Розглядаються деякі особливості забруднення повітряного басейну м.Львова, екологічні функції грунтів в урбоекосистемах Розточчя, роль зоопланктону у процесі самоочищення ставів Волино-Поділля. Висвітлюється екологічна, естетична та архітектурно-планувальна функції зелених насаджень міста, роль екологічного маркетингу та менеджменту у формуванні системи післяприватизаційної підтримки підприємств. Аналізується сучасний стан і перспективи колекційної та науково-дослідної роботи ботанічного саду Українського державного лісотехнічного університету, деякі аспекти колористичного формування паркового ландшафту тощо.

На основі аналізу 32 пробних площ наведено результати дослідження структури фітоценозів шпилькових інтродуцентів Західно-Подільського лісогосподарського округу.

Вивчено основні параметри високогірних популяцій, які пов'язані з генетичною, просторовою, статевою, віковою і репродуктивною структурами. Встановлено, що специфічними ознаками популяцій є дискретність просторових контурів, їх фрагментація і обмежені можливості обміну генетичним матеріалом, статевий диференціал чутливості, функціонування репродуктивно-адаптивної системи, як одного з діючих факторів підтримання їх чисельності і об'єму та зміни показників життєвості під впливом різних антропогенних факторів.

Охарактеризовано різні напрямки розвитку генетико-селекційних досліджень деревних рослин: еколого-географічний, фенотиповий з відбором кращих плюс-варіантів, генетико-популяційний. Висвітлено формування нового морфофізіологічного напрямку в лісовій селекції, дана його теоретична інтерпретація та визначено основні задачі і перспективи розвитку.

У зоні сильного ураження кореневою губкою з метою оздоровлення соснових насаджень проводиться очистка ділянки від пеньків та коріння. Після цього пропонується провести кругову суцільну оранку грунту. Для підвищення трофності грунту висівають люпин та приорюють його в період бутонізації. Посадку листяних порід здійснюють весною наступного року, розміщуючи ряди в меридіональному напрямку. Приймається, що радіус зони сильного ураження дорівнює 4 радіусам крон середніх за розміром дерев, вважаючи за центр "вікна" місцерозташування перших повалених дерев. У зоні прихованого ураження при посадці листяних порід не проводиться обробіток грунту. Радіус зони прихованого ураження приймається рівним 5,5 радіуса крон середніх дерев.

Розглядається видовий склад і щільність гніздового населення птахів екосистем з перевагою чагарникового і деревного типів рослинності.

Наведені підсумки вивчення біорізноманіття форм явора за структурою деревини в Українських Карпатах та результати їх клонування.

Доведено, що у колекційних насадженнях обмеженого простору формуються специфічні рослинні угруповання зі своїм внутрішнім середовищем та структурою, які суттєво відрізняються від природного.

Викладено методичні підходи щодо оцінки екологічного стану водойм на основі особливостей ценотичної структури макрофітів. Результати досліджень свідчать про значну відмінність адаптаційних можливостей макрофітів відносно змін природного середовища.

Шкала оцінки декоративних ознак деревних рослин дає конкретну уяву про зовнішній вигляд рослин. Вона фіксує їх якісний стан і відхилення від еталону. Зниження декоративності за групою морфологічних ознак допомагає встановити зумовлюючі причини.

Зроблено аналіз різноманіття трав'янистих рослин колекційних ділянок Ботанічного саду УкрДЛТУ за систематичним складом, географічним походженням та іншими показниками. Підкреслюється важлива роль колекційної роботи у збереженні і поширенні рідкісних та ендемічних видів флори України.

На 40 пробних площах у чистих і змішаних насадженнях дуба червоного в вологих грудах і сугрудах зрубано 1 - 3 модельних дерева кожної породи. Аналіз модельних дерев дав можливість встановити відсоток ядра в стовбурах та його вікову динаміку. Виявлено два вікових періоди: інтенсивного наростання відносних показників ядра та період стабілізації. Переломним порогом між ними в дуба червоного для об'ємних показників ядра виступає віковий період 51 - 60 років (у дуба звичайного - 90 - 100 років). Враховуючи, що ядрова деревина якісніша від заболонної, вік рубання слід визначати не раніше 51 - 60 років.

Вивчено інтенсивність фотосинтезу у 12-річних культур сосни звичайної та 3-річних півсібсових потомств дерев різного ступеня радіаційного ураження. Виявлено вплив опромінення на інтенсивність фотосинтезу сосни і характер його денної динаміки.

Аналізується структура навчального плану підготовки інженерів лісового господарства в УкрДЛТУ, пояснюється доцільність поглибленого вивчення дисциплін зоологічного циклу.

Наведено дані росту за діаметром, висотою і продуктивністю лісових культур із різною долевою участю у складі дуба та липи. Надано рекомендації стосовно оптимального співвідношення досліджуваних порід у деревостанах.

Складено таблиці росту та продуктивності смереково-буково-ялицевих деревостанів у Бескидах (Східні Карпати). Розглянуто питання стосовно причин формування приростів і запасів під час взаємодії порід та за різної частки їх у деревостанах.

Встановлено, що в дубових лісах Західного Лісостепу характерною рисою гніздового населення птахів є зростання їх чисельності в напрямку з південного сходу на північний захід. У цьому ж напрямку зменшується кількість птахів європейського походження і зростає - сибірського. Фауністичний склад населення - європейський.

Запропоновано один з можливих варіантів дослідження якості функціонування автоматизованих ліній шляхом імітаційного моделювання їх роботи відповідно вибраним планам.

Подано новий метод розрахунку параметрів продуктивності, стабільності еквівалентних дільниць для оцінки показників якості функціонування автоматичних ліній з розгалуженим агрегатуванням обладнання.

Представлено особливості впливу різних деревних порід на грунтотвірні процеси і формування водно-фізичних властивостей грунту. Встановлено зв'язок зміни цих властивостей з кількістю поглинених ним водорозчинених речовин, зокрема, фенольних.