Проанализированы особенности межличностного восприятия в групповой деятельности среди курсантов высшего военизированного учебного заведения, а также рассмотрены процессы приписывания личностных качеств и ценностных ориентаций в зависимости от данных особенностей.

Розкривається один з ефективних шляхів підготовки майбутніх вчителів до життя та діяльності в умовах реформування шкільної освіти. Зроблено психологічний аналіз поведінки, дана її оцінка в міжособовій взаємодії. Висвітлено прийоми взаємовпливу в професійних міжособових стосунках, зокрема, визначено стратегії психологічного впливу, методи емоційного сприймання зовнішності, важливість оцінки та самооцінки в стосунках.

На тлі аналізу основних соціально-психологічних закономірностей цілісного модульно-розвивального процесу в загальноосвітній школі описуються дві експертні системи визначення ефективності модульних занять, що пройшли експериментальну апробацію на предмет дослідження розвивальної взаємодії вчителя і учнів.

Висвітлено проблеми педагогічного спілкування, педагогічної корекції конфліктних ситуацій, конфліктології тощо. Значну увагу приділено педагогічному спілкуванню, зокрема, міжособистісним відносинам у професійному спілкуванні. Детально проаналізовано техніку управління конфліктом, а також психолого-педагогічні особливості застосування інтеракційних методик.

Визначено об'єктивні та суб'єктивні передумови педагогічної діяльності (ПД), розкрито зміст її поняття. Проаналізовано особливості адаптації молодого вчителя до педагогічного та учнівського колективів. Висвітлено проблеми гуманізму в ПД, реалізації диференційованого підходу, педагогічного оцінювання, різноспрямованих тенденцій розвитку ПД, а також співвідношення індивідуальності вчителя, учнів та класу.

Определены объективные и субъективные предпосылки педагогической деятельности (ПД), раскрыто содержание ее понятия. Проанализированы особенности адаптации молодого учителя к педагогическому и ученическому коллективам. Освещены проблемы гуманизма в ПД, реализации дифференцированного подхода, педагогического оценивания результатов деятельности, разнонаправленных тенденций развития ПД, а также соотношения индивидуальности учителя, учеников и класса.

Висвітлено проблеми становлення молодих учителів у процесі професійної підготовки в закладах освіти та на початку самостійної педагогічної діяльності (ПД). Визначено психологічні чинники вибору професії студентами вищих педагогічних навчальних закладів. Проаналізовано особливості зовнішніх і внутрішніх конфліктів, які мають прояв у діяльності вчителя. Розглянуто педагогічну ситуацію як об'єкт системного підходу, а також педагогічну дію як структурний компонент діяльності. Наведено теоретичну модель структури ПД. Охарактеризовано процес коригування в ПД.

Освещены проблемы становления молодых учителей в процессе профессиональной подготоки в заведениях образования и в начале самостоятельной педагогической деятельности (ПД). Определены психологические факторы выбора профессии студентами высших педагогических учебных заведений. Проанализированы особенности внутренних и внешних конфликтов, проявляющихся в деятельности учителя. Рассмотрены педагогическая ситуация как объект системного подхода, а также педагогическое действие как структурный компонент деятельности. Приведена теоретическая модель структуры ПД. Охарактеризован процесс корректировки в ПД.

Висвітлено аспекти міжособистісної взаємодії у системі викладачів і студентів, запропоновано методики вивчення студенської групи. Розглянуто особливості психології взаєморозуміння, зокрема, рефлексію (самосприйняття) самого себе, розуміння іншого, визначено психологічні правила спілкування. Охарактеризовано конфліктні ситуації та стилі поведінки, запропоновано способи їх вирішення за допомогою діалогу-спілкування. Визначено рівень міжособистісних взаємодій студентів академічної групи, обговорено психологічні особливості установлення контакту викладача з батьками студентів.

Викладено теоретичні підходи до вивчення проблеми комунікативної саморегуляції учителів, описано механізми її розвитку у педагогічному спілкуванні та в процесі професійної підготовки.

Изложены теоретические подходы к изучению проблемы коммуникативной саморегуляции учителей, описаны механизмы её развития в педагогическом общении и в процессе профессиональной подготовки.

Розкрито питання моделювання соціально-психологічних систем у педагогічній діяльності. Висвітлено теоретичні аспекти соціального управління інноваційними процесами в закладах освіти, проблемні питання влади, інтелектуальні стандарти якості вищої освіти. Увагу приділено проблемам розвитку професіональної самосвідомості викладачів ВНЗ, моделюванню професійноі діяльності психологів. Запропоновано методику дослідження особливостей спілкування підлітків з фізичними вадами.

Раскрыты вопросы моделирования социально-психологических систем в педагогической деятельности. Освещены теоретические аспекты социального управления инновационными процессами в учебных заведениях, проблемные вопросы власти, интеллектуальные стандарты качества высшего образования. Уделено внимание проблемам развития профессионального самосознания преподавателей ВУЗ, моделированию профессиональной деятельности психологов. Предложена методика исследования особенностей общения подростков с физическими недостатками.

Висвітлено психолого-педагогічні, медичні та соціально-економічні проблеми готовності до материнства та батьківства. Розглянуто форми та методи забезпечення репродуктивного здоров'я, проблеми фізичного, психологічного та соціального добробуту молоді як запоруки збереження репродуктивного здоров'я. Проаналізовано досвід роботи державних, громадських та інших інституцій у забезпеченні репродуктивного здоров'я громадян України. Розкрито психолого-педагогічні засади формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров'я, вплив раннього емоційного досвіду дитини з хронічною кардіологічною хворобою на розвиток її життя, феномен синдрому емоційного вигорання як наслідок професійної діяльності лікарів. Визначено духовні складові репродуктивного здоров'я родини.

Освещены психолого-педагогические, медицинские и социально-экономические проблемы готовности к материнству и отцовству. Рассмотрены формы и методы обеспечения репродуктивного здоровья, проблемы физического, психологического и социального благополучия молодежи как залога сохранения репродуктивного здоровья. Проанализирован опыт работы государственных, общественных и других институций в обеспечении репродуктивного здоровья граждан Украины. Раскрыты психолого-педагогические основы формирования у дошкольников ценностного отношения к собственному здоровью, влияние раннего эмоционального опыта ребенка с хронической кардиологической болезнью на развитие его жизни, феномен синдрома эмоционального выгорания как последствие профессиональной деятельности врачей. Определены духовные составные репродуктивного здоровья семьи.

Розкрито роль освітнього простору у життєдіяльності особистості, розглянуто психологічні засади його формотворення та функціонування у контексті нових суспільних умов становлення економіки знань. Досліджено генезис освітнього простору, економіки знань, освіти протягом життя. Описано етапи формування східнослов'янського освітнього простору у психолого-педагогічному аспекті, наведено характеристику його сучасного стану та розроблено стратегію розвитку. Проаналізовано психологічні особливості самореалізації учасників освітньої діяльності у процесі управління закладами освіти. Обгрунтовано значення неперевної освіти як необхідної умови розвитку освітнього простору. Розглянуто методологічні підходи щодо конструювання суб'єктного освітнього простору навчально-професійної правничої діяльності. Висвітлено психологічні аспекти формальної, неформальної й інформальної освіти в організаційній структурі освітнього простору.

Раскрыта роль образовательного пространства в жизнедеятельности личности, рассмотрены психологические основы его формообразования и функционирования в контексте новых общественных условий становления экономики знаний. Исследован генезис образовательного пространства, экономики знаний, образования на протяжении всей жизни. Описаны этапы формирования восточнославянского образовательного пространства в психолого-педагогическом аспекте, дана характеристика его современного состояния и приведена стратегия развития. Проанализированы психологические особенности самореализации участников образовательной деятельности в процессе управления образовательными учреждениями. Показано значение непрерывного образования как необходимого условия развития образовательного пространства. Рассмотрены методологические подходы к конструированию субъективного образовательного пространства учебно-профессиональной правоведческой деятельности. Освещены психологические аспекты формального, неформального и информального образования в организационной структуре образовательного пространства.

Проаналізовано соціально-психологічні особливості професійного вдосконалення спеціалістів відділів освіти, основні тенденції розв'язання проблеми мотивації. Розкрито структуру, основні тенденції та фактори, що сприяють розвитку мотивації професійного вдосконалення даних спеціалістів.

Проанализированы социально-психологические особенности профессионального усовершенствования специалистов отделов образования, основные тенденции решения проблемы мотивации. Раскрыты структура, основные тенденции и факторы, способствующие развитию мотивации профессионального усовершенствования данных специалистов.

Розглянуто постійно діючий науковий семінар для спільного аналізу проблем медіакультури.

Розкрито феномен педагогічної взаємодії, де на активність індивіда під час виконання того або іншого завдання, як правило, сприятливо впливає присутність інших людей, залучених у ту ж діяльність.

Проаналізовано особливості роботи в аудиторії з валеологічної точки зору. Показано, що адекватне сприйняття навчального матеріалу студентами зумовлюється багатьма чинниками, серед яких - здоровий мікроклімат навчального приміщення та творча взаємодія лектора та слухачів.

Наведено теоретичне й емпіричне дослідження проблеми внутрішньоособистісних конфліктів студентської молоді, виникнення яких у період навчання у вузі обумовлено ціннісною сферою особистості, а саме, невідповідність значущості та доступності життєвих цінностей продукує внутрішньоособистісні конфлікти, які охоплюють ряд життєвих сфер особистості. Проведений аналіз емпіричних даних дозволив виділити у змісті внутрішньоособистісних конфліктів переживання з приводу власного здоров'я, сімейного життя та матеріально забезпеченого життя. Названі цінності є змістом внутрішньоособистісних конфліктів для студентів гуманітарного та природничого факультетів протягом усього періоду навчання у вузі, від 1 до 5 курсів. Виявлено ряд психологічних особливостей процесу переживання внутрішньоособистісних конфліктів студентами вузу: наявність негативного зв'язку між "Я-реальним" та "Я-ідеальним", що є показником внутрішньоособистісної конфліктності, рівень тривожності особистості може виступати мірою неадекватності "Я-реального" та "Я-ідеального"; рівень даної конфліктності позначається на самоставленні особистості, проявах тривожності, агресивності та фрустрації. Ці показники можуть бути емпіричними референтами внутрішньоособистісних конфліктів та виступати як індикатори їх виміру. Кореляційний аналіз результатів дослідження за вибраними методиками підтверджує достатню узгодженість між ними.

Висвітлено проблему розвитку емпатійності майбутнього педагога як умову входження його у нове соціальне середовище (навчально-виховний колектив). Розглянуто основні підходи до вивчення феномену емпатії, її вплив на гуманні суб'єкт-суб'єктні стосунки та процес соціально-психологічної адаптації, розкрито поняття соціально-психологічної адаптації особистості педагога та розроблено модель даного процесу. Визначено реальний стан сформованості емпатійності у випускників педагогічного вузу, а також зв'язок рівня розвитку емпатійності з показником соціально-психологічної адаптації. Розроблено й апробовано систему активного соціально-психологічного навчання з метою підвищення рівня розвитку емпатійної особистості, її адаптаційних можливостей, а також наведено кількісно-якісне обгрунтування доцільності його впровадження у навчальну програму з курсу психології.

З'ясовано особливості міжособистісних стосунків учителя та учнів-підлітків під час конфліктних ситуацій. Узагальнено основні причини виникнення конфліктів. Досліджено психологічні засади гуманізації міжособистісних взаємин як важливої умови запобігання конфліктам у педагогічному процесі. Проаналізовано психолого-педагогічні умови ефективного запобігання конфліктам у міжособистісних стосунках. Встановлено, що конфлікти у педагогічному процесі найчастіше зумовлені суб'єктами, які виділяються специфічними ознаками: обирають найчастіше стратегії суперництва, ухилення, залучення інших осіб, слабо усвідомлюють не тільки характер конфліктної ситуації, але й свою поведінку, що призводить до конфлікту. Виявлено, що конфліктогенність особистості значною мірою корелює з агресивною поведінкою, надмірним рівнем тривожності, емоційною нестабільністю, а також з прогалинами розвитку свідомості: неадекватною самооцінкою, нерозвинутістю процесів саморегуляції. Розкрито умови ефективного запобігання конфліктам у навчально-виховному процесі. Підкреслено, що дане запобігання можливе за умов дотримання у ньому головних принципів гуманності: взаємоповаги, довіри, доброзичливого ставлення, діалогічності, що є виявом суб'єкт-суб'єктних стосунків, які стимулюють зростання самоактивності та відповідальності учнів, а також створюють можливості щодо задоволення актуальної потреби у самореалізації та самоствердженні. Доведено, що основою конструктивних взаємин між учителем та учнями-підлітками мають виступати гуманістичні цінності, згідно з якими відбувається саморегуляція поведінки учасників педагогічної взаємодії.

Досліджено особливості динаміки ціннісних орієнтацій студентів. Визначено структуру змістових характеристик ціннісної сфери особистості студента, їх динаміку. Обгрунтовано модель детермінації зазначених характеристик, що базується на теорії соціальної ідентичності та діяльнісного опосередкування розвитку особистості. Проаналізовано визначальні фактори, що зумовили своєрідність і міжгрупові відмінності динаміки ціннісних орієнтацій. Запропоновано схему їх діагностики та класифікації. Встановлено взаємозв'язок між динамікою ціннісних уподобань студентів і динамікою становлення їх професійної та особистісної ідентичності. Висвітлено якісну та кількісну процедури діагностики динаміки, використаних для урахування особливостей розвитку ціннісних орієнтацій студентів у процесі опанування ними програми вузівської підготовки.

Висвітлено проблему підготовки майбутніх учителів до особистісно зорієнтованого спілкування. Виявлено умови, що впливають на даний процес, розроблено структуру готовності студентів до особистісно зорієнтованого спілкування. Сформульовано критерії та ознаки рівнів сформованості спілкування, а також теоретично обгрунтовано та практично апробовано засоби формування особистісно зорієнтованого спілкування.