Запропоновано методи й алгоритми обробки магнітокардіографічних даних, що дозволяють вирішити завдання виявлення пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які реалізовано у вигляді програмних блоків одноканального та багатоканального магнітокардіографів. Наведено результати просторового аналізу магнітного поля для пацієнтів, у яких наявність чи відсутність ішемічних пошкоджень підтверджено іншими методами.

Розроблено алгоритми та програмні засоби попередньої обробки даних одноканального магнітокардіографа (цифрова фільтрація, усереднення, візуалізація даних вимірювань) і просторово-часового аналізу магнітокардіосигналу та його джерел. Наведено результати досліджень щодо локалізації аритмогенних тканин у серці людини та запропоновано заходи щодо виявлення пацієнтів з ішемічною хворобою серця.

Рассмотрена актуальная проблема - анатомия сложных врожденных пороков сердца. Представлена детальная характеристика межпредсердной перегородки при отсутствии межжелудочковой. Доказана высокая частота сочетанных пороков развития различных структур сердца, что имеет прикладное значение в кардиохирургии, а также в патологоанатомической службе. Детально исследованы коронарные артерии и на большом материале (свыше 250 препаратов сердец) установлено, что при врожденных пороках сердца встречаются дополнительные венозные артерии, аномальное их отхождение от легочного ствола и др. Приведены трактовка коронарографии и выбор тактики лечения таких детей. Изложены факты изучения венозной системы и коронарного синуса, аномалии развития, влияющие на внутрисердечную генодинамику.

Наведено нові відомості про больові синдроми серцевого та позасерцевого походження з локалізацією у лівій половині грудної клітки. Викладено сучасні настанови щодо лікування ішемічної хвороби серця, нейроциркуляторної дистонії, дисгормональної міокардіодистрофії, клінічних синдромів, обумовлених верхньохребетним остеохондрозом та іншими хворобами. Включено пошукові таблиці діагностичних прикмет із болем у серцевій ділянці, тести для самоконтролю та еталони відповіді.

У тяжелобольных с пороками сердца активируется симпатоадреналовая система, что подтверждается возрастанием содержания адреналина и норадреналина в миокарде больных как с врождёнными, так и с приобретёнными пороками сердца, особенно в его отделах с большей функциональной нагрузкой. Учитывая повышение содержания адреналина и норадреналина в различных отделах сердца у больных с пороками сердца (часто на фоне прогрессирующей сердечной недостаточности), показана временная превентивная кардиостимуляция во время операции на сердце для коррекции возможного появления сердечных аритмий.

В экспериментах на изолированном сердце морской свинки исследовано влияние веществ, содержащихся в винограде, на сократительную активность миокарда и коронарное сосудистое русло. Показано, что внутрикоронарное введение одной из фракций винограда сопровождалось существенным увеличением показателей сократительной активности миокарда, увеличением коронарного потока и потребления кислорода. Блокада биосинтеза оксида азота уменьшала дилятаторную реакцию коронарных сосудов. Результаты данной работы свидетельствуют о наличии в ягодах винограда веществ, вызывающих увеличение сократительной активности миокарда и эндотелий-зависимое расширение коронарных сосудов.

З'ясовано, що одним із проявів серцевої патології є порушення серцевого ритму та провідності. Оцінено стан провідної системи серця у хворих на цукровий діабет ІІ типу залежно від тривалості, тяжкості та стану компенсації захворювання. За допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, стандартної ЕКГ обстежено 59 хворих на цукровий діабет ІІ типу з різними видами аритмії та 27 хворих без/або з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності. Обстеження хворих проведено у стані компенсації та декомпенсації захворювання. Аналіз отриманих результатів показав, що у 82,1 % хворих на цукровий діабет ІІ типу найхарактернішою формою аритмії є шлуночкова екстрасистолія, пароксизми якої у 62 % хворих збігалися зі станом гіпоглікемії. У стані гіперглікемії з ознаками кетоацидозу в 54 % електрокардіографічні зміни проявлялися пароксизмами миготливої аритмії та синусової тахікардії. Під час оцінки зв'язку між тривалістю діабету й аритміями серця не виявлено прямої залежності, але число і тяжкість аритмій залежали від тяжкості діабету, ступеня компенсації захворювання і проявів атеросклеротичних порушень. Однією з основних умов зменшення цих порушень є нормалізація вуглеводного обміну та інших метаболічних розладів у поєднанні, за необхідності, з антиаритмічною терапією.

Установлено, что одним из проявлений сердечной патологии являются нарушения сердечного ритма и проводимости. Оценено состояние проводящей системы сердца при сахарном диабете II типа в зависимости от длительности, тяжести и состояния компенсации заболевания. С помощью холтеровского мониторирования ЭКГ, стандартной ЭКГ обследованы 59 больных сахарным диабетом II типа с различными видами аритмий и 27 больных без или с незначительными нарушениями сердечного ритма и проводимости. Обследование проведено в состоянии компенсации и декомпенсации заболевания. Анализ полученных результатов показал, что у 82,1 % больных наиболее частой формой аритмии являлась желудочковая экстрасистолия, пароксизмы которой у 62 % совпадали с состоянием гипогликемии. В состоянии гипергликемии с признаками кетоацидоза у 54 % больных электрокардиографические изменения проявлялись пароксизмами мерцательной аритмии и синусовой тахикардии. При оценке связи между длительностью диабета и аритмиями сердца не выявлено прямой зависимости, однако число и тяжесть аритмий зависели от тяжести диабета, степени компенсации заболевания и выраженности атеросклеротических нарушений. Одним из основных условий уменьшения этих нарушений является нормализация углеводного обмена и других метаболических изменений в сочетании, при необходимости, с антиаритмической терапией.

The course of ischemic heart disease is characterized by high incidence of heart rhythm and conductivity disorders. In the present research, with the help of standard ECG, ECG-monitoring, the state of heart conducting system was studied in diabetic patients. The received data show the dependence of changes in heart rhythm and conductivity in diabetic on compensation, duration and severity of the disease. The analysis of the received results has shown, that in 82,1 % of patients the most common form of arrhythmia was ventricular extrasystolia coincided with hypoglycemia. In a condition with attributes of hyperglycemia in 54 % of patients ECG changes were shown by paroxysmal atrial fibrillation and tachycardia. One of basic conditions for reduction ofthese disorders is normalization of carbohydrate metabolism and other metabolic disorders in combination with special therapy, if necessary.

На изолированных папиллярных мышцах контрольных и гипертрофированных сердец крыс исследовано влияние оксида азота - NO на хроноинотропную зависимость миокарда. Выявлено, что при повышении частоты стимуляции (от 0,33 до 3 Гц) в контроле сила сокращений достоверно уменьшалась, в гипертрофированном миокарде - практически не изменялась. При однократном воздействии донатора NO - нитроглицерина хроноинотропная реакция гипертрофированного миокарда имела ту же тенденцию, что и у контрольных - понижалась. При многократном введении (8 - 10 сут) предшественника NO - L-аргинина крысам с гипертрофией миокарда хроноинотропная реакция приобретала дугообразный характер с максимальной силой сокращений при частоте стимуляции 1 Гц. Анализ полученных результатов показал, что парадоксальная реакция гипертрофированных сердец связана с нарушениями перераспределения ионов Ca между внеклеточной средой и внутриклеточными депо в систолу и диастолу.

В исследованиях на наркотизированных собаках при ишемии - реперфузии миокарда в условиях закрытой грудной клетки изучено влияние внутрикоронарного введения серотонина на ретроградный коронарный кровоток. Показано, что коронарный прессорный рефлекс на серотонин сопровождается значительным уменьшением скорости ретроградного коронарного коллатерального кровотока. Двусторонняя ваготомия, резко уменьшающая гипертензивный хеморефлекс, снижала падение скорости коллатерального кровотока. Предполагается, что уменьшение скорости коллатерального кровотока в сердце при реализации кардиогенного гипертензивного рефлекса в ответ на внутрикоронарное введение серотонина может быть связано с выделением неизвестного гуморального фактора.

Обстежено 238 хворих з функціонально єдиним шлуночком (ФЄШ) серця, 69 з них було проведено двоспрямований кавапульмональний анастамоз (ДКПА), 48 - корекцію гемодинаміки за Фонтеном. Гемодинамічна корекція забезпечує хворим з ФЄШ розділення системного і легеневого кіл кровообігу. Розглянуто пропозиції тактичного і технічного характеру, які дозволили підвищити безпеку гемодинамічної корекції за Фонтеном і поліпшити її результати. Обговорено питання оцінки анатомо-фізиологічних особливостей вади серця для вибору оптимальної хірургічної тактики для кожного конкретного випадку, роль ДКПА та ефективність використання нових підходів під час виконання операції Фонтена.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.28-52 + Р410.109-52

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кінцівок

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены информативные эхокардиографические показатели ишемической кардиомиопатии (КМП). Обследовано 154 больных с нарушениями сегментарной сократимости миокарда. В результате обследований сделано заключение, что клиническая симптоматика и параметры внутрисердечной гемодинамики для дифференциальной диагностики ишемической и дилатационной КМП малоинформативны. Акинезия и асимметричное истончение сегментов миокарда левого желудочка, наличие демаркационной линии, утолщение проксимальных отделов ствола левой коронарной артерии - наиболее информативные показатели ишемической КМП.

Подано всебічний і глибокий аналіз найважливіших аспектів реабілітації у випадках захворювання серця. Проведено порівняння ефективності медикаментозного та хірургічного лікування. Досліджено вплив фізичних навантажень та регулярної рухової активності на зменшення захворювань, смертності та ризику розвитку серцево-судинних хвороб. Розглянуто методи добору фізичних вправ і застосування навантажувального тестування з метою оцінки функціональних можливостей хворого. Подано наукове обгрунтування атеросклеротичних і гіпертензивних серцево-судинних захворювань, а також програму реабілітації хворих за амбулаторних та домашніх умов, повернення їх до професійної діяльності.

Викладено принцип та значення стрес-ехокардіографії з добутаміном у діагностиці ішемічної хвороби серця, виявленні життєздатного міокарда і визначенні прогнозу хворих, що перенесли інфаркт міокарда. Приведені методика проби, вимоги до лабораторії, персоналу, показання до проби, діагностичні критерії, побічні ефекти, обмеження і протипоказання.

Представлена безопасная и достаточно гибкая программа, которая позволит заболевшему преодолеть последствия инсульта и вести активный образ жизни. Рассмотрено использование физических упражнений для профилактики и восстановления после инсульта как пути преодоления нарушений трудоспособности, обусловленной этим заболеванием. Дано точное определение инсульта, показан процесс восстановления головного мозга, приведены четыре программы физических упражнений для полной реабилитации. Изложены принципы безопасности при выполнении физических упражнений лицами, перенесшими инсульт.

Розглянуто реалізацію нелінійної математичної моделі лівого шлуночка серця з використанням класів мови С++. Описано програмний комплекс, що дає можливість моделювати роботу лівого шлуночка за фізіологічних і патофізіологічних умов.

Изложены современные представления о нозологической сущности кардиомиопатий, их месте среди других заболеваний миокарда и классификации. Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и дифференциальной диагностики основных форм кардиомиопатий - дилатационной, гипертрофической и рестриктивной, а также аритмогенной кардиомиопатии правого желудочка. Значительное внимание уделено анализу диагностической ценности различных инструментальных методов исследования, прежде всего допплер-эхокардиографии. Проанализированы современные методы медикаментозного и хирургического лечения этих кардиомиопатий и их эффективность.

Представлен анализ литературных и собственных данных автора о характере кардиогенных рефлекторных влияний при возникновении и развитии очага повреждения в сердце. Обсуждена роль двойной афферентной иннервации сердца и выдвинуто предположение о ее функциональном значении при некоторых видах сердечной патологии.

Оценена нейрогуморальная регуляция (ПНУФ, адреналин, норадреналин), электролитного баланса плазмы крови (калий, натрий, магний, кальций) и их взаимосвязь у больных с идиопатическим пролапсом митрального клапана (ИПМК). Дисбаланс нейрогуморальной регуляции и электролитного состава при ИПМК тем значительнее, чем больше величина пролапса.

Произведена оценка нейрогуморальной регуляции (ПНУФ, адреналин, норадреналин), электролитного баланса плазмы крови (калий, натрий, магний, кальций) и их взаимосвязи у больных с идиопатическим пролапсом митрального клапана (ИПМК). Установлено достоверное повышение содержания плазменного ПНУФ и снижение уровня всех исследуемых микроэлементов (кроме кальция), по сравнению с группой контроля, а также повышение содержания адреналина в суточной моче при снижении норадреналина. Сделан вывод о том, что дисбаланс нейрогуморальной регуляции и электролитного состава при ИПМК тем значительнее, чем больше величина пролапса.