Проведено комплексний аналіз концепції особи в українознавчо-освітніх дослідженнях С. Русової. Доведено, що її твори є важливим джерелом української освітньої думки, яке містить ідеї та підходи, що відповідають потребам сучасної трансформації системи освіти в Україні. Встановлено, що як предмет українознавчо-філософського аналізу освіти погляди С. Русової недостатньо досліджені. Зазначено про методологічну значущість для освіти та виховання особи ідей С. Русової, яка визначається їх природовідповідним, державницьким, правовим і гуманістичним змістом відповідно до єдності концентрів: Україна - етнос; Україна - природа; Україна - мова; Україна - нація та держава; Україна у міжнародних відносинах; Україна - ментальність, доля; Україна - історична місія. Обгрунтовано, що людина постає в освітній системі С. Русової як мікрокосм і розглядається у аспекті її суті, саморозвитку. Відзначено, що С. Русова ототожнює тип нової людини з сильною національно орієнтованою особистістю, яка занурена в глибини національного світобачення, а також широко відкрита до досягнень європейської духовної культури. Визнаючи людський організм фізіологічним носієм, суть особи С. Русової вбачала у соціокультурній діяльності, яка спрямовує здібності організму до реалізації у певному національно-культурному середовищі. Розкрито вирішальну роль освіти як основного способу включення людини в соціокультурний простір та способу засвоєння загальнолюдських і національних моральних цінностей і норм у становленні

особи. Згідно з вченням С. Русової, саме школа є одним з могутніх факторів виховання особи, формування її життєвих компетентностей і орієнтирів, духовності, моральності, національної гідності та патріотизму. Враховуючи залежність освіти від держави, вирішення проблеми соціокультурного спрямування освіти С. Русова знаходила в її гуманітаризації. Показано теоретичну та практичну значущість одержаних результатів і можливості їх використання для подальшого дослідження освітніх процесів в Україні.