Наведено патофізіологічне обгрунтування ефективності методики локального надвисокочастотного (НВЧ) опромінення запальних осередків, яка базується на ефектах: покращання мікроциркуляції в зоні дії, імуностимулювального, протизапального ефектів, покращання репаративних процесів у тканинах змін метаболізму та проліферації мікрофлори, а також підвищення її чутливості до антибіотиків. Показано ефективність включення в комплекс лікувальних заходів локального НВЧ опромінення з частотами 0,915 і 2,45 ГГц хворих з нагноєннями післяопераційних ран і післяопераційним внутрішньочеревними абсцесами. Встановлено патогенетичний взаємозв'язак показників неспецифічної резистентності (фагоцитозу, хемотаксису нейтрофілів) маркерів апоптозу, фагоцитозу та сироваткових концентрацій IL-2 і IL-4 з тяжкістю течії патологічного процесу й імовірним результатом захворювання. Розроблено оригінальні методики хірургічних втручань у хворих з розповсюдженими післяопераційними перитонітами, які виникли на тлі неспроможності швів анатостомозів і перфорацій гострих виразок шлунково-кишкового тракту, методики хірургічної декомпресії та лапаростомій і показананя до їх використання. Ангіографія дозволяє визначити ступінь порушень спланхнічного кровотоку та здійснювати спрямовану корекцію виявлених порушень з урахуванням рівня внутрішньочеревного тиску, який є одним з основних факторів, що визначає хірургічну тактику. Сформульовано індивідуальні підходи з урахуванням виявлених порушень для лікування хворих з розповсюдженим післяопераційним перитонітом.