Рассмотрен вопрос, касающийся использования модифицированных однополярных цифро-аналоговых преобразователей для увеличения точности. Полученная точность и диапазон выходной переменной увеличены в 2 раза.

Запропоновано паралельну модифікацію методу обчислювальної реалізації крайових задач на основі червоно-чорного впорядкування (Д4 декомпозиції) для гібридних високопродуктивних обчислювальних систем на базі графічних процесорів архітектури Nvidia CUDA. Метод відрізняється зменшеним використанням оперативної пам'яті (на 30 %) та вищою продуктивністю у порівнянні з реалізацією для CPU.

Исследованы методы межпроцессорного обмена данными в системах с общей шиной и различными способами доступа к памяти. Рассмотрена возможность синхронизации процедур обмена по шине данных и шине управления. Предложен метод ускорения обмена данными в централизованных системах, основанный на непосредственном доступе каждого процессора к части адресного пространства локальной памяти других процессоров.

Запропоновано підхід до прискорення виконання пошуку в електронних словниках систем комп'ютерного перекладу. В основу запропонованої організації пошуку покладено використання найбільш швидкої технології пошуку - хеш-адресації. Виявлено характерні особливості хеш-пошуку в електронних словниках і на цій основі запропоновано нові технології розміщення даних та пошуку. Для оцінки ефективності проведено моделювання, результати якого показують, що час пошуку у порівнянні з відомими рішеннями скоротився в 2 - 2,5 разу.

Центри оброблення даних сьогодні стали широко розповсюдженими. Вони є складовою частиною інфраструктури інформаційних технологій (ІТ-інфраструктури). Однією з головних задач управління ІТ-інфраструктурою є ефективне розподілення віртуальних машин (ВМ) між фізичними машинами (ФМ) з урахуванням вимог і ресурсів. Домінуючою тенденцією у розподіленні ресурсів є управління з прогнозуючими моделями. Розроблено новий метод розподілення ресурсів і навантаження ІТ-інфраструктури, що базується на прогнозуванні. Розподілення ресурсів і навантаження в ІТ-інфраструктурах визначає жорсткі вимоги до часу та точності прогнозування. Існує багато моделей прогнозування, які можуть бути використані для управління ІТ-інфраструктурою, наприклад, ARIMA, GARCH і NARX. Проте для їх ефективного використання для розподілення ресурсів і навантаження необхідно знати, наскільки добре вони вирішують ці завдання відповідно до вимог. Зазначені моделі прогнозування досліджено на реальних даних ЦОД. На основі узагальнення результатів цих досліджень висунуто пропозиції щодо інтеграції моделей прогнозування у механізм розподілення ресурсів і навантаження ІТ-інфраструктури. Для аналізу моделей прогнозування використано дані Google Cluster Data.

Висвітлено проблему підвищення ефективності корекції багатократних помилок синхронізації у послідовних каналах передачі даних комп'ютерних систем. Запропоновано, теоретично обгрунтовано та досліджено оригінальний метод формування контрольного коду та його використання для виправлення всіх помилок синхронізації, кратність яких не перевищує двох. Детально представлено математичну ідею методу та процедуру корекції помилок. Використання процедури корекції проілюстровано прикладом. Наведено теоретичні й експериментальні оцінки ефективності запропонованого методу.

Розглянуто застосування алгоритмів і технік аналізу часових рядів в задачах моніторингу та прогнозування якості передачі даних в потокових сервісах, таких як VoIP. Запропоновано покращання алгоритму знаходження подібних патернів часових послідовностей з точки зору продуктивності обчислень.

Запропоновано набір методів імплементації адаптивних механізмів у ігровому середовищі, які надають змогу ігровому штучному інтелекту адекватно реагувати на неочікувані дії гравця та підлаштовуватися під його стиль гри з метою підвищення якості ігрового досвіду. Наведені методи розглянуто з точки зору реалізації інтелектуальних засобів і правил геймдизайну. Проведено ретельний аналіз існуючих рішень у даній області, наведено відповідь на питання доцільності застосування адаптивних механізмів та запропоновано вирішення пов'язаних з використанням даних технологій проблем, які часто стають перешкодами для розробників штучного інтелекту у відеоіграх.

Розглянуто методи оптимізації структури алгоритмів індексування у сховищах даних в оперативній пам'яті. Наведено три способи, що мають за мету за рахунок зменшення розмірів структури збільшити кількість інформації, що буде вміщена в кеш процесора, а відповідно зменшити кількість кеш промахів. Виконано аналіз запропонованих методів.

Розглянуто методику синтезу нечітких регуляторів на основі асоціативної пам'яті з апаратною реалізацією на ПЛІС, призначених для систем управління швидкодіючими об'єктами і процесами мілісекундного рівня.

Интернет вещей - это новая технология, предлагающая качественно новые возможности для улучшения экономических показателей и производительности предприятий, для улучшении качества жизни потребителей и более эффективного использования информационных ресурсов. Предложен подход к управлению уровнем услуг в системах IoT с микрооблачной инфраструктурой для обеспечения желаемого качества ИТ-услуг с рациональным использованием ИТ-ресурсов. Предложенный подход базируется на декомпозиционно-компенсационном подходе, в котором задачей оперативного управления качеством услуг является поддержание заданного уровня качества обслуживания с использованием минимального объема ИТ-ресурсов. При этом для эффективного использования ресурсов в системах интернета вещей при предоставлении ИТ-услуг в системе управления ИТ-инфраструктурой выделяются уровни координации услуг, планирования ресурсов и управления уровнем обслуживания.

Критичні ІТ-інфраструктури можна моделювати як кібер-фізичні системи (cyber-physical systems), у яких програмні компоненти контролюють основні фізичні процеси з метою оптимізації системних вимог на основі фізичних властивостей та обмежень, а також поточного та майбутнього прогнозованого стану системи. Такі системи зазвичай вимагають гарантованої продуктивності та рівня безпеки, помилково одержані або пропущені команди можуть дестабілізувати роботу всієї ІТ-інфраструктури, окремих її систем або навіть припинити її роботу повністю. Тим не менш, забезпечення безпеки та стабільності роботи критичної ІТ-інфраструктури з неоднорідними компонентами все ще залишається відкритою та складною проблемою. Запропоновано надійну архітектуру для стабільної роботи критичної ІТ-інфраструктури. Обговорено питання моделі загроз, вразливості, доступності в режимі реального часу, цілісності під час виконання та показано шляхи одержання стійкості від навмисного втручання у роботу та непередбачених недоліків під час проектування, використовуючи компоненти з підтримкою довірених обчислень та структуру доступу до управління.

Рассмотрена NP-трудная в сильном смысле задача комбинаторной оптимизации по критерию минимизации суммарного взвешенного опоздания, входящая в состав математического обеспечения четвертого уровня четырехуровневой модели планирования (включая оперативное) и принятия решений. На основе исследования свойств ранее разработанного ПДС-алгоритма решения задачи и трудоемкости отдельных его процедур создан новый эвристический алгоритм, позволяющий решать задачи реальной практической размерности. Исследована его эффективность.

Викладено порядок синтезу цифрового псевдолінійного регулятора для автоматичних систем управління неперервними об'єктами. В основу синтезу покладено перетворення аналогового регулятора в дискретну форму. Регулятор подано як двоканальний коректуючий пристрій з окремим формуванням амплітудної та фазової частотних характеристик пристрою, що надає змогу впливати на властивості системи управління як в перехідному, так і сталому режимах роботи. Наведено результати математичного моделювання.

Исследованы свойства одной из наиболее известных NP-трудных в сильном смысле задач комбинаторной оптимизации, сформулированы и обоснованы утверждения, необходимые для построения ПДС-алгоритма ее решения: достаточные признаки оптимальности получаемых решений, условия исключения конкурирующих заданий, правила отсечения бесперспективных перестановок и встраиваний. Показаны свойства полиномиальной и экспоненциальной составляющих ПДС-алгоритма, доказана его конечность и оптимальность.

Запропоновано організацію паралельного виконання модулярного експоненціювання. Доведено, що на рівні операцій модулярного множення двопотоковий паралелізм є найбільш доцільною формою паралельного виконання модулярного експоненціювання. Наведено математичне обгрунтування запропонованого підходу. Запропоновану процедуру паралельного обчислення модулярної експоненти детально викладено та ілюстровано числовим прикладом. Виконано порівняльний аналіз продуктивності запропонованого методу обчислення модулярної експоненти. Теоретично й експериментально доведено, що запропонований метод забезпечує прискорення обчислення модулярної експоненти приблизно вдвоє.

Предложен способ конструирования трафика на основе многопутевой маршрутизации. Основным преимуществом конструирования трафика на основе многопутевой маршрутизации является то, что не нужно каждый раз пересчитывать все пути, достаточно выбирать пути уже из множества сформированных, а осуществлять реконфигурацию только для сформированных путей. Применение теории игр и принципа самоподобия позволило достичь необходимого уровня качества обслуживания QoS и равномерно загрузить все пути.

Рассмотрены основные принципы построения инверсных резистивных матриц (ИРМ) для преобразователей код-ток (ПКТ) двоичной системы счисления (ДСС). Получены оптимальные структуры ИРМ для ПКТ.

Проаналізовано модифікації класичного методу кодування довжин повторень для компресії растрових даних. У результаті аналізу відзначено необхідність побудування різноманітних кодових послідовностей, які найбільш адекватні рядкам конкретних растрових зображень. Зроблено пропозиції щодо організації прямого доступу для прискорення декодування фрагментів растрових даних великих обсягів.

Описаны компоненты системы поддержки принятия решений для анализа и прогнозирования эколого-экономических показателей ресурсоёмких инновационных проектов. В исследование также включены методы и средства автоматизации управления природоохранной деятельностью, информационный портал для сбора и обработки параметров, методика прогнозирования. Новым представляется как комплексность при подходе к решению поставленной задачи, так и применение теории нечётких множеств и модифицированного метода анализа иерархий.