Висвітлено проблему освітніх інновацій та їх психолого-педагогічної експертизи, підготовки педагогічних працівників до інноваційної діяльності, застосування педагогічно доцільних інновацій у навчально-виховному процесі закладів освіти. Наведено деякі міркування та пропозиції щодо вдосконалення педагогічної освіти в Україні. Викладено концептуальні засади підготовки педагогічних та керівних кадрів освіти України за сучасних умов. Розглянуто проблеми післядипломної освіти вчителів у країнах Західної Європи. Проаналізовано технологію індивідуалізації навчання в післядипломній освіті педагогів. Запропоновано інноваційні підходи до визначення структури змісту шкільної освіти. Охарактеризовано роль інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Висвітлено теорію і практику освітніх інновацій, особливості управління інноваційним освітнім процесом, діяльність учасників навчально-виховного процесу в інноваційно-інвестиційному освітньому середовищі. Розкрито основні теоретичні аспекти освітньої інноватики як науки про психолого-педагогічні, науково-технічні, соціально-економічні нововведення: закони та закономірності, дефініції, технології, умови проведення експертизи. Розглянуто актуальні питання розвитку інноваційного освітнього процесу. Визначено шляхи оптимізації управління навчальним процесом у закладах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Проаналізовано структурні та якісні зміни у системі підвищення кваліфікації педагогічних та керівних кадрів загальноосвітніх навчальних закладів.

Розглянуто питання практичної підготовки у формуванні професійної компетентності та конкурентоспроможності фахівців реклами, застосування інноваційних технологій в процесі вивчення гуманітарних дисциплін на факультеті дизайну в Інституті реклами. Проаналізовано роль інформаційних комп'ютерних графічних технологій у формуванні творчої діяльності фахівців дизайну. Визначено рівень підготовки бакалаврів економіки на основі міжнародних стандартів ISO 9 000. Викладено концептуальні основи методології та організації бухгалтерського обліку рекламної діяльності.

Рассмотрены вопросы практической подготовки в формировании профессиональной компетентности и конкурентоспособности специалистов рекламы, применения инновационных технологий в процессе изучения гуманитарных дисциплин на факультете дизайна в Институте рекламы. Проанализирована роль информационных компьютерных графических технологий в формировании творческой деятельности специалистов дизайна. Определен уровень подготовки бакалавров экономики на основе международных стандартов ISO 9 000. Изложены концептуальные основы методологии и организации бухгалтерского учёта рекламной деятельности.

Розглянуто питання використання інноваційних технологій у ВНЗ, проаналізовано інноваційні педагогічні технології у середніх навчальних закладах. Викладено культурологічний підхід до професійної підготовки музикантів-педагогів. Висвітлено роль уяви у професійно-творчій підготовці дизайнерів-викладачів. Розкрито суть та значення проектно-художньої творчості у трудовому навчанні учнів для їх творчих здібностей. Описано експериментальну модель розвитку професійних умінь учителів образотворчого мистецтва у системі післядипломної освіти.

Рассмотрены вопросы использования инновационных технологий в ВУЗ, проанализированы инновационные педагогические технологии в средних учебных заведениях. Изложен культурологический подход к профессиональной подготовке музыкантов-педагогов. Освещена роль воображения в профессионально-творческой подготовке дизайнеров-преподавателей. Раскрыты сущность и значение проектно-художественнного творчества в трудовом обучении учеников для их творческих способностей. Представлена экспериментальная модель развития профессиональных умений учителей изобразительного искусства в системе последипломного образования.

Громадянська освіта молоді завжди була і залишається важливим сегментом у теоретичній та практичній сферах інтегрованої діяльності педагогів та науковців. Ця важлива форма освіти є актуальною в пострадянських країнах, і особливо в Україні, яка розвиває власну незалежність за складних умов, пов'язаних із численними зовнішніми та внутрішніми проблемами. В цьому контексті важливо дотримуватися такого підходу, який, спираючись на пріоритет загальних цінностей та толерантність до різних суспільно-політичних поглядів у державі, буде сприяти зміцненню єдності громадян і молодого покоління.

Проаналізовано проблеми професійного вибору обдарованих підлітків, психологічні особливості їх професійного самовизначення. Розкрито поняття, які визначають зміст і задачі професійної діагностики та профконсультування старшокласників.

Основными отношениями в процессе обучения являются отношения между учителем и учеником. В целях проектирования творческой деятельности учащихся по родному языку с точки зрения учителя взаимосвязанными считаются отношения: "учитель и ученик", "учитель и учебные материалы", "учитель и наглядные пособия". С точки зрения учителя, обучающего, на основе готового проекта действует тесные взаимоотношения: "учитель и проект", "учитель и ученик", "ученик и взаимоотношения ученика", "ученик и учебные материалы".

Розглянуто проблему роботи з обдарованими учнями початкових класів. Представлено систему роботи з обдарованими дітьми в сучасній українській школі (на прикладі Закарпаття). Визначено чинники, за якими здійснюється психічний розвиток дитини, головні сфери обдарованості дітей і форми роботи з обдарованими молодшими школярами.

Розглянуто сутність, особливості, головні структурні компоненти практичного інтелекту. Аргументовано важливість практичного інтелекту для ефективного формування творчої особистості в умовах позашкільної освітньої діяльності на прикладах праць вітчизняних та зарубіжних учених.

Розкрито організаційно-педагогічні особливості практичної реалізації моделі управління профорієнтаційною діяльністю з організації освітнього середовища в контексті модернізації освіти. Проаналізовано становлення економічного профілю в системі профільного навчання.

Визначено педагогічні умови застосування контекстного навчання майбутніх бакалаврів з правознавства в професійній підготовці: спрямованість освітнього процесу на забезпечення мотивації до професійної діяльності; зміст нормативних дисциплін, що має бути зорієнтований на забезпечення професійної надійності майбутніх працівників; застосування активних методів навчання та інноваційних технологій з дотриманням принципу комплексності; ІКТ має бути складовою інформаційно-освітнього середовища контекстного типу; активне використання інноваційних технологій інтерактивного навчання з метою формування професійної компетентності; педагогічна підтримка, мотивація та контроль викладачів в процесі контекстного навчання; активні процеси фахової професійної підготовки майбутніх бакалаврів шляхом використання сучасних інтерактивних технологій, які здатні забезпечити вирішення проблемних ситуацій.

Звернено увагу на актуальне питання сьогодення, що стоїть перед педагогічними працівниками освітніх закладів, - виховання в дітей емоційно-ціннісного й відповідального ставлення до довкілля, формування в них екологічно-доцільної поведінки. Проаналізовано проблеми використання ігрових форм в екологічному вихованні школярів. Визначено види ігор і особливості їх використання під час реалізації завдань екологічного виховання в позашкільному закладі освіти. Наведено різні підходи до класифікації ігор, які використовують педагоги для формування екологічної культури дітей. Правильно організована ігрова діяльність дає змогу домогтися найповнішого самовираження вихованців, активності їхніх дій, які узгоджені з загальноприйнятими нормами та правилами пізнання природи рідного краю.

Розглянуто проблему знеособлення навчальної дисципліни "Методологія наукових досліджень" у закладах вищої освіти. Вказано на відсутність наукових методів самопізнання учнівською молоддю власного єства. Обгрунтовано необхідність використання надбань українського і закордонного наукознавств. Запропоновано включити у професійну підготовку студентів закладів вищої освіти навчальну дисципліну "Етнометодологія". Подано низку понять з історичної етнології. Сформульовано визначення предмета наукового дослідження етнометодології - системи методів, що спрямовані на розвиток практичного мислення учнівської молоді, розв'язання сучасних проблем буденної життєдіяльності студентської молоді, на реалізацію їх обдарованості практичним інтелектом.

Обгрунтовано поняття компетентності в працях Дж. Равена та поставлені ним задачі для освіти: навчити учителя по-новому побачити можливості кожної дитини, використовуючи нові підходи до навчання. Метою освіти виставити розвиток особистості учня. Методи навчання та формування компетентностей учня мають відповідати його схильностям та інтересам, необхідно тісне співробітництво з сім'ями учнів. Головну роль у формуванні компетентностей відведено розвивальному середовищу. Розглянуто результати наукового експерименту в школах України, у результаті якого отримано відомості про наявність умов для розвитку особистості учня в навчальному закладі та в сім'ї. Запропоновано ознайомитися з аналізом факторів, які перешкоджають створенню розвивального середовища.

Досліджено, які з-поміж соціальних параметрів є найбільш давніми та сталими конструктами нашого мозку, а тому найбільш стабільними регуляторами поведінкової стратегії людини. Виявлено соціальні параметри, що включалися у формування нейронної мережі інтелекту (у хронологічному порядку). Проведено емпіричне дослідження з метою виявлення взаємозв'язків між інтелектуальними, мотиваційними, характерологічними та психофізіологічними властивостями особистості з метою пошуку способів оптимізації розвитку академічної обдарованості.

Узагальнено проблеми здібностей, творчості та обдарованості учнів ЗЗСО, зосереджують увагу читачів на принципових відмінностях понять "здібності", "творчість" та "обдарованість". Говорячи про здібності розкриваються елементи та етапи їх розвитку, а також акцентують увагу на класифікації. Описуючи поняття "творчість" автори нагадують про те, що для розвитку творчих здібностей та обдарованості необхідно створювати певні умови. Обдарованість також має свою класифікацію. Запропоновано критерії оцінювання творчих здібностей учнів.

Сьогодні проблема уяви, фантазії та творчості стає центральною проблемою як соціально-філософської теорії, так і педагогічної практики. Зазначена тенденція зумовлена поширенням експлуатації креативності в умовах інноваційної економіки, коли уява постає найважливішим ресурсом економічного розвитку. З огляду на це, сьогодні ми можемо спостерігати небувалу мобілізацію фантазії та уяви. Однак зазначений процес набуває дедалі більш штучного характеру. Чим більше економіка потребує діяльності творчої уяви, тим біднішими й абстрактними стають її результати.

Досліджено проблеми освіти в умовах цифрової соціалізації. Проаналізовано головні виклики, які постали перед сучасною освітою, а саме: проблема технологічного розриву між поколіннями учнів і вчителів, індивідуалізація освіти, інформаційний шум, гейміфікація, цифрова нерівність, розрив між візуальною та текстуальною культурами в освіті. Проаналізовано проблему формування стратегій навчання "цифрового покоління", світосприйняття якого формується в епоху розвитку цифрових технологій.

Представлено якісний аналіз результатів психодіагностики експериментальної групи вчителів загальноосвітніх шкіл після проведення програми розвитку соціально-комунікативної компетентності (СКК), розкрито концептуальні та теоретичні засади розвивальної програми, подано дані статистичного аналізу значущості змін за всіма субкомпетентностями за t-критерієм Стьюдента та дані порівняльного аналізу результатів розподілу групи за рівнем розвитку СКК до та після формувального експерименту, описано психологічні та педагогічні особливості перспективного розвитку СКК.

Представлено порівняльний аналіз результатів дослідження "організаційно-інноваційного середовища організації", компонента технології формування психологічної готовності до інноваційної діяльності - умови конкурентоспроможності особистості. Предмет обговорення є динаміка порівняльного аналізу діагностичних зрізів, в експериментальній і контрольній групах, за результатами констатуючого та формуючого етапів експерименту під час дослідженні "організаційно-інноваційного середовища".