Досліджено патофізіологічні реакції вестибулярного аналізатора, особливості клінічних проявів захворювання, вплив порушення вестибулярної функції на стан життєдіяльності хворого, реабілітаційний потенціал, можливості реадаптації та реінтеграції інвалідів у суспільство. Встановлено, що у разі хронічного перебігу вестибулярної дисфункції в осіб з наслідками черепно-мозкової травми, хронічним середнім отитом і нейросенсорною приглухуватістю клінічна картина захворювання різноманітна, обумовлена ураженнями периферійних та центральних відділів аналізатора. Розроблено комплекс діагностичних тестів, схему та технології клініко-експертної оцінки порушення вестибулярної функції, критерії встановлення групи інвалідності та втрати професійної працездатності у відсотках. Обгрунтовано сучасну концепцію медичної та медико-соціальної реабілітації інвалідів з вестибулярною дисфункцією, встановлено критерії оцінки реабілітаційного потенціалу та реабілітаційного прогнозу, визначено найбільш перспективні технології реабілітації для реадаптації та реінтеграції інвалідів у суспільство, запропоновано заходи щодо профілактики та зниження інвалідності. Розроблено проект галузевого стандарту з медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів з порушеннями вестибулярної функції.