Вивчено принципи структурно-функціональної організації частин серцевого м'яза інтактних білих щурів-самців лінії Вістар. Досліджено варіанти перебудови всіх камер серця експериментальних тварин за умов помірних динамічних навантажень залежно від особливостей вегетативної регуляції серцевого м'яза. З'ясовано характер і направленість змін міоендокринних клітин передсердь експериментальних тварин у разі систематичних фізичних навантажень. Встановлено, що систематичні тренування супроводжуються помірно вираженою структурною перебудовою частин серцевого м'яза, яка характеризується різними варіантами гіпертрофії та розширення камер серця та має збалансований і пропорційний характер на тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Зазначено, що гіпертрофія частин серця виникає внаслідок потовщення та подовження кардіоміоцитів. Збалансовані впливи симптоматичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи на роботу серця зумовлюють помірну рівномірну гіпертрофію та зростання просторових характеристик частин серця з переважанням цих явищ у лівому шлуночку. Визначено, що домінування ватонічних впливів супроводжується більшим ступенем розширення камер серця в порівнянні зі зростанням їх маси. Доведено, що посилення симпатичних впливів викликає переважаюче збільшення маси досліджених систем серцевого м'яза. Встановлено, що фізичні навантаження посилюють синтетичну та секреторну активність кардіоміоцитів; у разі домінування вагосимпатичних впливів на серцевий м'яз найбільш виражене зростання відносного об'єму мітохондрій спостерігається в серцевих