Дисертацію присвячено комплексному дослідженню історіографії писанкарства кінця XIX - початку XXI ст. З'ясовано теоретико-методологічні засади та ступінь наукової розробки проблеми, запропоновано класифікацію джерельної бази й охарактеризовано її інформаційні можливості. Проаналізовано процес накопичення та систематизації відомостей про виготовлення та використання великоднього яйця - писанки. На основі архівних джерел і публікацій розглянуто діяльність наукових інституцій, що займалися вивченням писанкарства в досліджуваний період. Розкрито їх джерелознавчий потенціал. З'ясовано внесок представників української та російської археологічної, історичної науки в дослідження київських глазурованих керамічних писанок (ХІ - ХІІІ ст.). Встановлено фактологічний рівень, повноту інформації та тематичну репрезентативність історіографічних джерел з регіональних, зарубіжних, мистецтво- та музеєзнавчих досліджень писанкарства. Виокремлено освітній напрям історіографічних студій, пов'язаних з відродженням писанки та показано внесок майстринь-писанкарок у цей процес.