Уперше здійснено аналіз фонетико-морфологічної взаємодії у закореневій структурі словоформ та висвітлено особливості її зміни у різні періоди існування німецької мови. Виявлено, що типовим для кінця слова є поступове фонетичне послаблення звуків, зумовлене впливом лексико-граматичних факторів. З'ясовано, що послаблення у кінцевій частині слова корелює з фонетичним підсиленням, що припадає на кореневу морфему. На тлі загального послаблення зазначено щодо наявності фонетичного посилення деяких морфемних одиниць, яке виявляється у реалізації фонематичних диференційних ознак і стосується функціонування окремих суфіксів.