возможных, и эти сорта являются вполне перспективными для условий Правобережной Лесостепи Украины. Сорта 'Leonardo da Vinci' и 'Yves Piaget', которые имели сумму баллов 35 – 38, можно считать перспективными. Акклиматизационное число для роз большинства исследованных сортов составило 85 – 90 баллов из 100 возможных, что означает хорошую адаптацию этих растений в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Адаптацию роз сортов 'Leonardo da Vinci' и 'Yves Piaget' (сумма баллов 75) можно считать удовлетворительной. Итоговая оценка декоративности роз серии «Romantica» составила 76 – 87 баллов из 100 возможных, а значит, все эти сорта проявляют высокую декоративность и заслуживают внедрения в производство. Выводы. Садовые розы серии «Romantica» компании Meilland, интродуцированные в природно-климатических условия Правобережной Лесостепи Украины, хорошо адаптировались в районе интродукции и являются перспективными для дальнейшего введения в культуру.

Purpose. Theoretical and experimental substantiation of introduction of "Romantica" roses originated by Meilland company under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Methods. Biometrical, comparative-morphological, statistic ones. Results. Viability, growth and development indices as well as ornamental qualities (tolerance for winter conditions, frost hardiness, drought resistance, complex disease and pest resistance, habit maintenance, shoot formation, flowering, coloration,shape of flowers, petal number etc.) were analyzed for 12 rose cultivars of "Romantica" series planted on the collection and exhibition plots of the National Dendrological Park «Sofiivka» NAS of Ukraine. The investigations were conducted within 2012 – 2015. The most of the cultivars got the mark of introduction success 41 – 45 points of 50; so, the cultivars are totally promising for introduction into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. 'Leonardo da Vinci' and 'Yves Piaget' cultivars got point number 35 – 38 and they can be considered promising ones. The acclimatization number for the most of the investigated cultivars was 85–90 points of 100 that means good adaptation of the plants in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The adaptation of cv. 'Leonardo da Vinci' and cv. 'Yves Piaget' roses (point number 75) can be considered satisfactory. The total evaluation of "Romantica" roses ornamental qualities made 76 – 87 points of 100; so, all the cultivars display high ornamental qualities and deserve to be introduced to the production. Conclusions. The garden roses of "Romantica" series originated by Meilland company being introduced into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine are adapted well in the introduction region and they are promising for the subsequent introduction.

Мета. Вивчити продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, провести оцінювання сортів за цими ознаками, а також дослідити ефективність вегетативного розмноження. Методи. Польовий, інтродукційні та статистичні. Результати. На основі аналізу літературних даних та за власними спостереженнями з’ясовано, що сорти астильби відрізняються високою зимо- та морозостійкістю та стійкістю проти ураження шкідниками й хворобами, тому основними господарсько-біологічними характеристиками, які підлягають оцінюванню визначено продуктивність цвітіння та репродукційну здатність. За результатами дослідження продуктивності цвітіння встановлено, що найвище значення цього показника у більшості досліджуваних сортів спостерігається на четвертий рік культивування. Незважаючи на те, що більшість сортів отримали досить низьку оцінку, продуктивність цвітіння астильби загалом є доволі високою. Для створення колекційних ділянок, квітників та забезпечення селекційного процесу найефективнішим способом вегетативного розмноження є поділ кореневища на частини з трьома–п’ятьма бруньками поновлення, для масового розмноження – з однією–двома бруньками. З’ясовано, що для астильби показник репродукційної здатності є сортоспецифічним. Для більшості досліджуваних сортів у п’ятирічній культурі він виявився досить високим. Зазначено високу позитивну кореляцію між показниками репродукційної здатності та продуктивності цвітіння. У сортів, з оптимальною продуктивністю цвітіння спостерігався високий показник виходу посадкового матеріалу. Висновки. На основі отриманих експериментальних даних вивчено продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, проведено оцінювання сортів за цими ознаками, а також досліджено ефективність вегетативного розмноження.

Цель. Изучить продуктивность цветения и репродукционную способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, провести оценивание сортов за этими признаками, а также исследовать эффективность вегетативного размножения. Методы. Полевой, интродукционные и статистические. Результаты. На основе анализа литературных данных и по собственным наблюдениям выяснено, что сорта астильбы отличаются высокой зимо- и морозостойкостью и стойкостью к поражению вредителями и болезнями, поэтому основными хозяйственно-биологичес­кими характеристиками, которые подлежат оцениванию, мы определили продуктивность цветения и репродукционную способность. По результатам исследования продуктивности цветения установлено, что наивысшее значение этого показателя убольшинства исследуемых сортов наблюдается на четвертый год культивирования. Несмотря на то, что большинство сортов получили довольно низкую оценку, продуктивность цветения астильбы в целом является достаточно высокой. Для создания коллекционных участковцветников и обеспечения селекционного процесса наиболее эффективным способом вегетативного размножения является деление корневища на части с тремя–пятью почками возобновления, для массового размножения – с одной–двумя почками. Выяснено, что для астильбыпоказатель репродукционной способности является сортоспецифеским. Для большинства исследуемых сортов в пятилетней культуре он оказалась довольно высоким. Отмечена высокая позитивная корреляция между показателями репродукционной способности и продуктивности цветения. У сортов, которые имели оптимальную продуктивность цветения, наблюдался высокий показатель выхода посадочного материала. Выводы. На основе полученных экспериментальных данных изучены продуктивность цветения и репродукционная способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, проведено оценивание сортов по этим признакам, а также исследована эффективность вегетативного размножения.

Purpose. To study flowering productivity and reproductive ability of multiple-aged plants of introduced Astilba varieties, assess varieties for these characters and investigate the effectiveness of vegetative propagation. Methods. Field experiment, introduction and statistics evaluation. Results. The analysis of published data and author’s own observations revealed that Astilba varieties are highly tolerant for winter and frost conditions as well as pest and disease resistant, therefore we defined flowering productivity and reproductive ability as main economic and biological characters that are subject to assessment. According to the results of flowering efficiency study, it was found that the highest value of this index for the most studied varieties was observed on the fourth year of cultivation. Whereas the majority of varieties rating was relatively low, Astilbe flowering productivity on the whole was sufficiently high. In order to arrange collection plots, flower beds and implement the selection process, the most effective method of vegetative propagation can be used – the division of rhizomes into pieces with three to five renovation buds, and for mass reproduction – with one or two buds. It turned out that for Astilbe the indicator of reproductive ability is specific. For most of the investigated five-year varieties it was quite high. We have noted a high positive correlation between the index of reproductive ability and flowering productivity. Varieties with optimal flowering had high value of planting material yield. Conclusions. Based on the experimental data, the flowering productivity and reproductive ability of multiple- aged plants of Astilbe introduced varieties was studied, varieties was assessed according to these characters, and the effectiveness of vegetative propagation was investigated.

Мета. Здійснити огляд літератури про сучасні технології генетичної модифікації геномів сільськогосподарських культур. Результати. Проаналізовано сучасний стан створення генетично модифікованих рослин. Подано інформацію про цис-, інтра- та субгенні рослини та порівняння їх з трансгенними культурами. Наведено приклади застосування цис- та інтрагенезу для поліпшення ознак сільськогосподарських культур. Розглянуто найсучаснішу технологію модифікації геномів сільськогосподарських культур – геномне редагування. Висновки. Технології створення цис-, інтра-, субгенних рослин швидко розвиваються й впроваджуються в сільськогосподарських культурах ХХІ ст., що може розв’язати проблему забезпечення продовольством постійно зростаючого населення світу з найменшими суперечностями суспільних інтересів.

Цель. Сделать обзор литературы о современных технологиях генетической модификации геномов сельскохозяйственных культур. Результаты. Проанализировано современное состояние создания генетически модифицированных растений. Приведена информация о цис-, интра- и субгенных растениях и их сравнение с трансгенными культурами. Представлены примеры применения цис- и интрагенеза для улучшения признаков сельскохозяйственных культур. Рассмотрена самая сов­ременная технология модификации геномов сельскохозяйственных культур – геномное редактирование. Выводы. Технологии создания цис, интра-, субгенних растений быстро развиваются и внедряется в сельскохозяйственных культурах ХХІ в., что может решить проблему обеспечения продовольствием постоянно растущего населения мира с наименьшими противоречиями общественных интересов.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies forproducing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.

Мета. Оцінити стабільність формування врожайності комплексно-цінних сортів і ліній тритикале ярого в умовах різних років вирощування та виділити кращі генотипи за потенціалом урожайності, пластичністю та стабільністю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний аналіз. Результати. Встановлено адаптивні властивості та селекційну цінність сортів і ліній тритикале ярого. Проаналізовано методи створення та родоводи кращих генотипів. Порівняння врожайності за різні роки вирощування надало можливість виділити генотипи з високим потенціалом урожайності – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, зі стабільною врожайністю – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, посухостійкі – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Пластичнішими виявилися ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Висновки. Найперспективнішими генотипами для виробництва та селекції є лінії ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (cередня за роками врожайність – 4,27–4,48 т/га) та сорти ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дар хліба харківський’ (урожайність – 4,27–4,45 т/га), які поєднують високу адаптивну здатність та врожайність. Вони є цінними для використання як вихідний матеріал в селекції на адаптивність.

Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, статистико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, со стабильной урожайностью – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, засухоустойчивые – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Более пластичными оказались ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (средняя по годам урожайность – 4,27–4,48 т/га) и сорта ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дархліба харківський’ (урожайность 4,27–4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность. Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones– ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.

Мета. Надати інформацію про формування, склад, ведення колекції роду Гречки (Fagopyrum Mill.) в Устимівській дослідній станції рослинництва (Полтавська обл.), а також напрями її використання: інтродукція, збереження та вивчення матеріалу за комплексом показників, формування спеціальних колекцій та забезпечення науково-дослідних установ (НДУ) та освітніх закладів України цінним вихідним матеріалом. Методи. Методичні напрацювання з формування та ведення колекцій сільськогосподарських культур, методична література з вивчення колекції гречки за селекційними та господарсько-цінними показниками. Результати. Наведено результати вивчення колекційного матеріалу за основними селекційними та господарсько-цінними показниками: врожайністю, продуктивністю, стійкістю до абіотичних і біотичних чинників середовища. Розглянуто результати роботи зі створення спеціальних колекцій генофонду: базової, ознакових (за врожайністю і крупноплідністю; за продуктивністю, посухо- та жаростійкістю; за придатністю до механізованого вирощування), навчальної та серцевинної. Висновки. Всі сформовані та зареєстровані колекції є цінним базовим матеріалом для вирішення ряду селекційних завдань з підвищення кількості та покращання якості виробництва рослинницької продукції.

Цель. Представить информацию о формировании, составе, ведении коллекции рода Гречихи (Fagopyrum Mill.) в Устимовской опытной станции растениеводства (Полтавская обл.), а также направлений ее использования: интродукция и сохранение материала, его изучение по комплексу показателей, формирование специальных коллекций и обеспечениях научно-исследовательских учреждений и учебных заведений Украины ценным исходным материалом. Методы. Методические наработки по формированию и ведению коллекций сельскохозяйственных культур, методическая литература по изучению коллекции гречихи по селекционным и хозяйственно-ценным показателям. Результаты. Приведены результаты изучения коллекционного материала по основным селекционным и хозяйственно-ценным показателям: урожайности, продуктивности, устойчивости к абиотическим и биотическим факторам среды. Рассмотрены результаты работы по созданию специальных коллекций генофонда: базовой, признаковых (по урожайности и крупноплодности; по продуктивности, засухо- и жароустойчивости; по пригодности к механизированному выращиванию), учебной и сердцевинной. Выводы. Все сформированные и зарегистрированные коллекции являются ценным базовым материалом для решения ряда селекционных задач по повышению количества и улучшению качества производства растениеводческой продукции.

Purpose. Providing information on the formation, composition, maintenance of the collection of Buckwheat (Fagopyrum Mill.) genus at Ustymivka Experimental Station of Plant Production (Poltava region), and areas of its use: introduction, preservation and study of the material, for the set of index, formation of special collections and providing research and education institutions of Ukraine with a valuable original material. Methods. Methodical developments dealing with formation and maintenance of crop collections, methodical literature on the study of buckwheat collection for breeding and agronomic performance. Results. The author represented results of the collection material study for the main breeding and economically valuable traits including yield, productivity, resistance to abiotic and biotic factors of the environment. The results of work are considered aimed on creating special collections of the gene pool – base, trait (for yield and large seeds; for productivity, drought and heat resistance; for suitability for mechanical cultivation), educational and core ones. Conclusions. All formed and registered collections are a valuable base material for solving a number of breeding goals to increase the quantity and improve the quality of plantproduction.

Мета. Вивчення та виділення сортів пшениці озимої, стійких проти збудників основних хвороб та шкідників культури. Методи. Лабораторний, польовий. Результати. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб високу стійкість проти бурої іржі проявили сорти ‘Смуглянка’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’; проти борошнистої роси – ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’; проти твердої сажки – ‘Смуглянка’. Середню стійкість проти септоріозу листя мають сорти ‘Волошкова’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Мирлєна’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Колос Миронівщини’, ‘Легенда Миронівська’; проти фузаріозу колосу – ‘Смуглянка’, ‘Мирлєна’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Миронівська сторічна’; проти кореневих гнилей – ‘Миронівська 65’, ‘Смуглянка’, ‘Легенда Миронівська’, ‘Берегиня миронівська’. Серед досліджуваних сортів виявлено й такі, що мають групову стійкість проти хвороб: ‘Волошкова’, ‘Мирлєна’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Оберіг Миронівський’‘Богдана’, ‘Миронівська сторічна’, ‘Економка’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Смуглянка’. Миронівські сорти характеризуються стійкістю проти шкідників. У фазі осіннього кущіння пшениці озимої чисельність великоїзлакової попелиці була найменшою на сортах ‘Смуглянка’ й ‘Миронівська сторічна’, цикадок – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Мирлєна’, ‘Ювіляр Миронівський’; заселення трипсами у фазі колосіння – на сорті ‘Колос Миронівщини’, у фазі молочної стиглості найменшу кількість личинок у колосі – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Волошкова’, ‘Колос Миронівщини’. Найменшу кількість пошкоджених пильщиками стебел виявлено на сортах ‘Легенда Миронівська’ та ‘Смуглянка’. Варто зазначити, що сорт ‘Смуглянка’ проявляє стійкість проти попелиць, цикадок і хлібного пильщика. Висновки. Встановлено, що сорти пшениці озимої, створені в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла, вирізняються стійкістю проти деяких збудників хвороб, частина з них має групову стійкість проти хвороб. Виділено сорти зі стійкістю проти найпоширеніших і шкідливих фітофагів.

Цель. Изучение и выделение сортов пшеницы озимой, устойчивых к возбудителям основных болезней и вредителям культуры. Результаты. На искусственных инфекционных фонах возбудителей болезней высокую устойчивость к бурой ржавчине проявили сорта ‘Смуглянка’‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’; к мучнистой росе – ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’; к твердой головне – ‘Смуглянка’. Среднюю устойчивость к септориозу листьев имеют сорта ‘Волошкова’, ‘Ювиляр Мироновский’, ‘Мирлена’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Колос Миронивщины’, ‘Легенда Мироновская’; к фузариозу колоса – ‘Смуглянка’, ‘Мирлена’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’, ‘Мироновская сторична’; к корневым гнилям – ‘Мироновская65’, ‘Смуглянка’, ‘Легенда Мироновская’, ‘Берегиня мироновская’. Среди исследуемых сор­тов выделены и с групповой устойчивостью к болезням: ‘Волошкова’, ‘Мирлена’, ‘Ювиляр Мироновский’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Богдана’, ‘Мироновская сторична’, ‘Экономка’,‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’, ‘Смуглянка’. Мироновские сорта характеризируются также устойчивостью к вредителям. В фазе осеннего кущения озимой пшеницы численность большой злаковой тли была минимальной на сортах ‘Смуглянка’ и ‘Мироновская сторична’, цикадок – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Мирлена’, ‘Ювиляр Мироновский’; заселение трипсами в фазе колошения – на сорте ‘Колос Миронивщины’, в фазе молочной спелости количество личинок в колосе – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Волошкова’, ‘Колос Миронивщины’. Наименьшее количество поврежденных пилильщиками стеблей обнаружено на сортах ‘Легенда Мироновская’ и ‘Смуглянка’. Следует отметить, что сорт ‘Смуглянка’ проявляет устойчивость к тлям, цикадкам и хлебному пилильщику. Выводы. Установлено, что сорта пшеницы озимой, созданные в Мироновском институте пшеницы имени В. М. Ремесло, отличаются устойчивостью к некоторым возбудителям болезней, часть их них имеют групповую устойчивость к болезням. Выделены сорта с устойчивостью к наиболее распространенным и вредоносным фитофагам.

Purpose. Studying and identifying winter wheat varieties that are resistant to causal agents of major diseases and pests. Methods. Laboratory analysis, field study. Results. On artificial infection backgrounds of causal agents such varieties as ‘Smuhlianka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’ have shown high level of resistance to brown rust; ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to powdery mildew; ‘Smuhlianka’ – to covered smut. Varieties ‘Voloshkova’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Kolos Myronivschyny’, ‘Lehenda Myronivska’ had medium resistance to Septoria leaf blotch; ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Myronivska storichna’ – to Fusarium head blight; ‘Myronіvska 65’, ‘Smuhlianka’, ‘Lehenda Myronivska’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to root rots. Among the varieties studied, there were those with group resistance to diseases: ‘Voloshkova’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Bohdana’, ‘Myronivska storichna’, ‘Ekonomka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Smuhlianka’. Varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat are distinguished by pest resistance. During autumn tillering phase of winter wheat the smallest number of large cereal aphids was observed in varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Myronivska storichna’, leafhoppers – in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’. The slight population of thrips in the phase of earing was marked in the variety ‘Kolos Myronivschyny’, in the milk-ripe stage the smallest number of larvae per ear was detected in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Voloshkova’, ‘Kolos Myronivschyny’. Varieties ‘Lehenda Myronivska’ and ‘Smuhlianka’ were proved to be resistant to damages of stems by sawflies. It should be noted that ‘Smuhlianka’ variety shows resistance to aphids, leafhoppers and grain sawflies. Conclusions. It was established that winter wheat varietiesbred at the V. M. Remeslo Myronivka Instutite of Wheat are characterized by resistance to certain causal agents, some of them – to their group. Varieties that are resistant to the most common and harmful phytophages were identified.

Мета. Виділення ліній пшениці ярої з підвищеним адаптивним потенціалом. Методи. Польовий, статистичний. Результати. Виділено лінії з кращою адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Еритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ та твердої ярої ‘Меланопус 10-02’ (біотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеіформе 12-12’. На державне сортовипробування передано сорти з підвищеною адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, ‘Магдалена’. Висновки. На основі аналізу параметрів урожайності та її варіабельності під дією мінливості чинників довкілля виділено лінії пшениці м’якої та твердої ярої з підвищеною адаптивною здатністю. Кращі зазагальною адаптивною здатністю лінії пшениці ярої було передано на державне сортовипробування. У 2014 р. передали сорт пшениці м’якої ярої ‘Злата’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, в 2015 р. – сорти пшениці м’якої ярої ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘Магдалена’.

Цель. Выделение линий пшеницы яровой с повышенным адаптивным потенциалом. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Выделены линии с лучшей адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой ‘Эритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ и твердой яровой ‘Меланопус 10-02’ (биотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеиформе 12-12’. На государственное сортоиспытание переданы сорта с повышенной адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой – ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, ‘Магдалена’. Выводы. На основе анализа параметров урожайности и ее вариабельности под действием изменчивости факторов окружающей среды выделены линии пшеницы мягкой и твердой яровой с повышеннойадаптивной способностью. Лучшие по общей адаптивной способности линии пшеницы яровой были переданы на государственное сортоиспытание. В 2014 г. переданы сорта пшеницы мягкой яровой ‘Злата’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, в 2015 г. – сорта пшеницы мягкой яровой ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘Магдалена’.

Purpose. Selecting spring wheat lines with increased adaptive capacity. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. Lines of spring soft wheat with better adaptive capacity were identified (‘Erythrospermum 13-39’, ‘Lutescens 11-16’, ‘Lutescens 05-24’, ‘Lutescens 10-36’) and spring durum wheat (‘Melanopus 10-02’ (biotype II), ‘Melanopus 10-02’, ‘Melanopus 10-03’, ‘Hordeiforme 12-12’). Spring soft wheat varieties ‘Zlata’, ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat varieties ‘MIP Raiduzhna’, ‘Magdalena’ with increased adaptive capacity were passed for State variety testing. Conclusions. With regard to the analysis of parameters of yield capacity and its variability under the influence of changing environmental factors, soft and durum spring wheat lines with increased adaptive capacity were identified. The best spring wheat lines for general adaptive capacity were passed for State variety testing. Soft spring wheat variety ‘Zlata’ and durum spring wheat variety‘MIP Raiduzhna’, in 2014, and such soft spring wheat varieties as ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat variety ‘Magdalena’, in 2015, were passed for State variety testing.

Мета. Оцінка й добір самозапилених сімей S5 кукурудзи (Zea mays L.) з високою комбінаційною здатністю та широким адаптивним потенціалом, отриманих на базі спеціально створених гібридів шляхом схрещування елітних ліній різних генетичних плазм, кращих за основними господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математико-статистичний. Результати. У процесі вивчення тесткросів самозапилених сімей S5 було визначено розмах коливання врожайності зерна, який у 2013 р. становив 5,96–10,96 т/га (x = 8,44 т/га), у 2014 р. – 2,67–7,59 т/га (x = 5,08 т/га). Виявлено, що різна реакція генотипів досліджуваних тесткросів на умови року істотно позначилася на рівні середньої врожайності, яка в стресовому 2014 р. знизилася на 3,4 т/га порівняно з 2013 р. Наведено результати оцінки загальної та специфічної комбінаційної здатності нового вихідного матеріалу змішаної зародкової плазми. В дослідженнях встановлено значну мінливість оцінок ефектів ЗКЗ залежно від умов року. Спостерігалась значна диференціація оцінок ефектів ЗКЗ за врожайністю зерна. Так, у 19% кращих самозапилених сімей вони за роки досліджень були стабільно високими, 14% сімей мали стабільно низькі оцінки ефектів ЗКЗ, 67% змінювали їх значення залежно від генотипу та умов року. Висновки. Відібрано 17 кращих самозапилених сімей зі стабільно високими оцінками ЗКЗ, 6 сімей, що проявили високу толерантність до посухи, та 4 сім’ї зі стабільно високими варіансами специфічної комбінаційної здатності. Відібрані сім’ї в подальшому використовуватимуть як вихідний матеріал у селекційних програмах зі створення нових високопродуктивних гібридів.

Цель. Оценка и отбор самоопыленных семей S5 кукурузы (Zea mays L.) с высокой комбинационной способностью и широким адаптивным потенциалом, полученных на базе специально созданных гибридов путем скрещивания лучших, по основным хозяйственно-ценным признакам, элитных линий различных генетических плазм. Методы. Полевой, математико-статистический. Результаты. В процессе изучения тесткросов самоопыленных семей S5 был определен размах колебания урожайности зерна, который составил в 2013 г. – 5,96–10,96 т/га(x = 8,44 т/га), в 2014 г. – 2,67–7,59 т/га (x = 5,08 т/га). Показано, что различная реакция генотипов исследуемых тесткросов на условия года существенно сказалась на уровне средней урожайности, которая в стрессовом 2014 г. снизилась на 3,4 т/га в сравнении с 2013 г. Приведены результаты оценки общей и специфической комбинационной способности нового исходного материала смешанной зародышевой плазмы. В исследованиях отмечена значительная изменчивость оценок эффектов ЗКЗ в зависимости от условий года. Наблюдалась значительная дифференциация оценок эффектов ОКС по урожайности зерна. Так, у 19% лучших самоопыленных семей они в оба года были стабильно высокими, 14% семей имели стабильно низкие оценки эффектов ОКС, 67% изменяли их значения в зависимости от генотипа и условий года. Выводы. Отобрано 17 лучших самоопыленных семей со стабильно высокими оценками ОКС, 6 семей проявивших высокую толерантность к засухе и 4 семьи со стабильно высокими вариансами СКС. Отобранные семьи в дальнейшем будут использоватьсякак исходный материал в селекционных программах по созданию новых высокопродуктивных гибридов.

Purpose. Assessment and selection of self-pollinated S5 maize (Zea mays L.) families with high combining ability and wide adaptive capacity obtained on the basis of specially produced hybrids by crossing elite lines of various genetic plasms with the best main agronomic characters. Methods. Field studies, mathematico-statistical evaluation. Results. An amplitude of grain yield ranging from 5.96–10.96 t/ha (x = 8.44 t/ha) in 2013 to 2.67–7.59 t/ha (x = 5.08 t/ha) in 2014 was determined in the course of study of the testcrosses of self-pollinated S5 families. It was found that different response of genotypes of the studied testcrosses to the year conditions significantly affected the average yield level, which decreased in the stressful 2014 by 3.4 t/ha as compared to 2013. The results of the assessment based on the general and specific combining ability of new parent material of mixed germplasm were shown. A significant variability of the estimates of GCA (general combining ability) effects depending on the year conditions was observed in the course of study. A marked difference in the estimates of GCA effects based on the grain yield was revealed. They were persistently high in 19% of the best self-pollinated families in both years, 14% of the families had persistently low estimates of GCA effects, 67% changed their value depending on the genotype and year conditions. Conclusions. 17 best self-pollinated families with persistently high estimates of GCA, 6 families featuring high tolerance to drought and 4 families with persistently high variances of SCA were selected. The selected families will be used as a parent material in selection programs aimed to create new high performance hybrids.

Мета. Вивчення сортозразків тритикале озимого різного еколого-географічного походження для виявлення поліморфізму культури за сприйнятливістю до патогенного комплексу фузаріозу колосу і встановлення стійких проти хвороби та високоврожайних сортів для подальшого впровадження їх у виробництво та використання в селекційному процесі. Методи. Польові, статистичні. Результати. Встановлено, що розвиток фузаріозу колосу на різних сортозразках тритикале озимого залежить від гідротермічного режиму й генотипу рослини-господаря. Стійкість сортів і гібридів проти хвороби мала відносний характер, імунних сортозразків серед досліджуваних не виявлено. Виділено сорти культури, толерантні до фузаріозу колосу: ‘Гранат’, ‘Zorro’, ‘Обрій Миронівський’. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між розвитком фузаріозу колосу й кореневих гнилей на тритикале озимому. Встановлено зростання на сортах культури в патогенному комплексі фузаріозу збудників Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum та F. poae. Висновки. Основними сортами тритикале озимого, які поєднують високу продуктивність зі стійкістю проти фузаріозу колосу, є: ‘Обрій Миронівський’, ‘АДМ 8’, ‘Ювілейне Волинське’, ‘Юкон’, ‘Zorro’, ‘Цекад 90’, ‘Зернятко’, ‘Легіон’, ‘Раритет’. Ці сорти необхідно залучати до селекційного процесу для виведення сортозразків з підвищеною стійкістю проти хвороби та високою врожайністю зерна.

Цель. Изучение сортообразцов тритикале озимого различного эколого-географического происхождения для выявления полиморфизма культуры за восприимчивостью к патогенному комплексу фузариоза колоса и установления устойчивых к болезни и высокоурожайных сортов для дальнейшего внедрения их в производство и использование в селекционном процессе. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Установлено, что развитие фузариоза колоса на разных сортообразцах тритикале озимого зависит от гидротермического режима и генотипа растения-хозяина. Устойчивость сортов и гибридов к болезни носила относительный характер, иммунных сортообразцов среди исследуемых не обнаружено. Выделены сорта культуры, толерантные к фузариозу колоса: ‘Гранат’, ‘Zorro’, ‘Обрій Миронівский’. Отмечена положительная корреляционная связь между развитием фузариоза колосу и корневых гнилей на тритикале озимом. Установлен рост на сортах культуры в патогенном комплексе фузариоза возбудителей F. sporotrichioides, F. аvenaceum и F. poae. Выводы. Основными сортами тритикале озимого, сочетающими высокую производительность с устойчивостью к фузариозу колоса, являются: ‘Обрій Миронівский’, ‘АДМ 8’, ‘Ювілейне Волинське’, ‘Юкон’, ‘Zorro’, ‘Цекад 90’, ‘Зернятко’, ‘Легіон’, ‘Раритет’. Данные сор­та необходимо привлекать к селекционному процессу с целью выведения сортообразцов с повышенной устойчивостью к болезни и высокой урожайностью зерна.

Purpose. Studying variety samples of winter triticale of various ecological and geographical origin for revealing polymorphism of the culture for its susceptibility to pathogenic complex of Fusarium head blight and defining high-yielding and resistantto diseases varieties that later can be put into the production and breeding process. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. It was defined that the development of Fusarium head blight in different variety samples of winter triticale depends on the hydrothermal conditions and genotype of the host-plant. Resistance of varieties and hybrids to the disease was partial, and no immune samples were found among the analyzed ones. The following varieties proved to be tolerant to Fusarium head blight: ‘Granat’, ‘Zorro’, ‘Obrii Myronivskyi’. The positive correlation between the development of Fusarium head blight and root rot of winter triticale was found. It was determined that in the pathogenic complex of Fusarium head blight the amount of the following pathogens is increasing: Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum and F. poae. Conclusions. The leading varieties that combine high yields and resistance to Fusarium head blight are as follows: ‘Obrii Myronivskyi’, ‘ADM 8’, ‘Yuvileine Volynske’, ‘Yukon’, ‘Zorro’, ‘Tsekad 90’, ‘Zerniatko’, ‘Legion’ and ‘Rarytet’. These varieties should be involved in the selection process to breed the hybrids with the augmented resistance to the disease and high yields.

Мета. Вивчення успадкування ознаки тривалості періоду вегетації у популяціях другого покоління сої культурної (Glуcine max (L.) Merrill) та оцінка гібридних комбінацій з метою виділення з них фенотипів, скоростигліших ніж у батьківських форм. Методи. Лабораторний, математично-статистичний. Результати. В більшості комбінацій схрещування, де батьківські форми відрізнялися за тривалістю періоду вегетації, у популяціях другого покоління встановлено домінування пізньостиглості, в одній комбінації – скоростиглості; в двох комбінаціях, де батьківські форми практично не відрізнялися за періодом вегетації, спостерігався комплементарний ефект за цим показником. Найбільше форм, скоростигліших за одну з батьківських, виділено в комбінації ‘Анжеліка’/‘Магева’ (13,1%), менше – в ‘Легенда’/‘Віжіон’ (6,4%), ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’ (4,0%) і зовсім незначну їх кількість – 1,3% виявлено в ‘Легенда’/‘Єлена’. Висновки. В комбінаціях схрещування ‘Легенда’/‘Віжіон’, ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Легенда’/‘Устя’, ‘Легенда’/‘Єлена’‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘№ 894’/‘Віжіон’, ‘Анжеліка’/‘Аннушка’, ‘№ 894’/‘Аннушка’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Віжіон’, ‘№ 441’/‘Аннушка’, ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’, ‘Анжеліка’/‘Прип’ять’, де батьківські форми значно й мало відрізнялися за тривалістю періоду вегетації, в F2 виявлено домінування пізньостиглості. В комбінаціях схрещування ‘Устя’/‘Віжіон’ і ‘Юг-30’/‘Віжіон’, де батьківські форми практично не відрізнялися за періодом вегетації, в F2 спостерігався комплементарний ефект за цим показником.

Цель. Изучение наследования признака продолжительности периода вегетации сои культурной (Glуcine max (L.) Merrill) в F2 и оценка гибридных комбинаций с целью выделения из них более скороспелых фенотипов, чем у родительских форм. Методы. Лабораторный, математико-статистический. Результаты. В большинстве комбинаций скрещивания, где родительские формы отличались по продолжительности периода вегетации, в F2 отмечено доминирование позднеспелости, в одной комбинации – скороспелости, в двух комбинациях, гдеродительские формы практически не отличались по периоду вегетации, наблюдался комплементарный эффект по данному показателю. Больше всего форм, более скороспелых чем одна из родительских, выделено в комбинации ‘Анжелика’/‘Магева’ (13,1%), меньше – у ‘Легенда’/‘Вижион’ (6,4%), ‘Анжелика’/‘Джентльмен’ (4,0%), и совсем незначительное их количество – 1,3% обнаружено в ‘Легенда’/‘Елена’. Выводы. В комбинациях скрещивания ‘Легенда’/‘Вижион’, ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Легенда’/‘Устья’, ‘Легенда’/‘Елена’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘№ 894’/‘Вижион’, ‘Анжелика’/‘Аннуш­ка’, ‘№ 894’/‘Аннушка’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Вижион’, ‘№ 441’/‘Аннушка’, ‘Анже­ли­ка’/‘Джентльмен’ и ‘Анжелика’/‘Припять’, где родительские формы значительно и мало отличались по продолжительности периода вегетации, в F2 отмечено доминирование позднеспелости. В комбинациях скрещивания ‘Устья’/‘Вижион’ и ‘Юг-30’/‘Вижион’, где родительские формы практически не отличались по периоду вегетации, в F2 наблюдался комплементарный эффект по данному показателю.

Purpose. Studying the inheritance of such trait of soybean (Glucine max (L.) Merrill) as growing season length in F2 and assessing hybrid combinations to identify more quick-ripening phenotypes as compared to parents. Methods. Laboratory test, mathematico-statistical evaluation. Results. In most crossbreeding combinations, when parents differed by growing season length, late ripeness was dominated in F2, in one combination – early ripeness, in two combinations, when parents scarcely differed by growing season length, complementary effect was observed for this index. It was found that ‘Anzhelika’/‘Mageva’ combination generated the highest number of more quick-ripening forms than any of the parents (13.1%), a smaller number was identified in ‘Legenda’/‘Vizhion’ (6.4%) and ‘Anzhelika’/‘Gentleman’ (4.0%), and barely noticeable number was observed in ‘Legenda’/‘Yelena’ combination (1.3%). Conclusions. In the following crossbreeding combinations as ‘Legenda’/‘Vizhion’, Legenda’/‘Korado’, ‘Legenda’/‘Ustia’, ‘Legenda’/‘Yelena’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘No. 894’/‘Vizhion’, ‘Anzhelika’/‘Annushka’, ‘No. 894’/‘Annushka’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘No. 441’/‘Gentleman’, ‘No. 441’/‘Vizhion’, ‘No. 441’/‘Annushka’, ‘Anzheli­ka’/‘Gentleman’ and ‘Anzhelika’/‘Prypiat’ when parents considerably and insignificantly differ by growing season length, late ripeness was dominated in F2. ‘Ustia’/‘Vizhion’ and ‘Yug-30’/‘ Vizhion’ crossbreeding combinations in which parents hardly differ by growing season, complementary effect wasobserved in F2 for this index.

Мета. Порівняльний аналіз показників фотосинтетичного апарату сортів озимої пшениці сучасної і більш ранньої селекції у зв’язку з їх продуктивністю. Методи. Польовий, вегетаційний, фітометричний, газометричний, аналітичний, статистичний. Результати. Встановлено, що нові високоінтенсивні сорти озимої пшениці мають вищу інтенсивність фото­синтезу прапорцевого листка протягом генеративного періоду розвитку, особливо під час наливу зерна, поліпшену здатність запасати асиміляти в стеблі та ефективно використовувати їх в подальшому для наливання колоса. Нові сорти формують посіви з більшими значеннями хлорофільного індексу й хлорофільного фотосинтетичного потенціалу та тривалішим збереженням функціональної активності фотосинтетичного апарату в кінці вегетації. Висновки. Перевага за зерновою продуктивністю новітніх високоінтенсивних сортів пшениці, оригінатором яких є Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, порівняно з сортами, створеними до початку «зеленої революції», забезпечується підвищенням потужності й тривалості функціонування фотосинтетичного апарату посіву, вищою інтенсивністю фотосинтезу та оптимізацією донорно-акцепторних відносин у системі цілої рослини.

Цель. Сравнительный анализ показателей фотосинтетического аппарата сортов озимой пшеницы современной и более ранней селекции в связи с их продуктивностью. Методы. Полевой, вегетационный, фитометрический, газометрический, аналитический, статистический.Результаты. Установлено, что новые высокоинтенсивные сорта озимой пшеницы имеют более высокую интенсивность фотосинтеза флагового листа в течение генеративного периода развития, особенно во время налива зерна, улучшенную способность запасать ассимиляты встебле и эффективно использовать их в дальнейшем для налива колоса. Новые сорта формируют посевы с большими значениями хлорофильного индекса и хлорофильного фотосинтетического потенциала и более длительным сохранением функциональной активности фотосинтетического аппарата в конце вегетации. Выводы. Преимущество по зерновой продуктивностью новейших высокоинтенсивных сортов пшеницы, оригинатором которых является Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, перед сортами, созданными до начала «зеленой революции», обеспечивается повышением мощности и продолжительности функционирования фотосинтетического аппарата посева, более высокой интенсивностью фотосинтеза и оптимизацией донорно-акцепторных отношений в системе целого растения.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant.

Мета. Встановити адаптивну здатність та терміни репродукування еліти зареєстрованих сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН у різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Методи. Польовий, лабораторний, статис­тичний. Результати. Проведеновипробування сортів картоплі в зонах Лісостепу, Полісся та Степу України. За роки випробувань (2012–2014) найвищий урожай картоплі в зоні південно-західної частини Лісостепу отримано серед ранніх сортів: ‘Кіммерія’ – 46,9 т/га, ‘Ведруска’ – 38,6, середньоранніх: ‘Партнер’ – 33,2, ‘Фантазія’ – 27,7, середньостиглих: ‘Околиця’ – 35,4, ‘Мандрівниця’ – 25,1 т/га. В зоні центрального Полісся найвищі показники врожайності серед ранніх сортів забезпечив сорт ‘Кіммерія’ – 31,0 т/га, рівень урожайності в межах 27,6–29,2 т/га зафіксовано у сортів ‘Скарбниця’, ‘Серпанок’, ‘Радинка’, ‘Тирас’. Серед середньоранніх сортів урожай на рівні 33,1 т/га отримано у сорту ‘Партнер’. В умовах Степу найвищу продуктивність картоплі у разі вирощування її у двоврожайній культурізі зрошенням отримано у ранніх сортів – ‘Вимір’, ‘Глазурна’, ‘Струмок’, ‘Кіммерія’, ‘Світоч’ та в середньораннього сорту ‘Арія’. Встановлено, що в умовах зон Лісостепу та Полісся високою стійкістю проти виродження (ураження вірусними хворобами та зниження продуктивності еліти картоплі в процесі репродукування) характеризувались сорти ‘Кіммерія’, ‘Ведруска’, ‘Серпанок’, ‘Скарбниця’, ‘Тирас’, ‘Радинка’, ‘Партнер’, ‘Слов’янка’, ‘Вернісаж’, ‘Мандрівниця’, ‘Поліське джерело’ та ‘Червона рута’. За результатами оцінки впливу терміну репродукування елітного матеріалу картоплі на ураженість його вірусними хворобами встановлено оптимальні строки сортооновлення еліти для досліджуваних сортів. Висновки. Під час випробування в різних ґрунтово-кліматичних зонах України стабільні врожаї з високим виходом насіннєвих бульб, незалежно від погодних умов вегетаційного періоду в зонах Лісостепу й Полісся, забезпечують сорти картоплі ранньої групи стиглості, зокрема ‘Кіммерія’, ‘Ведруска’, ‘Радинка’, середньоранньої – сорт‘Партнер’. Серед середньостиглих сортів за продуктивністю були виділені ‘Вернісаж’, ‘Околиця’, ‘Мандрівниця’, ‘Слов’янка’, серед середньопізніх – ‘Поліське джерело’ й ‘Червона рута’. Найпоширенішими вірусними хворобами картоплі були крапчаста мозаїка та мозаїчне закручування листя. Доведено високу ефективність застосування методу двоурожайної культури картоплі для отримання насіннєвого матеріалу в Південному Степу України.

Цель. Установить адаптационную способность и сроки репродуцирования элиты зарегистрированных сортов картофеля селекции Института картофелеводства НААН в разных почвенно-климатических зонах Украины. Методы. Полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Проведены испытания сортов картофеля в зонах Лесостепи, Полесья и Степи Украины. За годы исследований (2012–2014) самый высокий урожай картофеля в зоне юго-западной части Лесостепи был получен среди ранних сортов: ‘Киммерия’ – 46,9 т/га, ‘Ведруска’– 38,6; среднеранних: ‘Партнер’ – 33,2, ‘Фантазия’ – 27,7; среднеспелых – ‘Околыця’ – 35,4, ‘Мандривныця’ – 25,1 т/га. В зоне Центрального Полесья самые высокие показатели среди ранних сортов обеспечил сорт ‘Киммерия’ – 31 т/га, уровень урожайности в пределах 27,6–29,2 т/га зафиксирован у сортов ‘Скарбныця’, ‘Серпанок’, ‘Радинка’, ‘Тирас’. Среди среднеранних сортов урожай на уровне 33,1 т/га получен у сорта Партнер. В условиях Степи самую высокую продуктивность картофеля при выращивании его в двухурожайной культуре с орошением получили у ранних сортов – ‘Вымир’, ‘Глазурна’, ‘Струмок’, ‘Киммерия’, ‘Свиточ’ и у среднераннего сорта ‘Ария’. Установлено, что в условиях зон Лесостепи и Полесья высокой устойчивостью к вырождению (поражение вирусными болезнямии снижение продуктивности элиты картофеля в процессе репродуцирования) характеризовались сорта ‘Киммерия’, ‘Ведруска’, ‘Серпанок’, ‘Скарбныця’, ‘Тирас’, ‘Радынка’, ‘Партнер’, ‘Словьянка’, ‘Вернисаж’, ‘Мандривныця’, ‘Полиське джерело’ и ‘Червона рута’. Порезультатам оценки влияния сроков репродуцирования элитного материала картофеля на поражение его вирусными болезнями установлены оптимальные сроки сортообновления элиты для исследуемых сортов. Выводы. При испытании в разных почвенно-климатических зонах Украины стабильные урожаи с высоким выходом семенных клубней, независимо от погодных условий вегетационного периода в зонах Лесостепи и Полесья, обеспечивают сорта картофеля ранней группы спелости, в частности ‘Киммерия’, ‘Ведруска’, ‘Радынка’, среднераннуй – сорт ‘Партнер’. Среди среднеспелых сортов по продуктивности были выделены ‘Вернисаж’, ‘Околыця’, ‘Мандривныця’, ‘Словьянка’, среди среднепоздних – ‘Полиське джерело’ и ‘Червона рута’. Самыми распространёнными вирусными болезнями картофеля были крапчатая мозаика и мозаичное закручивание лис­тьев. Доказана высокая эффективность использования метода двухурожайной культуры картофеля для получения семенного материала в Южной Степи Украины.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases,optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during thegrowing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved.

Мета. Збагачення та вдосконалення сортименту столових сортів винограду України. Методи. Селекційні, гібридологічні, математичні, візуальні. Результати. Сучасний український генофонд столових сортів винограду створено на основі кращих інтродукованих та власних сортів і форм. Нові генотипи, які створюють в Національному науковому центрі «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» за селекційною програмою «Стійкість плюс Якість», є основою сучасних і майбутніх регіональних сортиментів як для півдня, так і для центральних районів степової зони України. Складність походження пояснює генетичну обумовленість високого рівня прояву ряду господарсько-цінних ознак. Нові сорти та форми є екологічно безпечними для людини та довкілля, оскільки рівень їхньої стійкості проти групи основних грибних хвороб становить не нижче ніж за 6,5 бала за 9-ти бальною шкалою, отже, вони не потребують значного пестицидного навантаження. Нові перспективні столові сорти виділяються стабільною врожайністю та високою товарністю грон – урожай за останні п’ять років був на рівні 5–10 кг з куща за товарності 80–87%. Крім цього, щільна м’якоть сприяє високій транспортабельності грон. Різноманіття столових генотипів за смаком, формою ягоди та строками достигання від надраннього до дуже пізнього втілилося в інноваційну високорентабельну розробку «Конвеєр столових сортів винограду». Залежно від еколого-географічних умов конвеєр може містити різну кількість сортів, але для підвищення ефективності та рентабельності обов’язковою є наявність груп (від двох до чотирьох сортів) різних строків достигання. Рекомендується таке приблизне співвідношення (у %) сортів різних строків достигання: надранні – 22%, ранні – 22, середні – 17, середньопізні – 17 і пізні – 22%. Висновки. Різноманітність форм, смаків та забарвлення плодів нових перспективних генотипів столового винограду зумовлює значний попит на них на ринку та здатна задовольнити найвибагливішого споживача. Стабільність адаптивних і технологічних показників робить нові столові сорти безумовно привабливими для виробників виноградарської продукції.

Цель. Обогащение и совершенствование ассортимента столовых сортов винограда Украины. Методы. Селекционные, гибридологические, математические, визуальные. Результаты. Современный украинский генофонд столовых сортов винограда создан на основе лучших интродуцированных и собственных сортов и форм. Новые генотипы, создаваемые в Национальном научном центре «Институт виноградарства и виноделия им. Т Е. Таирова» по селекционной программе «Устойчивость плюс Качество», являются основой современных и будущих региональных сортиментов как для юга, так и для центральных районов степной зоны Украины. Сложность происхождения объясняет генетическую обусловленность высокого уровня проявления ряда хозяйственно-ценных признаков. Новые сорта и формы экологически безопасны для человека и окружающей среды, поскольку уровень их устойчивости против группы основных грибных болезней составляет не ниже чем 6,5 балла по 9-балльной шкале, следовательно, они не требуют значительной пестицидной нагрузки. Новые перспективные столовые сорта выделяются стабильной урожайностью и высокой товарностью гроздей – урожай за последние пять лет был на уровне 5–10 кг с куста при товарности 80–87%. Кроме этого, плотная мякоть способствует высокой транспортабельности гроздей. Разнообразие столовых генотипов по вкусу, форме ягоды и срокам созревания от сверхраннего до очень позднего воплотилось в инновационную высокорентабельную разработку «Конвейер столовых сортов винограда». В зависимости от эколого-географических условий конвейер может содержать разное количество сортов, но для повышения эффективности и рентабельности обязательно наличие групп (от двух до четырех сортов) разных сроков созревания. Рекомендуется такое приблизительное соотношение (в %) сортов разных сроков созревания: сверхранние – 22%, ранние – 22, средние – 17, среднепоздние – 17 и поздние – 22%. Выводы. Разнообразие форм, вкусов и цвета плодов новых перспективных генотипов столового винограда делает их чрезвычайно востребованными на рынке и способно удовлетворить самого требовательного потребителя. Стабильность адаптивных и технологических показателей делает новые столовые сорта безусловно привлекательными для производителей виноградарской продукции.

Purpose. To enrich and improve the range of table grape varieties of Ukraine. Methods. Breeding, hybridological, mathematic, visual ones. Results. Modern Ukrainian gene pool of table grape varieties has been created on the base of the best introduced and homegrown cultivars and selections. New genotypes that are creating at the National Scientific Centre “Institute of Viticulture and Wine-Making named after V. Ye. Tairov” under the breeding program “Resistense plus Quality” are the basis of current and future regional assortments for the south and central areas of the steppe zone of Ukraine. The complexity of the origine explains the genetically determined high-level manifestation of commercially valuable characters. New varieties and selections areecologically safe for humans and the environment, as the level of their resistance to the group of fungal main diseases is not less than 6.5 points according to the 9-point scale, therefore they do not require a large pesticide load. New promising table varieties demonstrate a stable yield and high marketability of grapes – 5–10 kg per plant with the marketability nearly 80–87% during the last five years. In addition, dense flesh of grapes is a guarantee of high transportability. The variety of table genotypes taste, shape and berries ripening from very early to very late embodied in the innovative and highly profitable development “Conveyor of table grapes”. Depending on the ecological and geographical conditions, the conveyor can include a diffe­rentquantity of varieties, but to in order increase the efficiency and profitability it is necessary to have a few groups (from 2 to 4 varietes) of different ripening. The approximate ratio (%) of varieties of different ripening time is recommended: very early – 22%, early – 22%, average – 17%, mid-late – 17%, and late – 22%. Conclusions. The variation of shape, flavour and color of new promising genotypes of table grapes makes them very popular on the market and may satisfy the most demanding consumer. Thestability of the adaptive and technological traits makes the new table varieties very attractive for the producers of grape products.

Мета. Оцінити результати інтродукції старовинних сортів троянд на основі аналізу їхніх декоративних властивос­тей та господарсько-цінних ознак. Методи. Польові, порівняльний аналіз, узагальнення. Результати. Проаналізовано колекційний фонд троянд Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка (м. Київ). Здійснено порівняння генофонду зі світовою колекцією троянд. Внаслідок скринінгу колекції в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка було виявлено 22 старовинні сорти та складено їхній опис. Проведено оцінювання декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості, яка в підсумку становила від 81-го до 100 балів. Оцінка зимостійкості, яка базується на обліку ступеня зимового пошкодження пагонів за польових умов, свідчить, що за умов Києва виявилися повністю зимостійкими 13 сортів, решта дев'ять були недостатньо зимостійкими. Висновки. Внаслідок аналізу оцінок декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості було встановлено, що для впровадження в ландшафтне будівництво є придатними 12 сортів старовинних троянд: 'Cardinal de Richelieu', 'Commandant Beaurepaire', 'La Reine', 'Louise de Odier', 'Madame Plantier', 'Maiden's Blush', 'Marie Baumann', 'Mousseuse Rouge', 'Persian Yellow', 'Poppius', 'Reine des Violettes', 'Versicolor'.

Цель. Оценить результаты интродукции старинных сортов роз на основании анализа декоративных свойств и хозяйственно-ценных признаков. Методы. Полевые, сравнительный анализ, обобщение. Результаты. Проанализирован коллекционный фонд роз Национального ботанического сада им. Н. Н. Гришко (г. Киев). Проведено сравнение генофонда с мировой коллекцией роз. В результате скрининга коллекции в Национальном ботаническом саду им. Н. Н. Гришко выявлено 22 старинных сорта и составлено их описание. Проведена оценка декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости, которая в итоге составляла от 81-го до 100 баллов. Оценка зимостойкости, которая базируется на учете степени зимнего повреждения побегов в полевых условиях, показала, что в условиях Киева оказались полностью зимостойкими 13 сортов, остальные девять оказались недостаточно зимостойкими. Выводы. В результате анализа оценок декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости было установлено, что для внедрения в ландшафтное строительство подходят 12 сортов старинных роз: 'Cardinal de Richelieu', 'Commandant Beaurepaire', 'La Reine', 'Louise de Odier', 'Madame Plantier', 'Maiden's Blush', 'Marie Baumann', 'Mousseuse Rouge', 'Persian Yellow', 'Poppius', 'Reine des Violettes', 'Versicolor'.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during thewinter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as 'Cardinal de Richelieu', 'Commandant Beaurepaire', 'La Reine', 'Louise de Odier', 'Madame Plantier', 'Maiden's Blush', 'Marie Baumann', 'Mousseuse Rouge', 'Persian Yellow', 'Poppius', 'Reine des Violettes', 'Versicolor' were found tobe perfectly suitable for landscaping.

Мета дослідження - створення експериментальних гібридних комбінацій цукрових буряків з високими показниками збору цукру та визначення генетичної детермінації їх гетерозисного ефекту. Методи - діалельні та топкросні схрещування, генетичний аналіз кількісних ознак. Результати. Досліджено частоту гетерозисних за ознакою «збір цукру» гібридних комбінацій цук­рових буряків, створених на основі двох генетично цінних за елементами продуктивності ліній-запилювачів, чоловічостерильних (ЧС) ліній і прос­тих стерильних гібридів з використанням діалельної й топкросної системи контрольованої гібридизації. Визначено частки впливу батьківських компонентів та їх взаємодії у мінливості ЧС гібридів за продуктивністю. Обгрунтовано доцільність прогнозування гетерозису на основі ліній з високою комбінаційною здатністю. Виділено перспективні високопродуктивні комбінації цукрових буряків, що перевищують груповий стандарт на 4,1–16,3 %. Висновки. Підтверджено теорію генетичного балансу М. В. Турбіна. Кращими гібридами за продуктивністю визнано [ЧС 5xОТ 4]xБЗ 1 (116,3 %), [ЧС 1xОТ 2]xБЗ 1 (112,5 %) і [ЧС 3xОТ 5]xБЗ 1 (113,2 %), кращими за комбінаційною здатністю лінями – БЗ 1 та БЗ 2.

Цель исследования - создание экспериментальных гибридных комбинаций сахарной свёклы с высокими показателями сбора сахара и определение генетической детерминации их гетерозисного эффекта. Методы - диаллельные и топкроссные скрещивания, генетический анализ количественных признаков. Результаты. Исследована частота гетерозисных по признаку «сбор сахара» гибридных комбинаций сахарной свёклы, созданных на основе двух генетически ценных по элементам продуктивности линий-опылителей, МС линий и простых стерильных гибридов с использованием диаллельной и топкросcной системы контролируемой гибридизации. Определены доли влияния родительских компонентов и их взаимодействия в изменчивости МС гибридов по продуктивности. Обоснована целесообразность прогнозирования гетерозиса на основе линий с высокой комбинационной способностью. Выделены перс­пективные высокопродуктивные комбинации сахарной свеклы, превышающие групповой стандарт на 4,1–16,3 %. Выводы. Подтверждена теория генетического баланса Н. В. Турбина. Лучшими гибридами по продуктивности признаны [МС 5xОТ 4]xБЗ 1 (116,3 %), [МС 1xОТ 2]xБЗ 1 (112,5 %) и [МС 3xОТ 5]xБЗ 1 (113,2 %), лучшими по комбинационной способности линиями – БЗ 1 и БЗ 2.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. Theauthors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components' effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3 %. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5xOT 4]xMGP 1 (116.3 %), [CMS 1xOT 2]xMGP 1 (112.5 %) and [CMS 3xOT 5]xMGP 1 (113.2 %) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability.

Мета дослідження - виділити перспективні високопродуктивні гібриди кукурудзи середньоранньої групи стиглості за показниками стабільності й пластичності основних господарсько-цінних ознак. Методи. - польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Досліджено 14 гібридів кукурудзи, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2015 р., за показниками пластичності та стабільності ознак урожайності, вмісту білка та крохмалю. За ознакою врожайності серед досліджуваних гібридів було виділено високопластичний інтенсивний гібрид 'СИ Тіптоп', здатний відповідно реагувати на зміну умов вирощування. Гібриди 'СИ Тіптоп', 'СИ Енігма', 'СИ Аріосо', 'Свіч 38', 'Свіч 35', 'ГУ 8653', 'Здобуток' та 'СИ Контракт' за ознакою вмісту крохмалю належать до гібридів інтенсивного типу, які поєднують досить високі значення досліджуваної ознаки з її стабільністю за мінливих умов. До гібридів інтенсивного типу за ознакою вмісту білка віднесено 'НС 2642', 'ДКС 3016', 'Свіч 38', 'НС 2632' та 'Данубіо', які виявились високопластичними, однак мали низькі значення стабільності цієї ознаки. Інтенсивним відразу за двома ознаками – вмістом білка й крохмалю – є гібрид 'Свіч 38', який демонструє досить високі значення показників пластичності. Як гібриди екстенсивного типу, що забезпечують стабільні значення вмісту білка за несприятливих умов вирощування, визначено 'СИ Тіптоп', 'СИ Енігма' та 'Свіч 35'. Висновки. За умов застосування інтенсивних технологій вирощування культури для отримання стабільних врожаїв доцільно висівати лише високопластичні гібриди, які здатні адаптуватися до несприятливих чинників навколишнього середовища, зокрема: 'СИ Тіптоп' – за ознакою врожайності, 'Здобуток' і 'СИ Контракт' – за вмістом крохмалю, 'МАС 24Н', 'НС 2642' та 'Данубіо' – за ознакою вмісту білка.

Цель исследования - выделить перспективные высокопродуктивные гибриды кукурузы среднеранней группы спелости по показателям стабильности и пластичности основных хозяйственно-ценных признаков. Методы - полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты.Исследованы 14 гибридов кукурузы, внесённых в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине в 2015 г., по показателям пластичности и стабильности признаков урожайности, содержания белка и крахмала. По признаку урожайности из числа исследуемых гибридов был выделен высокопластичный интенсивный гибрид 'СИ Типтоп', который способен соответственно реагировать на изменение условий выращивания. Гибриды 'СИ Типтоп', 'СИ Энигма', 'СИ Ариосо', 'Свич 38', 'Свич 35', 'ГУ 8653', 'Здобуток' и 'СИ Контракт' по признаку содержания крахмала относятся к гибридам интенсивного типа, которые сочетают достаточно высокие значения исследуемого признака с его стабильностью в изменчивых условиях. К гибридам интенсивного типа по признаку содержания белка отнесены 'НС 2642', 'ДКС 3016', 'Свич 38', 'НС 2632' и 'Данубио', которые оказались высокопластичными, однако имели низкие значения стабильности этого признака. Интенсивным сразу по двум признакам – содержанию белка и крахмала – является гибрид 'Свич 38', который демонстрирует достаточно высокие значения показателей пластичности. Как гибриды экстенсивного типа, которые обеспечивают стабильные значения содержания белка в неблагоприятных условиях выращивания, определены 'СИ Типтоп', 'СИ Энигма' и 'Свич 35'. Выводы. В условиях применения интенсивных технологий выращивания культуры для получения стабильных урожаев целесообразно высевать только высокопластичные гибриды, которые способны адаптироваться к неблагоприятным факторам окружающей среды, в частности: 'СИ Типтоп' – по признаку урожайности, 'Здобуток', 'СИ Контракт' – по содержанию крахмала, 'МАС 24Н', 'НС 2642' и 'Данубио' – по признаку содержания белка.

Purpose. To select promising high productive maize hyb­rids of middle-early maturity group in terms of stability and plasticity of main economic characters. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. 14 maize hybrids recorded in the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2015 were studied for plasticity and stability of such traits as productivity, protein and starch content. Intensive highly-plastic hybrid 'SI Tiptop' was selected among the studied ones for productivity trait that can respond properly to changes of growing conditions. It was defined that for the starch content such hybrids as 'SI Tiptop', 'SI Enigma', 'SI Arioso', 'Svich 38', 'Svich 35', 'HU 8653', 'Zdobutok' and 'SI Contrakt' belonged to the intensive type and combined rather high values and the stability of the studied trait under variable conditions. The following hybrids as 'NS 2642', 'DK S3016', 'Svich 38', 'NS 2632' were qualified as intensive for protein content and appeared to be highly-plastic but stability values of this trait were low. 'Svich 38' hybrid was intensive simultaneously for two traits such as protein and starch content and showed rather high values of plasticity. 'SI Tiptop', 'SI Enigma' and 'Svich 35' were defined as hybrids of extensive type that provided stable protein content in adverse cultivation conditions. Conclusions. On the condition that intensive crop growing technologies should be used, for obtaining stable yields it is advisable to sow only highly-plastic hybrids that can adapt to unfavorable environmental factors, including 'SI Tiptop' – for productivity trait, 'Zdobutok' and 'SI Kontrakt' – for starch content, 'MAC 24N', 'NA 2642' and 'Danubio' – for protein content.

Мета дослідження - розробити методичні аспекти оцінювання селекційного матеріалу винограду в гібридних комбінаціях за показниками адаптивності та продуктивності. Методи - селекційний, гібридологічний, статистичний. Результати. На основі селекційного завдання й патентного пошуку, літературних джерел та інтернет-ресурсів було визначено основні вимоги до сортів винограду нового покоління столового та технічного напрямів використання. Було проаналізовано 12 основних показників адаптивності, продуктивності та якості продукції, високий рівень прояву яких є необхідним для попереднього виділення сіянця винограду для подальшого дослідження. Розроблено градацію рівня прояву зазначених господарських ознак винограду – від найменшого до середнього та високого. Їхнє визначення переведено в бальну систему – найнижчий рівень прояву відповідає одному та трьом балам, середній – п'яти, високий – семи та дев'яти. В результаті досліджувані рослини можуть набрати від 12-ти до 108-ми балів. Коливання в оцінці за роками не має перевищувати 10 балів. Сіянець не може бути виділений за максимальним рівнем прояву тільки одного параметра, так само, як і має бути відбракований за мінімальний прояв будь-якого показника з означених. Сіянці зі стабільним середнім рівнем прояву ознак переносять у селекційний розсадник для вивчення рівня прояву основних показників та властивостей у щепленій культурі. Висновки. Визначено критерії та основні параметри цінності генотипів у гібридних комбінаціях. Перспективними, тобто такими, що потребують подальшого дослідження, можна вважати рослини, оцінені в 60 балів і вище. Цінні генотипи відповідають рівню 80 – 100, дуже цінні – 101 – 108 балів.

Цель исследования - разработать методические аспекты оценки селекционного материала винограда в гибридных комбинациях по ряду показателей адаптивности и продуктивности. Методы - селекционный, гибридологический, статистический. Результаты. На основе селекционной задачи и патентного поиска, литературных источников и интернет-ресурсов были определены основные требования к сортам винограда нового поколения столового и технического направления использования. Было проанализировано 12 основных показателей адаптивности, производительности и качества продукции, высокий уровень проявления которых необходим для предварительного выделения сеянца винограда для дальнейшего исследования. Разработана градация уровня проявления вышеуказанных хозяйственных признаков винограда – от наименьшего до среднего и высокого. Их определение переведено в балльную систему – самый низкий уровень проявления соответствует одному и трем баллам, средний – пяти, высокий – семи и девяти. В результате исследуемые растения могут набрать от 12-ти до 108-ми баллов. Колебание в оценке по годам не должно превышать 10 баллов. Сеянец не может быть выделен по максимальному уровню проявления только одного параметра, так же, как и должен быть отбракован при минимальном проявлении любого показателя из упомянутых. Сеянцы со стабильным средним уровнем проявления признаков переносят в селекционный питомник для изучения уровня проявления основных показателей и свойств в привитой культуре. Выводы. Определены критерии и основные параметры ценности генотипов в гибридных комбинациях. Перспективными, т.е. требующими дальнейшего исследования, можна считать растения, оцененные в 60 баллов и выше. Ценные генотипы соответствуют уровню 80 - 100, очень ценные 101 - 108 баллам.

Purpose. Developing methodical aspects of assessing grape breeding material in hybrid combinations for a number of indicators of adaptability and productivity. Methods. Breeding, hybridological, statistical ones. Results. Main requirements were determined for a new generation of table and technical grapes that was based on the set breeding task and patent searches, literary sources and Internet resources. 12 main indicators of adaptability, productivity and quality of products were analyzed, a high level of their display is required for pre-selection of grape seedlings for further study. Gradation from the lowest level of display of the above economic characters of grapes to the medium and high ones was developed. For their definition points-based system is used – the lowest level of display corresponds to one and three points, average – five, and high – seven and nine. As a result, studied plants can score 12 to 108 points. Variation in the plant evaluation over the years should not exceed 10 points. A seedling cannot be selected by the maximum level of displaying only one parameter, in the same manner as it shall be rejected with a minimum level of display of any of the said indicators. Seedlings that display a stable middle level of traits can be placed to the breeding nursery to study the level of display of the essential parameters and properties of the grafted culture. Conclusions. Criteria and basic parameters of genotypic values in hybrid combinations were determined. Plants that have been estimated in 60 points or higher may be considered as promising ones, that is those which require further studying. Valuable genotypes correspond to the level of 80–100, very valuable – of 101–108 points.

Мета дослідження - узагальнити результати вивчення інтродукованих зразків зернобобових культур в Устимівському інтродукційно-карантинному розсаднику (Полтавська обл.) та виявити цінні ознаки у матеріалу, різного за географічним походженням, за умов південної частини Лісостепу України. Методи - польовий, лабораторний, узагальнення, аналітичний. Результати. За період 2005 – 2015 рр. проведено первинне вивчення 2 282-х нових зразків різних видів та сортотипів гороху, нуту, сочевиці, квасолі, сої, чини й люпину за такими основними селекційними та господарсько-цінними ознаками, як скоростиглість, крупнонасіннєвість, високе прикріплення нижніх бобів, висока озерненість, стійкість до вилягання та осипання насіння. Висновки. В результаті первинного вивчення зразків зернобобових культур зарубіжного походження виділено нові джерела й донори цінних господарських, біологічних ознак. Залучення нового матеріалу та його використання в селекційних програмах забезпечить розширення генетичної основи цінних господарських ознак, а отже підвищення рівня та стабільності їхнього прояву у створених сортах та лініях.

Цель исследования - обобщить результаты исследований изучения интродуцированных образцов зернобобовых культур в Устимовском интродукционно-карантинном питомнике (Полтавская обл.), и выявить ценные признаки у материала, разного по географическому происхождению, в условиях южной части Лесостепи Украины. Методы - полевой, лабораторный, обобщение, аналитический. Результаты. За период 2005 – 2015 гг. проведено первичное изучение 2 282-х новых образцов различных видов и сортотипов гороха, нута, чечевицы, фасоли, сои, чины и люпина по таким основным селекционным и хозяйственно-ценным признакам, как скороспелость, крупносемянность, высокое прикрепление нижних бобов, высокая озерненость, устойчивость к полеганию и осыпанию семян. Выводы. В результате первичного изучения образцов зернобобовых культур иностранного происхождения выделены новые источники и доноры ценных хозяйственных, биологических признаков. Привлечение нового материала и его использование в селекционных программах обеспечит расширение генетической основы ценных хозяйственных признаков, а значит повышение уровня и стабильности их проявления в созданных сортах и линиях.

Purpose. Generalization of the results of studying introduced grain legume samples in Ustymivskyi introduction-quarantine nursery (Poltava Oblast) and identify valuable characters in the material of various geographic origin under the conditions of southern part of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, generalization, analytical ones. Results. During the period of 2005–2015, the initial study of 2282 new samples of different species and variety types of pea, chickpeas, lentils, beans, soya, grass pea and lupine was conducted for such main breeding and agronomic characters as early maturing, large seed size, high attachment of lower beans, high grain content, resistance to lodging and seed shattering. Conclusions. As a result of initial study of grain legume samples of foreign origin, new sources and donors of valuable economic, biological characters were identified. Involvement of new material and its use in breeding programs will ensure the expansion of the gene­tic basis of valuable economic characters, thus increasing the level and stability of their display in bred varieties and lines.