Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної задачі - визначення надійності та ресурсу заклепкових з’єднань панельних авіаційних конструкцій при багатоосередковому пошкодженні. Дана задача вирішена шляхом наукового обґрунтування та розробки нового математичного забезпечення для моделювання процесів утворення та росту втомних тріщин в конструкціях з отворами із алюмінієвого сплаву Д16АТ з врахуванням експериментально встановлених закономірностей. При циклічному навантажуванні конструкцій літаків у заклепкових з’єднаннях утворюються та розповсюджуються тріщини втоми, що може привести до зниження залишкової міцності та раптового розповсюдженого руйнування. Ініціатором такого руйнування може бути багатоосередкове пошкодження (Multiple Site Damage — MSD). MSD - це стан пошкодженої конструкції, що характеризується наявністю в ній множинних втомних тріщин, що одночасно ростуть і взаємодіють. Особливістю даного виду пошкодження є відносно мала довжина тріщини для досягнення граничного стану, за який приймається руйнування хоча б однієї перемички заклепкового з’єднання. Варто зазначити, що проблема є особливо актуальною при оцінці залишкового ресурсу, призначенні періодичності технічних оглядів та прогнозуванні залишкової міцності старіючого парку літаків. В сучасній практиці для вирішення даної задачі найчастіше використовується математичне моделювання за допомогою чисельного методу Монте-Карло. Однак, незважаючи широкий спектр статистичних та часових характеристик пошкодженості, які можна отримати даним методом, результати застосування цього підходу істотно залежать від точності застосованих математичних моделей і завжди обмежені набором параметрів, заданих перед початком моделювання, що не відображає вплив на процес розвитку дефектів основних факторів, таких як випадковий характер зародження та росту втомних тріщин і можливість їх об’єднання. Тому в даній роботі запропоновано новий метод прогнозування ресурсу та визначення надійності заклепкових з’єднань, заснований на імовірнісній моделі багатоосередкового пошкодження. Дана модель використовує аналітичні закономірності розвитку тріщин з врахуванням випадкового їх зародження та швидкості росту. Вона включає в себе три ключових елемента, а саме: функцію розподілу напрацювання до появи тріщини початкової довжини, модель стохастичності довжин тріщин при фіксованому напрацюванні та розрахунок імовірності об’єднання зустрічних тріщин у певний момент часу. В роботі отримано всі зазначені моделі та на їх основі запропоновано метод прогнозування ресурсу заклепкових з’єднань, який враховує особливості навантаження конкретної конструкції. Для перевірки працездатності розробленого методу проведені втомні випробування модельних зразків з багатьма концентраторами напруження для моделювання багатоосередкового пошкодження, в процесі яких для більшої достовірності експерименту та досягнення кращої повторюваності результатів застосовувались методики отримання експериментальних даних по зародженню та розвитку втомних тріщин без зупинки випробувань.