Наведено результати історіографічного аналізу переходу від модерної до постмодерної філософії історії в контексті реактуалізації пам'яті та досвіду в новітніх методологічних стратегіях історіописання. Досліджено методологічні засади історіописання від античності до сьогодення в контексті співвідношення таких його ключових вимірів, як історія та текст, історія та мова, історія та пам'ять, влада та пам'ять, комеморативні практики. Обгрунтовано доцільність реактуалізації пам'яті та досвіду в межах наративної філософії історії. Відзначено неоднозначність тлумачення понять досвіду та пам'яті у модерній і постмодерній традиціяї історіописання. Увагу приділено дослідженню травматичного досвіду історії та проблематиці забуття та пригадування як ключових елементів історичної пам'яті.