Перше цілісне комплексне історико-педагогічне дослідження процесу розвитку категорійно-поняттєвого апарату дидактики у педагогічній науці України (20 - 90-ті рр. ХХ ст.), його формально-логічної, структурно-змістової будови у всій сукупності системоутворювальних поняттєво-термінологічних груп відповідно до внутрішньогрупової ієрархії видородових зв'язків поняттєво-термінологічного полів. Охарактеризовано історіографію та джерельну базу дослідження. Обґрунтовано методологічні основи розвитку категорійно-поняттєвого апарату вітчизняної дидактики у дискурсі історико-педагогічного аналізу. Досліджено сутність, походження, особливості введення в науковий обіг системоутворювальних складових категорійно-поняттєвого апарату дидактики, визначених поняттєво-термінологічних груп ("процес навчання", "зміст освіти", "методи навчання", "форми навчання") у вітчизняній педагогічний думці ІХ ст. - поч. ХХ ст. Здійснено періодизацію розвитку категорійно-поняттєвого апарату в системі педагогічної науки України, охарактеризовано виокремлені періоди. Застосовано міждисциплінарний та інтегративний підхід до вивчення історичного процесу розвитку категорійно-поняттєвого апарату вітчизняної дидактики, яке передбачало врахування у контексті суспільно-політичних, соціально-педагогічних та лексикологічних детермінант. Сконструйовано алгоритм опису змін у формуванні поняттєво-термінологічної системи дидактики. Створено сучасну предметно-тематичну класифікацію категорійно-поняттєвого апарату дидактики. Охарактеризовано виокремлені поняттєво-термінологічні групи в добу визвольних змагань українського народу, в умовах запровадження комплексних програм та реалізації принципів трудової школи, "російсько-радянської культури", кабінетної системи навчання та в контексті демократизації шкільної освіти, в умовах ослаблення політичного й наукового контролю за структурою і змістом педагогічної термінології та впровадження у педагогічну практику української школи освітніх інновацій. Визначено й охарактеризовано тенденції розвитку вітчизняної дидактики 20 - 90-их рр. XX ст., актуалізовано позитивний історичний досвід в сучасних умовах, який уможливлює переосмислення статусу теорії навчання в системі педагогічних наук на різних етапах розвитку вітчизняної педагогіки, значимість дидактичної спадщини українських педагогів для світового досвіду організації процесу навчання.