Висвітлено питання підвищення ефективності лікування у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії в поєднанні з абдомінальним ожирінням, дисліпідемією та інсулінорезистентністю на підставі виявлення чинників зниження якості життя пацієнтів та розробки напрямів їх корекції. Встановлено істотну розповсюдженість абдомінального ожиріння, дисліпідемії та інсулінорезистентності у хворих на ГХ та підтверджено негативний вплив означених чинників на морфофункціональний стан серця та судин. Виявлено зниження якості життя у хворих, у порівнянні із здоровими особами, з більш істотним погіршенням показників у жінок. Показано вплив ожиріння на якість життя хворих. Доведено, що найчутливішим до морфофункціональних змін серця та судин є компонент фізичного функціонування. Продемонстровано вірогідну залежність між зниженням якості життя/ та головним болем, запамороченням, кардіалгією, частотою гіпертензивних кризів, наявністю тривоги за шкалою HADS. Встановлено низьку прихильність до медикаментозного лікування та модифікації способу життя хворих, при цьому доведено провідну роль інформованості пацієнтів про наявність чинників ризику, загрози розвитку ускладнень та необхідність безперервного лікування у покращанні прихильності. Виявлено, що провідним чинником підвищення якості життя є прийнятна прихильність до медикаментозного лікування та модифікації способу життя. Показано, що фіксована комбінація препаратів інгібітор АПФ/діуретик або інгібітор АПФ/блокатор кальцієвих каналів з кратністю прийому однієї таблетки на добу є оптимальним варіантом терапії для підвищення показників якості життя та підтримання прихильності до лікування пацієнтів.