Висвітлено проблему розвитку емпатійності майбутнього педагога як умову входження його у нове соціальне середовище (навчально-виховний колектив). Розглянуто основні підходи до вивчення феномену емпатії, її вплив на гуманні суб'єкт-суб'єктні стосунки та процес соціально-психологічної адаптації, розкрито поняття соціально-психологічної адаптації особистості педагога та розроблено модель даного процесу. Визначено реальний стан сформованості емпатійності у випускників педагогічного вузу, а також зв'язок рівня розвитку емпатійності з показником соціально-психологічної адаптації. Розроблено й апробовано систему активного соціально-психологічного навчання з метою підвищення рівня розвитку емпатійної особистості, її адаптаційних можливостей, а також наведено кількісно-якісне обгрунтування доцільності його впровадження у навчальну програму з курсу психології.