Розглянуто основні внутрішні особливості забезпечення ефективності та результативності уроків у початкових класах національної школи України. Висвітлено особливості визначних пам'яток давньої української культури: Велесової книги та Остромирова Євангелія. Детально проаналізовано історію походження українських козацьких танців - гопака, козачка та повзунця.

Висвітлено основні тези Біблійних книг, зокрема, Буття, Левіту, Псалмів, Євангелія від Луки. Розглянуто Біблію як пам'ятку перекладної літератури. Проаналізовано Слово о полку Ігоревім, вірші XVII ст. на соціально-політичні та історичні теми, творчість К.Зіновієва, І.Вишенського, Г.Сковороди.

Освещены основные тезисы Библейских книг, в частности, Бытия, Левита, Псалмов, Евангелия от Луки. Рассмотрена Библия как памятка переводной литературы. Проанализированы Слово о полку Игоревом, стихотворения XVII ст. на социально-политические и исторические темы, творчество К.Зиновиева, И.Вишенского, Г.Сковороды.

Зазначено, що в тексті Пересопницького Євангелія на всіх рівнях виявлено велику кількість варіантів нових, переважно народнорозмовних елементів. На підставі результатів дослідження зроблено висновки: синтаксична структура пам'ятки є виразно українською; проникнення народнорозмовних елементів до писемної мови є свідченням, що норма української літературно-писемної мови XVI ст. орієнтувалася на загально-народну мову.

Висвітлено історію створення Євсевієвого Євангелія 1283 р., визначено особливі риси зафіксованої у пам'ятці української мови. Наведено результати досліджень мови Євангелія О.Соболевським, Г.Воскресенським, Г.Голоскевичем, які довели, що на час її написання сформувалися всі основні риси української мови, відмінної від інших слов'янських мов. Запропоновано нові факти з життя автора пам'ятки - поповича Євсея, який був носієм наддністрянського діалекту, походив з давнього Галича або прилеглих до нього територій, можливо, Холма. Вміщено текст Євсевієвого Євангелія.

Систематизовано описи 193-х стародруків, що зберігаються в музеях, архівах, учбових закладах та інших установах Волині: за тематикою - книги релігійного змісту, характерні для друкованої продукції XVI - XVIII ст., і тому в репертуарі волинських стародруків переважають євангелія, ірмології, служебники, псалтирі, мінеї, апостоли.

Запропоновано наукове дослідження рукопису Пересопницького Євангелія - визначної пам'ятки української мови та книжкового мистецтва XVI ст. загальнослов'янського значення. Вміщено повний словопокажчик і вичерпну граматичну характеристику кожної словоформи та вказано її локалізацію у тексті. Висвітлено графіко-орфографічні особливості пам'ятки. Наведено археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія.

Описано семантичні перетворення лексем у тексті Нового Заповіту. Розглянуто процеси набуття словами біблійних значень та їх символізації. Досліджено текстові чинники, які активізують появу нових сем, конотацій та смислів. Названі процеси відбуваються як у системі внутрішньотекстових зв'язків, так і в загальному культурному просторі - в позатекстовому вживанні слів Євангелія.

Розглянуто комп'ютерно-технологічні аспекти видавничого проекту "Пересопницьке Євангеліє". Обговорено концепцію електронної книги як об'єкта цифрової бібліотеки. Визначено поняття гібридної бібліотеки - складної системи, що містить традиційний та цифровий компоненти. Розроблено елементи концептуальної моделі гібридної бібліотеки.

Computer technology aspects of the publishing project "Peresopnitsa Gospel" which is Ukrainian manuscript rarity of XVI century is under consideration. The conception of electronic book as an object of digital library is discussed. The notion of the hybrid library as the composite object consisting of both traditional and digital component is introduced. The elements of the conceptual model of the hybrid library are developed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-220.911

Рубрики:

Християнство

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання літературознавства, діалектології, етнографії. Значну увагу приділено поетиці Полісся та Волині. Висвітлено ареалогію назв одягу та взуття середньополіського діалекту, північні середньонаддніпрянські говірки як об'єкт лінгвогеографічного аналізу. Наведено опис Волинського рукописного Євангелія XVI ст.

Рассмотрены вопросы литературоведения, диалектологии, этнографии. Значительное внимание уделено поэтике Полесья и Волыни. Освещены ареалогия названий одежды и обуви среднеполесского диалекта, северные средненадднепрянские говоры как объект лингвогеографического анализа. Приведено описание Волынского рукописного Евангелия XVI ст.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність професора Ф.Т.Жилка - видатного українського мовознавця, автора наукових праць в галузі діалектології, зокрема середньонаддніпрянського діалекту. Акцентовано увагу на завданнях і перспективах розвитку української діалектології. Проаналізовано вплив говорів на українську літературну мову. Увагу приділено діалектній базі прізвищевих назв і проблемам правопису прізвищ українців. Розглянуто лексичні маркери болгарської переселенської говірки в Україні, номінатативну транспозицію у ботанічній лексиці подільського говору, двоскладні назви дикорослих трав'янистих рослин в українських говірках межиріччя Дністра та Дунаю. Розкрито особливості живої української мови у церковнослов'янському тексті анонімного середньошрифтового Євангелія.

Освещены жизненный путь и научная деятельность профессора Ф.Т.Жилко - выдающегося украинского языковеда, автора научных трудов в области диалектологии, в частности средненадднепрянского диалекта. Акцентировано внимание на задачах и перспективах развития украинской диалектологии. Проанализировано влияние говоров на украинский литературный язык. Внимание уделено диалектной базе фамильных названий и проблемам правописания фамилий украинцев. Рассмотрены лексические маркеры болгарского переселенческого говора в Украине, номинативная транспозиция в ботанической лексике подольского говора, двусложные названия дикорастущих травянистых растений в украинских говорах междуречья Днестра и Дуная. Раскрыты особенности живового украинского языка в церковнославянском тексте анонимного среднешрифтового Евангелия.

Висвітлено проблему внутрішньої структури фонеми в класичній фонології. Проаналізовано особливості функціонування ознакових слів в англомовних текстах Євангелія. Наведено емотивні характеристики лексичних одиниць сучасної німецької мови. Розглянуто питання лексикографічного тлумачення денотативного аспекту значення німецьких адвербіальних фразеологізмів. Визначено напрями семантичного розвитку фразеологізмів у німецькій мові. Викладено результати дослідження апелятивів та антропонімів християнського походження в романській орнітомії.

Освещена проблема внутренней структуры фонемы в классической фонологии. Проанализированы особенности функционирования признаковых слов в англоязычных текстах Евангелия. Приведены эмотивные характеристики лексических единиц современного немецкого языка. Рассмотрены вопросы лексикографического толкования денотативного аспекта значения немецких адвербиальных фразеологизмов. Определены направления семантического развития фразеологизмов в немецком языке. Изложены результаты исследования апелятивов и антропонимов христианского происхождения в романской орнитомии.

Розглянуто проблему синтезу наукових сфер літературознавчої метафорології. Описано верліброві структури в системі традиційних ліричних жанрів української поезії ХХ ст., особливості "вільного вірша" як контактної зони даної системи. Проаналізовано жанр Євангелія в контексті юдейської й еллінської культур, фольклорні витоки міфу про Україну в поезії перших емігрантів до Канади, міфічний образ Східної Галичини у творах польського письменника А.Кушневича як парадигму мультикультуральності.

Рассмотрена проблема синтеза научных сфер литературоведческой метафорологии. Описаны верлибровые структуры в системе традиционных лирических жанров украинской поэзии ХХ ст., особенности "свободного стихотворения" как контактной зоны данной системы. Проанализированы жанр Евангелии в контексте юдейской и эллинской культур, фольклорные истоки мифа об Украине в поэзии первых эмигрантов в Канаду, мифический образ Восточной Галиции в произведениях польского писателя А.Кушневича как парадигма мультикультуральности.

Розглянуто факт пожертвування рукописного Євангелія початку XVI ст. чигиринській церкві Пречистої Богородиці, що його в історіографії пов'язували з П. Сагайдачним. На підставі вивчення оригіналу даного Євангелія встановлено особу дарувальника, а також орієнтовно з'ясовано час дару. Зосереджено увагу на специфіці утворення та функціонування історичних форм прізвищ у козацькому середовищі. Наведено оцінку художньому оздобленню палітурок Євангелія.

Проаналізовано функціонування біблеїзмів як фрагментів прецедентного тексту (Євангелія від Матвія) в мові та мовленні. Досліджено семантичні процеси, які супроводжують трансформацію біблійних протоодиниць (слів, словосполучень, фраз як елементів Євангельського тексту) у біблійні фразеологізми (БФ) англійської мови, та їх подальше мовленнєве використання в англомовному газетному тексті. Здійснено класифікування біблеїзмів за походженням і способом утворення, за ступенем ідентичності їх тлумачення у словниках, виявлено кореляцію між представленістю БФ у довідковій літературі та частотністю їх вживання в газетному тексті, встановлено основні закономірності в семантичній трансформації БФ залежно від варіативності трактувань біблеїзмів у довідковій літературі.

Здійснено системний опис та аналіз риторико-стилістичних особливостей передачі слов'яноруського синтаксису у "простій" мові початку XVII ст, репрезентованої у творах Мелетія Смотрицького. Порівняльне дослідження здійснено шляхом зіставлення "руського" перекладу Учительного Євангелія Калліста (Єв'є, 1616), здійсненого М.Смотрицьким, з його слов'яноруським оригіналом (Крилос, 1606). Послідовно впроваджувані перекладачем зміни в синтаксичному оформленні тексту прокоментовано в контексті загальних засад і настанов класичної риторики як теоретичного підгрунтя тогочасної літературної практики. Наведено класифікацію та характеристику стилістичних прийомів і риторичних фігур синтаксичного рівня, введених М.Смотрицьким до "руської" редакції під час перекладу церковнослов'янського тексту. Визначено роль засобів риторичного синтаксису в досягненні комунікативної мети проповідей, що складають Учительне Євангеліє.

Проаналізовано ознакові слова - прикметники та ад'єктивовані дієприкметники - в англомовних текстах Євангелія від Марка та Іоанна. Визначено структурні, семантичні та функціональні особливості ознакових слів у лінгвокультурологічному аспекті, що розкривають характер культурологічного компонента значення ознакових слів та визначають їх роль у передачі й збереженні культурної інформації. У парадигматиці, на основі словникових дефініцій побудовано макрополе, до структури якого входять дві сфери (предметно-логічна та морально-оцінна), лексико-семантичні групи, підгрупи, класи, підкласи, де предметно-логічна сфера переважає морально-оцінну. Виявлено, що у процесі функціонування на реалізацію значень ознакових слів у англомовних текстах Євангелія впливають різні типи контексту: мікро-, макро- та ситуаційний. Зрушення, що відбуваються у семантичній структурі ознакових слів, відбиваються в їх інтенсіоналі, імплікаціоналі та екстенсіоналі. Зазначено, що контекстуальний аналіз, урахування лінгвальних та екстралінгвальних чинників, що є суттєвими для лінгвокультурологічного аспекту значення в англомовних текстах Євангелія, уможливлюють переструктурування макрополя ознакових слів у синтагматиці. Установлено, що кількість лексико-семантичних варіантів морально-оцінної сфери у макрополі ознакових слів, побудованому в ракурсі синтагматики, переважає кількість лексико-семантичних варіантів предметно-логічної сфери. Зроблено висновок, що будь-який фрагмент дійсності може набувати в християнській картині світу духовної, релігійної значущості, а також аксіологічної забарвленості, що спричинює виділення ознакових слів до

Виявлено спільні риси та специфіку традиційних течій (євангельських християн-баптистів, християн віри євангельської - п'ятидесятників) і нових (Церкви Христової, Церкви Божої, Церков Повного Євангелія), становлення яких в Україні відбулося протягом 1990-х рр. Доведено, що в даний період змінився соціальний склад протестанських громад у напрямку до омолодження, підвищення рівня освіти та статусу їх членів. Схильність до асоціативності в організації євангельських конфесій втілилась у появі нового типу об'єднань - асоціацій релігійних громад. Проаналізовано головні види діяльності баптистських та п'ятидесятницьких релігійних організацій в даний період, відзначено тенденції до модернізації культової практики, інституціалізації релігійної освіти та місіонерської активності, посилення міжнародних, міжконфесійних та позаконфесійних зв'язків.

Комплексно досліджено сукупність водяних знаків на папері спільних та окремих видань східнослов'янських першодрукарів І. Федорова та П. Мстиславця. Встановлено співвідношення філіграней у межах усього видання й окремих його примірників. Простежено динаміку зміни водяних знаків, на основі якої виявлено послідовність друкування окремих частин видання, узагальнено відомості про походження виявлених водяних знаків. Шляхом філігранологічного аналізу встановлено невідомі раніше факти стосовно послідовності друку частин московського Апостола 1564 р., львівського Апостола 1574 р., вільнюського Євангелія 1575 р. та острозької Біблії 1581 р. Введено у науковий обіг декілька філіграней, не зафіксованих попередниками, встановлено випадки використання великих масивів порівняно якісного паперу без сюжетних водяних знаків у складі Євангелія 1575 р. Виявлено невідомі варіанти друку окремих аркушів, введено у науковий обіг відомості про друкування самостійних гравюр П. Мстиславця, що можуть гіпотетично вважатися первістками української естампної гравюри.

Розкрито особливості авторства художього оздоблення Пересопницького Євангелія - найвідомішої пам'ятки української рукописної книги XVI ст. Наведено результати дослідження іконопису Л. Скопа на підставі методів формального аналізу, встановлено художника-виконавця пересопницьких мініатюр в історії українського мистецтвознавства. Проведено порівняльну характеристику оздоблення рукопису зі значущим творчим спадком майстра Федуска зі Самбора на Львівщині, висвітлено композиційні й іконографічні особливості мініатюр.