Проаналізовано форми та методи релігійної політики місцевих структур щодо релігії та Церкви на регіональному рівні, яка відзначалася системними порушеннями у правовому полі, адже призводила до конфліктних ситуацій та ускладнень у суспільному житті загалом і церковному зокрема та засвідчувала якісно інший рівень стратегії розвитку релігійного середовища, адже намагалася опиратися на імператив толерантності. Особливу увагу присвячено розгляду релігійної мережі Чернівецької області, її стану і динаміки за такими показниками: кількісний склад організацій/громад, матеріальна база, кадровий потенціал, навчально-просвітницька діяльність, видавнича справа. Розглянуто напрями духовно-просвітницької діяльності і соціального служіння релігійних організацій області та визначено ключові детермінанти розширення їх інфраструктури і сфер впливу на суспільно-політичне та духовно-культурне життя краю.