Здійснено історико-філософське дослідження поняття "Я", яке розглянуто як перехрестя адитивного та континуального типів мислення у межах єдиної теорії свідомості. Зазначено, що філософська культура має прояв завдяки обгрунтуванню двох концепцій/ліній у визначенні свідомості, а саме: "першофілософської", яка тлумачиться у термінах метафізики Платона, суттю її є натурфілософське (споглядальне) мислення; наукової, яка формується як експлікація формально-логічного мислення. "Я", втілюючи два способи пізнання, одержало дві підстави, зокрема, образно-символічну та понятійну, знакову. З'ясовано, що "Я" формується як феномен єдності історії розвитку суб'єкта історії, формуючи "Я" як дуальний символ: "Я", "Я"-концепт, "Я"-символ, які розкриваються як часово-просторовий континуум, як єдність трансцендентальної апперцепції, що є філософським обгрунтуванням тотожності особистості.